13 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1487/25
Провадження № 33/820/770/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Роз'яснено ОСОБА_1 строки та порядок оскарження постанови суду і сплати штрафу.
За постановою суду 13 вересня 2025 о 18 год 57 хв ОСОБА_1 , по вул. Центральна, поблизу недіючої ферми, в с. Рудня Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області керував транспортним засобом Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest-6810, прилад ARCD 0501, та в найближчому лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги аргументує тим, що працівники поліції діяли в порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», повідомляючи про дату та час розгляду справи, так як це вправі робити лише суд. Працівник поліції, який складав протокол не роз'яснив йому прав та обов'язків, визначених Конституцією України, просто їх оголосив, проте, належним чином, не роз'яснив. Також, вказує, що було порушено право на захист, оскільки не надано можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Протокол було складено у його відсутність, з його змістом не ознайомлено, копію протоколу вручено не було. Крім того, ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом, переконує, що не був водієм, а тому не зобов'язаний проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з місця події.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з приписами до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Зі змісту вказаної норми закону слідує, що проходження такого огляду є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав та пояснив, що у вказаному місці, працівники поліції підійшли до нього на дорозі, коли він повертався додому від знайомого, вказавши, що ними отримано виклик про викрадення автомобіля Peugeot Partner. Транспортний засіб Peugeot Partner належить сторожу ОСОБА_2 . Він приходив до сторожа запитати чи можна взяти комбайн для того, щоб змолотити урожай, з ним був ще сусід. Без дозволу ОСОБА_2 взяв автомобіль, на якому їздив, а потім повернув назад. Працівники поліції відбирали у нього покази лише через 2,5 години, тому відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як в цей час автомобілем не керував.
Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими місцевим та апеляційним судом доказами.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453075 від 13.09.2025 слідує, що 13 вересня 2025 о 18 год 57 хв ОСОБА_1 по вул. Центральна, поблизу недіючої ферми, в с. Рудня Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області керував транспортним засобом Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest-6810, прилад ARCD 0501, та в найближчому лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими суддею по справі.
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, а саме даними:
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 вересня 2025 року, згідно з яким такий огляд мав бути проведений працівником поліції у зв'язку з виявленими ознаками у ОСОБА_1 - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду за допомогою приладу Alcotest-6810, проте, останній, від такого огляду відмовився;
- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - до КНП «Летичівська БЛ» від 13 вересня 2025 року, у зв'язку з виявленими у нього ознаками сп'яніння, зокрема: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду, у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився;
-розписок про інформування щодо порядку проходження огляду та роз'яснення прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 13 вересня 2025 року слідує, що у вказаний день, він перебував на полі с. Рудня, яке знаходиться навпроти недіючої ферми та наглядав за сільськогосподарською технікою при цьому постійно перебуваючи в належному йому транспортному засобі Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 . Близько 18 год він вирішив прогулятися і пішов до сільського ставка, при цьому автомобіль не зачиняв та залишив в замку запалення ключ. Повернувшись, виявив, що його автомобіля, на тому місці де він стояв, немає. Викликав працівників поліції, під час спілкування з оператором лінії 102, під'їхали двоє невідомих чоловіків на автомобілі на поле і, в подальшому, забуксували у багнюці. Він підійшов до автомобіля, який виявився його, за кермом був чоловік з сивим волоссям, який перебував, на його думку, в стані алкогольного сп'яніння, через деякий час він дізнався, що це ОСОБА_1 .
У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З відеозаписів, долучених до матеріалів справи (а.с. 9), вбачається, що працівники поліції під'їжджають до ОСОБА_1 , який стоїть ще з одним чоловіком на дорозі. Поліцейський запитує його що сталося, у відповідь - ОСОБА_1 каже, що сталося, то і сталося. Працівник поліції вказує, що у ОСОБА_1 є ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку чим пропонує йому на місці події пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, від якого той відмовився, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, однак і від такого огляду ОСОБА_1 також відмовився.
Зафіксовані відеозаписом обставини, у сукупності з іншими доказами, дають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Факт керування зазначеним автомобілем, в апеляційному суді, ОСОБА_1 не заперечував, вказавши, що взяв автомобіль на полі, від'їхав на ньому 150 метрів і повернувся назад, побачивши там ОСОБА_2 .
Доводи апелянта про не роз'яснення йому прав та обов'язків, визначених Конституцією України, то такі є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять розписки про інформування щодо порядку проходження огляду та роз'яснення прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, від підпису у яких ОСОБА_1 відмовився.
Також суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що після складення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу та не було забезпечено право на допомогу адвоката, оскільки на відеозаписі зафіксовано відмову, останнього, від отримання копії протоколу та неодноразове роз'яснення поліцейськими йому його прав, зокрема, на і захист, яким він вправі був безперешкодно скористатися, однак такого бажання не виявив.
Посилання апелянта на те, що пояснення у нього були відібранні лише через 2,5 години, після керування автомобілем, жодним чином, не спростовують факт керування ним транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на законну вимогу поліцейських.
Ці обставини спростовують, наведенні в апеляційній скарзі, твердження ОСОБА_1 про порушення поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та дають підстави дійти висновку про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Суд обґрунтовано прийшов до висновку, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Посилання ОСОБА_1 на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М.Кулеша