Справа № 308/6883/25
17 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №308/6883/25 за позовом ОСОБА_1 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний нотаріус Державної нотаріальної контори Митровка В.М., ОСОБА_2 , до Ужгородської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний нотаріус Державної нотаріальної контори Митровка В.М., ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, згідно з якою просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги мотивує тим, що у лютому 2025 року звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до Ужгородської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Митровка Валентина Миколаївна, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2025 року (справа № 308/2662/25) позовну заяву залишено без руху та надано строк - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 лютого 2025 року в межах встановленого судом триденного строку з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, суду першої інстанції було надано завірену ксерокопію витягу з реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_4 . Незважаючи на те, що вимоги ухвали суду від 20 лютого 2025 року мною було виконано, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з мотивацією, що до заяви про усунення недоліків позовної заяви, додано витяг з Державного реєстру актів про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 , як вказано у позовній заяві. Дійсно із покійним братом у документах по-різному зазначено по- батькові: у неї записано ОСОБА_5 , а у нього ОСОБА_6 , але це питання є предметом для розгляду в іншій справі й правового значення для вирішення питання відкриття провадження у даній справі не має. При цьому, встановити те, що є рідними сестрою і братом не становить жодних труднощів із доданих до позовної заяви матеріалів: свідоцтва про народження та Витягу з реєстру актів цивільного стану про народження померлого ОСОБА_4 , де зазначено батьків, а дата народження брата у витягу із реєстру та Свідоцтві про смерть однакова. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2023 року. Факт того, що померлий ОСОБА_3 був рідним братом, підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , Свідоцтвами про укладення шлюбу НОМЕР_3 і НОМЕР_4 щодо зміни прізвища, та Витягом з реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_4 . Після смерті брата ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу частка у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на засадах приватної власності у розмірі 4/6 частки після смерті матері ОСОБА_7 , при цьому, із сестрою ОСОБА_2 належить по 1/6 частці зазначеного спадкового будинку, що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав № 371288196. З сестрою є єдиними спадкоємцями померлого брата (друга черга), інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, тому після 40 днів з дня його смерті у травні 2023 року своєчасно у межах 6-ти місячного строку встановленого законом, звернулися до Державного нотаріуса першої Ужгородської Державної нотаріальної контори Митровка Валентини Миколаївни для подання заяви про прийняття спадщини. Під час цього звернення з'ясувалося, що належним чином ще не оформлена спадщина за померлою матір'ю ОСОБА_7 , що робить неможливим оформлення прав на спадщину за братом, тому необхідно донести Довідку про зареєстрованих із братом осіб, а інші необхідні запити Третя особа зробить самостійно. Факт нашого звернення до нотаріуса у травні 2023 року щодо прийняття і спадщини за померлим братом підтверджується Довідкою про зареєстрованих осіб від 16.05.2023, яку надала на вимогу Третьої особи та запитом від 25.05.2023 року, який було зроблено нотаріусом щодо спадкового майна від 25.05.2023 року для належного оформлення спадщини за матір'ю і в подальшому за братом. Позивач була впевнена, що вона своєчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і остання займається її належним оформленням. Протягом 2023 року ще неодноразово відвідувала третю особу, надавала на її вимогу додаткові документи, але про те, що спадщина за братом ще не прийнята й спадкова справа не відкрита, вона не попереджала. При цьому, жодного документу про те, що своєчасно заявила про прийняття спадщини за братом, нотаріус не надала, мотивуючи це тим, що вона не внесла відповідні дані до Спадкового реєстру, оскільки в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу. Нічого із вищевикладеного третя особа не зробила. Вважаючи, що спадкові справи оформлені належним чином, черговий раз звернулася до нотаріуса у березні 2024 року і отримала документи про право власності на спадкове майно за мамою на 1/6 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і тоді же з'ясувалося, що за спільними із сестрою заявами про прийняття спадщини за братом спадкову справу із невідомих причин не відкрито й не зареєстровано, а вони з сестрою пропустили строк прийняття спадщини. Тобто про порушення спадкових прав дізналася від третьої особи через рік після смерті брата, яка і порадила скористатися послугами адвоката для вирішення питання прийняття спадщини у судовому порядку. Таким чином, 08 квітня 2024 року уклала договір із адвокатом Андращуком П.А. про надання послуг. Адвокат взяв на себе зобов'язання з'ясувати, чи було відкрито у травні 2023 року при зверненні спадкову справу на спадщину за померлим братом, чи не відкрито, і якщо не відкрито, то чому, зробити відповідні запити та у разі необхідності звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. У телефонному режимі та при особистих зустрічах адвокат імітував бурну діяльність, запевняв, що він робить все необхідне, жодних строків не пропущено, але треба почекати, то свята, то період відпустом, то кібератаки на відповідні реєстри, а з листопада 2024 року взагалі припинив виходити на зв'язок і намагання знайти його закінчилися нічим. Тому була змушена сама взятися за з'ясування дійсних обставин справи і захист своїх інтересів, для чого у грудні 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Апшай Світлани Володимирівни. На запити отримала від нотаріуса Апшай С.В. 03 лютого 2025 року Витяг із Спадкового реєстру про відсутність спадкової справи за ОСОБА_3 та рекомендацією звернутися до суду. Надання зазначених відомостей затяглося із-за дійсної кібератаки на державні реєстри у січні 2025 року, доступ до яких відновився тільки у лютому 2025 року, тому можливість звернутися до суду з'явилася тільки зараз. Оформлення документів на право на спадщину за мамою і виділення часток у спадковому майні свідчить про те, що це робилося для подальшого оформлення спадщини за братом, і те, що третій особі було відомо про його смерть та відомо про спадкоємців другої черги, які і фактично цю спадщину прийняли. Саме звернення позивача та її сестри до третьої особи у травні 2023 року із заявою про прийняття спадщини за померлим братом спонукало її робити вищезазначені дії (запити, витребування додаткових документів від спадкоємців тощо). Пояснити, чому не було відкрито спадкову справу третя особа не змогла, встановити причини цього у даний час є неможливим. Таким чином, третя особа ввела в оману щодо наявності спадкової справи і її безвідповідальні халатні дії призвели до того, що змушена була винайняти адвоката для встановлення дійсних обставин справи та дооформлення спадщини за померлим братом. Далі, безвідповідальні та явно шахрайські дії адвоката призвели до затягування з'ясування дійсних обставин справи і неможливість звернення до суду (ніхто не міг мені точно пояснити чи є спадкова справа, чи немає, чи не пропущено). Тобто, введення в оману з боку третьої особи та бездіяльність адвоката призвели до того, що не з її вини по поважних причинах було подання заяви про прийняття спадщини, хоч таку було у травні 2023 року подано, у чому я була впевнена, а тепер змушена доводити це у судовому порядку.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 26.05.2025, продовжено строк виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2025 провадження у зазначеній справі було відкрито в загальному позовному провадженні, та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Враховуючи норми права, обставини справи, можна прийти до висновку про недоведеність позивачем поважності пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, починаючи з дня її відкриття. Жодних належних та допустимих доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини. Позивач зазначає, що довідка про зареєстрованих осіб від 16.05.2023 року, яку остання надала на вимогу третьої особи та запитом від 25.05.2023 року, свідчить про факт її звернення до нотаріуса у травні 2023 року. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Зі змісту позову вбачається, що доказів на підтвердження того, що позивач звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини як це передбачено вищевказаними вимогами відсутні, а також відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Отже, право на звернення до суду із вказаним позовом виникне у позивача в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, а саме в даному конкретному випадку після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яка буде оформлена в передбаченій законом формі (постанові), що чітко визначено діючим законодавством.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Позивач подала відповідь на відзив, згідно з яким навела декілька причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини: впевненість щодо своєчасності звернення до нотаріуса, введення в оману стосовно наявності спадкової справи, безвідповідальних дій нотаріуса, шахрайських дій адвоката, порушення її права власності.
Третя особа ОСОБА_2 подала заяву розгляд справи без її присутності, з урахуванням визнання нею позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2025 у справі №308/2662/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої ужгородської державної нотаріальної контори Митровка Валентина Миколаївна, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- залишено без руху. До матеріалів справи додано заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.03.2025, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00049756981 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 . Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2025 у справі №308/2662/25 позовну заяву повернуто позивачу.
До суду звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 , сімейний стан - зареєстровано шлюб 05.01.1995 з ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , додано свідоцтво про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , додано копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_7 про реєстрацію шлюбу 08.09.1979 між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , додано копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .
Згідно із запитом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори від 25.05.2023 №248/02-14/123/2015 до КП «Архітектурно-планувальне бюро» у зв'язку із знаходженням у провадженні Першої ужгородської державної нотаріальної контори спадкової справи №123/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 просить надати довідку-характеристику на будинок АДРЕСА_2 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інформація необхідна для отримання спадщини.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових за індексним номером витягу 371288196 закінчений будівництвом об'єкт в АДРЕСА_1 на праві спільної 1/6 часткової власності належить ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.05.2023 №2037/13-21 видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що відповідно до реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з копією договору про надання правової допомоги №41 від 08.04.2024, укладеного між ОСОБА_1 та приватним адвокатом Андращук Павлом Адальбертовичем, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання по здійсненню юридичного обслуговування клієнта з приводу надання допомоги, що включає також судовий захист її інтересів, а також полягає в кваліфікованій допомозі щодо оформлення чи сприяння в дооформленні спадщини на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79929180 інформація стосовно ОСОБА_14 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 - відсутня.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Апшай С.В. від 03.02.2025 №18/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, що на усне звернення стосовно заведення спадкової справи за померлим ОСОБА_14 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено, що згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Враховуючи положення ст. 1268 Цивільного кодексу України, вважається таким, що прийняв спадщину спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо він не заявив про відмову від неї. Оскільки не надано документів, які підтверджують факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то на підставі ст. 1272 Цивільного кодексу України, вважається такою, що не прийняла спадщину за померлим ОСОБА_3 . При цьому, згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а також за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі вищевикладеного рекомендує звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтями 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, проте вона може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Виходячи з вище викладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Верховний Суд у постановах від 29 травня 2025 року в справі № 707/2544/23, від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 виснував, що, як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року в справі № 154/3452/23).
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Позивач подала докази, що не проживала разом із спадкодавцем, є спадкоємцем другої черги, інші спадкоємці відсутні, від прийняття спадщини не відмовлялась, необізнаність про порядок подання заяви про прийняття спадщини, відсутність подальших дій з приводу майна за зверненням особи. У матеріалах справи відсутні відомості про визнання даного майна відумерлим.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зважаючи, що наведені позивачем обставини є суттєвими, суд вважає пропущеним строк з поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оцінюючи доводи позивача та надані докази в обґрунтування позовних вимог, відсутність інших спадкоємців, факту того, що є спадкоємцем другої черги, суд вважає, що у своїй сукупності вони свідчать про те, що позивач має об'єктивні причини пропуску у своєчасному поданні заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 1268-1272 ЦК України, ст.ст.12-13, 81, 200, 259, 264-265, 315 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути зі Ужгородської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: Ужгородська міська рада Закарпатської області, ЄДРПОУ 33868924, адреса: 88000 Україна, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, пл.Поштова, 3.
Третя особа: Державний нотаріус першої Ужгородської Державної нотаріальної контори Митровка Валентина Миколаївна, адреса: вул. Собранецька, № 47, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000, код ЄДРПОУ 02884026.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда