Справа №638/20716/25
Провадження № 2/638/8478/25
17 листопада 2025 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О. В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Лігл ЛТД", ОСОБА_2 про внесення відомостей в ЄРДР за фактом шахрайства проти компанії ТОВ "Лігл" та її в.о. ОСОБА_2 та відшкодування моральної і матеріальної шкоди у розмірі 1000 000 гривень,
Позивач ОСОБА_1 , в особі генерального директора юридичної компанії "Права справа" Мельнікової-Сурми Тамари Володимирівни, звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Лігл ЛТД", ОСОБА_2 про внесення відомостей в ЄРДР за фактом шахрайства проти компанії ТОВ "Лігл" та її в.о. ОСОБА_2 та відшкодування моральної і матеріальної шкоди у розмірі 1000 000 гривень.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Суд звертає увагу, що заявник звернувся до суду в порядку цивільного провадження із вимогою про внесення відомостей в ЄРДР по факту шахрайства проти компанії ТОВ "Лігл" та її в.о. ОСОБА_2 , яка не є можливим у порядку цивільного судочинства, оскільки правовий механізм внесення відомостей в ЄРДР по факту шахрайства відноситься до розгляду кримінального правопорушення., яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом шахрайства.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У постанові від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).
Верховний Суд у постанові від 06 липня 2022 року в справі № 203/3236/19 зазначив, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18».
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ЦПК України не регулює порядку розгляду справ про внесення відомостей в ЄРДР, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 5 ст. 186 ЦПК України).
На виконання вимог вищезазначеної статті та з огляду на те, що суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, суд роз'яснює заявнику його право звернутись до РУП ГУ НП в Харківській області, відповідно ст. 214 КПК України.
Керуючись ст. 2, 4, 186, 293, 305, 306 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в особі генерального директора юридичної компанії "Права справа" Мельніковой-Сурми Тамари Володимирівни до ТОВ "Лігл ЛТД", ОСОБА_2 про внесення відомостей в ЄРДР за фактом шахрайства проти компанії ТОВ "Лігл" та її в.о. ОСОБА_2 та відшкодування моральної і матеріальної шкоди у розмірі 1000 000 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
Суддя О. В. Поляков