Справа № 638/18984/25
Провадження № 1-кп/638/2128/25
13 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суд клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №62023170020003617 від 29.12.2023 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Голодьки, Тетіївського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця, із неповною середньо-спеціальною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
встановив:
До Шевченківського районного суду міста Харкова звернувся прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження закрити; зобов'язати після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, а ОСОБА_5 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження військової служби.
Зі змісту клопотання вбачається, що старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, обіймаючи посаду водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов''зки військової служби та з метою незаконно ухилитись від неї, в умовах воєнного стану, у порушення ст.ст.65, 68 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних причин 10.11.2023 року, більш точний час не встановлено, самовільно, без дозволів командирів залишив місце служби та поїхав у невідомому напрямку, перебував поза місцем служби, у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, час проводив на власний розсуд. 15.09.2025 року старший солдат ОСОБА_4 прибув до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, повідомив про себе і вчинений ним злочин, а також про бажання виконувати обов'язки військової служби.
Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. При цьому зазначив, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, щиро кається.
Судом підозрюваному роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі. ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285, ч. 3 ст.288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_1 від 10.09.2025 року №48090 останній надає згоду на продовження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода його керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України з підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України.
Закрити кримінальне провадження №62023170020003617 від 29.12.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На підставі ст.288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 17.11.2025 року о 15:30 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1