Справа № 686/15307/25
Провадження № 2/686/5379/25
(заочне)
06 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря судового засідання Цибульської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
29 травня 2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є власником об'єкту нерухомості - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .В період з серпня 2021 року по квітень 2025 року ним було спожито природний газ на загальну суму 9 739 грн. 01 коп., проте ним вказана сума оплачена не була.
Позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є суб'єктом ринку газу з 01.11.2018 на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу».
Відповідач приєднався до договору постачання природного газу з постачальником «останньої надії» шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь 9 739 грн. 01 коп. заборгованості за спожитий природний газ та 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 02 червня 2025 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Федотов В.В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без йогоучасті, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечив, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина перша статті 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Так, судом встановлено, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює ліцензовану діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04 липня 2017 року №880.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08червня 2022року №198 з 01 травня 2022 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювало постачання природного газу споживачам на підставі Типового договору.
Відповідач ОСОБА_1 з 18.08.2021 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (копія інформаційної довідки № 422198506 від 10.04.2025 року додана до матеріалів справи).
Дана квартира є газифікованою, а її власник відповідач ОСОБА_1 приєднався до договору постачання природного газу з постачальником «останньої надії» шляхом акцептування договору із позивачем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» через факт споживання газу (Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою НКРЕП від 30 вересня 2015 року № 2500) та являвся побутовим споживачем природного газу, який надається ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за вищевказаною адресою.
Згідно довідки про фінансовий стан відповідач має присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (ЕІС-код - EnergyIdentificationCode) - 56ХМ36А15321163N та рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість за спожитий природний газ за період з серпня 2021 по квітень 2025 року в сумі 9 739 грн. 01 коп.
Отже, правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року.
Згідно статті 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За змістом статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги»,результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з постачання та розподілу природного газу належить до комунальних послуг (пункт 2 частини першої статті 5 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).
В силу частини другої статті 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги»,індивідуальний споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до пункту 2 частини 2статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та оприлюднюється в установленому порядку. Відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року.
Згідно із пунктом 3 Розділу І Правил, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Правил визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641,642Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до п. 13 р. ІІІ Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Пунктом 1.3. Типового договору установлено, що він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або оплачений споживачем рахунок (квитанція).
Згідно з п.4.4 Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора газотранспортної системи та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Статтею ст. 714 ЦК України, визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Згідно з абзацами 4 та 5 п. 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Суду позивачем надано виписку фінансового стану споживача ОСОБА_1 , складену постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», відповідно якої заборгованість відповідача за спожитий газ станом на квітень 2025 року складає 9 739 грн. 01 коп. з зазначенням об'єму спожитого газу та показників лічильника, який встановлений у квартирі відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем ОСОБА_1 суду не було надано доказів, які б спростували визначений оператором ГРМ об'єм спожитого газу, невідповідність дійсності показників газового лічильника, які зафіксовані оператором ГРМ, а також доказів оплати ним спожитого природного газу у вказаний вище період та відсутності заборгованості за спожитий газ перед постачальником газу.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах ОСОБА_1 , а саме доведено факт користування останнім послугами позивача та неоплати отриманих послуг, у зв'язку з чим позов ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подані позовної заяви до суду ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі, а саме - 3 028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України заборгованість за спожитий природний газ за період з серпня 2021 року по квітень 2025 року у розмірі 9 739 грн. 01 коп. та судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 11 листопада 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - код ЄДРПОУ 40121452, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. М. Палінчак