Рішення від 14.11.2025 по справі 904/4500/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4500/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Україна, Київська область, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 4; ідентифікаційний код 32809897)

відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

відповідача-3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 620 648,65 грн

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" 25.08.2020 укладено кредитний договір №012/89811/0879030, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 480 000,00 грн. В свою чергу, відповідач-1 належним чином умови кредитного договору не виконав, а саме: останнім не здійснено повного та своєчасного повернення кредитних коштів та відповідного погашення процентів по кредиту у встановлені договором строки, внаслідок чого у нього утворилась прострочена заборгованість.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання між позивачем та відповідачами-2,3 було укладено відповідні договори поруки від 25.08.2020, згідно із умовами яких поручителі відповідають перед кредитором солідарно за повернення кредиту, сплату процентів та інших платежів позичальника. Позивач зазначає, що направляв як боржнику, так і поручителям вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості, однак вони залишилися без виконання.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 13.06.2025 загальна заборгованість за кредитним договором становить 620 648,65 грн, з яких 384 000,00 грн - основна сума боргу та 236 648,65 грн - нараховані проценти.

З огляду на те, що відповідач-1 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, а поручителі не здійснили погашення у передбачений договором строк, позивач просить суд стягнути вказану суму солідарно з усіх відповідачів та покласти судові витрати на останніх.

2. Стислий виклад заперечень відповідачів-1,2,3

Відповідачі-1,2,3 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання судом прав відповідачів-1,2,3 під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Господарським судом встановлено, що відповідачі-1,2,3 не мають зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

З метою належного повідомлення відповідача-1 про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 01.09.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (ідентифікаційний код 32809897), за адресою: 49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 4, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 205-206, том 1).

Однак поштове відправлення здійснене на адресу відповідача-1, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" - "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 236-240, том 1).

Відповідно до пункту 51 частини 1 статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", до Єдиного державного демографічного реєстр вноситься інформація про особу, зокрема, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.

З метою належного повідомлення відповідача-3 про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 01.09.2025 ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 , яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 201, том 1).

Однак, поштове відправлення здійснене на адресу відповідача-3, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" - "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 241-245, том 1).

З приводу вказаного поштового повідомлення відповідачів-1,3 про обставини даної справи, господарський суд зазначає наступне.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того, з відомостей що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі вбачається, що відповідач-2 - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить місто Каховка, Херсонського району, Херсонської області.

Як вказано вище, місце реєстрації відповідача-2 у справі: 74800, Україна, Херсонська область, місто Каховка, вулиця Степана Бандери (І. Золіна), будинок 240, що відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти, зокрема поштової кореспонденції суду, відповідачу-2 у місто Каховка, Херсонського району, Херсонської області.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Статтею 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на такий випадок визначено наступний порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення.

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку із вказаним господарським судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача-2 та інших учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а саме оприлюднення на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1871648/) яким, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 , а також інших учасників справи про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, повідомлено про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

В подальшому суд також розміщував оголошення про дату, час і місце інших судових засідань у даній справі:

https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1883340/

https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1893523/

https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1897153/

https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1912620/

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 01.09.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129889672) надіслано судом 01.09.2025, зареєстровано в реєстрі 02.09.2025 та забезпечено надання загального доступу 03.09.2025, тобто завчасно; отже у відповідачів-1,2,3 були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідачі-1,2,3 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд зазначає що 28 грудня 2021 року розпочато надсилання повідомлень про дату та час проведення судових засідань, в яких стороною по справі є користувач мобільного застосунку "Дія" (https://court.gov.ua/press/news/1235892/).

Надсилання повідомлення про розгляд судової справи за допомогою мобільного застосунку "Дія" є додатковим способом інформування, який не замінює встановленої Господарським процесуальним кодексом України процедури повідомлення учасників процесу, однак забезпечує для сторін реальну та оперативну можливість отримання інформації щодо руху справи та призначених засідань.

Суд підкреслює, що за наявності в учасника судового процесу активованого мобільного застосунку "Дія" з функцією отримання судових сповіщень, такий учасник мав усі технічні передумови для отримання повідомлення про призначення судового засідання та, відповідно, своєчасного ознайомлення з процесуальними документами через зазначені вище засоби. Додатково учасник міг отримати інформацію про ухвалу, призначення розгляду справи та всі інші процесуальні дії за допомогою електронного сервісу "Електронний суд" (https://id.court.gov.ua/) та/або інформації щодо стадій розгляду судових справ розміщеної на веб-сторінці Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/).

Таким чином, у сукупності наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач мав достатні, доступні та передбачувані можливості для своєчасного ознайомлення з ухвалою Господарського суду, інформацією про рух справи, а також даними про призначене судове засідання як через мобільний застосунок "Дія", так і через електронний сервіс "Електронний суд".

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, станом на 08.10.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідачів-1,2,3 не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідачі-1,2,3 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідачів-1,2,3, як учасників справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідачі-1,2,3 у строк встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025, не скористалися правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

14.08.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла позовна заява про стягнення заборгованості у загальному розмірі 620 648,65 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №012/89811/0879030 від 25 серпня 2020 року в розмірі 620 648,65 грн, з яких 384 000,00 грн - основна заборгованість; та 236 648,65 грн - заборгованість за процентами, судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 справу №904/4500/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

18.08.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 620648,65 грн залишено без руху.

26.08.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №36887/25 від 26.08.2025) про усунення недоліків позовної заяви.

01.09.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 23.09.2025 об 11:00 год.

23.09.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче судове засідання на 08.10.2025 об 11:20 год.

08.10.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 07.11.2025 об 11:30 год.

07.11.2025 у судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Повноважні представники відповідачів-1,2,3 у вказане підготовче засідання не з'явилися.

У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача та досліджено докази наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 07.11.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 14.11.2025 о 12:30 годині.

07.11.2025 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи про те, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/4500/25 призначено на 14.11.2025 о 12:30 год.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором №012/89811/0879030 від 25.08.2020, за яким позивач надав кредитні кошти у сумі 480 000,00 грн. Позичальник не здійснював погашення кредиту та сплату процентів у встановлені строки, що призвело до утворення простроченої заборгованості. Попри направлення позивачем вимоги про дострокове повернення кредиту, відповідач-1 її не виконав.

Станом на 13.06.2025 сума боргу складає 620 648,65 грн, включаючи 384 000,00 грн основного боргу та 236 648,65 грн процентів. З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем-2 і відповідачем-3 були укладені договори поруки, однак поручителі не вчинили дій щодо погашення вказаного боргу.

Невиконання боржником та поручителями грошових зобов'язань стало підставою звернення позивача до суду.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення кредитного договору та договорів поруки, їх умови та правовий зв'язок між ними.

(2) Факт надання позивачем кредитних коштів відповідачу-1 на виконання умов кредитного договору.

(3) Факт невиконання відповідачем-1 договірних зобов'язань, у тому числі неповернення кредиту та несплати процентів.

(4) Факт направлення позивачем вимог про дострокове погашення боргу боржнику та поручителям.

(5) Наявність та розмір простроченої заборгованості, включаючи основний борг та проценти.

1. Укладення кредитного договору та договорів поруки, їх умови та правовий зв'язок між ними.

1.1. Укладення та умови кредитного договору

25.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", як позичальником, укладено кредитний договір №012/89811/0879030 (в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%" забезпечений Гарантією) (далі - кредитний договір, основний договір; а.с.10-19, том 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 480 000,00 грн (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.

Кредит надано позичальнику на придбання транспортного засобі Renault Dusret Intense, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , згідно договору купівлі-продажу №1080 від 24.07.2020 укладеного між позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Херсон" (пункт 1.4 кредитного договору).

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту - 25.09.2022, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених пунктами 2.2-2.5 договору на рахунок нарахованих доходів кредитора.

Перший процентний період розпочинається 25.08.2020 та закінчується 30.09.2020. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу.

Розмір процентної ставки, що підлягає сплаті позичальником в кожному процентному періоді (базова процентна ставка) визначається наступним чином:

- протягом участі позичальника в програмі розрахунок розміру базової процентної ставки здійснюється за формулою - Індекс UIRD +7% (підпункт 2.3.1 кредитного договору, в редакції додаткової угоди №012/89811/0879030/1 від 09.03.2021);

- з дати позбавлення позичальника права участі в програмі розрахунок розміру базової процентної ставки здійснюється за формулою - Індекс UIRD +7,00% (підпункт 2.3.2 кредитного договору, в редакції додаткової угоди №012/89811/0879030/1 від 09.03.2021);

- для розрахунку розміру базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку процентного періоду, для якого визначається розмір процентної ставки. Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки прижиматиметься значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (підпункт 2.3.3 кредитного договору);

- в будь-якому процентному періоді базова процентна ставка не може перевищувати максимальний розмір базової процентної ставки, який становить 30% річних. Якщо розрахований відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.3. договору розмір базової процентної ставки на будь який процентний період буде перевищувати значення максимального розміру базової процентної ставки, базова процентна ставка на такий період застосовується в розмірі максимального розміру базової процентної ставка (підпункт 2.3.4 кредитного договору, в редакції додаткової угоди №012/89811/0879030/1 від 09.03.2021).

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору розмір базової процентної ставки в першому процентному періоді становить 13,65% річних (Індекс UIRD станом на 31 липня 2020 року дорівнює 8,65% річних).

Кредитор самостійно здійснює визначення розміру базової процентної ставки відповідно до умов пункту 2.3. договору та направляє письмове повідомлення позичальнику і поручителям/заставодавцям/іпотекодавцям (у разі наявності) про зміну розміру базової процентної ставки на відповідний процентний період протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується новий розмір базової процентної ставки (пункт 2.5 кредитного договору).

Визначений та повідомлений кредитором відповідно до пунктів 2.3., 2.5. Договору розмір базової процентної ставки на відповідний процентний період застосовується сторонами без укладання договорів про внесення змін (додаткової угоди) до договору. У разі незгоди позичальника із збільшенням базової процентної ставки згідно пункту 2.3 Договору. Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних за днів з дня отримання повідомлення про збільшення базової процентної ставки. З дня погашення заборгованості договором у повному обсязі зобов'язання сторін за договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення базової процентної ставки, застосовується попередній розмір базової процентної ставки (пункт 2.6 кредитного договору).

У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі, встановленому на останній процентний період (до кінцевого терміну погашення кредиту) та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (пункт 2.7 кредитного договору).

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі (пункт 2.8 кредитного договору).

Розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.4 та/або пунктом 4.2, та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1.1. та/або невиконання вимоги кредитора згідно підпункту 8.1.4 договору. Зазначене збільшення процентної ставки по кредиту застосовується починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацем цього пункту договору (дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись. Збільшення розміру процентної ставки згідно цього пункту договору не може бути більше ніж на 500 базисних пунктів. В розрахунку суми компенсації процентів не враховується розмір підвищення базової процентної ставки за кредитом, зазначеної в цьому пункті договору, яка підлягає сплаті позичальником самостійно (пункт 2.9 кредитного договору).

Процентна ставка, змінена згідно з пунктом 2.9 договору, знижується до розміру, що діяв до моменту її підвищення, починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про припинення дії обставини, зазначеної в пункті 2.9 договору. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну базової процентної ставки відповідно до умов цього пункту договору позичальник сплачує проценти відповідно до нової базової процентної ставки, починаючи з відповідної дати зміни процентної ставки (пункт 2.10 кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку визначеному договором (пункт 5.1. кредитного договору).

Згідно із умовами пункту 4.1. кредитного договору виконання зобов'язань позичальника, що виникають (в тому числі виникнуть у майбутньому) за договором, крім гарантії, також забезпечується:

- заставою/іпотекою (підпункт 4.1.1 кредитного договору);

- порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором, між кредитором і поручителем(ями) - громадянин України ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_2 (підпункт 4.1.2 кредитного договору);

- будь-якими іншими договорами забезпечення, що вчинені на користь кредитора протягом строку дії договору (підпункт 4.1.3 кредитного договору).

Згідно з пунктом 5.2 кредитного договору погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строки, які визначаються Графіком (додаток 1 до договору), що підписується сторонами в момент укладення договору.

Пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що у разі настання обставини дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/ договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів:

- відмовити в наданні кредиту або його частини за договором (підпункт 8.1.1 кредитного договору);

- скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом (підпункт 8.1.2 кредитного договору);

- вимагати дострокового повного/ часткового Погашення заборгованості (підпункт 8.1.3 кредитного договору);

- вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором (підпункт 8.1.4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 8.2. кредитного договору кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в таких випадках:

- порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (підпункт 8.2.1 кредитного договору);

- порушення справи про банкрутство або припинення позичальника/поручителя чи прийняття рішення про припинення юридичної особи та/або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця позичальника/поручителя (підпункт 8.2.2 кредитного договору);

- порушення позичальником засвідчень і гарантій, передбачених договором, або виявлення неточності чи невірності засвідчень та гарантій на дату укладання/виконання договору (підпункт 8.2.3 кредитного договору);

- порушення зобов'язань, встановлених статтями 3, 4, 6, 7, договору, а також умов щодо цільового використання кредитних коштів, зазначених в пункті 1.4. договору (підпункт 8.2.4 кредитного договору);

- порушення позичальником/поручителем своїх зобов'язань за договором забезпечення та/або припинення з будь-яких підстав договору(ів) забезпечення або визнання його(їх) недійсним, або неможливість звернення стягнення на предмет застави з будь-яких причин незалежно від наявності/ відсутності вини позичальника/поручителя або накладення арешту (інших обтяжень) на предмет застави на користь третіх осіб без згоди кредитора, або істотне знецінення предмету застави, або суттєве погіршення фінансового стану поручителя (підпункт 8.2.5 кредитного договору);

- погіршення фінансового стану, платоспроможності і кредитоспроможності позичальника (визначається за методикою кредитора, в тому числі відповідно до вимог Національного банку України та законодавства України) порівняно з датою укладання договору, яке створює загрозу невиконання або невчасного виконання позичальником зобов'язань за договором (підпункт 8.2.6 кредитного договору);

- порушення позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитором, незалежно від того, чи були вони укладені до або після укладення договору (підпункт 8.2.7 кредитного договору);

- настання обставин, що не залежать від волі сторін, за яких стає неможливим або обмеженим доступ кредитора до джерел фінансування у валюті кредиту, та/або якщо вартість ресурсів, які залучає кредитор (у т.ч., на міжбанківському ринку) перевищує розмір процентної ставки за договором, зміни в діяльності кредитора чи позичальника, в ситуації в Україні або в законодавстві України, та/або інші зміни, які ставлять під загрозу, унеможливлюють або можуть унеможливити виконання сторонами або окремою стороною своїх зобов'язань за договором (випадок дестабілізації ринку) (підпункт 8.2.8 кредитного договору);

- закриття поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора, з будь-яких причин (без згоди кредитора) (підпункт 8.2.9 кредитного договору);

- накладення арешту на кошти позичальника, надходження до кредитора документів про арешт коштів на поточному рахунку та/або платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на списання коштів з поточного рахунку, або наявність іншого аналогічного рішення уповноваженого органу або кредитора, що обмежує/унеможливлює здійснення всіх або окремих операцій за поточним рахунком позичальника, відкритим у кредитора, (зокрема, про призупинення операцій, про припинення обслуговування будь-якого поточного рахунку тощо) (підпункт 8.2.10 кредитного договору);

- здійснення позичальником/поручителем заборонених операцій або регулярне здійснення позичальником/поручителем фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та/або мають ознаки ризикової діяльності, та/або присвоєння позичальнику/ поручителю неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами кредитора (підпункт 8.2.11 кредитного договору);

- настання інших обставин, визначених як обставини дефолту відповідно до договору (підпункт 8.2.12 кредитного договору).

Згідно із пунктом 8.3 договору якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 договору, він повідомляє про це позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими, з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно.

Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.

Умовами пункту 8.4. договору передбачено, що якщо кредитор вирішив скористатися правом, визначеним підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 договору, кредитор направляє позичальнику письмове повідомлення кредитора з вимогою про надання забезпечення (додаткового забезпечення). Не пізніше десяти календарних днів з дати відправлення кредитором зазначеної письмової вимоги, позичальник зобов'язаний забезпечити укладання з кредитором договору щодо надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором, при цьому склад та вартість заставного майна (предмет застави) погоджується з кредитором або здійснити погашення заборгованості у визначені кредитором сумі та строк.

Відповідно до пункту 12.1 кредитного договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором.

До вказаного договору сторонами укладено додаткову угоду №012/89811/0879030/1 від 09.03.2021 (а.с. 20-21, том 1).

Судом встановлено, що у вказаному кредитному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного кредитного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого кредитного договору.

1.2. Укладення та умови договору поруки укладеного з ОСОБА_1

В забезпечення виконання умов кредитного договору 25.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та громадянином ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №142800/89811/328351 (далі - договір поруки-1; а.с.22-24), відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником (відповідачем-1) за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сум тощо.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (пункт 1.2. договору поруки-1).

Згідно із положеннями пункту 1.3 договору поруки-1, без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:

- збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов'язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в тому числі на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов'язань;

- доповнення основного договору новими зобов'язаннями позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь кредитора;

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;

- доповнення основного договору будь-якими зобов'язаннями позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення забезпечених зобов'язань;

Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками/спадкоємцями позичальника (пункт 1.4. договору поруки-1).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями (пункт 2.1. договору поруки-1).

Поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань (пункт 2.2. договору поруки-1).

Поручитель зобов'язаний здійснювати виконання забезпечених зобов'язань в валюті, визначеній умовами основного договору. Якщо забезпечені зобов'язання виражені в іноземній валюті, поручитель за згодою кредитора може здійснювати їх виконання в національній валюті із застосуванням курсу гривні до відповідної іноземної валюти, що зазначений кредитором у вимозі або іншим чином погоджений сторонами (в такому разі сума, що повинна бути сплачена поручителем кредитору, збільшується на суму витрат та комісій на купівлю іноземної валюти) зобов'язань (пункт 2.3. договору поруки-1).

Погашення поручителем заборгованості позичальника за основним договором здійснюється із застосуванням черговості, визначеної кредитором самостійно. За письмовим запитом поручителя кредитор інформує поручителя про застосовану черговість погашення заборгованості за основним договором зобов'язань (пункт 2.4. договору поруки-1).

З метою виконання зобов'язань поручителя за цим договором поручитель надає право кредитору здійснювати договірне списання з будь-яких рахунків поручителя, відкритих у кредитора та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь-яких сум, належних до сплати поручителем за цим договором, в тому числі в рахунок погашення забезпечених зобов'язань. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором будь-яку кількість разів починаючи з останнього дня (включно) строку виконання відповідних зобов'язань поручителя за цим договором та до повного виконання забезпечених зобов'язань, а також грошових зобов'язань поручителя за цим договором. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню. Списання коштів з рахунків поручителя здійснюється на підставі меморіального ордеру кредитора. У разі відсутності або недостатності у поручителя коштів у необхідній валюті для виконання зобов'язань за цим договором, поручитель надає кредитору право договірного списання коштів в інших валютах з будь-яких рахунків поручителя. Договірне списання здійснюється кредитором у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості поручителя за цим договором/позичальника за основним договором з урахуванням витрат та комісій, пов'язаних з обміном/продажем іноземної валюти. Поручитель також доручає кредитору здійснити від імені поручителя обмін/продаж списаних коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним кредитором курсом, що не може відхилятися від офіційного курсу НБУ за попередній робочий день кредитора більше, ніж на 10%) та направити кошти на погашення забезпечених зобов'язань/або зобов'язань за цим договором (пункт 2.5. договору поруки-1).

Умовами пункту 2.6. договору поруки-1 визначено, що на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання забезпечених зобов'язань позичальника, у тому числі до настання або до закінчення строків їх виконання за основним договором. Кредитор приймає такі виконання при дотриманні кожної з наступних умов: позичальник або поручитель виконали умови основного договору щодо порядку здійснення дострокового виконання забезпечених зобов'язань (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за дострокове погашення); кредитор отримав письмову згоду позичальника на дострокове виконання поручителем забезпечених зобов'язань із зазначенням їх виду та розміру.

Місцем виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним договором є місцезнаходження кредитора: місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 7-7б

За умовами пункту 3.1. договору поруки-1 поручитель засвідчує і гарантує, що:

- поручитель має необхідний обсяг дієздатності та правоздатності для укладення та виконання цього договору, умови цього договору не суперечать жодним положенням договорів, укладених поручителем з іншими особами, або положенням інших правочинів, дія яких поширюється на поручителя (підпункт 3.1.1. договору поруки-1);

- поручитель належним чином і в повному обсязі ознайомлений з положеннями основного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на основний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків сторін за цим договором (підпункт 3.1.2. договору поруки-1);

- поручитель володіє всією необхідною інформацією про позичальника, його правовий статус та фінансовий стан, у тому числі щодо його спроможності здійснювати виконання забезпечених зобов'язань, а також має всі можливості для самостійного, без участі кредитора, отримання інформації щодо стану виконання позичальником забезпечених зобов'язань (підпункт 3.1.3. договору поруки-1);

Поручитель до укладення цього договору ознайомився та свідчить, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких поручитель виходив при укладанні цього договору, поручитель приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання поручителем цього договору. У разі зміни курсу гривні до іноземних валют, всі пов'язані із цим ризики несе поручитель. Поручитель усвідомлює, що зміна курсів гривні до іноземної валюти може привести до збитків та погіршення фінансового стану поручителя таабо позичальника, і як солідарний боржник приймає на себе ризики настання таких збитків та погіршення фінансового стану (пункт 3.2. договору поруки-1).

Умовами пункту 3.3. договору поруки-1 передбачено, що поручитель-зобов'язується підтримувати дійсність зазначених у цій статті договору засвідчень і гарантій протягом всього строку дії договору, а в разі зміни наданих засвідчень або обставин, що впливають на зміст відповідних засвідчень і гарантій, негайно інформувати про це кредитора та вжити всіх необхідних заходів для приведення їх змісту до первісних намірів, якими сторони керувались при визначенні відповідних засвідчень і гарантій.

Поручитель також зобов'язується у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дати настання обставин повідомляти кредитора про зміну свого прізвища, ім'я, по-батькові, фактичного місця проживання та реєстрації, його контактних реквізитів (пункт 3.4. договору поруки-1).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України (пункт 5.1. договору поруки-1).

Якщо інше не встановлено чинним законодавством України, поручитель несе відповідальність за невиконання цього договору, у тому числі за завдані кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном та коштами, на які відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення (пункт 5.2. договору поруки-1).

Поручитель, на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором - пеню, в розмірі 2% річних від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день, що передує дню виконання поручителем простроченого зобов'язання в повному обсязі. Пеня підлягає сплаті після отримання поручителем відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки та в визначені вимогою строки (пункт 5.3. договору поруки-1).

До правовідносин, пов'язаних з укладенням цього договору, додаткових угод до нього та визнанням договору/додаткових угод до нього недійсними, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. До всіх інших правовідносин, в тому числі пов'язаних з виконанням поручителем зобов'язань за договором, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (пункт 5.4. договору поруки-1).

Всі спори щодо строків та порядку виконання зобов'язань позичальника перед поручителем, який виконав повністю або частково забезпечені зобов'язання перед кредитором, вирішуються між позичальником та поручителем без участі кредитора. У разі виконання поручителем забезпечених зобов'язань кредитор має передати поручителю, на його вимогу, належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують такі забезпечені зобов'язання (пункт 5.5. договору поруки-1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Договір укладено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін (пункт 6.1. договору поруки-1).

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконаний відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, Обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання (пункт 6.2. договору поруки-1).

Судом встановлено, що у вказаному договорі поруки сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

1.3. Укладення та умови договору поруки укладеного з ОСОБА_2

Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 25.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та громадянином ОСОБА_2 , як поручителем, укладено договір поруки №142811/89811/328351 (далі - договір поруки-2; а.с. 25-27), відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником (відповідачем-1) за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сум тощо.

Згідно із положеннями пункту 1.3 договору поруки-2, без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;

Умовами пункту 2.6. договору поруки-2 визначено, що на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання забезпечених зобов'язань позичальника, у тому числі до настання або до закінчення строків їх виконання за основним договором. Кредитор приймає такі виконання при дотриманні кожної з наступних умов: позичальник або поручитель виконали умови основного договору щодо порядку здійснення дострокового виконання забезпечених зобов'язань (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за дострокове погашення); кредитор отримав письмову згоду позичальника на дострокове виконання поручителем забезпечених зобов'язань із зазначенням їх виду та розміру.

За умовами пункту 3.1. договору поруки-1 поручитель засвідчує і гарантує, що:

Умовами пункту 3.3. договору поруки-2 передбачено, що поручитель-зобов'язується підтримувати дійсність зазначених у цій статті договору засвідчень і гарантій протягом всього строку дії договору, а в разі зміни наданих засвідчень або обставин, що впливають на зміст відповідних засвідчень і гарантій, негайно інформувати про це кредитора та вжити всіх необхідних заходів для приведення їх змісту до первісних намірів, якими сторони керувались при визначенні відповідних засвідчень і гарантій.

Відповідно до пункту 3.5 договору поруки-2 вбачається, що протягом строку дії цього договору поручитель не має права вчиняти без попереднього письмового погодження кредитора, дії, спрямовані на створення договірного обмеження майна поручителя, яким є корпоративні права та/або акції компаній/юридичних осіб, якими володіє поручитель, заставою або в інший спосіб, застосування якого передбачає неможливість відчуження такого майна.

1.4. Правовий зв'язок між вказаним кредитним договором та договорами поруки

Як зазначено вище, 25.08.2020 між Акціонерним товариством " Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", як позичальником, укладено кредитний договір №012/89811/0879030, за яким кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 480 000,00 грн на умовах повернення, строковості та платності, а позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, визначені договором.

Зобов'язання позичальника за цим договором є основним (головним) зобов'язанням у розумінні статті 553 Цивільного кодексу України.

В забезпечення належного виконання цього основного зобов'язання між кредитором та громадянином ОСОБА_1 і громадянином ОСОБА_2 25.08.2020 укладено договори поруки №142800/89811/328351 та №142811/89811/328351.

Ці договори поруки мають акцесорний (додатковий) характер щодо основного зобов'язання позичальника, оскільки їх існування, обсяг і строк дії залежать від існування та змісту кредитного договору. Відповідно до пунктів 1.1- 1.2 вказаних договорів поруки, поручителі несуть солідарну відповідальність із позичальником за виконання всіх забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути в майбутньому, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків та сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Положення пунктів 1.3 даних договорів поруки свідчать, що поручителі попередньо надали згоду на поширення поруки на будь-які подальші зміни до кредитного договору, навіть якщо такі зміни призводять до збільшення їхньої відповідальності. Зокрема, ця згода охоплює випадки збільшення суми кредиту, процентної ставки, продовження строків користування кредитом, зміни методики нарахування процентів, а також доповнення основного договору новими зобов'язаннями позичальника перед банком.

Таким чином, зміни умов кредитного договору, зокрема внесені додатковою угодою від 09.03.2021 щодо формули визначення процентної ставки (UIRD + 7 %), були здійснені в межах згоди, наданої поручителями у пунктах 1.3 їхніх договорів, і не потребували окремого погодження з ними.

Порядок реалізації кредитором забезпечувальної функції поруки визначений пунктами 2.1- 2.2 договорів поруки: у разі порушення позичальником своїх зобов'язань кредитор має право звернутися з письмовою вимогою до поручителя як до солідарного боржника, який зобов'язаний виконати вимогу у п'ятиденний строк у заявленому банком обсязі. Розмір заборгованості визначається за даними аналітичного обліку кредитора, що відповідає погодженому сторонами доказовому порядку.

Відповідно до пунктів 6.2 договорів поруки-1,2, строк дії поруки становить п'ять років від дня настання строку виконання відповідного зобов'язання за кредитним договором. У межах цього строку порука не припиняється у разі пред'явлення вимоги до поручителя, а щодо часткових зобов'язань - строк обчислюється окремо за кожною частиною.

Отже, зобов'язання позичальника за кредитним договором є основним грошовим зобов'язанням, а зобов'язання поручителів - додатковими забезпечувальними, що мають солідарний характер і діють у межах, визначених умовами кредитного договору та договорів поруки.

2. Надання позивачем кредитних коштів відповідачу-1 на виконання умов кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору №012/89811/0879030 від 25.08.2020 позивачем надано відповідачу кредитні кошти в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 480 000,00 грн, що підтверджується, зокрема наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №012/89811/0879030 від 31.08.2020 (а.с. 146, том 1).

3. Невиконання відповідачем-1 договірних зобов'язань, у тому числі неповернення кредиту та несплати процентів.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник (відповідач-1) зобов'язався здійснювати належне та своєчасне виконання грошових зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1, 5.1, 5.2 кредитного договору, позичальник повинен був щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом і здійснювати планове погашення основного боргу згідно з графіком погашення (додаток №1 до договору), а остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 25.09.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 умови кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за кредитним договором не виконав. Невиконання договірних зобов'язань позичальником, зокрема, підтверджується банківською виписок (а.с. 29-145, том 1) та розрахунком суми боргу (а.с. 151-152, том 1).

4. Направлення позивачем вимог про дострокове погашення боргу боржнику та поручителям.

Відповідно до пункту 8.1.3 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повного або часткового погашення заборгованості у випадку настання будь-якої з обставин дефолту, визначених у пункті 8.2 договору, зокрема у разі порушення позичальником строків виконання грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 8.3 кредитного договору, у разі прийняття рішення про дострокове погашення кредиту, кредитор повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмової вимоги (повідомлення). З дати направлення такого повідомлення зобов'язання кредитора щодо надання кредиту припиняються, а позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора та погасити заборгованість негайно, але не пізніше 30 календарних днів із дати отримання вимоги, якщо інший строк не встановлено в самій вимозі. У разі невиконання вимоги кредитор має право звернути стягнення за договорами забезпечення, у тому числі пред'явити вимоги до поручителів.

На підставі зазначених положень договору, позивач звернувся до відповідача-1 із відповідною вимогою №188/2/453 від 13.06.2025 про дострокове повне погашення заборгованості (виконання зобов'язання) за кредитним договором №012/89811/0879030 від 25.08.2020 (а.с. 153-154, том 1). Вказана вимога була направлена позичальнику 16- 17 червня 2025 року як на поштову, так і на електронну адресу, визначені договором (а.с. 159-160, том 1).

При цьому позичальник (відповідач-1) вказану вимогу позивача залишив без задоволення, суми боргу та процентів за кредитним договором не погасив, у зв'язку з чим у кредитора (позивача) виникло право звернутись із відповідними вимогами до поручителів (відповідачів-2,3), які за договорами поруки від 25.08.2020 несуть солідарну відповідальність із позичальником.

У зв'язку із невиконанням позичальником своїх договірних зобов'язань кредитор реалізував право, передбачене статтею 554 Цивільного кодексу України та пунктами 2.1- 2.2 договорів поруки, звернувшись із відповідними вимогами до поручителів.

Так, 10.07.2025 на поштову адресу відповідача-3 направлено вимогу про погашення заборгованості №188/2/550 від 10.07.2025 (а.с. 172-179, том 1), 30.07.2025 на електронну адресу відповідача-2 була направлена вимога про погашення заборгованості №188/2/581 від 30.07.2025 (а.с. 163-171, том 1), якими позивач вимагав виконати забезпечені зобов'язання та погасити заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, позивач дотримався встановленої договором та законом процедури звернення з вимогою про дострокове виконання зобов'язань, а доказами належного направлення вимог підтверджено факт виникнення у поручителів обов'язку відповідати перед кредитором у межах обсягу забезпечених зобов'язань.

5. Наявність та розмір простроченої заборгованості, включаючи основний борг та проценти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 151-152, том 1) заборгованості станом на 13 червня 2025 року, відповідач-1 має прострочену заборгованість за кредитним договором №012/89811/0879030 від 25.08.2020 у загальному розмірі 620 648,65 грн, яка складається з: 384 000,00 грн - прострочена сума основного боргу; 236 648,65 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.

У матеріалах справи відсутні докази спростування вказаного розрахунку позивача або здійснення відповідачами-1,2,3 будь-яких платежів після направлення вимог про погашення боргу. Таким чином, розрахунок позивача є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність та розмір простроченої заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з позичальника та поручителів.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом частини 1 та частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

За приписами частин 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", як позичальником, укладений кредитний договір №012/89811/0879030 (в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%" забезпечений Гарантією) (а.с.10-19, том 1).

Відповідно до умов пункту 1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 480 000,00 грн (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.

Кредит надається позичальнику на придбання транспортного засобі Renault Dusret Intense, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , згідно договору купівлі-продажу №1080 від 24.07.2020 укладеного між позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Херсон" (пункт 1.4 кредитного договору).

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених пунктами 2.2-2.5 договору на рахунок нарахованих доходів кредитора.

Згідно з пунктом 5.2 кредитного договору погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строки, які визначаються графіком (додаток 1 до договору), що підписується сторонами в момент укладення договору.

У додатку №1 сторони визначили графік погашення заборгованості за кредитом: період дії ліміту кредитування з 25.09.2020 по 25.02.2021 включно з лімітом 480 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.02.2021 по 25.03.2021 включно з лімітом 448 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.03.2021 по 25.08.2021 включно з лімітом 416 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.08.2021 по 25.02.2022 включно з лімітом 384 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.02.2022 по 25.03.2022 включно з лімітом 352 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.03.2022 по 25.08.2022 включно з лімітом 320 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.08.2022 по 25.02.2023 включно з лімітом 288 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.02.2023 по 25.03.2023 включно з лімітом 256 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.03.2023 по 25.08.2023 включно з лімітом 224 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.08.2023 по 25.02.2024 включно з лімітом 192 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.02.2023 по 25.03.2024 включно з лімітом 160 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.03.2024 по 25.08.2024 включно з лімітом 128 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.08.2024 по 25.02.2025 включно з лімітом 96 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.02.2025 по 25.03.2025 включно з лімітом 64 000,00 грн; період дії ліміту кредитування з 25.03.2025 по 25.08.2025 включно з лімітом 32 000,00 грн;

У матеріалах справи відсутні докази спростування вказаного розрахунку позивача або здійснення відповідачем-1будь-яких платежів після направлення вимог про погашення боргу. Таким чином, розрахунок позивача є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність та розмір простроченої заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з позичальника та поручителів.

Згідно із пунктом 8.3 кредитного договору, у разі прийняття рішення про дострокове погашення кредиту, кредитор повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмової вимоги (повідомлення). З дати направлення такого повідомлення зобов'язання кредитора щодо надання кредиту припиняються, а позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора та погасити заборгованість негайно, але не пізніше 30 календарних днів із дати отримання вимоги, якщо інший строк не встановлено в самій вимозі. У разі невиконання вимоги кредитор має право звернути стягнення за договорами забезпечення, у тому числі пред'явити вимоги до поручителів.

Відповідно до пунктів 1.1- 1.2 вказаних договорів поруки, поручителі несуть солідарну відповідальність із позичальником за виконання всіх забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути в майбутньому, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків та сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договорів поруки-1,2, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.

Якщо інше не встановлено чинним законодавством України, поручитель несе відповідальність за невиконання цього договору, у т.ч. за завдані кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном та коштами, на які відповідно до законодавства України може бути звернене стягнення.

Відповідно до пункту 6.1 договорів поруки-1,2 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора.

Згідно з пунктом 6.2 договорів поруки-1,2 строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання.

Повідомлення та інші кореспонденція між сторонами за договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправлення. Сторони зобов'язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги відповідна кореспонденція вважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони (пункт 6.4 договорів поруки-1,2).

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позичальник порушив умови кредитного договору №012/89811/0879030 від 25.08.2020, не здійснивши своєчасне погашення основної суми боргу та нарахованих процентів, а також не виконавши вимогу кредитора про дострокове погашення заборгованості, направлену відповідно до пунктів 8.1.3, 8.3 основного договору. Неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань є встановленим і підтверджується документально, зокрема, розрахунком заборгованості та відсутністю будь-яких доказів її погашення.

У зв'язку з цим позивач правомірно реалізував право, передбачене статтями 553- 554 Цивільного кодексу України, та умовами пунктів 2.1- 2.2 договорів поруки, звернувшись з окремими вимогами до поручителів як до солідарних боржників. Направлені поручителям вимоги містять визначений договором обсяг заборгованості, надіслані за адресами, погодженими сторонами, та відповідають порядку, встановленому пунктами 6.3- 6.4 договорів поруки, що свідчить про належне повідомлення поручителів про обов'язок виконати забезпечені зобов'язання.

Суд також враховує, що відповідно до пунктів 1.3 договорів поруки-1 та поруки-2 поручителі надали безумовну та попередню згоду на поширення поруки на всі наступні зміни кредитного договору, у тому числі ті, що тягнуть збільшення розміру їх відповідальності. Вказана згода охоплює, зокрема, зміну умов визначення процентної ставки за кредитом, здійснену додатковою угодою від 09.03.2021 (формула UIRD + 7%), а також можливе нарахування підвищених процентів у випадках, передбачених пунктом 2.9 кредитного договору. Отже, зазначені зміни є чинними для поручителів та не потребували окремого погодження з їхнього боку, що узгоджується як з умовами договору, так і з усталеною практикою Верховного Суду.

Судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про припинення поруки відповідно до вимог статей 559- 560 Цивільного кодексу України. Навпаки, встановлено, що кредитор пред'явив вимоги до поручителів у межах визначеного договором строку поруки (пункт 6.2 договорів поруки-1,2), а тому підстави для припинення відповідальності поручителів відсутні.

Доказів, які б спростовували розмір нарахованої заборгованості, відповідачами суду не надано. Відтак суд визнає розрахунок позивача належним, допустимим та достовірним доказом, який підтверджує як сам факт прострочення, так і точний обсяг грошових зобов'язань, що підлягають стягненню.

Господарський суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини виробила конструкцію "legitimate expectations" (українською - "правомірні очікування"). Пояснюючи сутність конструкції, Європейський суду з прав людини зазначає про необхідність більш широкого розуміння терміну майна (possessions), зазначеного у статті 1 Першого Протоколу Конвенції, згідно з яким до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше "правомірного очікування" ефективного отримання майнового права. Таким чином, Європейський суд з прав людини зазначає, що "правомірне очікування" отримання майна може розраховувати на захист за Першим Протоколом Конвенції. Якщо сутністю вимоги особи є її майновий інтерес, то особа може вважатися такою, що має "правомірне очікування", якщо в національному праві є достатні підстави для існування такого інтересу. Зокрема, якщо існує судова практика національних судів щодо підтвердження його існування.

Суд наголосив, що концепція майна, до якого входить "правомірні очікування", має автономне значення, незалежне від класифікації та критеріїв майна в національному праві, а також що "правомірне очікування" має містити вимогу, що є більш істотною та конкретною, ніж просто сподівання, або таку, що залежить від майбутніх непевних обставин. Вимога вважається майном лише тоді, коли є належне визнання, що вона може отримати примусовий захист.

У даній справі суд вважає, що позивач мав правомірне очікування на повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, який був забезпечений порукою зі сторони двох поручителів. Така вимога має безпосередній майновий інтерес, закріплений у договорі, підтверджений матеріалами справи і не спростований з боку відповідачів-1,2,3 по суті. За змістом національного законодавства та практики Верховного Суду, така вимога підлягає примусовому захисту. Відтак, вона відповідає критерію "майна" у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Також суд вказує, що статтею 26 Віденської конвенції "Про право міжнародних договорів"1969 року (ратифікована Україною 14 травня 1986 року) закріплено, що "кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись".

Вказане відображає принцип pacta sunt servanda, що діє як правова презумпція, що будь-який належно укладений договір: набуває сили закону для його сторін; підлягає виконанню в повному обсязі; повинен виконуватися добросовісно та вчасно. Тобто після укладення договору сторони юридично "зв'язані" його умовами.

З огляду на викладене, невиконання відповідачами-1,2,3 своїх договірних зобов'язань за кредитними договором та договорами поруки, а також пасивна поведінка відповідачів-1,2,3 яка свідчить про повне ігнорування вимог позивача, - порушує правомірні очікування позивача на отримання вказаних коштів та є втручанням у його майнові права. Така поведінка становить втрату легітимного очікування реалізації права власності, а тому вимагає ефективного судового захисту шляхом солідарного стягнення з відповідачів-1,2,3 на користь позивача відповідних сум.

Оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням принципу вірогідності доказів, передбаченого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з того, що факти, наведені позивачем, є більш переконливими та підтвердженими належними доказами, ніж доводи відповідачів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порушені права кредитора підлягають захисту шляхом стягнення солідарно з відповідача-1, як позичальника, та відповідачів-2,3, як поручителів, за кредитним договором заборгованості у розмірі: 384 000,00 грн - прострочена сума основного боргу; 236 648,65 грн - заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами; що разом складає 620 648,65 грн.

Таким чином наявні як фактичні, так і правові підстави для повного задоволення позовних вимог позивача.

V. Висновки Суду

Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення, забезпечуючи право учасників справи на справедливий судовий розгляд та можливість здійснення контролю за здійсненням правосуддя. При цьому суд не повинен надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін, а має викласти мотиви рішення в обсязі, необхідному для розуміння правової позиції суду у межах встановлених обставин та характеру спору.

Дослідивши надані сторонами докази, у тому числі кредитний договір №012/89811/0879030 від 25.08.2020, додаткову угоду від 09.03.2021, договори поруки №142800/89811/328351 та №142811/89811/328351 від 25.08.2020, банківські виписки, розрахунок заборгованості та копії вимог про дострокове погашення боргу, суд встановив, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач (банк, кредитор) належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 480 000,00 грн. Водночас відповідач-1 порушив умови договору, не здійснював належного погашення основної суми кредиту та не сплачував проценти. Станом на 13.06.2025 прострочена заборгованість становить 620 648,65 грн, що підтверджується розрахунком банку та первинними документами.

У зв'язку з невиконанням позичальником вимог банку щодо дострокового погашення заборгованості, кредитор (позивач) правомірно звернувся з вимогами до поручителів (відповідачів-2,3), які відповідно до умов договорів поруки від 25.08.2020 несуть солідарну відповідальність перед кредитором у повному обсязі боргу позичальника. При цьому внесення змін до основного кредитного договору, зокрема щодо механізму визначення процентної ставки за формулою UIRD+7%, не впливає на обсяг та характер відповідальності поручителів, оскільки згідно з пунктами 1.3 договорів поруки поручителі надали безумовну та попередню згоду на поширення поруки на будь-які зміни до кредитного договору, у тому числі такі, що збільшують їхню відповідальність, пов'язані із: збільшенням процентної ставки; зміною способу її нарахування; доповненням основного договору новими зобов'язаннями позичальника; продовженням строків виконання зобов'язань.

Таким чином, правові наслідки зміни процентної ставки охоплюються волевиявленням поручителів, наданим під час укладення договорів поруки, а тому у кредитора виникли належні та законні підстави для звернення з вимогами до поручителів, як до солідарних боржників.

Позовні вимоги подані у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, та відповідають характеру порушеного права й обраній моделі солідарної відповідальності боржника та поручителів.

З огляду на встановлені судом обставини справи, підтверджені належними доказами, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

VІ. Судові витрати

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів-1,2,3 порівну, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі №745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17, від 20.02.2024 у справі № 922/2200/23.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарної заборгованості у загальному розмірі 620 648,65 грн - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 4; ідентифікаційний код 32809897) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Україна, Київська область, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 384 000,00 грн (триста вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) - основного боргу та 236 648,65 грн (двісті тридцять шість тисяч шістсот сорок вісім гривень шістдесят п'ять копійок) - заборгованості за процентами.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 4; ідентифікаційний код 32809897) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Україна, Київська область, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 2 482,59 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Україна, Київська область, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 2 482,59 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Україна, Київська область, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 2 482,59 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.11.2025

Суддя Т.В. Іванова

Попередній документ

131807955

Наступний документ

131807957

Інформація про рішення:

№ рішення:	131807956
№ справи:	904/4500/25
Дата рішення:	14.11.2025
Дата публікації:	17.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (07.11.2025)
Дата надходження:	14.08.2025
Предмет позову:	стягнення заборгованості у загальному розмірі 620 648,65 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

23.09.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
08.10.2025 11:20	Господарський суд Дніпропетровської області
07.11.2025 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
14.11.2025 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ІВАНОВА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

відповідач (боржник):

Блищик Марк Володимирович

Пасічниченко Юрій Миколайович

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ЮКРЕЙН"

позивач (заявник):

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"

представник позивача:

Кардашевська Ганна Миколаївна