490/1810/25
нп 2/490/2173/2025
29 жовтня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва
у складі: головуючого судді Чулуп О.С.
при секретарі - Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52»
про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
Позивач звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить:
1) визнати незаконним та скасувати наказ № 1/1 від 31.01.2025 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52» про звільнення ОСОБА_1 ;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52»;
3) стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52» на користь ОСОБА_1 невиплачену часитну заробітної плати за січень 2025 року в розмірі 2043,68 грн;
4) стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період вимушеного прогулу;
5) стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 50000 грн.
В обгрунтування позову позивач вказує, що наказом № 1/1 голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит-52» її було звільнено з 31.01.2025 року з посади бухгалтера ОСББ «Комунар» за ст. 40 п. 4 КЗпП (за прогули) у зв'язку із серйозними порушеннями без попередження (згідно протоколу № 5 зборів правління від 31.01.2025 року).
Позивач вказує, що даний наказ вважає незаконним, оскільки на підставі її заяви від 22 січня 2025 року про надання планової щорічної основної відпустки за 2023/2024 р. головою правління ОСББ «Комунар» виданий наказ № 1 від 22 січня 2025 року про надання їй планової щорічної основної відпустки за 2023/2024 р. у кількості 24 дні з 23.01.2025 року по 15.02.2025 олку. Вказує, що з наказом про звільнення її не ознайомлювали, крім того на час винесення наказу перебувала у відпустці. Позивач вказує, що будь-яких пояснень від неї щодо не виходу на роботу та щодо її наступного звільнення від неї не отримував.
Крім того позивач вказує, що їй було завдано моральної шкоди, а саме вказує, що відповідач розповсюджував про неї неправдиву інформацію, чим порушив ділову репутацію позивача. Позивач не мала можливості матеріально забезпечувати себе, була змушена позичати гроші у родичів, друзів та сторонніх осіб.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказує, що позивачем не надано допустимих доказів, що підтверджують факт наявності трудових праовідносин між позивачем та відповідачем. Представник відповідача також зазначив, що 22 січня 2025 року ОСОБА_2 , як головою правління ОСББ «Комунар», був виданий наказ про надання бухгалтеру ОСОБА_1 планової відпустки на період з 02 липня 2023 року по 01 липня 2024 року терміном 24 календарні дні з 23 січня 2025 року по 15 лютого 2025 року; 23 січня 2025 року до ЄДРОПУ було внесені зміни про перейменування ОСББ «Комунар» на ОСББ «ОКСАМИТ-52» та про керівника об'єднання, яким призначена Колесніченко Наталія Олександрівна. Вказує, шо голова правління була звільнена станом на день винесення наказу № 1 від 22.01.2025 року про надання відпустки ОСОБА_1 , а тому даний наказ є законним.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом досліджено трудову книжку видану на ім'я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 02.07.2021 року останню було прийнято на посаду головного бухгалтера ОСББ «Комунар» згідно наказу № 2 голови правління ОСОБА_2 .
Судом досліджено відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_1 , як містять запис про прийняття останньої на посаду головного бухгалтера ОСББ «Оксамит-52», підставі - документ № 2 від 02.07.2021 року.
Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 року на ім'я Голови правління ОСББ «Комунар» про надання планової відпустки за 2023-2024 р.р. на 24 календарних днів з 23.01.2025 року по 15.02.2025 року.
Судом досліджено наказ № 1 від 22.01.2025 року голови правління «Комунар» Доброжан В.П. про надання бухгалтеру ОСОБА_1 планової відпустки за період з 02.07.2023 року по 01.07.2024 року терміном 24 календарних днів з 23.01.2025 року по 15.02.2025 року.
Судом досліджено наказ № 1/1 від 31 січня 2025 року голови правління ОСББ «Оксамит-52» Колесніченко Н.О. згідно якого звільнено ОСОБА_1 з 31.01.2025 року з посади бухгалтера ОСББ «Комунар» за ст. 40 п. 4 КЗпП України (за прогули) у зв'язку із серйозними порушеннями без попередження (згідно протоколу № 15 зборів правління від 31.01.2025 року).
Судом досліджено протокол № 1 загальних зборів ОСББ «Комунар» від 09 січня 2025 року згідно якого вирішено змінити назву ОСББ «Комунара» на нову - ОСББ «Оксамит-52».
Судом досліджено протокол № 2 від 09 січня 2025 року згідно якого вирішено обрати головою правління ОСББ «Оксамит-52» ОСОБА_3 ..
Судом досліджено наказ голови правління ОСББ «Оксамит -52» Колесніченко Н.О. згідно якого звільнено з посади голову правління ОСББ «Комунар» ОСОБА_2 з 12.01.2025 року за ст. 41 п. 5 ч. 1 (припинення повноважень посадових осіб) та звільнено з посади бухгалтера ОСББ «Комунар» ОСОБА_1 .
Судом досліджено виписку з особового рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ КБ «Приватбанк» з якої вбачається, що 16.01.2025 року на рахунок останньої було зараховано заробітну плату в розмірі 1900 грн., деталі операції: зарплата Оксамит-52.
Відповідно до п. 4 ст. ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 своєї постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст.263ЦПК України).
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2021 у справі № 235/5659/20 зазначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
Відповідно дост.81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано доказів порушення позивачем трудової дисципліни, зокрема що остання вчинила прогул. Відсутні будь-які акти, матеріали службової перевірки тощо.
Між тим, суд враховує, що позивача було звільнено в період перебування її в відпустці, а згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті).
Суд не бере до уваги доводи відповідача, що голова правління Доброжан В.П. була звільнена станом на день винесення наказу № 1 від 22.01.2025 року про надання відпустки ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що даний наказ був визнаний незаконним матеріали справи не містять.
За такого суд приходить до висновку, що звільнення позивача є незаконним, а за такого позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу № 1/1 від 31.01.2025 року, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ОСББ «Оксамит-52»є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку, то суд зазначає наступне.
Положення ст.235КЗ пП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.
Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, затвердженого постановою КМУ№ 100 від 08.02.1995року (далі Порядок) передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вбачається, що за останні два місяці, що передують звільненню позивача (листопад та грудень 2024 року) останній було нараховано заробітну плату в розмірі 11114 грн.
За такого середньоденний заробіток позивача складає 11114:43 робочих днів = 258,47 грн.
За такого суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2025 року по 29.10.2025 року в розмірі 48850,83 грн. (258,47 грн х 189 робочих днів = 48850,83 грн.).
Щодо вимоги про стягнення заробітної плати за січень 2025 року то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1,2, ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вбачається вбачається, що заробітна плата позивача складає 5557 грн. Позивачу ж за січень 2025 року було виплачено заробітну плату в розмірі 2223,94 грн. Позивач вказує, що невиплачена заробітна плата за січень складає 2043,68 грн.
Відповідачем заперечень щодо невірного розрахунку невиплаченої заробітної плати не надано.
За такого суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата в розмірі 2043,68 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
Частинами 1-3статті 23ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно пунктів 5, 9 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно дост.81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, в обгрунтування позову позивач вказує, що моральна шкода завдана позивачу полягає у тому, що останній зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодження автомобіля. Так, позивач змушений був змінити хід свого звичного життя, тому що йому необхідні додаткові зусилля та кошти для організації поїздок на роботу, поїздок за межі населеного пункту.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Позивачем ж зокрема не надано доказів, що йому було завдано моральної шкоди, в чому саме вона полягала.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими та в задоволенні їх слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.1-23,76-81,89,95,141,258-259,263-265,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Наказ № 1/1 від 31.01.2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52» про звільнення ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52»
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52» на користь ОСОБА_1 не виплачену частину заробітної плати за січень 2025 року в розмірі 2043,68 грн.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48850,83 грн.
Стягнення заробітної плати в розмірі 2043,68 грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 48850,83 грн. провести з вирахуванням встановлених податків та зборів.
В задоволенні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52» про стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52» на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оксамит - 52», код ЄДРПОУ: 22442164, адреса: м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, буд. 52, 54003.
Суддя