Справа № 757/18467/24-п
№ апеляційного провадження: 33/824/5133/2025
06 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року під головуванням судді Константінової К.Е., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 08 квітня 2024 року о 22 год. 05 хв. в м. Києві по вул. М. Бойчука, 27, керував автомобілем Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження медичного огляду у медичному закладі в лікаря-нарколога для визначення наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на боді камери № 472702, № 472026 працівників поліції.
Не погодившись з указаною постановою, 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанціїта закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що від огляду не відмовлявся.
Вказує, що стаття 130 КУпАП не встановлює відповідальність за відмову від підписання «інформованої згоди». Скаржник не був пацієнтом, який звернувся в заклад охорони здоров'я для проведення діагностики та лікування, а був доставлений працівниками поліції за направленням для проходження огляду на стан сп'яніння, а тому вважає що мав право відмовитися від підпису цієї форми.
Зазначає, що відеозапис спростовує наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння.
Посилається на те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, а просто відпустили їхати далі.
Крім того в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що про існування оскаржуваної постанови дізнався тільки 04 вересня 2025 року від співробітників патрульної поліції, вони ж надали роздруківку з ЄДРСР. Вказує, що постанова у ЄДРСР з'явилася лише 02 вересня 2025 року. У зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційних скаргах, апеляційна інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За вказаних обставин ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Як убачається зі справи, 08 квітня 2024 року о 22 год. 05 хв. в м. Києві по вул. М. Бойчука, 27, ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження медичного огляду у медичному закладі в лікаря-нарколога для визначення наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на боді камери № 472702, № 472026 працівників поліції.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 р. І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 864780 від 08 квітня 2024 року (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 08 квітня 2024 року (а.с. 2);
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського (а.с. 5).
За таких обставин, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, районним судом належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Проте вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На відеозаписі, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі серії ААД № 864780 від 08 квітня 2024 року, за яких водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували проїхати до лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 погодився, проте у лікаря-нарколога відмовився підписувати добровільну згоду і аналізи не здав.
Працівники поліції попередили його, що це буде розцінюватись, як відмова від проходження медичного огляду. Потім працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення.
У протоколі, в графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» поставлений підпис ОСОБА_1 підтверджує, що він був обізнаний в тому, що працівники поліції вбачають в його стані ознаки наркотичного сп'яніння, достовірно знаючи про ці обставини ОСОБА_1 перебуваючи разом із працівниками поліції у лікаря-нарколога відмовився підписувати добровільну згоду, що свідчить про те, що він відмовляється від проходження огляду, що зафіксовано відеозаписі з місця події, що в подальшому потягло його фактичну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відтак, у результаті дослідження та перевірки наявних у матеріалах справи доказів, у апеляційного суду відсутні підстави вважати відеозапис сфальсифікованим, а доводи скаржника слушними. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, при цьому, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи та в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар