Справа № 11-сс/824/6771/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 755/15094/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
09 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка, Сумської області., громадянина України, українця, середньою освітою, одруженого , маючого на утриманні малолітню дитину 3-х років, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року, постановити нову ухвалу якою клопотання задовольнити частково, обравши запобіжний захід підозрюваному не пов'язаний з позбавленням волі, з встановленням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм процесуального права, без дотримання верховенства права.
Вважає, що до підозрюваного можливо було застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання не порушуючи норми КПК України.
Звертає увагу на те, що у повідомленні про підозру від 14.08.2025 року на першій сторінці вказано, що ОСОБА_8 підозрюється вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто, жодної згадки про інкримінування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 КК України, немає, водночас на передостанній сторінці зазначеного повідомлення про підозру вказано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 307 КК України, та не міститься жодної згадки про вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Наведене свідчить про наявність суттєвих внутрішніх суперечностей у повідомленні про підозру, що ставить під сумнів його належність, допустимість, та достатність, а також вказує на необґрунтованість підозри.
Також, судом не взято до уваги, те що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні малолітню дитину віком 3-х років, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я.
Окрім того, жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.
Як зазначає автор апеляційної скарги при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов?язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, володіючи якостями лідерів, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вирішили організувати систематичне незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів у великих та особливо великих розмірах на території м. Києва та м. Одеси.
Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та невстановлена досудовим розслідуванням особа розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, а тому її провадження потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей та вжиття заходів суворої конспірації, маючи намір здійснювати таку діяльність протягом тривалого періоду часу, створили стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої ними особисто або через інших учасників злочинної організації з їх подальшим погодженням було залучено ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, за попередньою змовою зорганізувалися в стійке ієрархічне об'єднання для спільної діяльності, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, розробивши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника такої злочинної організації, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності невстановленим досудовим розслідуванням особам як керівникам злочинної організації, які забезпечували керівництво, координацію кримінально-протиправної діяльності інших осіб та забезпечували функціонування злочинної організації, свідомо виконуючи їх вказівки.
При цьому для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, територіальну та сімейну спорідненість, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету її лідера та безумовне підпорядкування.
Залежно від наявності особистих якостей, навичок, схильності до вчинення правопорушень керівниками злочинної організації було визначено чітку ієрархію серед її учасників та розподілені відповідні функції між ними.
Окрім цього, було розроблено план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи забезпечували контактами для отримання наркотичного засобу, приміщенням, знаряддями та засобами для зважування, фасування та пакування наркотичного засобу.
В подальшому, наркотичний засіб - кокаїн розфасовувався по пакетах та згортках, який надходив іншим учасникам злочинної організації - ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які в свою чергу діяли відповідно до заздалегідь встановленого графіку чергувань.
ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та невстановлена особа розробили план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що з метою забезпечення конспіративної діяльності та залучення якомога більшої кількості покупців наркотичного засобу обіг якого обмежено - кокаїн, у месенджері Telegram було створено інтернет-магазини під виглядом «Telegram-каналів», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11» тощо.
З метою належного функціонування вказаного Telegram-каналу невстановленими особами було визначено графік чергувань інших учасників, яким відводилася роль кур'єрів, тобто осіб, які отримували замовлення та в подальшому перевозили їх замовникам, в тому числі з використанням транспортних засобів із рук в руки на території міста Києва та м. Одеса.
Оплата за придбання наркотичних засобів здійснювалася в готівковій формі при безпосередній передачі або шляхом перерахування коштів на визначені учасниками злочинної організації банківські картки.
У період часу з вересня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_8 ОСОБА_12 та невстановлена особа, являючись організаторами злочинної організації, здійснювали керування злочинною організацією при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також подальший незаконний збут наркотичного засобу - кокаїну на території м. Києва та м. Одеса.
Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок керівників, які утворили злочинну організацію, керували нею, забезпечували її фінансування, організували вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, керували їх підготовкою чи вчиненням, а також організовували приховування зазначеної кримінально протиправної діяльності.
Відповідно до плану злочинної діяльності ОСОБА_8 ОСОБА_12 та невстановлена особа у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, організували та налагодили придбання наркотичного засобу - кокаїну, визначені місця його незаконного зберігання та фасування, а також способи передачі від одних співучасників злочину іншим, підтримання постійного зв'язку між членами злочинної організації, а також способи розповсюдження та збуту наркотичного засобу-кокаїну у м. Києві та м. Одесі, з різним фасуванням в залежності від кількості замовлень, залучили до участі у злочинній організації ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_20 , які зберігали, фасували, перевозили та в подальшому збувавали наркотичний засіб - кокаїн за грошові кошти.
Крім того, залежно від обсягу та кількості замовлень, що надходили від покупців через закриті «Telegram-канали», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11», ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , використовуючи власні транспорті засоби, самостійно здійснювали збут наркотичного засобу-кокаїну, у випадку якщо кількість замовлень перевищувала можливості інших учасників та вимагала термінового виконання.
В той же час, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 як члени злочинної організації, виконували такі функції відповідно до відведених їм ролей: брали участь в розробленні планів злочинних дій, які в подальшому виконували у відповідності до заздалегідь складеного робочого «графіку», приймали замовлення від наркозалежних споживачів за допомогою наданих невстановленими організаторами закритих «Telegram-каналів», серед яких «ІНФОРМАЦІЯ_10» «ІНФОРМАЦІЯ_11», наркотичного засобу - кокаїну. Отримували інструкції від ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та невстановленої особи з дотримання правил безпеки та конспірації, а також звітували про подальший незаконний збут, після чого звітували про отримані грошові кошти, здійснювали безпосередній незаконний збут наркотичного засобу кокаїну на території м. Києва та м. Одеса з урахуванням комендантської години з використанням транспортних засобів, отримували від споживачів наркотичного засобу оплату готівковим способом. Вказані особи, відповідно до розробленого плану, працювали позмінно.
Для підвищення мобільності під час вчинення злочинів членами злочинної організації використовувалися різні типи і марки автомобілів з числа належних як їм особисто, так і іншим особам. Вказані автомобілі використовувалися для транспортування членів злочинної організації, перевезення наркотичних засобів з метою подальшого збуту.
Формування злочинної організації здійснювалося за принципом спільного проживання на певній території або за принципом тривалих особистих довірчих відносин, в тому числі у зв'язку зі спільним проживанням в одному населеному пункті, наявністю досвіду у зберіганні та збуті наркотичних засобів та підшукуванні потенційних покупців.
Таким чином, співорганізатори ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше вересня 2024 року, більш точної дати на цей час не встановлено, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території міста Києва та міста Одеса, здійснювали керівництво злочинною організацією, що була ними створена разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, керували такою організацією, до складу якої залучили осіб, які добровільно вступили до складу вказаної злочинної організації та надали згоду на участь у вчинюваних нею злочинах: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_20 .
Створена злочинна організація, керівництво якою здійснювали співорганізатори ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також невстановлена досудовим розслідуванням особа, завдяки розробленими заходами, убезпечувала себе від викриття і діяла не пізніше вересня 2024 року по серпень 2025 року на території міста Києва та м. Одеса.
Таким чином, ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, в складі злочинної організації.
У діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
14.08.2025 року ОСОБА_8 був затриманий, відповідно до ст.208 КПК України.
14.08.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.08.2025 (клопотання датоване 14.08.2025 року) слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_22 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
15.08.2025 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого було задоволено і щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.10.2025 року включно.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання і технічного запису судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, і, всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування і доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляції, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, , знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні і встановлені слідчим суддею ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
У зв'язку з наведеним посилання захисника на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри і на відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, слід визнати безпідставними.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , й інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які звернуто увагу в апеляційній скарзі.
З огляду на приведені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і, враховуючи положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, вмотивовано не визначив останньому розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу, а це, в свою чергу, свідчить, що слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши також і те, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Таким чином, доводи сторони захисту про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши і врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4