1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 листопада 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 03 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №42025000000000248.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити скаргу ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 03 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №42025000000000248.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
В судове засідання захисник ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_6 та прокурор не з'явились, хоча про час та дату судового засідання їх повідомлено у встановлений законом спосіб. 07 листопада 2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення прокурора, в яких він просив проводити розгляд апеляційної скарги без його участі. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників судового провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000248 від 26 березня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
02 квітня 2025 року о 20 год. 49 хв. ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
03 квітня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
12 червня 2025 року підозрюваний ОСОБА_6 подав до Печерського районного суду м. Києва скаргу про скасування повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року у задоволенні скарги підозрюваного відмовлено.
Вказане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як встановила колегія суддів, повідомлення про підозру ОСОБА_6 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчим суддею під час розгляду скарги встановлено, що підставами для скасування повідомлення про підозру підозрюваний вважає необґрунтованість підозри, оскільки вона побудована лише на припущеннях та оціночних судженнях, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_6 неправомірних дій.
Всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що матеріали справи містять достатню наявність доказів про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Перевірка вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, і перевіряється судом при розгляді обвинувального акту під час судового розгляду, у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_6 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відтак, повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Також, у надісланих прокурором на електронну адресу Київського апеляційного суду письмових поясненнях зазначено, що 12 вересня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. Окрім цього, прокурором долучено супровідний лист від 10 жовтня 2025 року про направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 для розгляду до Залізничного районного суду м. Львова.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року, - залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10
Єдиний унікальний номер № 757/28324/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Провадження № 11сс/824/6036/2025 Доповідач: ОСОБА_12
Категорія ст. 278 КПК