Справа № 638/18936/25
Провадження №1-кп/638/2125/25
17 листопада 2025 року м. Харків, суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024221200002442 від 23.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, розлученого, має дитину сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, інвалідності спростовує, зі слів має хронічні захворювання, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
встановив:
Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі - Постанова), «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.
В 2019 році, точний час в ході судового розгляду не встановлено, за невстановлених обставин ОСОБА_4 придбав кастет та зберігав його за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 .
27.08.2025 у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, приблизно о 13 год. 00 хв., знаходячись за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 поклав до правої передньої кишені, одягнених на ньому штанів кастет та почав носити при собі останній з метою самозахисту.
Після чого, реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 27.08.2025 приблизно о 13 год. 30 хв., маючи в передній кишені, одягнених на ньому штанів кастет, спустився до станції метро «Холодна Гора» КП «Харківський метрополітен» звідки доїхав до станції метро «Університет» КП «Харківський метрополітен» та у подальшому направився до Саду ім. Тараса Григоровича Шевченка у власних справах.
Цього ж дня, ОСОБА_4 спустився до станції метро «Університет» КП «Харківський метрополітен», за адресою: м. Харків, Шевченківський р-н., м-н. Свободи, 1-М, де протиправні дії останнього припинені працівниками поліції.
В подальшому, 27.08.2025 у період часу з 19 год. 46 хв. до 20 год. 15 хв. на станції «Університет» КП «Харківський метрополітен» в ході огляду місця події у ОСОБА_4 виявлено та вилучено кастет, який останній носив у правій передній кишені, одягнених на ньому штанів.
Даний предмет відноситься до категорії неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та є металевим кастетом, виготовленим із використанням промислового обладнання.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, тобто у носінні кастету без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення- злочину, вказав, що він у 2019 році на вулиці придбав вказаний кастет, він у нього був удома. Потім він 27 серпня 2025 року взяв його і поїхав з дому гуляти в парку Шевченка у місті Харкові, взяв його просто так. У подальшому його зупинили працівники поліції, затримали і він зізнався, що у нього є кастет, який потім віддав працівникам поліції. Розкаювався у скоєному, вказав, що зробив висновки для себе, просив не карати суворо.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , розлучений, має неповнолітнього сина 2016 року народження, не працює, має хронічні захворювання, на обліку лікаря нарколога перебуває, з 2023 року встановлено синдром залежності від опіоїдів, перебуває на замісній терапії ТОВ « МЦ № НАДІЯ-21», має відповідний листок призначень, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, характеризується посередньо, не має джерел доходів, не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив не тяжкий злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин які обтяжують покарання суд не встановив.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за можливе призначити покарання з застосуванням ст. 75,76 КК України.
Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_4 .
Запобіжний захід не обирався.
Позовні вимоги не заявлені.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирався.
Обраховувати іспитовий строк з 17 листопада 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави суму судових витрат на проведення судової експертизи в розмірі 1782,08 ( одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривни 08 копійок).
Речові докази : відеофайли на диску, визнані речовими доказами постановою від 01 вересня 2025 року-зберігати з матеріалами справи, речові докази (кастет), визнані постановою про визнання речовими доказами від 10 вересня 2025 року, передані до камери зберігання речових доказів за квитанцією №32 від 10.09. 2025 - знищити.
Скасувати арешт кастету, покладений відповідно до ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 02 вересня 2025 року ( справа № 641/6347/25).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору негайно вручити копію вироку.
Повний текст вироку складений 17 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1