Справа №717/2490/25
Номер провадження 2/717/698/25
14 листопада 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Каленчука П.О.
розглянув в залі суду в селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 23 квітня 2014 року було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 32.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. У поданій до суду заяві просить розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву у якій визнає позов у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процессу.
Відповідно до ч. 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Таким чином, наявні підстави для винесення рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , зареєстрували шлюб 23 квітня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 32. Сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані обставини стверджуються свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виданого 23 квітня 2014 року на бланку серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 виданим 18 липня 2014 року на бланку серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 виданим 13 вересня 2021 року на бланку серії НОМЕР_3 .
Позов заявлений з тих підстав, що між сторонами склалися неприязні відносини і вони не живуть як одна сім'я.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.
Суд вважає, що сім'я позивача та відповідача фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки вони не підтримують сімейних стосунків і не ведуть подружнього життя, а подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам позивача.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилався на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, шлюб існує формально, проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
В порушення ст. 43 ЦПК України відповідачка не надала суду жодного доказу, який би підтверджував можливість примирення. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, що між нею та позивачем дійсно існують сімейні відносини як між подружжям.
Враховуючи, що позивач заперечує проти збереження сім'ї, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Згідно до ч.3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», ст.. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті. Таким чином позивач має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 18, ст.ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 23 квітня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 32 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок у рахунок відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок як 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 13 листопада 2025 року.
Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.
Суддя: