Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 523/6916/25
Номер провадження: 2-о/511/122/25
14 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання - Кіндракевич В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області з Пересипського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, згідно якої заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право власності серії ОД 22-617 від 17.11.1998 року на земельну ділянку з кадастровим номером: 5123981400:01:002:3229, виданого Єгорівською сільською Радою народних депутатів Роздільнянського району Одеської області.
Стислий виклад позиції заявника.
Заявниця ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0.105 га, яка розташована на території Єгорівської сільської ради, садівниче товариство «Досуг» Мале - 2, ділянка № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ОД 22-617 від 17.11.1998 року. Однак, у вказаному Державному акті на право приватної власності на землю реєстратором було допущено технічну помилку в написанні прізвища заявниці - замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_3 ». На підставі цієї помилки органи державної реєстрації відмовляють заявниці у проведенні державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером: 5123981400:01:002:3229.
Наявність зазначеної помилки у свідоцтві призводить до юридичних спірних ситуацій та неможливості вільно володіти та розпоряджатись заявниці своїм майном,що стало підставою звернутись до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Стислий виклад позиції заінтересованої особи.
Представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надіслав на адресу суду заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Заяви, клопотання.
14.11.2025 року на адресу суду від заявниці надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
28.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
З Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД 22-617, вбачається, що вказаний акт виданий громадянину України ОСОБА_4 , відповідно до якого на підставі рішення 13-сесії XXII скликання Єгорівської сільської Ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 03.09.1997 року їй передалась у приватну власність земельна ділянка площею 0,105 гектарів в межах згідно з планом.
Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2261.
Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Т. Дереклєєвої від 31.03.2025 року вбачається, що згідно державного акту про право приватної власності на землю серії ОД 22-617, було помилково зазначено прізвище як « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_2 ».
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Дослідивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу, наведеного учасниками справи, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що при виготовлені Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД 22-617 було допущено помилку, а саме: зазначено прізвище « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_2 », що підтверджується матеріалами справи.
Пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначає, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа ВСУ 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положення частини другої статті 247 ЦПК України визначають, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Пункт шостий частини першої статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД 22-617 від 17.11.1998 року, який видано ОСОБА_4 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. В. Бобровська