Справа № 11-кп/824/4158/2025
№ 370/151/24
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Вироком Макарівського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 05.08.2023, близько 21 години, він, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_8 спільно проводили дозвілля, в ході якого виникла конфліктна ситуація. В цей час ОСОБА_6 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, не маючи умислу на позбавлення життя, взяв у праву руку кухонний ніж, який знаходився поруч на столі у вказаному будинку та завдав ОСОБА_8 один удар ножем в область спини зліва, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого,просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор вказує, що суд, при призначенні покарання обвинуваченому, не врахував у повній мірі даних про особу обвинуваченого, наслідки, які настали від його злочинних дій, фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.
Так, поза увагою суду першої інстанції залишились правила призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а також мета і мотив покарання, визначений ст. 50 КК України, які мають бути досягнуті.
Призначене обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі, на думку прокурора, є занадто м'яким, більш ніж у два рази меншим нижньої межі покарання , визначеної санкцією ч. 2 ст. 121 КК України. При цьому сторона обвинувачення погоджується з висновками суду про можливість застосування норм ст. 69 КК України, однак строк відбування покарання має бути більшим, ніж призначено судом.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого,просить змінити вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості. Пом'якшити призначене покарання, звільнивши ОСОБА_6 від його відбування з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 3 роки.
Апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що судом, при призначенні покарання ОСОБА_6 , не в повній мірі враховано фактичні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого.
Поза увагою суду, на думку апелянта, залишилось те, що обвинувачений дотримувався бездоганної поведінки після скоєного, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, надав допомогу потерпілому, добровільно відшкодував завдану шкоду, позитивно характеризується, примирився з потерпілим, раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, що свідчить про те, що суспільна небезпечність ОСОБА_6 є низькою, він має стійкий намір до правослухняного життя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав власну апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого, який підтримав свого захисника, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, проти вимог апеляційної скарги захисника заперечив, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано у повній мірі.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами і ніким не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України є правильною.
Доводи апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання вимогам ст. 65 КК України, колегія суддів вважає неспроможними.
Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Стаття 69 КК України передбачає, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Системне тлумачення вказаної норми кримінального закону свідчить про те, що призначення особі більш м'якого покарання ніж передбачено законом, можливе лише за умови, якщо судом буде установлено декілька обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Одночасно суд зобов'язаний врахувати і особу винного та в сукупності з вищевказаними обставинами прийняти рішення щодо можливості призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі.
Так, обвинуваченому ОСОБА_6 суд призначив покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Мотивуючи свої висновки в частині призначення ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції послався на суспільну небезпечність вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, є особою похилого віку, має позитивні характеристики за місцем проживання, під наглядом лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Також, судом надано належну оцінку позиції потерпілого ОСОБА_10 , який зазначив про те, що з обвинуваченим примирився, зла на нього не тримає, жодних матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого не має. Просив призначити покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі.
Врахувавши наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих обставин, взявши до уваги сукупність даних про особу обвинуваченого, думку потерпілого та відсутність претензій від нього, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з чим погоджується апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, спростовують належно вмотивованими та обґрунтованими висновками суду першої інстанції.
Переконливих доводів, які б вказували на те, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через м'якість, прокурором в апеляційній скарзі не наведено.
Доводи захисника про те, що судом не у повній мірі враховано фактичні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, які дають підстави для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, є неспроможними.
Так, місцевим судом з достатньою повнотою перевірено можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України та зроблено обґрунтований висновок про те, що суспільна небезпека скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, фактичні обставини та тяжкі наслідки вказують на відсутність таких підстав. При цьому, обставини про які зазначає захисник, суд першої інстанції врахував під час застосування ст. 69 КК України.
На переконання колегії суддів, призначене судом покарання у повній мірі відповідає меті покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, та таким, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.
Підстав для зміни чи скасування вироку суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, колегією суддів не встановлено.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Макарівського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, - без зміни.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/4158/2025
№ 370/151/24
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Макарівського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, - без зміни.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 06 жовтня 2025 року о 15 год. 00 хв.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3