Справа № 638/17549/25
Провадження № 2/638/7397/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року ОСОБА_4 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 04 червня 1993 року Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 713.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що подружнє життя з відповідачем не склалось. Причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на права та обов'язки подружжя, внаслідок чого в сім'ї почали виникати суперечності, які негативно позначалися на стосунках. Позивач з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть, фактичні шлюбні відносини не підтримують та не мають наміру їх поновлювати. У зв'язку з цим, шлюб на сьогоднішній день існує лише формально і його подальше збереження є недоцільним та неможливим. Рішення про необхідність розірвати шлюб прийнято позивачем виважено, воно є остаточним. Жодні дії відповідача, спрямовані на збереження сім'ї, наміру розірвати шлюб не змінять.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року надано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк для примирення до 17 листопада 2025 року. Провадження у справі зупинено до 10:30 год 17 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року поновлено провадження у справі.
В судове засідання сторони не з'явилися, відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій позовні вимоги визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , громадянин України, та ОСОБА_5 , громадянка України, зареєстрували шлюб 04 червня 1993 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 713, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданим повторно 06 вересня 2025 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неповнолітніх та малолітніх дітей не мають.
Як зазначає позивач і це не визнається відповідачем, сторони втратили почуття любові та взаємоповаги, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті встановлених судом фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач, і цю обставину не спростував відповідач, у зв'язку із втратою почуття любові та взаємоповаги, шлюб припинив фактичне існування, тому подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки.
Суд наголошує, що право позивачки на розірвання шлюбу є безумовним та не може бути піддане жодним обмеження, за винятком випадків передбачених законом (ч. 2 ст. 110 СК України). Як встановлено судовим розглядом, обставин, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, у цій справі немає.
З огляду на предмет та підстави позову, фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим суд ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 50 % сплаченого судового збору, тобто 605,60 грн, тоді як решту судового збору (50%) повертає позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 04 червня 1993 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 713.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Повернути ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з Державного бюджету 50 % судового збору сплаченого за квитанцією № 1961-5263-9747-3698 від 04 вересня 2025 року на суму 1211,20 грн, тобто у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 17 листопада 2025 року.
Суддя І.П. Латка