22.09.2025 Справа №607/9524/25 Провадження №2/607/3211/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача - адвоката Яворського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський Андрій Васильович до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський А.В., звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська міська рада, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те що квартира АДРЕСА_1 надана ОСОБА_3 (колишньому чоловіку позивачки) з сім'єю з 5 осіб: ОСОБА_1 (дружина, позивачка), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_6 (син) згідно ордеру на житлове приміщення № 1539 серії МК від 04.12.1989 виданого на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів №520 від 29.11.1989 року. Станом на сьогодні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (онук позивачки). Оскільки, відповідач до цього часу залишається зареєстрованим у квартирі позивачки, що перешкоджає їй у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, виникла необхідність звернутися до суду із позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Позивачка самостійно несе витрати на утримання сказаного житла. Натомість ОСОБА_2 не проживає у даній квартирі без поважних причин з січня 2020 року, його речі в житловому приміщенні відсутні, оскільки він вибув на постійне місце проживання в інше жиле приміщення. У зв'язку із наведеним, позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартиною АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 14.05.2025 відкрито провадження у справі № 607/9524/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач та її представник.
Представник третьої особи виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи без участі представника, при прийнятті рішення покладається на думку суду.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 надана ОСОБА_3 з сім'єю з 5 осіб: ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_6 (син) згідно ордеру на житлове приміщення № 1539 серії МК від 04.12.1989 року виданого на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів №520 від 29.11.1989 року.
Згідно довідки №2127 виданої 01.11.2024 ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», згідно обліку технічної інвентаризації ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (м.Тернопіль) станом на 29.12.2012 квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована у м. Тернополі.
Про вказану обставину свідчить також Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Як вбачається із Акту обстеження житлових умов про фактичне проживання (або відсутність зареєстрованих осіб) від 01.05.2025, в ході обстеження виявлено що гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований, але не проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Факт того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований, але не проживає за адресою АДРЕСА_2 , підтверджується також довідкою №53 виданою 02.05.2025 ДП «Люкс-Житло-1» ПП «Люкс».
Судом встановлено, що 10.01.2020 ОСОБА_2 уклав договір оренди, предметом якого є оренда квартири за адресою АДРЕСА_3 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є сусідкою та проживає у квартирі АДРЕСА_4 , вказала, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 орієнтовно п'ять років.
Аналогічні покази в судовому засіданні надала також свідок ОСОБА_8 .
Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.
Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено статтею 71 ЖК України, а їхні права та обов'язки статтею 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами.
Відповідно до статті 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім'ї не потребує згоди інших членів сім'ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
Згідно статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов'язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв'язку з вибуттям наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК).
Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов'язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов'язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов'язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов'язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.
Судом встановлено, що відповідач тривалий час, (більше трьох років) без поважних причин не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , фактично змінив місце свого постійного проживання, а тому наявні правові підстави для визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у якому проживає позивача.
Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак з урахування вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 29, 81, 141, 263, 265, 280, 282, 284, 287, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яворський Андрій Васильович до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задоволити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1211,20 гривень сплаченого позивачем судового збору.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул.Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич