Справа №591/10232/25
Провадження №2/592/3543/25
14 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Шияновської Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романенко Є.О., звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем мають спільних дітей ОСОБА_3 та Дінару, на утримання яких рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.02.2020 з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач в повному обсязі та своєчасно аліменти не сплачував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з відповідним розрахунком державного виконавця станом на 01.06.2025 становить 69 093,39 грн.
Оскільки у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, представником позивачки проведено розрахунок пені, загальний розмір якої становить 205 811,36 грн, яка у відповідності до вимог ст.196 СК України підлягає стягненню на користь позивачки.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17.09.2025 справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано на розгляд Ковпаківського районного суду м. Суми за підсудністю.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.10.2025 відкрите провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В наданому відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність вини у несвоєчасній сплаті аліментів, оскільки відрахування аліментів здійснюється його роботодавцем АТ «Сумихімпром» з моменту відкриття виконавчого провадження, наданий державним виконавцем розрахунок є неправильним, не містить інформації щодо сплачених аліментів за жовтень і листопад 2019 року у сумі 6500 грн. До того ж, вимоги позову про стягнення пені у сумі, що перевищує 100 відсотків заборгованості не ґрунтуються на положеннях закону.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 28.07.2007, який рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.02.2020 було розірвано (а.с. 12).
Від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.02.2020 у справі №591/6455/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16.10.2019 (а.с. 13).
З розрахунку старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 щодо виконавчого листа №591/6455/19 станом на 01.06.2025 становить 69 093,39 грн (а.с. 14).
З наданого позивачкою розрахунку вбачається, що пеня за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2019 року по липень 2025 року складає 205 811,36 грн (а.с. 3-11).
ОСОБА_2 працює з 18.09.20212 у АТ «Сумихімпром», станом на 29.09.2025 на посаді апаратника одержання мікронізованих матеріалів 5 розряду об'єднаного цеху по виробництву двоокису та титану (а.с. 48).
З розрахункових листів за період з березня 2020 по серпень 2025 вбачається, що з нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати утримуються аліменти (а.с. 50-72); які в подальшому зараховуються на банківську карту ОСОБА_1 (а.с. 15-28).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст.ст. 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до положень п.22 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до ч.4 ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов'язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 цього Закону.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обрахована державним виконавцем заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів виникла не з вини останнього, оскільки він працював та з його заробітної плати роботодавцем проводились відповідні утримання. Виникнення заборгованості зумовлене недотриманням роботодавцем вимог ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо розміру відрахувань із заробітної плати, який обмежений 70 відсотками у разі стягнення аліментів, а не виключно визначеною часткою від доходу. Державний виконавець не позбавлений можливості проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників, як це передбачено п.2 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження». Стягувачка в свою чергу не позбавлена можливості звернутися до суду з вимогами про примусове стягнення аліментів, які утримані з боржника, але їй не виплачені.
Матеріали справи не містять доказів про обізнаність ОСОБА_2 щодо розміру заборгованості.
Відтак, позивачкою не доведено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо сплати аліментів на утримання своїх дітей, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винної поведінки ОСОБА_8 щодо умисного ухилення від сплати аліментів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача обов'язку сплатити неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів не буде відповідати вимогам законності та справедливості, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складений 14.11.2025.
Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА