Справа № 638/7553/25
Провадження № 2/638/4568/25
Іменем України
14 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Агапова Р.О.
за участі секретаря судового засідання Суслової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні будинком,
ОСОБА_1 через свого представника, Адвоката Коваля Анатолія Павловича звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд скасувати обтяження «Заборона» (архівний запис); реєстраційний номер обтяження 5615781; зареєстровано 06.09.2007 за №5615781 реєстратором Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська державна нотаріальна контора) на підставі рішення б/н, 21.12.1987, Облвиконком, яке внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно Архівного номеру 2782160 ОСОБА_4 дата:19.04.2001, дата виникнення 19.04.2001, № реєстра 14151, внутр.№ 4801F63425F25B2Е3148 на будинок АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є власником частини будинку АДРЕСА_1 . Співвласниками інших частин будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У вересні 2024 році ОСОБА_1 дізналася, що на будинок АДРЕСА_1 накладене обтяження на підставі рішення б/н, 21.12.1987, Облвиконком, яке внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Вказує, що вказана заборона накладена з метою недопущення порушень законодавства при відселенні жильців домоволодінь з наданням квартир їх власникам у зв'язку з виконанням рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 13.05.1987 №145-48 та рішень облвиконкому №57 від 20.02.1989, №533 від 21.12.1987, №288 від 20.06.1988.
До теперішнього часу рішення Харківської міської ради №145-48 від 13.05.1987 у відношенні власників житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме відселення з будинку з наданням іншого житла або грошової компенсації його власникам, ДП «ХЗЕА» виконано не було.
ДП «ХЗЕА» з 07.09.2010 знаходиться в стані ліквідації та не спроможне виконати покладений обов'язок щодо знесення будинків, виплати компенсації і забудови кварталу. Вказане обтяження створює позивачу перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належною їй часткою будинку.
ОСОБА_1 вважає, що дія накладеного обтяження втратила своє призначення та суперечить діючому законодавству.
Представник Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 подала Відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити.
Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що Рішення виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №533 від 21.12.1987 прийняте відповідно до норм чинного на час його прийняття законодавства, на теперішній час не втратило чинність, не скасоване та не визнано недійсним. У зв'язку з цим, заборона про яку йдеться у позовом не втратила свого призначення та не може бути скасована.
Вважає, що підстави для скасування обтяження відсутні, а обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не відповідає положенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зазначає, що ДП «ХЗЕА» не є особою, в інтересах якої встановлене обтяження та не є особою, якій передано у користування, володіння чи розпорядження земельну ділянку, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 . Також, вказує що в матеріалах справи відсутні докази невиконання ДП «ХЗЕА» зобов'язань щодо надання житла та виплати грошової компенсації у зв'язку з відселенням зі спірного домоволодіння.
Представник Харківської міської ради, ОСОБА_6 подала Додаткові пояснення, в яких просить в задоволенні позовної заяви відмовити та застосувати строк позовної давності до заявлених вимог. Вказує, що Харківська міська рада не є належним відповідачем у вказаній справі.
Зазначає, що Позивачем не надано інформації про надання власникам спірного будинку іншого житла та не надано інформації про отримання грошової компенсації. Погоджується з позицією Харківської обласної державної адміністрації щодо того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у відкритому загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник Позивачки у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник ДП «ХЗЕА» в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника.
Представник Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Треті особи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, про судове засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності.
Суд, враховуючи належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі про дату, час та місце судового засідання, дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності представників відповідачів, які належним чином були повідомлені про розгляд справи та третіх осіб, які просили розглядати справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив.
ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із Свідоцтвом про укладення шлюбу від 05 серпня 1974 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 . В результаті укладення шлюбу її прізвище було змінене на ОСОБА_9 . Рішенням Дергачівського районного народного суду Харківської області від 15 серпня 1977 року вказаний шлюб було розірвано.
11 листопада 1977 року видане Свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_11 залишилося ОСОБА_9 .
25 березня 1983 року ОСОБА_10 та ОСОБА_12 уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , в результаті чого прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_13 ».
Відповідно до Договору довічного утримання від 08 червня 1978 року ОСОБА_14 передала у власність ОСОБА_7 належну ОСОБА_15 половину житлового будинку та надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказаний Договір нотаріально посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори УРСР та зареєстрований за №4-7317.
Згідно Реєстраційного посвідчення, 21 червня 1978 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване Харківським міським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 на підставі Договору довічного утримання від 08 червня 1978 року, реєстраційній №4-7317.
Відповідно до довідки про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об'єкт нерухомого майна від 12.02.2024 року, частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , частка вказаного домоволодіння належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та частка на належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
З інформаційної довідки від 23 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_7 є власником частки спірного домоволодіння та що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 5615781; зареєстровано 06.09.2007 за №5615781 реєстратором Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська державна нотаріальна контора) на підставі рішення б/н, 21.12.1987, Облвиконком, яке внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно Архівного номеру 2782160 ОСОБА_4 дата:19.04.2001, дата виникнення 19.04.2001, № реєстра 14151, внутр.№ 4801F63425F25B2Е3148 на будинок АДРЕСА_1 .
Листом Департаменту реєстрації Виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.09.2024 року №2533/0/50-24 повідомлено позивачку, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської, ради народних депутатів від 13.05.1987 за №145-48 вирішено до початку будівництва ВО «Харківський завод «Електроапаратури» відселити мешканців з будинків, що підлягають знесенню, згідно з додатком, у тому числі: АДРЕСА_1 , та компенсувати власникам житлових будинків, що зносяться, вартість будинків, будівель та споруд, плодово-ягідних та декоративних насаджень.
Також повідомлено, що інформація щодо виконання або скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 13.05.1987 за №145-48 та рішення, виконкому Харківської обласної ради народних депутатів від 21.12.1987 №533 в Департаменті відсутня.
Згідно з генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 №89/04, зі змінами, затвердженими рішенням, сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, запитуваний житловий будинок розташований на території реконструкції, на території житлової багатоквартирної забудови.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів (Облвиконкому) №533 від 21.12.1987 «Про знесення будинків, належних громадянам на праві особистої власності у зв'язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво», яке стало підставою для накладення обтяження на вказаний вище житловий будинок, дозволено знесення будинків, належних громадянам на праві особистої власності, передбачених рішеннями виконавчих комітетів Харківського, Лозівського міських рад народних депутатів згідно з додатком.
У Додатку до рішення Облвиконкому №533 від 21.12.1987 в переліку будинків, належних громадянам на праві особистої власності, які підлягають знесенню, серед інших в Дзержинському районі м.Харкова, зазначений житловий будинок АДРЕСА_1 .
Підставою знесення вказаних житлових будинків у Дзержинському районі м.Харкова зазначено рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 13.05.1987 №145-48. Харківський завод електроапаратури вказаний організацією, якій планувалося відведення земельних ділянок після знесення житлових будинків для забудови жилого кварталу по АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу № 277 від 03.09.2010 року В.О. Генерального директора Національного космічного агентства України Бауліна С.О. Державне підприємство «Харківський завод «Елетроапаратури» (далі- ДП «ХЗЕА») ліквідовано, для чого було утворено ліквідаційну комісію.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених Законом та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
До спірних правовідносин має застосовуватися Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 року № 1559-VI, а також - норми ст.ст. 350, 351 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» передбачено наступний порядок викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб:
1. Викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.
2. Викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.
У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).
3. У разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність.
Рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об'єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.
Рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об'єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили.
У разі втрати чинності рішенням про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з підстав, які допускають примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності, прийняття рішення про викуп таких об'єктів з цих же підстав допускається не раніше ніж через два роки.
Згідно п.п. 2.4 Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.05.1987р. № 145-48 визначено, що будівництво житлового кварталу повинно бути здійснено в 1990 році.
Таким чином, відповідно до згаданої норми ст. 12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» вищевказані рішення органів місцевої влади про викуп будинку, співвласником якого є позивач, втратили чинність.
Згідно ст. 13 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» власник земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо яких органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп для суспільних потреб, до переходу права власності на таку земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, до держави чи територіальної громади має право володіти, користуватися та розпоряджатися цими об'єктами на власний розсуд, отримувати доходи та здійснювати витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 350 ЦК України викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності здійснюються в порядку, встановленому законом.
У частині першій статті 351 ЦК України також передбачено, що право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов'язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У даному випадку збереження існуючого стану речей із обтяженням належної позивачці частки житлового будинку не відповідає меті, з якою це обтяження було накладено - забезпечення забудови, яка виявилася відтермінованою на невизначений час, внаслідок чого власник тривалий час, не взмозі ані розпоряджатися своїм приватним майном, ані отримати відповідну компенсацію, що не відповідає принципу правової визначеності та належному врядуванню, що урахуванням похилого віку позивача накладає на неї непропорційне обмеження конституційного права власності, яке також захищається вказаними нормами конвенційного міжнародного права.
З огляду на знаходження зацікавленої особи - забудовника ДП «ХЗЕА» у стані ліквідації суд за відсутності з цього приводу у справі відповідних доказів також не вбачає суспільної необхідності подальшого збереження обтяження права власності позивача у вигляді заборони відчуження нерухомого майна.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо спливу строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною четвертою статті 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Визначення початку відліку позовної давності міститься у ст. 261 ЦК України, зокрема у ч. 1 визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У даному випадку про наявність заборони відчуження позивач дізналася у 2024 році, коли вчиняла дії з підготовки до відчуження частки будинку.
Ці обставини підтверджуються довідкою КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 12.02.2024 №1143375 та листом Департаменту реєстрації Виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.09.2024 року.
Інших доказів про те, що позивач дізналася про наявність вказаної заборони, яку вона оспорила до суду 24 квітня 2025 року матеріали справи не містять. Тому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України вважається, що на день звернення позивача до суду трирічний строк позовної давності не сплив, і відсутні підстави для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України. Тому порушене право позивача підлягає захисту судом.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені судові витрати 1211 грн. 20 коп. варто покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 261, 267, 317, 319, 321, 350, 351, 391 ЦК України,Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст.4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні будинком- задовольнити.
Скасувати обтяження «Заборона» (архівний запис); реєстраційний номер обтяження 5615781; зареєстровано 06.09.2007 за №5615781 реєстратором Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська державна нотаріальна контора) на підставі рішення б/н, 21.12.1987, Облвиконком, яке внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно Архівного номеру 2782160HARKOVI, Архівна дата:19.04.2001, дата виникнення 19.04.2001, № реєстра 14151, внутр.№ 4801F63425F25B2Е3148 на будинок АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» (код ЄДРПОУ 14308252, адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 5), Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243), Харківської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 23912956,61002, м. Харків, вул. Сумська,64) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. в рівних частинах, по 403,73 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов