Справа №523/3476/25
Провадження №1-кс/523/7735/25
14 листопада 2025 року слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Одеса, клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 , погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який на момент інкримінованих кримінальних правопорушень обіймав посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.4, 190 ч.4 КК України, -
Встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150020000646 від 7.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.209, ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
За змістом клопотання, Указом Президента України за №513/2002 від 6.06.2002 року ОСОБА_6 було призначено на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України №1143-V від 7.06.2007р. ОСОБА_6 був обраний на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області безстроково. Надалі Рішенням Вищої ради правосуддя за №385/0/15-25 від 4.03.2025 року ОСОБА_6 звільнено з посади судді Комінтернівського районного суду Одеської області на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно з ч.1 ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Встановлено, що ОСОБА_8 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, розробив злочинний план направлений на власне збагачення, шляхом вчинення злочинів, направлених на заволодіння шахрайським шляхом правом власності на об'єкти нерухомого майна та легалізацію цього майна, у зв'язку з чим для реалізації задуманого ним протиправного плану притягнув раніше знайомих та перевірених ним осіб, які у свою чергу були зацікавлені в особистому збагаченні протиправним шляхом, погодившись на участь у вчиненні кримінальних правопорушень, одночасно з цим залучивши до вчинення кримінальних правопорушень «підставних осіб», на яких оформлювались несправжні договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, від їх імені подавались цивільні позови щодо визнання права власності, а у подальшому переоформлювалось право власності.
Так, ОСОБА_8 будучи фактичним директором ресторану «Лев Золотий» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 100-А, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 (керівник указаного ресторану), ввівши в оману підпорядковану їм співробітницю ОСОБА_10 , яка працювала в ньому прибиральницю та посудомийкою, не повідомляючи їй свої реальні злочинні наміри, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, отримали від останньої копії паспортів громадянина України та картки платника податку із зазначенням реєстраційного номеру облікової карти платника податків стосовно неї та її сестри - ОСОБА_11 , для подальшого використання указаних відомостей при виготовленні підроблених документів.
Крім того, діючи згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_8 , невстановлена досудовим розвідуванням особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, виконуючи роль пособника, у невстановленому досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, безпосередньо контактуючи із суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , довела йому злочинний план ОСОБА_8 , на що ОСОБА_6 надав свою добровільну згоду на пособництво у вчиненні кримінальних правопорушень направлених на заволодіння нерухомим майно. При цьому, на ОСОБА_6 , згідно розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, було покладено функцію пособника, яка полягала у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у видачі завідомо неправдивих офіційних документів - судових рішень Комінтернівського районного суду Одеської області щодо задоволення цивільних позовів та визнання дійсним договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від померлих на користь підставних осіб, на підставі яких у подальшому мала здійснювалась реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Злочинний план, направлений на заволодіння шахрайським шляхом правом власності на об'єкти нерухомого майна, та легалізацію указаного майна, полягав у наступному.
ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , за пособництва невстановлених досудовим розслідуванням осіб, матеріали стосовно яких виділені в окреме кримінальне провадження, у невстановленому досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, отримували інформацію, про наявність об'єктів нерухомого майна (квартири) розташованих у м. Одесі власники яких померли, а також відповідні анкетні дані власників та параметри об'єктів нерухомого майна, після чого здійснювалось виготовлення за наявним шаблоном (зразком) договорів купівлі-продажу (датованими минулими роками) нерухомого майна згідно яких право власності переходило від померлого на користь підставної особи, готувались та подавались цивільні позови щодо визнання права власності. Далі, за результатами розгляду цивільних позовів суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 виносились судові рішення про їх задоволення, які маючи дійсні реквізити містили інформацію, яка повністю не відповідала дійсності, як щодо факту судового розгляду так і щодо встановлених фактичних обставин та висновків. У подальшому на підставі зазначених рішень суду здійснювалася реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, після чого, з метою легалізації майна, одержаного злочинним шляхом вчинялись дії щодо його продажу.
За першим епізодом, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , обравши об'єктом злочинного посягання квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виготовлення підроблених документів, на підставі яких мали намір отримати право власності на вказану квартиру, передали невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, дані щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , а також дані щодо квартири за вищевказаною адресою для подальшого виготовлення підробленого договору купівлі-продажу, яка не пізніше 16.09.2021 року підробила договір купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомого майна, вказавши невідповідні дійсності дані про нібито продаж 1.01.2017р. за вартістю 450000 грн квартири ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 , з метою подальшого використання в суді для винесення рішення про його визнання дійсним та отримання права власності на вказану квартиру. Надалі ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що ОСОБА_12 помер 8.01.2020р., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у невстановлені час, місці та спосіб, але не пізніше 16.09.2021р. подали до Комінтернівського районного суду Одеської області позовну заяву про визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна та визнання права власності, при цьому вказавши місцем проживання відповідача ОСОБА_12 - АДРЕСА_4 , що відноситься до територіальної підсудності Комінтернівського районного суду Одеської області. Одночасно з подачею позовної заяви ОСОБА_9 задля підтвердження позовних вимог до Комінтернівського районного суду Одеської області, в якості додатку до позову був доданий завідомо підроблений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Задля сприяння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у досягненні їх злочинної мети заволодінню правом на нерухоме майно, шляхом надання як засобу вчинення цього злочину відповідного судового рішення суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 24.09.2021 року було винесено ухвалу про прийняття позовної заяви ОСОБА_9 до ОСОБА_12 щодо визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності, до розгляду та відкрите загальне позовне провадження. 02.10.2021 року ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , подали до Комінтернівського районного суду Одеської області заяву датовану, згідно якої особа просила розглядати справу без її участі, задовольнивши її позовні вимоги.
Після цього, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , вніс неправдиві відомості до офіційного документу - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.10.2021 року (справа №504/3367/21 провадження №2/504/2244/21), яке маючи дійсні реквізити містило інформацію, яка повністю не відповідала дійсності, як щодо факту судового розгляду так і щодо встановлених фактичних обставин та висновків, зокрема щодо участі відповідача.
Одночасно з цим, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 до відповідних установ щодо витребування інформації про заведення спадкової справи стосовно ОСОБА_12 , а також про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних стосовно ОСОБА_12 не звертався.
Після цього, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні вказаного суду за адресою: вул. Першотравнева, 51, смт. Доброслав, Одеська область, усвідомлюючи, про відсутність законних на те підстав, діючи з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні вищевказаним об'єктом нерухомості, у порушення вимог ст. ст.3, 46, 47, 255 ЦПК України, ст.ст.24, 26, 27 ЦК України, видав завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.10.2021 року (справа № 504/3367/21, провадження №2/504/2244/21), яким позов ОСОБА_9 до ОСОБА_12 про визнання договору дійсним та визнання права власності - задовольнив, визнав дійсним договір купівлі-продажу квартири від 1.01.2017р. за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51,4м.кв., в тому числі житловою площею 28,2 м. кв., що належить ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 26.12.2016р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , а також визнав за ОСОБА_9 право власності на вказану квартиру, який не мав законних підстав для набуття права власності, а також надав ОСОБА_9 вищезазначене рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.10.2021 року.
Надалі, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , отримавши фальсифіковані документи, які надають підстави для проведення реєстраційних дій щодо переоформлення права власності, використали підроблені документи, надавши їх державному реєстратору Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_14 , який будучи введеним в оману, зареєстрував у ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_9 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 50138068.
Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , за пособництва судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, шахрайським шляхом, шляхом обману, придбали право на чуже майно - на квартиру АДРЕСА_5 , що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 24.12.2021р. за ОСОБА_9 оціночна вартість якої складала 1043009,00грв, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, збиток на вищевказану суму.
Крім цього, за другим епізодом, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , обравши об'єктом злочинного посягання квартиру розташовану за адресом: АДРЕСА_6 , з метою виготовлення підроблених документів, на підставі яких мали намір отримати право власності на указану квартиру, передали невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, дані щодо «підставної особи» ОСОБА_11 , та власників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також дані щодо квартири за вищевказаною адресою для подальшого виготовлення підробленого договору купівлі-продажу, яка не пізніше 23.09.2021 року підробила договір купівлі-продажу об'єкту вказаного нерухомого майна, вказавши невідповідні дійсності дані про нібито продаж 04.02.2008 року за вартістю 115000грн квартири ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на користь ОСОБА_11 з метою подальшого використання в суді для винесення рішення про його визнання дійсним та отримання права власності на указану квартиру.
Надалі, невстановлена у ході досудового розслідування особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи, що ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подала до Комінтернівського районного суду Одеської області позовну заяву про визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна та визнання права власності за ОСОБА_11 , при цьому вказавши місцем проживання відповідачів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - АДРЕСА_7 , що відноситься до територіальної підсудності Комінтернівського районного суду Одеської області. Одночасно з подачею позовної заяви в якості додатку до позову був доданий завідомо підроблений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна розташованого за адресом: АДРЕСА_6 .
Задля сприяння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у досягненні їх злочинної мети, а саме заволодіння правом на нерухоме майно, шляхом надання як засобу вчинення цього злочину відповідного судового рішення суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 01.10.2022 року було винесено ухвалу про прийняття позовної заяви ОСОБА_11 до ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності, до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Невстановлена у ході досудового розслідування особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою ОСОБА_8 , подала до Комінтернівського районного суду Одеської області заяву від імені ОСОБА_11 датовану 29.09.2021р., згідно якої остання просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також заяву від імені ОСОБА_15 датовану 04.04.2021р. згідно якої останній просить розглядати справу без його участі, ухваливши рішення на розсуд суду.
Після цього, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_6 , вніс неправдиві відомості до офіційного документу - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.10.2021 року (справа №504/3485/21, провадження №2/504/2262/21), яке маючи дійсні реквізити містило інформацію, яка повністю не відповідала дійсності, як щодо факту судового розгляду так і щодо встановлених фактичних обставин та висновків, зокрема щодо участі відповідача.
Одночасно з цим, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 до відповідних установ щодо витребування інформації про заведення спадкової справи стосовно ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних осіб не звертався.
Після цього, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні вказаного суду за адресою: вул. Першотравнева, 51, смт. Доброслав, Одеська область, усвідомлюючи, про відсутність законних на те підстав, діючи з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні вищевказаним об'єктом нерухомості, у порушення вимог ст.ст.3, 46, 47, 255 ЦПК України, ст.ст.24, 26, 27 ЦК України, видав завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.10.2021 року (справа №504/3485/21, провадження № 2/504/2262/21), яким позов ОСОБА_11 до ОСОБА_17 , ОСОБА_16 про визнання договору дійсним та визнання права власності задовольнив, визнав дійсним договір купівлі-продажу квартири від 04.02.2008 року за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 54,1м.кв., в тому числі житловою площею 30, м.кв., що належить ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.1998р., виданого Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, видане згідно розпорядження від 16.11.1998р №140183, зареєстровано у реєстрову книгу за №12-16138, визнав за ОСОБА_11 право власності на указану квартиру, яка не мала законних підстав для набуття права власності, а також надав невстановленій особі, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.10.2021 року (справа №504/3485/2, провадження № 2/504/2262/21).
Надалі, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , отримавши фальсифіковані документи, які надають підстави для проведення реєстраційних дій щодо переоформлення права власності, використали підроблені документи, надавши їх державному реєстратору Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_14 , який будучи введеним в оману, зареєстрував у ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_11 на підставі заяви останньої про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 50137235.
Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , за пособництва судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, шахрайським шляхом, шляхом обману, придбали право на чуже майно - на квартиру АДРЕСА_8 , що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 24.12.2021 року за «підставною особою» - ОСОБА_11 , оціночна вартість якої складала 730755,00 грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, збиток на вищевказану суму.
Крім цього, за третім епізодом, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб та із ОСОБА_9 , обравши об'єктом злочинного посягання квартиру, розташовану за адресом: АДРЕСА_9 , з метою виготовлення підроблених документів, на підставі яких мали намір отримати право власності на вказану квартиру, передали невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, дані щодо «підставної особи» ОСОБА_10 та власника ОСОБА_18 , а також дані щодо квартири за вищевказаною адресою для подальшого виготовлення підробленого договору купівлі-продажу, яка не пізніше 30.12.2021 року підробила договір купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомого майна, вказавши невідповідні дійсності дані про нібито продаж 13.02.2013 року за вартістю 170000грн квартири ОСОБА_18 на користь ОСОБА_10 з метою подальшого використання в суді для винесення рішення про його визнання дійсним та отримання права власності на указану квартиру.
Надалі, невстановлена у ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи, що ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підготувала та подала до Комінтернівського районного суду Одеської області позовну заяву про визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна та визнання права власності за ОСОБА_10 при цьому вказавши місце проживання відповідача ОСОБА_18 - АДРЕСА_10 , що відноситься до територіальної підсудності Комінтернівського районного суду Одеської області. Одночасно з подачею позовної заяви задля підтвердження позовних вимог до Комінтернівського районного суду Одеської області в якості додатку до позову був доданий завідомо підроблений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_9 .
Задля сприяння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у досягненні їх злочинної мети - заволодінню правом на нерухоме майно, шляхом надання як засобу вчинення цього злочину відповідного судового рішення суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 26.07.2022 року було винесено ухвалу про прийняття позовної заяви ОСОБА_10 до ОСОБА_18 про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності, до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Невстановлена у ході досудового розслідування особа, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подала до Комінтернівського районного суду Одеської області заяву від імені ОСОБА_18 датовану 08.08.2022 року, згідно якої останній просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також заяву від імені ОСОБА_10 датовану 08.08.2022 року згідно якої остання просить розглядати справу без її участі.
За результатами розгляду суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що громадянин ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на пособництво у вчиненні кримінальних правопорушень направлених на заволодіння нерухомим майно, шляхом видачі завідомо неправдивого офіційного документу - судового рішення Комінтернівського районного суду Одеської області, задовольнив клопотання позивача ОСОБА_10 та ухвалив витребувати з Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області (67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, вул. Центральна, 75), Суворовської державної нотаріальної контори місті Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65102, м. Одеса, вул. Сортувальна, 36Г) інформацію про заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_18 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою встановлення та документального підтвердження кола його спадкоємців, місця заведення спадкової справи, отримання Витягу зі Спадкового реєстру, завіреної належним чином копії спадкової справи, для огляду в судовому засіданні, а також був скерований запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних стосовно ОСОБА_18 .
26.09.2022 року суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 була отримана відповідь з адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якої ОСОБА_18 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 та знятий з обліку 09.07.2018 року у зв'язку із смертю, актовий запис №5153 від 15.05.2018р. Згідно відповідей Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області, які 04.11.2022р. та 15.11.2022р. були отримані Комінтернівським районним судом Одеської області, спадкова справа до майна ОСОБА_18 - не заводилась. Згідно відповіді Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса, яку 12.01.2023р. отримано Комінтернівський районним судом Одеської області, спадкова справа до майна ОСОБА_18 - не заводилась.
Невстановлена у ході досудового розслідування особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , 19.01.2023 року подала до Комінтернівського районного суду Одеської області заяву від імені ОСОБА_10 датовану 19.01.2023р., згідно якої остання просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу розглядати в заочному порядку.
Після цього, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні об'єктом нерухомості за адресом: АДРЕСА_9 , вніс неправдиві відомості до офіційного документу - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.01.2023 року (справа № 504/4971/21, провадження №2/504/651/23), яке маючи дійсні реквізити містило інформацію, яка повністю не відповідала дійсності, як щодо факту судового розгляду так і щодо встановлених фактичних обставин та висновків, зокрема щодо участі відповідача.
Надалі, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні вказаного суду за адресою: вул. Першотравнева, 51, смт. Доброслав, Одеська область, усвідомлюючи, про відсутність законних на те підстав, діючи з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на пособництво у заволодінні вищевказаним об'єктом нерухомості, у порушення вимог ст.ст.3, 46, 47, 255 ЦПК України, ст.ст.24, 26, 27 ЦК України, видав завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.01.2023 року (справа №504/4971/21, провадження №2/504/651/23) яким позов ОСОБА_10 до ОСОБА_18 про визнання договору дійсним та визнання права власності - задовольнив, визнав дійсним договір купівлі-продажу квартири від 13.02.2013 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , що в цілому складається з однієї кімнати, загальної площі квартири 37,8 кв.м., житлової площі 19,7 кв.м., буд. АДРЕСА_3 , загальною площею 51,4 м. кв., в тому числі житловою площею 28,2 кв.м., що належить ОСОБА_18 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії 1335, виданого 26.12.2016р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , а також визнав за ОСОБА_10 право власності на указану квартиру, яка не мала законних підстав для набуття права власності, та надав невстановленій особі, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, яка виступала посередником між ним та ОСОБА_8 , рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.01.2023 року. Також ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 20.03.2023 року було розглянуто заяву позивача ОСОБА_10 про виправлення описки номеру квартири «квартира АДРЕСА_11 » та внесено виправлення в рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.01.2023 року (справа № 504/4971/21, провадження №2/504/651/23) щодо вірного номеру квартири.
Надалі, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , отримавши фальсифіковані документи, які надають підстави для проведення реєстраційних дій щодо переоформлення права власності, використали підроблені документи, надавши їх державному реєстратору Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_19 , яка будучи введеною в оману, зареєструвала у ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_12 за ОСОБА_10 на підставі заяви останньої про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 54394525.
Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , за пособництва судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, шахрайським шляхом, шляхом обману, придбали право на чуже майно - на квартиру АДРЕСА_12 , що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 07.03.2023 року за «підставною особою» - ОСОБА_10 , оціночна вартість якої складала 804497,00грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, збиток на вищевказану суму.
За даним фактом відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.5, 190 ч.4 КК України 7.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000646.
13.11.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.5, 190 ч.4 КК України за кваліфікуючими ознаками ст.366 ч.1 КК України , як видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей; за ст.ст.27 ч.5, 190 ч.4 КК України (в редакції 22.11.2018р.), як пособництво у придбанні права на чуже майно, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, вчинене повторно.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме матеріалами УВК ДБР за результатами виконання доручень слідчого та прокурора; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 10.11.2025р.; протоколом огляду матеріалів судової справи Комінтернівського районного суду Одеської області (справа №504/4971/21) від 11.11.2025р.; протоколом огляду матеріалів судової справи судової справи Комінтернівського районного суду Одеської області (справа №504/3367/21) від 11.11.2025р.; довідкою за результатами проведення тематичної перевірки в Доброславському районному суді Одеської області від 21.07.2025р.; матеріалами отриманими за результатами тимчасового доступу до матеріалів кримінальних проваджень №12016160490000984 та №12024160000000153; протоколом допиту ОСОБА_10 від 3.10.2025р., та стенограмою до нього; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Також встановлено, що ОСОБА_6 самостійно з'явився до суду у добровільному порядку, в порядку ст.208 КПК України не затримувався.
Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 мотивуючи тим, що особа підозрюється у вчиненні серед іншого особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якої передбачає покарання від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ОСОБА_6 , маючи значний досвід роботи в органах судової влади, будучи обізнаним зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, а також про тяжкість покарання у разі визнання особи винною, усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, здійснити виїзд на непідконтрольну територію Україні або взагалі виїхати до іншої країни; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які перебувають у володінні Доброславського районного суду Одеської області, що у свою чергу може створити перешкоди органу досудового розслідування у їх вилученні з метою подальшого призначення в разі необхідності відповідних судових експертиз; 3)незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 з метою зміни або відмови від дачі останніми свідчень, які обізнані про обставини вчинення кримінального правопорушення та які на даний час ще не допитані; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом штучного затягування, розголошення відомостей результатів досудового розслідування; що може призвести до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо, оскільки ОСОБА_6 має досвід роботи в органах судової влади, а тому обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, тому може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, так як вважала мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_24 обґрунтовано підозрюється серед іншого у скоєнні особливо тяжкого злочину за попередньою змовою у особливо великих розмірах, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 190 ч.4 КК України, на даний час досудове слідство триває, встановлюються всі обставини, наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,4 ст.177 КПК України, на думку прокурора підозрюваний, маючи досвід роботи в органах влади, використовуючи знайомство з правоохоронними органами, може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення кримінальної відповідальності, не виключається здійснення виїзду за кордон; має можливість незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити будь-яку речей чи документів, що можуть мати значення, перешкоджати іншим чином шляхом штучного затягування досудового розслідування. Більш м'які запобіжні заходи, на погляд прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Щодо розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, зазначила, що один із злочинів є особливо тяжким, розмір збитків складає 257861грв, виявлено, що ОСОБА_6 має будинок, автомобіль, заробітну плату, кошти на банківських рахунках, тому застава у виді 990 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб є виправданою, за викладених підстав просила задовольнити клопотання.
Захисник ОСОБА_4 , діючий в інтересах ОСОБА_6 , заперечував проти задоволення клопотання, також не погоджуючись з обґрунтованістю письмової підозри, яка є припущенням сторони обвинувачення, зазначаючи, що не встановлені ні особа, ні час, ні місце, вказуючи, що ризики передбачені ст.177 КПК України відсутні та констатуючи, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 розглядається у Вищому антикорупційному суді, де визначений розмір застави 1 млн. гривень, тобто у підзахисного є запобіжний захід, і ОСОБА_6 усвідомлюючи, який може бути винесений вирок, у випадку визнання його виним, жодним чиним протягом всього часу не порушив покладені на нього обов'язки, не допустив аніякої дії щоб сховатися, якимось чином вплинути на свідків, здав закордонний паспорт, тому посилання прокурора на виїзд за межі України є безпідставним, якщо протягом року підзахисний нічого не здійснив, як можливо стверджувати про існування ризиків, за своїм змістом клопотання за не містить об'єктивних доказів ризиків, свідок ОСОБА_10 взагалі не знає ОСОБА_6 , як і відсутній факт знайомства ОСОБА_6 з ОСОБА_8 та іншими фігурантами, більш того слідчий разом з прокурором заявляють у підозрі про не встановлення людини за допомогою якої ОСОБА_6 був втягнутий у злочинну діяльність ОСОБА_8 , водночас звертаючи увагу суду на новацію, яка не передбачена діючим КПК України, зокрема протоколи тимчасового доступу до матеріалів інших кримінальних проваджень, а саме слідчим застосований огляд кримінальних проваджень, які ніякого не мають відношення до даного кримінального провадження, яке як вбачається є засобом тиску на ОСОБА_6 , разом з цим зазначаючи, що підзахисний має міцні соціальні зв'язки, на утриманні хвору матір, 1941р.н., яка потребує стороннього догляду, сам ОСОБА_6 має захворювання, довгий час працював суддею, наявні позитивні характеристики, почесні грамоти, допомагав військовій частині, підтверджуючи свої доводи документально, з огляду на викладене, за відсутності підстав та ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, вважаючи суму застави нереальною, на думку захисту запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде цілком достатнім для забезпечення належної поведінки підзахисного.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, вказуючи, що не переховувався і не збирається переховуватися, має дітей, на утримані хвору матір, є пенсіонером, страждає на серцеву хворобу, щодо виявленого майна зазначив, що будинок у його власності не перебуває, йому належить тільки автомобіль, на який накладений арешт; щодо підозри зауважив, що вона не обґрунтована, зі вказаними особами ніколи не спілкувався, вони йому не відомі, готовий співпрацювати зі слідством, щоб встановити істину у справі, довести свою невинуватість.
Прокурор ОСОБА_3 в заперечення доводів сторони захисту в якості репліки зазначила, що запобіжний захід, застосований Вищим антикорупційнім судом не можна брати до уваги, тому що вони його не контролюють, не можуть впливати на його виконання, продовжувати; щодо свідка ОСОБА_10 підкреслила, що за її позовом було розглянуто справу, був здійснений огляд судової справи, просила задовольнити клопотання слідчого.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 згідно клопотання слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.4, 190 ч.4 КК України, а також запобігання ризикам відповідно п.п.1,2,3,4 ст.177 КПК України
Статтею ст.194 ч.1 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою «відповідної та достатньої» підстави.
Разом з цим, рішенням Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», та згідно практиці ЄСПЛ існує презумпція на користь звільнення особи з-під варти, доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути загальними й абстрактними, мають підтверджуватися фактичними даними, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Слід також зауважити, що згідно рішення Конституційного суду України у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, тяжкість злочину не визначається законом як підстава для застосування запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, статтею 17 КПК України про презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згідно ст.29 ч.1 Конституції України ніхто не може триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання, при цьому слід зазначити, що у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Статтею 194 ч.5 КПК України передбачено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на підставі наданих стороною захисту та стороною обвинувачення доказів, не надаючи оцінку доведеності вини ОСОБА_6 в рамках пред'явленої підозри, виходячи з викладеної в клопотанні версії розвитку подій щодо обставин кримінальних правопорушень, які як вбачається потребують більш детальнішого дослідження щодо визначення ролі підозрюваного в інкримінованих йому діяннях, деякі питання як проглядається підлягають з'ясуванню, досудове слідство триває, приймаючи до уваги аргументацію захисту щодо належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, посилаючись на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16.10.2023 року, слідчий суддя вважає, що доводи захисника знайшли своє підтвердження у ході розгляду клопотання, враховуючи, що ризику переховування не вбачається, ОСОБА_6 не ігнорує виклики в правоохоронні органи та суду, демонструє належну поведінку, після вручення клопотання по обранця запобіжного заходу самостійно з'явився до суду, що свідчить про те, що на теперішній час та в майбутньому підозрюваний не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; щодо інших ризиків слід зазначити, що ризики впливу на свідків та знищення або спотворення будь-яких речей та документів не достатньо доведені, навряд чи таки дії можуть бути вчинені за описаних у клопотанні обставин, ризик перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином є малоймовірним, крім цього прокурор не довів п.3 ст.194 КПК України, а саме неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, зазначених у клопотанні; зважаючи на особу підозрюваного, який має постійне місце мешкання у м. Одеса, міцні соціальні зв'язки, утриманців, є пенсіонером, страждає на низку захворювань, що підтверджується копіями документів, долучених до клопотання, з огляду на соціальний статус та вік підозрюваного, який є освіченою інтелігентною людиною, не є суспільно-небезпечною особою, суд дійшов до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується винятково в разі неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, що надасть змогу запобігти ризиків передбачених ст.177 КПК України, у даному випадку є не виправданим та не може бути застосований до підозрюваного, що для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків достатньо застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши залишати місце свого мешкання цілодобово, що на думку слідчого судді буде спів мірним з існуючими ризиками та достатнім стримуючим засобом для забезпечення належної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
В задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.01.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) Заборонити залишати місце свого мешкання, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища найближчого до місця проживання під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», а також за необхідності відвідування медичних закладів та Вищого антикорупційного суду за викликом.
2) Не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, незалежно від стадії кримінального провадження.
3) Повідомляти слідчого, прокурора або суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
4) Покласти на ОСОБА_6 обов'язок утримуватись від можливого спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків, що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для виконання та контролю до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_24 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2
Разом з цим організацію виконання ухвали суду покласти на прокурорів відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_7 - процесуальних керівників у кримінальному провадженні №62024150020000646 від 7.05.2024 року.
Строк дії ухвали припиняє свою дію 13.01.2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_25