12 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2350/25
Провадження № 11-сс/820/551/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.10.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12025243100000439 від 03 серпня 2025,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці, Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, не одруженого, намісника Свято-Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
та продовжено стосовно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, по 18 грудня 2025 року включно.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а відтак слідчий суддя уважав за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки лише такий найсуворіший запобіжний захід, на даний час, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою застосувати стосовно ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю за місцем проживання: АДРЕСА_1 , з покладанням на, останнього, обов'язків. Вказує, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було враховано того, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, що виключає ризики ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання органам досудового розслідування іншим чином, знищення або спотворення доказів, здійснення впливу на свідків та потерпілих. Стверджує, що подальше утримання ОСОБА_6 в умовах СІЗО суттєво шкодить його стану здоров'я та не дає можливості отримати належну медичну допомогу, якої він потребує. Посилається на те, що слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, міцні соціальні зв'язки, є інвалідом 2-ї групи, являється намісником Свято-Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря Хмельницької єпархії Української Православної Церкви. Звертає увагу, що такий запобіжний захід обирався ще на початку досудового розслідування, проте воно завершене, усі докази зібрані, на даний час, в межах цього провадження, виконуються вимоги ст. 290 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи з вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На думку колегії суддів, як слідчим, при зверненні з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 так і слідчим суддею, при вирішенні вказаного клопотання, зазначених вимог закону було дотримано.
Предметом дослідження слідчим суддею, при розгляді даного клопотання, були саме обставини, передбачені ч.3 ст. 199 КПК України, тобто обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 03.08.2025 близько 13 години 50 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у приміщенні службового кабінету келії, що розташована на території Свято-Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря Хмельницької єпархії Української Православної Церкви по вул. Івана Федорова, 30, м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, розпочав словесну суперечку із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, в цей час, у нього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Тоді ж, 03.08.2025, близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , перебуваючи на дворі, поруч із входом до келії, що розташована на території Свято-Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря Хмельницької єпархії Української Православної Церкви по вул. Івана Федорова, 30 м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з прикладанням фізичної сили, почергового, руками та ногами наніс ОСОБА_10 не менше 12 ударів в ділянку тулубу та не менше 5 ударів в ділянку голови, в результаті чого потерпілому ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянці підборіддя посередині дещо справа, в ділянці верхньої губи справа, по внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, по внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, по внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині, в скронево-тім'яній ділянці голови справа з переходом на праву передвушну ділянку та праву вушну раковину, на фоні якого в правій передвушній ділянці та правій вушній раковині ділянка осаднення шкіри з крововиливами під м'які тканини голови в тім'яній ділянці голови справа та в скроневій ділянці голови справа, садна в щочній ділянці справа, ближче до носа, по боковій поверхні шиї справа в верхній третині лінійної форми та 2 садна невизначеної форми, в завушній ділянці справа, в тім'яній ділянці справа, в проекції правої клубової кістки, крововилив під м'які тканини голови в потиличній ділянці голови посередині, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді забою серця, який супроводжувався гострим порушенням кровообігу, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент заподіяння, від чого останній помер на місці події.
03 серпня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025243100000439 зареєстровано кримінальне правопорушення, правова кваліфікація правопорушення - ч.2 ст.121 України.
23 серпня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
09 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 21 жовтня 2025 року включно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 об'єктивно й переконливо підтверджується конкретними доказами, зібраними з дотриманням принципів законності й верховенства права та у суворій відповідності процедурі, визначеній кримінальним процесуальним законом України, а саме:
-протоколом огляду місця події від 03.08.2025, проведеного на території Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря, в ході якого було виявлено труп ОСОБА_11 із наявними тілесними ушкодженнями;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_18 ;
-протоколом огляду відеозаписів від 04.08.2025, відповідно до якого 03.08.2025 близько 13 год. 50 хв. зафіксовано як підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на території Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря, неодноразово наносив удари руками та ногами потерпілому ОСОБА_11 , від яких останній падає на підлогу та в подальшому помирає;
-висновком судово-медичного експерта № 79 від 22.08.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до положень ст.199 КПК України, слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою за умови, що прокурор, слідчий доведуть існування заявлених ними ризиків, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з усталеною практикою, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Подане до суду першої інстанції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 184 КПК України, погоджене з прокурором, подане в строк, передбачений ст.192 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , яке є тяжким злочином, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України.
З матеріалів провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, належним чином, перевірялись слідчим суддею. При цьому, був опитаний підозрюваний, вислухана думка його захисника, прокурора, відібрані пояснення у слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і усталеній судовій практиці, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
Слідчий суддя правильно врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, а відтак з урахуванням тяжкості висунутої підозри, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких було обрано вказаний запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 , не зменшились та продовжують існувати.
Окрім того, необхідно виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме ознайомити підозрюваного, захисника, а також потерпілих та їх представника з матеріалами досудового розслідування, зважаючи на складність кримінального провадження, об'єм матеріалів досудового розслідування, які мають великий об'єм матеріалів, в тому числі, і відеозаписів, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Твердження сторони захисту про те, що досудове розслідування, у даному кримінальному провадженні, вже завершене, колегією суддів відхиляються, оскільки слідчий обґрунтовано мотивував підстави для продовження запобіжного заходу у зв'язку з необхідністю проведення ним ще ряду процесуальних дій.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину та наслідки, які призвели до загибелі людини, покарання, яке очікує особу, в разі доведення винуватості, необхідності вчинення значного ряду слідчих дій, продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були на час застосування підозрюваному запобіжного заходу давали підстави слідчому судді для продовження підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, зможе у повній мірі, забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Тому, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
З вказаним погоджується і колегія суддів.
Щодо аргументів сторони захисту про позитивну характеристику ОСОБА_6 , міцність соціальних зв'язків, наявність інвалідності, які дають підстави для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, то вказані обставини не є вирішальними при вирішенні питання про продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки не були стримуючим фактором для підозрюваного не вчиняти цей злочин.
Окрім того, вказані обставини були враховані слідчим суддею при продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги про недоведеність існування ризиків конкретними доказами не є переконливими, адже при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Посилання апелянта на погіршення стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 , що унеможливлює його подальше перебування в умовах СІЗО є не обґрунтованими оскільки відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Доказів неможливості утримання підозрюваного ОСОБА_6 в умовах СІЗО, за станом здоров'я стороною захисту надано не було, не встановлено таких і колегією суддів.
Інші доводи апеляційної скарги сторони захисту не дають колегії суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, вмотивованим, постановлене згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, а тому доводи підозрюваного та твердження захисника, щодо зміни запобіжного заходу, про які йшлося під час апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.10.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12025243100000439 від 03 серпня 2025 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3