04 листопада 2025 року справа № 580/9955/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ адміністративну справу № 580/9955/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» (провул. Тихий 2 оф.122, м.Умань, Черкаська область, 20305, код ЄДРПОУ 40518363) [представник - адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович, ордер АО «АДВІС» серії АЕ №1395261] до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія 21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) [представник Витіщенко Ольга Олександрівна згідно з випискою з ЄДР] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
03.09.2025 вх. 44526/25 представник позивача ТОВ «СМАРТЗОН» - адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович (ордер серії АЕ №1395361, виданий АО «АДВІС») у позовній заяві просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2. Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці витрати зі сплати судового збору у сумі 2422.40 грн та на правничу допомогу 8500 грн.
08.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, що буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без виклику сторін.
30.09.2025 суд задовольнив клопотання представника Одеської митниці (від 23.09.2025 вх.№47829/25) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження справи з викликом сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування індивідуального акта. 06.10.2025 суд задовольнив клопотання, призначив засідання у справі №580/9955/25 для представників у режимі відеоконференції (ВКЗ) поза межами приміщення суду.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог щодо протиправності індивідуального акта про коригування митної вартості товарів від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2 вказано, що на виконання контракту оплатив товар, проте у зв'язку з незгодою позивача з оскарженим рішенням на підставі МД від 22.08.2025 №25UA500020006443U7 (стор.3) випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеного декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі - МК). Позивач вважає, що надані документи без розбіжностей разом з товаросупровідними документами (зафіксовано у картці відмови за ЕМД) відповідно до ч.2 ст.53 МК підтверджують факт правильного визначення митної вартості у сумі 724173.05 грн за основним методом за ЕМД від 20.08.2025 №UA500020006399U7 (стор.2); вартість перевезення вантажу за межами державного кордону України підтверджена документом від 20.08.2025 №2008/05 у сумі 89948.65 грн, проте Відповідач помилково не вважає довідку належною щодо експедирування; незрозуміло чому Відповідач нарахував проценти передплат; резервний метод застосований протиправно; відсутність печатки у банківському документі не свідчить про підробку; Відповідач не здійснив аналіз контракту і дійшов помилкових висновків щодо вартості упаковки та її маркування; витребувані додаткові документи безпідставно за відсутності обгрунтованих сумнівів - не вказано які складові митної вартості непідтверджені, чому з поданих документів неможливо встановити складові, які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника - не дотриманий порядок обгрунтування черговості методів; у рішенні скоригував Відповідач митну вартість за ЕМД, вказавши лише номер та дату ВМД - не зазначив опис товару, застосував одиницю вимру у кг. проте із змісту інвойсу від 25.03.2025 №UЕ1303 до контракту інші характеристики 74х позицій товару: набір штампованих металевих куточків - різні довжина, обробка краю, поверхня (оцинкована чи фарбована), що впливає на вартість асортиментної позиції, тому індивідуальний акт прийнятий без додержання вимог законодавства. Загальний розмір митних платежів, що належали до донарахування з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митною вартістю товару за рішенням - 175565.34 грн.
29.09.2025 вх.№48708/25 у відповіді на відзив представник Позивача вказав: Відповідач не обгрунтував розбіжності числових значень складових митної вартості товарів чи підробки і обгрунтованості сумнівів у правильності визначеної декларанотом вартості, тому незаконно витребовував додаткові документи, а оскаржене рішення грунтується на суб'єктивних припущеннях (висновки ВС у справах №815/3451/16, №826/4434/16, №809/1469/16, №1.380.2019.005307). У відзиві Відповідач покликається на результат опрацювання доданих до ЕМД документів з урахуванням ч.2 ст.53, ст.54, ст.337 МК, проте без урахування висновків ВС у справах №825/2410/16, №826/24835/15, №820/636/17, №812/2336/14, №810/1175/16: інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів також не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонам договору, позаяк в інформаційних базах митниці відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань митної вартості товарів та методів їх визначення. Твердження Відповідача щодо непідтвердження вартості перевезення відповідно до п.2.6 договору транспортного експедирування від 16.02.2024 №16012024-01 вартість послуг вказується в Заявці, що не надана, проте стростовані наданими документами: коносамент від 30.05.2025 №BW25050400, договір від 16.02.2024 №6012024-1, довідка експедитора про вартість міжнародного перевезення вантажу від 20.08.2025 №2008/05. Представник Позивача вказує, що у платника податків були наявні всі необхідні документи, що підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні характеристики, тому митний орган не мав права застосовувати інший, крім першого, метод для визначення митної вартості товару.
04.11.2025 вх.№54989/25 у поясненнях вказано: наведені Відповідачем покликання на обгрунтування вибору методу визначення митної вартості товарів необгрунтовані, позаяк Відповідачем не враховані дані митного оформлення товарів саме Позивачем у серпні 2025 року та раніше, що здійснені за аналогічним товаром за цим самим контрактом, а також у контексті одиниці виміру у кг з гляду на ЕМД у гр.31 опис товару зазначений товар та кількість у ШТ, заповнення декларантом гр.25 маса брутто кг та гр.38 маса нетто кг передбачено Правилами заповнення МД та не спростовує обов'язок митного органу обгрунтувати індивідуальний акт про коригування вартості.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
23.09.2025 вх.№47863/25 у відзиві представник Відповідача зазначає, що адміністративний позов не належить задоволенню, а резервний метод визначення митної вартості обраний логічно і послідовно. Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація від 20.08.2025 №UA500020006399U7 про товар (вироби з чорних металів, набір куточків металевих штампованих, вироби з пластмас для постійного встановлення, меблі металеві, стелажі). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з декларацією подані документи, що зазначені у гр.44. Фрахт контейнера з країни до порту близько 2376 дол США - за наступними товарами можливе зниження митної вартості з урахуванням вимог наказу ДМС України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України». Спрацювання системи АСАУР є підтвердженням сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості, що підтверджено позицію Верховного Суду у справі №620/1735/20, №810/3295/17. На виконання вимог статті 54 МК під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500020006399U7 від 20.08.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2. Надані документи містили розбіжності, що виключає перевірку числового значення відповідно до умоі ч.1 ст.54 МК і обумовили необхідність запитувати у декларанта встановлені ст.53 МК додаткові документи та відомості, позаяк обовязок доведення митної ціни товару має позивач (висновки ВС у справі №808/3022/17, №813/8725/14, №804/3702/16, №804/769/16). За результатом проведеної консультації застосований другорядний резервний метод - 2ґ. Митна вартість скоригована з урахуванням опису товару, країни виробництва, ваги, митне оформлення якого грунтується на раніше визначеній митними органами вартості товарів, тому спростовуються доводи Позивача, що відсутні підстави для полибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових у декларанта. По товару 1 (7326909890) в електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару - товар з відповідним УКТЗЕД є в Митному реєстрі ОПІВ, країна виробництва (CN), опис товарів - вироби з чорних металів, згідно умов FOB оформлення за ціною угоди у найближчий до митного оформлення час товару (серпень 2025) є більшим і становить 1.82 дол США/кг (МД від 13.08.2025 №UA209150/2025/8883), ніж заявлено декларантом - 1.003 дол США/кг; по товару №3 уктзед 9403208000, країна виробництва (CN), опис товарів - меблі металеві оформлення за ціною угоди у найближчий до митного оформлення час товару (серпень 2025) є більшим і становить 4.02 дол США/кг (МД від 19.08.2025 №UA205170/2025/23079), ніж заявлено декларантом - 0.717 дол США/кг. Представник Відповідача вважає, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні визначені джерела інформації, що використовувалися та підстави для застосування резервного методу, тому рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2 є правомірним.
04.11.2025 вх.№54988/25 у письмових поясненнях зауважено, що по товару 1 (7326909890) взято за основу МД від 13.08.2025 №UA209150/2025/8883 ТОВ «АГРО КАР УКРАЇНА» та по товару 3 (9403208000) взято за основу МД від 19.08.2025 №UA205170/2025/23079 ТОВ «ДАНН» як ідентичні щодо країни виробника виробів з чорних металів і меблі металеві згідно умов поставки FOB за найнижчою ціною за основним методом визначення митної вартості товару. Декларантом заявлено митну вартість від 20.08.2025 №UA500020006399U7 із розрахунку виміру за одиницю товару в кілограмах, тому скориговано в кг. Згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №598 абзацу 3 графи 30 «коригування» вартість за одиницю - зазначається митна вартість за додаткову одиницю товару (під час заповнення гр.25 Рішення), у разі відсутності такої одиниці - за основку одиницю виміру, отже згідно УКТЗЕД одиниці виміру товару розраховувалися у кг.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив і сторони визнають, що 14.09.2023 між ТОВ «СМАРТЗОН» та компанією QINGDAO JINZE MACHINERY MANUFACTURING Co., Ltd. (КНР) укладений зовнішньоекономічний контракт №14/09-2023 (досліджений у справі № 520/15718/24 Другим апеляційним адміністративним суд за місцем реєстрації платника). Відповідно до пункту 1.1 Контракту компанія QINGDAO JINZE MACHINERY MANUFACTURING Co., Ltd. (Продавець) зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, постачати та передавати у власність Покупцю ТОВ «СМАРТЗОН» продукцію (названу надалі «Товар»), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар. Згідно з п. 1.2. Контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціни Товару встановлюються у специфікаціях на постачання товару. Відповідно до специфікації на поставку товару від 25.03.2025 №5 (інвойс від 25.03.2025 № EU1303) до Контракту сторони визначили до постачання товари: набір штампованих металевих куточків різного асортименту - 74 позиції у кількості 17510 шт на суму 14494.29 дол США; комплект стелажу - одна позиція у кількості 77 шт ціна 8.9 дол США на суму 685.30 дол США; набір опори ніжок з ПВХ - одна позиція у кількості 1250 шт ціна 0.125 дол США на суму 156.250 дол США, умови поставки FOB (Інкотермс 2010) - порт Ціндао, Китайська Народна Республіка (КНР).
20.08.2025 ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці подано електронну митну декларацію (ЕМД) №UA500020006399U7 - вартість заявлена за ціною договору з наданням документів (перелік з відмітною про відмову у митному оформленні у картці відмови від 21.08.2025 №UA500020/2025/000396 щодо прийняття митної декларації з огляду на оскаржене рішення: пакувальний лист від 28.05.2025, інвойс від 25.03.2025 № EU1303, коносамент (bill of lading) 30.05.2025 № BW25050400, навантажувальний документ від 15.08.2025 DOL00006712, декларація про походження товару від 25.03.2025 № EU1303, банківські платіжні документи від 26.03.2025, 08.05.2025, 18.08.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» про вартість міжнародного перевезення вантажу від 20.08.2025 № 2008/05, специфікація на поставку товару від 25.03.2025, додаткові угоди до контракту від 24.12.2024 №24/12-24, від 18.07.2025 №27/12 -24, контракт від 14.09.2023 № 14/09-2023, договір про надання послуг митного брокера від 03.05.2025 №БР-565, договір про перевезення від 16.02.2024 № 16012024-01, інші некласифіковані документи - лист ТОВ «СМАРТЗОН» від 18.08.2025 №12, митна декларація від 20.08.2025 №UA500020006399U7 за якою відмовлено у випуску товарів).
Відповідно до договору від 16.02.2024 № 16012024-01 транспортного експедирування ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» організовано перевезення товару, відповідно до рахунку від 20.08.2025 №1751 та довідки ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» про вартість міжнародного перевезення вантажу від 20.08.2025 №2008/5 вартість послуг з транспортування товару до території України: морське перевезення за межами державного кордону України 89948.65 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.
Згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» відповідно до статті 55 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, підпункту 64 пункту 4 та підпункту 3 пункту 10 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446, затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору. Відповідно до п. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів: графа 24 «вага нетто» - зазначається вага нетто товару відповідно до графи 38 МД; графа 25 «додаткова одиниця виміру» - зазначається додаткова одиниця виміру, що застосовується для заповнення форми «електронного інвойсу» до графи 31 МД, у разі якщо під час заповнення «електронного інвойсу» до графи 31 МД не передбачено використання додаткових одиниць виміру, зазначається додаткова одиниця виміру, вказана в графі 41 МД, у разі якщо під час заповнення «електронного інвойсу» до графи 31 МД не передбачено використання додаткових одиниць виміру та якщо графа 41 МД не заповнюється, зазначається основна одиниця виміру; графа 30 «коригування» - зазначається визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) або рахунка-проформи митна вартість товару, у підрозділах графи: валюта - наводиться відповідно до Переліку кодів валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи; вартість за одиницю - зазначається митна вартість за додаткову одиницю товару (під час заповнення графи 25 Рішення), у разі відсутності такої одиниці - за основну одиницю виміру; кількість - зазначається кількість товару в додаткових одиницях виміру, у разі відсутності такої одиниці - в основній одиниці виміру; графа 31 «код методу визначення вартості митного органу» - зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Відповідно до ч.1.2 ст.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи (Кодекс №2755). Відповідно до пп. 14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 адміністрування податків - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом; пп. 14.1.226-1 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Кодексу №2755 система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН; суми податку, сплачені платниками під час ввезення товару на митну територію України.
Відповідно до ст.246 МК метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, що відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, що відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України). Згідно з частиною 8 статті 257 МК митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів. Відповідно до ст.52 МК України декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ст.49 МК митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або належить сплаті за ці товари. Ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті, - це загальна сума усіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України). Відповідно до ч.1 ст.57 МК визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч.1 ст.53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.2 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідно до ч.6 ст.54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) неправильного проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, що є обов'язковою під час обчислення (ч.2 ст.58). У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 (ч.3 ст.58). Згідно з ч.1 ст.55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ст.337 «перевірка документів та відомостей, що подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України» МК: 1. перевірка документів та відомостей, що відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом; 2. формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3. контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, що містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, що містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються; 4. контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до Конвенцiї Організації Об'єднаних Націй про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв від 11 квітня 1980 року (набуття чинності для України: 1 лютого 1991 р. ) регулює тільки укладення договорів купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, що випливають з такого договор (ч.1 ст.4), сторони зв'язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, та практикою, що вони встановили у своїх відносинах (ч.1 ст.9), не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався у письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми (ст.11), для цілей цієї Конвенції під «письмовою формою» розуміються також повідомлення телеграфом і телетайпом (ст.13), продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою (ст.62), якщо продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару, він повинен укласти такі договори, які необхідні для перевезення товару в місце призначення належними за даних обставин засобами транспортування та на умовах, звичайних для такого транспортування (ч.2 ст.32).
Відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ч.1 ст.1). Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством (ч.2 ст.1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч.1 ст.9). Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (ч.1 ст.10).
ВС у справі № 823/2118/17 ЄДРСР 126377684 зазначив: до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи сукупно, складені щодо господарської операції, що за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
Відповідно до наказу МФУ від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» передбачено: графа 35 «маса брутто (кг)» - зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 МД, згідно з товаросупровідними документами. Якщо у графі 33 МД код товару згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні десяти знаків, в окремих полях електронної МД або у разі використання МД на паперовому носії - електронної копії МД на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою «електронного інвойсу» в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема: кількість (в одиницях виміру згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); код одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, згідно з класифікатором одиниць вимірювання та обліку, що використовуються у процесі оформлення МД; ціна за одиницю товару (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару); вартість задекларованої кількості одиниць (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару): графа 38 «маса нетто (кг)» - зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.
МФУ у листі від 18.11.2016 № 31-11410-07-27/32754 зазначає, що активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, а датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на придбані активи (товари).
МФУ у листі від 23.01.2013 № 31-08410-07-16/2073 зазначає: електронна митна декларація є первинним документом, що фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів за умови наявності обов'язкових реквізитів (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2073201-13#Text).
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а ЄДРСР 98306315 висновує: основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Право бути почутим є ключовим принципом «належного врядування» в демократичній державі. Перш ніж орган публічної влади ухвалить адміністративне рішення, яке стосується прав чи інтересів певної особи, їй повинна бути надана можливість висловити свої міркування та надати органу публічної влади інформацію і свої аргументи. Процедури й питання, що потребують розгляду, залежать від того, чи стосується адміністративне рішення індивідуальних або колективних інтересів. Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом (https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки у ЕМД (первинний документ для нарахування та сплати митних платежів під час розмитнення товару) містяться відомості у графі 31 щодо виробів з чорних металів оцинкованих -132 шт, порошкового фарбування - 120 шт; меблі металеві, стелажі - 77 комплектів; вироби з платмас, набір опори - 1250 шт, то Відповідач не обгрунтував сумнів з огляду на відомості у графах 35, 38 щодо недостовірного декларування товару за заявленою вартістю у гр.12 724173.05, тому доводи про обрання другорядного методу у рішенні є надуманими і не підтверджують неможливості визначення контролюючим органом митної вартості товару за основним методом.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
У справі №520/15718/24 ЄДРСР 123582989 (дата набрання законної сили: 05.12.2024) щодо рішенням МД від 22.08.2025 №25UA500020006443U7 фактичною підставою для коригування митної вартості слугував висновок митного органу про відсутність документального підтвердження заявленої ТОВ «СМАРТЗОН» до декларування митної вартості товару, оскільки подані декларантом документи не містили відомостей, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, а заявлена митна вартість ввезених позивачем товарів, є нижчою, ніж вартість товарів в МД від 24.04.2024 № UA100230/2024/507935, яка була взята відповідачем за основу під час коригування митної вартості оцінюваного товару. Відповідно до поданої позивачем до митного оформлення ЕМД імпортований позивачем товар визначено ним комплектами та штуками, в той час як відповідачем застосовано одиницю виміру кг, що взагалі не відповідає якісним і кількісним характеристикам, заявленого до митного оформлення товару. Колегія суддів дійшла висновку про невмотивованість та необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості. Твердження митного органу про не надання позивачем документів на підтвердження транспортних витрат до митного кордону України є такими, що не відповідають обставинам справи та спростовані дослідженими у справі доказами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжні документи SWIFT містять посилання відповідно на контракт №14/09-2023 від 14.09.2023, дату операції, суму операції в доларах США, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з умовами вказаного контракту та іншими документами, поданими під час митного оформлення. Колегія суддів наголошує, що чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки чи підпису уповноваженої особи на SWIFT повідомленні. Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, вказано також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 826/9719/16.
Беручи до уваги, що відповідно до умов пункту 2.3 контракту ціни товару, що встановлюються в доларах США, визначаються сторонами, виходячи з умов поставки FOB (Інкотермс 2010) порт Ціндао, Китайська Народна Республіка (КНР), та включають вартість товару, вартість упаковки товару та її маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару та вартість навантаження товару на перевізні засоби в порту відвантаження, відсутність даних у наданих декларантом документах щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, не може свідчити про наявність розбіжностей або не підтвердження митної вартості товарів.
Враховуючи, що згідно з пунктом 1.2. контракту (з урахуванням додаткової угоди від 27.09.2023, 24.12.2024, 18.07.2025) кількість та ціна товару встановлюються як у специфікаціях на постачання товару так/або інвойсах (рахунках фактурах), що складаються на кожну поставку товару, що відображено у ЕМД, є достатнім для підтвердження митної вартості товарів, недоліків складання під час оцінки наданих банківських документів/платіжних інструкцій на виконання до контракту № 14/09-2023 суд не виявив, тому висновки Відповідача про застосування резервного методу не підтверджені.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму (позиція КАС ВС від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22).
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Оскільки тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, що застосовуються у субсидіарному порядку, то за наявних документів у гр.44 ЕМД та відомостей про витрати транспортування Позивачем доведено належними документами визначення митної вартості товару за ЕМД від 20.08.2025 №UA500020006399U7, проте Відповідечем складений надмірно формалізований індивідуальний акт без дотримання принципів «належного врядування» під час адміністративного провадження, тому за оцінених доказів і перевірених доводів суд доходить висновку, що нелогічне, протиправне рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2 належить скасувати.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17). У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
02.10.2025 вх.№49641/25 у запереченні на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу представник Відповідача, покликаючись на висновки ВС у справах №904/8308/17 (під час визначення суми відшкодування суд має вихадити з критерію реальності витрат), №810/2823/17 (про відповідність вимогам первинного дкумента), №826/8107/16 (розмір витрат входить до предмета доказування), зазначає: у 2025 році мінімальна заробітна плата 8000 грн (погодинно 48 грн), проте 8500 грн становить 2.8 прожиткових мінімуми для працездатних осіб з 01.01.2025, або 1.06 мінімальних заробітних плат, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 177 годин роботи, що є неспівмврним з представництвом клієнта у справі, що розглянута за правилами спрощеного провадження.
Суд перевірив доводи сторін і доходить висновку про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, що є смівмірним до обставин і нескладності цієї справи, зважаючи на подібність обставин і позиції судів у справі №520/15718/24 у контексті вимог ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Суд перевірив, що судовий збір у сумі 2422.40 грн зарахований (ідентифікатор в Казначействі 881377412) згідно квитанції від 03.09.2025 №8.
Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.08.2025 №UA500020/2025/000258/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія 21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» (провул. Тихий 2 оф.122, м.Умань, Черкаська область, 20305, код ЄДРПОУ 40518363) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» [провул. Тихий 2 оф.122, м.Умань, Черкаська область, 20305, код ЄДРПОУ 40518363];
відповідач: Одеська митниця [вул. Лип Івана та Юрія 21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631].
Рішення суду складене 13.11.2025 (протягом п'яти робочих днів з урахування службового відрядження).
Суддя Лариса ТРОФІМОВА