Справа № 932/2804/24
Провадження № 2/932/1294/24
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Малінова О.С., за участю секретаря судового засідання Теліціної О.О., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, буд. 43А, ЄДРПОУ 36296382) про скасування арешту майна, -
01.04.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про скасування арешту майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 р. суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду цієї справи.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року суддя Кудрявцева Т.О. прийняла в своє провадження вищевказану справу, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.
28 травня 2025 року після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 932/2804/24 у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя України 08.04.2025 №746/0/15-25 про звільнення з посади судді ОСОБА_2 , дану судову справу передано на розгляд судді Малінову О.С.
Позивачка обґрунтовувала свої вимоги наступними обставинами.
Вона разом зі своїм сином ОСОБА_3 є співвласниками житлової квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим 06 січня 1998 року виконкомом міської Ради народних депутатів, свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 06 січня 1998 року № 2/82-98 та зареєстроване в Комунальному підприємстві «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 402п за реєстровим № 104-142. 28 липня 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тимофєєвой А.О. Проте нотаріус при перевірці відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановила, що на квартиру АДРЕСА_2 накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Арешт нерухомого майна зареєстровано 13.04.2007 року 14:12:56 за № 4800716 Сьомою Дніпровською державною нотаріальною Дніпропетровської області на підставі ухвали б/н 23.09.2003 Жовтневий конторою райсуд. Вказаний арешт накладено щодо майна власника ОСОБА_4 , невідомої її особи, оскільки позивачка та її син є єдиними співвласниками вище вказаної житлової квартири.
Житлова квартира АДРЕСА_2 була нею приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», про що, свідчить свідоцтво про право власності відповідно до якого зареєстровано право спільної власності за мною ОСОБА_1 та членом моєї сім'ї ОСОБА_3 . Тобто на час накладення арешту вони були єдиними законними власниками вище зазначеної житлової квартири. Через вказані обставини вона, як співвласник житлової квартири не можу розпорядитися нею, чим відповідно порушується моє право власності передбачене законодавством України. Також враховуючи наявність накладеного арешту на майно та відсутність підстав, які би виправдовували обмеження права власності, неможливість зняття арешту в позасудовому порядку, вона змушена звернутися до суду для захисту свого права шляхом зняття такого арешту.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов, просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача - Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської областів судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 є співвласниками житлової квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим 06 січня 1998 року виконкомом міської Ради народних депутатів, свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 06 січня 1998 року № 2/82-98 та зареєстроване в Комунальному підприємстві «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 402п за реєстровим № 104-142.
28 липня 2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тимофєєвої А.О. Проте нотаріус при перевірці відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановила, що на квартиру АДРЕСА_2 накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Арешт нерухомого майна зареєстровано 13.04.2007 року 14:12:56 за № 4800716 Сьомою Дніпровською державною нотаріальною Дніпропетровської області на підставі ухвали б/н 23.09.2003 Жовтневий конторою райсуд. Вказаний арешт накладено щодо майна власника ОСОБА_4 .
Судом були витребувані документи з Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська, які були підставою для накладення арешту на спірну квартиру. На запит була надана лише копія рішення суду від 03.03.2004 року у цивільній справі №2-394/2004 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про стягнення суми, яким було позов задоволено частково та стягнуто з відповідачів солідарно суму боргу та неустойку у загальній сумі 606690 грн. та судові витрати.
Під час розгляду вказаної цивільної справи Ухвалою суду від 23.09.2003 року було накладено заборону на майно відповідачів, у тому числі на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 . При цьому ніяких посилань про підстави належності спірної квартири саме ОСОБА_4 ні ухвала суду, ні рішення не містить. Сама цивільна справа знищена за спливом терміну зберігання.
На виконання рішення Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська від 05.04.2004 року, 06 травня 2004 року постановою державного виконавця Бабушкінського районного управління юстиції Постольник Н.М. було відкрито виконавче провадження та накладення арешт на все майно ОСОБА_4 , у тому числі на квартиру АДРЕСА_2 , де також зазначено, що боржник мешкає саме у цій квартирі. У той же час ніяких посилань на підтвердження належності цієї квартири саме боржнику, так само підтвердження факту реєстрації ОСОБА_4 у квартирі вищенаведені документи не містять.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №340872884 від 28.07.2023 року щодо квартири АДРЕСА_2 - відсутні відомості з Державного реєстру речових прав, так само відсутні відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно довідки наявні лише відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт вказаної квартири на підставі ухвали Жовтневого суду від 23.09.2003 року та Сьомої дніпропетровської нотконтори. При цьому у відомостях про власника вказаний ОСОБА_4 . Підстави виникнення права власності не зазначені.
Усі вищенаведені документи не містять жодних посилань та обґрунтувань належності квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 .
У той же час, позивачкою надані усі право встановлюючи документи на підтвердження права спільної власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , яка була нею приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», про що, свідчить Свідоцтво про право власності на житло від 06.01.1998 року, видане Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська на підставі Розпорядження №2/82-98, відповідно до якого зареєстровано право спільної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Право власності позивачки було зареєстровано у Комунальному підприємстві «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» 06.01.98 р. у реєстровій книзі №402п-104-142 станом на 31.12.2012, що підтверджується копіями документів, наданих КП «Дніпровське БТІ» на запит суду. Ніяких відомостей про перехід права власності до іншої особи ці документи не містять.
Тобто на час накладення арешту позивачка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 були єдиними законними власниками вище зазначеної житлової квартири.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦКП України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу я підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч. 1-4 ст.77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю ніхто не може протиправно позбавити право власності.
У відповідності до статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.
Чинний Закон України «Про виконавче провадження» містить статтю 59, якою визначено порядок і підстави зняття арешту, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає державному виконавцеві самостійно знімати арешт; також передбачено можливість особи у всіх інших випадках звертатися до суду за зняття арешту.
Отже, згідно статті 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна», викладений підхід до визначення кола осіб, які мають бути залучені до участі в справі за позовами про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), який фактично не втратив свою чинність, а саме позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Через наявність заборони відчуження позивачка ОСОБА_1 , як співвласник житлової квартири, не може розпорядитися нею, чим відповідно порушується її право власності передбачене законодавством України. Також враховуючи наявність накладеного арешту на майно та відсутність підстав, які би виправдовували обмеження права власності, неможливість зняття арешту в позасудовому порядку, вона змушена звернутися до суду для захисту свого права шляхом зняття такого арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 317 - 319, 321 ЦК України, ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 60,81,88, 212, 215, 141, 264-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, буд. 43А, ЄДРПОУ 36296382) про скасування арешту майна- задовольнити.
Скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 4800716; зареєстровано 13.04.2007 14:12:56 за № 4800716 реєстратором: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців буд 4, підстава обтяження: ухвала, б/н, 23.09.2003, Сьома дніпропетровська нотконтора Жовтневий райсуд; об'єкт обтяження: квартира, состав ціле, стан добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_3 власник: ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 4438920DNIPER 17, архівна дата: 24.09.2003, дата виникнення: 24.09.2003, №РЕЄСТРА 151951-3272, внутр. № 0601C8392AF42A2D6526, коментар: 198 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження № 4800716 від 13.04.2007, зареєстрований Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, буд. 43А, ЄДРПОУ 36296382).
Суддя О.С.Малінов