Справа № 643/12121/25
Провадження № 2-а/643/173/25
13.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.,
за участю секретаря судового засідання - Каратаєвої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , в особі представника Тарасенко В.Ю., звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №01/3381 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 01.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 25500 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що дану постанову позивач не отримував, а про її існування дізнався після блокування банківських рахунків, у зв'язку з її примусовим виконанням.
З метою отримання постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про адміністративне правопорушення позивача, його представник звернулась до Основ'янського ВДВС у місті Харкові з адвокатським запитом про витребування даної інформації.
11.07.2025 у відповідь на адвокатський запит представник позивача отримала електронну копію оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин позивач вважає, що вчинення адміністративного правопорушення не було доведено належним чином, відповідно, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Також представник позивача подала клопотання про поновлення пропущеного строку на адміністративне оскарження вищезазначеної постанови.
Окрім цього, представник позивача подала клопотання про витребування доказів та інформації з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 28.07.2025 позивачу поновлено строк на оскарження постанови, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Окрім цього, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративні матеріалі по справі.
18.08.2025 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 24.04.2025 ОСОБА_1 була виписана повістка №12280 для проходження медичного огляду, від отримання якої останній відмовився, посилаючись на відсутність відповідних документів, підтверджуючих захворювання. У зв'язку з чим та відповідно до постанови КМУ від 16.05.2024 №560 було складено акт відмови від проходження військово-лікарської комісії (реєстраційний номер 01/3139 від 24.04.2025). Фото та відео фіксація не велась.
У подальшому, 24.04.2025, відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №01/349 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі. Однак ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
01.05.2025 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, другий примірник надіслано засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 . До відзиву долучив копії протоколу №01/3149 від 24.04.2025, постанови №01/3381 від 01.05.2025, повістки № 12280, акту відмови від проходження військово-лікарської комісії від 24.04.2025 № 01/3139, повідомлення про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
10.09.2025 представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, даних про перенесення розгляду справи з 30.04.2025 на 01.05.2025 та доказів письмового повідомлення про цю дату відповідачем не надано.
Відповідно, ОСОБА_1 не мав змоги надати та підготувати обгрунтовані доводи та заперечення щодо своєї правової позиції. Окрім цього вказала на те, що позивач був насильницьким способом приведений до приміщення ТЦК та СП шляхом його викрадення на з вулиці, з застосуванням щодо нього сили, фото,- відеодоказів підстав для застосування сили відповідачем не надано. Також вказала, що процес адміністративного затримання позивача, пропозиція надати військово-обліковий документ, вручення повістки на проходження ВЛК відбувалось без дотримання вимог законодавчої процедури працівниками ТЦК та СП, без фото та відео фіксації та без надання ними документів, що підтверджують їх повноваження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Актом відмови від проходження військово-лікарської комісії від 24.04.2025 зафіксовано, що «у зв'язку з відсутністю хронічних захворювань, які не можу підтвердити в даний момент та прошу перенести на іншу дату для можливості зібрати необхідні документи для проходження військово-лікарської комісії саме 24.04.2025»
Копію вказаного акта вручено ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем та його представником.
Згідно копії військово-облікового документа ОСОБА_1 встановлено, що позивач востаннє проходив ВЛК 02.04.2007.
Повісткою №12280 від 24.04.2025 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибуття того ж дня о 14 год. 00 хв. до КНП «Міська поліклініка №20» ХМР для проходження ВЛК.
Проте ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, про що зазначено у повістці.
Зважаючи на відмову від проходження ВЛК, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №01/3139 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.04.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24.04.2025 о 15 год 00 хв відмовився від проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено акт.
Також у вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 30.04.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. 49.
Згідно з копією повідомленням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 , вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП перенесено на 01.05.2025. Доказів надсилання та вручення зазначеного повідомлення відповідачем не надано.
У подальшому відносно ОСОБА_1 винесено постанову №01/3381 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а підставою для прийняття такого рішення вказано такі обставини.
Під час дії воєнного стану в Україні, продовженого на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 №740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 №4024-ІX та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 №741/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 4025-ІX ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовився проходити військово-лікарську комісію. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 та п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 та п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №560). Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП: продовження протиправної поведінки, не зважаючи на законні вимоги, які необхідно виконати. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено.
Вказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу направлено для її примусового виконання до Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 78441235 від 24.06.2025.
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє дотепер.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Положенням ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Як визначено ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, серед іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Аналогічний обов'язок визначений п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560), відповідно до якого за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки […] резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для […] проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, судом встановлено, що позивач ухилився від виконання обов'язку, встановеного вищенаведеними положеннями законодавства, що і слугувало підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.
Доводи позовної заяви щодо необізнаності позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з 30.04.2025 на 01.05.2025, не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, з огляду на таке.
Позивач був достовірно повідомлений про розгляд його справи 30.04.2025, про що свідчить його підпис у протоколі №01/349 від 24.04.2025.
Попри це, позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений час для розгляду справи про адміністративне правопорушення та не надав жодних доказів в обґрунтування поважності причин відмови від проходження ВЛК, що вказує про його свідоме небажання реалізовувати права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Так само, позивач не надав таких доказів до суду під час розгляду справи за його позовом.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення на 01.05.2025, а не 30.04.2025 - не впливає на законність оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Положенням ч. 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
До того ж ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Аналізуючи обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На переконання суду, встановлені під час розгляду цієї справи обставини, свідчать, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України з метою проведення мобілізації та оборони держави в умовах триваючої збройної агресії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 №01/3381 від 01.05.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 25500 грн - залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Борис ЗАМІКУЛА