Справа № 481/1330/25
Провадж.№ 2/481/632/2025
іменем України
11.11.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору,
05.09.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 481/1756/14-ц у розмірі - 12171,74 гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.01.2015року Новобузький районний суд Миколаївської області ухвалив рішення по справі № 481/1756/14-ц, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 11084899000 від 29.11.2006 р. у розмірі 39444,06 грн. З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства. Таким чином, рішення, яке виніс Новобузький районний суд Миколаївської області не виконувалось Відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року.
Кредитний договір № 11084899000 від 29.11.2006 р. було укладено між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі укладеного договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18 вересня 2019 року. Даний факт також підтверджено в судовому порядку - 29.11.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області постановив ухвалу по справі 481/1756/14-ц, якою, серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 11084899000 від 29.11.2006 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Тому, відповідно до укладених договорів станом на дату звернення до суду, право вимоги за кредитним договором № 11084899000 від 29.11.2006 р. належить ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.09.2025 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 16.09.2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1779173 від 16.09.2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 16.09.2025 відкрито провадження в справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.10.2025 о 11:30 год.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України розгляд справи відкладено до 11.11.2025 року о 09:30 год.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подавав.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.01.2015 року Новобузький районний суд Миколаївської області ухвалив рішення по справі 481/1756/14-ц, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11084899000 від 29.11.2006 у розмірі 39444,06 грн.
З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.
Таким чином, рішення, яке виніс Новобузький районний суд Миколаївської області не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року.
Кредитний договір № 11084899000 від 29.11.2006 було укладено між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі укладеного договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18 вересня 2019 року.
Даний факт також підтверджено в судовому порядку - 29.11.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області постановив ухвалу по справі 481/1756/14-ц, якою, серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 11084899000 від 29.11.2006 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).
Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.
Рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
У зв'язку з чим, позивачем було розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі у розмірі 3546,72 грн. та інфляційні збитки у розмірі 8625,01 грн., що разом становить 12171,74 грн., і підлягає сплаті відповідачем за прострочення виконання рішення суду.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Тому, відповідно до укладених договорів станом на дату звернення до суду, право вимоги за кредитним договором 11084899000 від 29.11.2006 належить ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, у частині 5 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/13238/18; від 30 березня 2016 у справі № 6-2168цс15.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).
Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс1-1).
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом ст.552, ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239) збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 481/1756/14-ц у розмірі 12171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одної) гривні 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025 року.
Суддя Вжещ С.І.