Апеляційне провадження
№33/824/3629/2025
20 жовтня 2025 року місто Київ
справа №755/8737/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання Олешко Л.Ю.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Пишного Михайла Миколайовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Судейкіної Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП,-
Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Судейкіна І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що жодних доказів про те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено всі обставини справи, ?не враховані його пояснення, які підтверджують відсутність вини.
Вказувала, що судом не враховані положення ст.33 КУпАП щодо обставин, що пом'якшують відповідальність.
Зазначала, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУПАП (не вказано місце, час, сутність правопорушення, дії/бездіяльність у яких полягало ухилення).
Посилалася на те, що ?????у матеріалах справи відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Вказувала, що факт несумлінної поведінки дитини не встановлює її причинно-наслідкового зв'язку з недбалим вихованням.
Зазначала, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в матеріалах долучених до нього не вдається за можливе встановити той факт, що ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, зокрема, щодо виховання сина, коли він перебував у школі.
Також захисник-адвокат Судейкіна І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Посилалася на те, що апеляційну скаргу на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року було подано 11 червня 2025 в межах строку апеляційного оскарження. Однак постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала у зв'язку із порушенням вимог ч.2 ст.271 КУпАП.
Вказувала, що дана постанова була доставлена до її електронного кабінету 08 липня 2025 року.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Судейкіна І.В. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Судейкіної І.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена 02 червня 2025 року.
Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову 09 червня 2025 року (а.с.27).
Апеляційна скарга була подана у десятиденний термін з моменту отримання постанови, а саме 11 червня 2025 року.
Постановою судді Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу захисника-адвоката Судейкіної І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Апеляційна скарга захисника-адвоката Судейкіної І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 повторно була подана 10 липня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №225688, 05 травня 2025 року ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ухилився від виконання обов'язків передбачених п.1 ст.150 СК України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, останній перебуваючи за адресою вул. Хорольська, 19 у ліцеї №42 систематично б'ється, виражається нецензурною лайкою в бік дітей та вчителів, пише нецензурні коментарі в робочих зошитах дітей, чим порушує права і свободи однокласників. Чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до рапорту, складеного інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» УПП в м. Києві ДПП молодшим лейтенантом поліції Мокрецькою О.А., під час складання протоколу серії ВАБ №225688 відносно громадянина ОСОБА_1 було допущено помилку, а саме в графі «склад адміністративного правопорушення» та не було вказано час вчинення. Тому просить вважати вірною датою вчинення з 03 квітня 2025 року по 05 травня 2025 року.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП матеріали справи містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №225688 від 05 травня 2025 року;
доповідну записку №42Вв/25 від 03 квітня 2025 року вчителя англійської мови ОСОБА_3 (а.с.2);
доповідну записку №43Вв/25 від 03 квітня 2025 року класного керівника 3-А класу ОСОБА_4 (а.с.3);
доповідну записку №53Вв/25 від 22 квітня 2025 року вчителя інформатики ОСОБА_5 (а.с.4);
доповідну записку №59Вв/25 від 30 квітня 2025 року вчителя англійської мови ОСОБА_6 (а.с.5);
доповідну записку №62в/25 від 23 квітня 2025 року мами учня 3-А класу ОСОБА_7 (а.с.6);
пояснення ОСОБА_8 від 05 травня 2025 року, в яких остання зазначає, що ОСОБА_9 систематично зриває уроки, не дає її дитині навчатися у колективі та здобувати знання. Постійно вживає ненормативну лексику та порушує поведінку.;
пояснення ОСОБА_10 від 05 травня 2025 року, в яких остання просить, у зв'язку із ситуацією, яка склалася в колективі 3-А класу ліцею №42 міста Києва рекомендувати батькам дитини ОСОБА_2 змінити форму навчання в школі на дистанційну або змінити колектив/школу, оскільки дитина несе небезпеку для інших дітей класу.;
пояснення класного керівника 3-А класу ОСОБА_4 від 05 травня 2025 року, в яких остання зазначає, що ОСОБА_2 навчається з ними з першого класу. Дитина надто рухлива, систематично вживає ненормативну лексику, б'є однокласників, заважає вчителям проводити уроки, викрикує, створює різні звуки, матюкається, може лягти під парту, падати вчителям під ноги. На неодноразові звернення до батьків, систематичні записи в щоденник, постійні бесіди реакції ніякої немає. Завдає однокласникам як словесних, моральних страждань, так і фізичного насильства. Неодноразово вийшовши з класу з вчителями-предметниками відстає від групи і не йде на урок. Може вв'язатися в бійку з учнями інших класів. Одним ударом ноги вибив двері в туалеті. Обписує свої зошити та дитячі альбоми нецензурною лексикою.;
фотокопіями, в тому числі із дитячих зошитів;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №472127, №472006.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо до свого малолітнього сина, зокрема щодо виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей. Вказані висновки відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є безпідставними, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Таку позицію останнього слід розцінювати як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУПАП (не вказано місце, час, сутність правопорушення, дії/бездіяльність у яких полягало ухилення), апеляційний суд відхиляє, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №225688 від 05 травня 2025 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення (з врахуванням рапорту від 06 травня 2025 року) і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; засвідчений підпис ОСОБА_1 ; інші відомості, необхідні для вирішення справи, а тому порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -
Поновити захиснику-адвокату Судейкіній Ірині Володимирівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Судейкіної Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.