Справа № 131/1518/25
Провадження № 1-кс/131/353/2025
"10" листопада 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань №2 в м. Іллінці Вінницької області клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2025 року за №12025020250000152, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4,6 ст. 152 КК України,
04 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні СВ Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження за № 12025020025000152 від 16.09.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.09.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання строком на 60 днів, тобто 15.11.2025 року.
Вважає, що наявні підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з огляду на таке.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, знищити чи спотворити певні речі, які мають суттєве, значення для обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, в обґрунтування ризику переховування зазначено те, що ОСОБА_5 під час проведення обшуку хотів через віконну раму залишити місце події. При цьому у протоколі обшуку від 16.09.2025 року не зафіксовано факту вилучення доказів вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_7 . Аналогічно, відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 під час проведення вказаної слідчої дії вчиняв заходи щодо втечі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 лютого 2015 року по справі «Подвезько проти України» зазначив, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, постійно проживає разом із матір'ю, що підтверджено довідкою Скоморошківського старостинського округу Оратівської селищної ради, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відсутній.
Крім того, ОСОБА_5 є військовозобов'язаним та враховуючи обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками у віці від 25 до 60 років, які введено у зв'язку із збройною агресією російської федерації відносно України, підозрюваний позбавлений можливості перетнути межі державного кордону України та переховуватись у інших країнах.
Щодо можливості вчинення дій, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України то слід звернути увагу слідчого судді на те, що 16.09.2025 року органом досудового розслідування проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за наслідками якого виявлено та вилучено певні речі, які у подальшому арештовано слідчим суддею в порядку, визначеному КПК України.
Таким чином знищити чи спотворити певні речі, які мають суттєве значення для обставин кримінального провадження, ОСОБА_5 не має ані фізичної, ані теоретичної можливості, оскільки усі можливі докази вилучено слідчим та зберігаються у місці, недоступному для підозрюваного.
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілого то слід звернути увагу слідчого судді на те, що згідно даних із відкритого веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» 17.09.2025 слідчим суддею ухвалено рішення про допит малолітніх потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 225 КПК України. Таким чином, провівши вказані допити згідно ст. 225 КПК України суд у подальшому може не допитувати вказаних учасників кримінального провадження, а послатись у своєму рішення на показання, надані ними на стадії досудового розслідування.
Таким чином ризик, визначений у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час є таким, що втратив чинність.
Щодо можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то звернуто увагу, що ані слідчим, ані прокурором не надано у розпорядження слідчого судді будь-яких обставин, які б могли свідчити про наявність потенційно таких обставин.
Також, звернуто увагу на те, що у розпорядження слідчого судді не надано відомостей про можливість продовження ОСОБА_5 його злочинної діяльності, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а сам по собі факт вручення йому повідомлення про підозру у вчиненні декількох кримінальних правопорушень за відсутності обвинувального вироку не свідчить про його винуватість згідно ст. 62 Конституції України.
На обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу орган досудового розслідування долучив копію протоколу обшуку від 16.09.2025 року, копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.09.2025 року та копію протоколу допиту малолітнього потерпілого від 16.09.2025 року.
При цьому, протокол прийняття заяви від 16.09.2025 року про вчинення злочину відібрано у ОСОБА_8 , який являється батьком потерпілого. Фактично зміст обставин, які викладено у вказаному протоколі, отримано ОСОБА_9 з чужих слів, а саме - слів його сина ОСОБА_10 .
Крім того, звернуто увагу на те, що допит потерпілого ОСОБА_10 проведено із застосуванням технічних засобів фіксації та деталі допиту, як слідує із протоколу, зафіксовано на оптичному носії. Фактично сам протокол не містить жодних відомостей про обставини вчинення злочинів відносно ОСОБА_10 . Разом з цим слідчому судді при обранні запобіжного заходу не надано у розпорядженні копії оптичного носія, на якому зафіксовано допит малолітнього потерпілого.
Крім того, як слідує із журналу судового засідання, жоден із учасників не ініціював питання в порядку ч. 4 ст. 193 КПК України про дослідження додатку до протоколу від 16.09.2025року, а також не встановлено факту дослідження безпосередньо слідчим суддею такого додатку.
Захисник зазначає, що фактично вся обґрунтованість підозри за таких обставинах ґрунтується на визнанні вини самим ОСОБА_5 , що також носить сумнівний характер з огляду на якість правової допомоги, наданої захисником за призначенням.
При цьому, сторона захисту незважаючи на наявність необґрунтованої підозри та відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не заперечує щодо застосування запобіжного заходу, однак більш м'якого, ніж тримання під вартою, оскільки зацікавлена у повному, всебічного та неупередженому з'ясуванні усіх фактичних обставин кримінального правопорушення та готова сприяти у цьому.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 201 КПК України, просить змінити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду від 18.09.2025 року у справі 131/1518/25 на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні.
В ході розгляду підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , підтримали заявлене клопотання. Захисник вказав, що на даний час не існують ризики, що стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відпали. Докази, на підтвердження заявлених ризиків, прокурорм не наданя. В зв'язку із чим, з врахуванням особи підозюваного ОСОБА_5 , який позитивно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю ІІІ групи інвалідності, раніше не судимий, не перешкоджав проведенню досудового розслідування та не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з врахуванням того, що досудове розслідування на даний час майже завершено, свідки допитані, захисник просив змінити застосований щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигнляді тримання під вартою на домашній арешт з покладенням на нього відповідних обов'язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, оскільки доводи викладені у клопотанні не відповідають дійсності. Зокрема, ризики не зменшились, наразі продовжуються слідчі дії для встановлення усіх обставин справи.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 , подав клопотання про зміну запобіжного заходу не у відповідності до вказаних вимг без копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, та без підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Факт ненадіслання копії клопотання прокурору не заперечується захисником.
Оскільки розгляд поданого захистом клопотання здійснюється за загальними правилами застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має дослідити 1) наявність обґрунтованої підозри, 2) наявність ризиків кримінального провадження, 3) за наявності ризиків неможливість їх нівелювання менш суворим запобіжним заходом та 4) індивідуальні особливості підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України. Ці критерії мають досліджуватися слідчим суддею при розгляді даного клопотання.
В ході розгляду справи встановлено, що Слідчим відділенням Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020250000152 від 16.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4,6 ст.152 КК України.
В межах даного кримінального провадження 17.09.2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4,6 ст.152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області №131/1518/25 від 18.09.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 15 листопада 2025 року, включно.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків. Тобто, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Підставою для постановлення вищевказаної ухвали слідчого судді є доведеність прокурором та слідчим, що підозра оголошена ОСОБА_5 обґрунтована, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Зважуючи на обсяг відомостей, матеріали судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, оскільки наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання, в тому числі й для стороннього спостерігача, причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
У відповідності до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховано вік та стан здоров'я ОСОБА_5 , сімейний та матеріальний стан, непрацевлаштованість та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема, слідчим суддею враховано те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, не одружений, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років та позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
Підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження є доведеність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки такі спроби вже вживалися останнім, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на потерпілого і свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При встановленні існування ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування слідчий суддя виходив із комплексу обставин (тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , соціальний статус, обставини кримінального провадження, тощо).
Існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків пов'язане, у першу чергу, із процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав.
З огляду на це, ризик незаконного впливу на потерпілого і свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі потерпілий і свідки у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на даних свідків, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини вчинення правопорушень, тяжкість покарання за злочини, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки такі спроби вже вживалися останнім, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на потерпілого і свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Тобто, доведеними є ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є триваючими та наразі не зменшились та не зникли з часу останньої оцінки обставин щодо їх наявності.
Враховуючи зазначене, а також те, що нових обставин, які не були досліджені слідчим суддею в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 не встановлено, відомості зазначені у клопотанні захисника, що можуть свідчити про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження при розгляді клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання. Доводи, викладені захисником в поданому клопотання фактично зводяться до незгоди із рішенням слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на вищевикладене, в судовому засіданні не підтверджено зменшення ризиків в кримінальному провадженні, крім того матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а тому з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на домашній арешт.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 194, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2025 року за №12025020250000152, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4,6 ст. 152 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 14 листопада 2025 року.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_11