12 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.10.2025 року, якою клопотання прокурора про арешт майна задоволено, накладено арешт на майно вилучене 21.08.2025 під час проведення обшуку у межах кримінального провадження № 22025230000000292 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції)
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в межах кримінального провадження № 22025230000000292 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Задоволено клопотання заступника керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку 21.08.2025 автомобіля Volkswagen Transporter у м. Херсон, а саме Sim-картка «Мобайл волна» 8970160000 0029780880; грошові кошти: у гривнях номіналом 1000 грн. у кількості 10 загальною сумою 10000 грн., у доларах номіналом 100 - 1 шт., 20 - 2 шт., 10 - 1 шт., 5 - 2 шт., 1 - 1 шт. загальною сумою 161 долар, у євро номіналом 10 - 2 шт., 5 - 2 шт., загальною сумою 30 євро, у злотих номіналом 100 - 2 шт., 50 - 3 шт., 10 - 1 шт. загальною сумою 360 злотих, у білоруських рублях номіналом 10 - 2 шт., 5 - 2 шт. загальною сумою 30 білоруських рублів; мобільний телефон Motorola G85 IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 ; транспортний засіб Volkswagen Transporter з номерним знаком НОМЕР_4 (№ куз. НОМЕР_5 ).
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Вважає, що слідчий суддя безпідставно арештував транспортний засіб Volkswagen Transporter, який не використовувався підозрюваним як засіб вчинення злочину, а використовувався для волонтерської діяльності ОСОБА_6 .
Апелянт зазначає, що у постанові слідчого відсутня вказівка про те, що вилучене майно було визнане речовими доказами.
Стверджує, що жодна копія документів долучених до клопотання не засвідчена належним чином.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До суду надійшло клопотання заступника керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку 21.08.2025 автомобіля Volkswagen Transporter у м. Херсон, яким користується ОСОБА_6 .
В клопотанні зазначено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану введеного указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, умисно вчиняє дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Перейшовши на бік ворога, вказаний громадянин умисно виконує завдання спецслужб рф, а саме: надає іноземній державі - російській федерації та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, здійснюючи збір розвідувальної інформації про місця дислокації та переміщення підрозділів Сил оборони України та подальшої передачі представникам російських спецслужб.
Так, ОСОБА_6 , використовуючи інтернет-месенджери та засоби мобільного зв'язку, здійснює передачу представникам країни-агресора інформації щодо переміщень та місць розташування особового складу та техніки Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на місцевості.
Крім цього, згідно відповіді на запит тактичного угрупування «Грім» №111/347 від 30.07.2025 за координатами, які ОСОБА_6 передавав представникам країні-агресору зафіксовані ворожі обстріли позицій, на яких тимчасово дислокується особовий склад військових частин ЗСУ, які підпорядковані тактичній групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
21.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
21.08.2025 р. постановою слідчого вказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Подане прокурором клопотання про арешт вищевказаного майна мотивоване тим, що вилучене майно, відповідає критерію речового доказу, визначеного ст. 98 КПК України. Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, а також недопущення їх знищення чи приховання.
Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя вказав, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення, наклав арешт на майно ОСОБА_6 .
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, які передбачені ст. 2 КПК України, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні злочинів.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом УСБУ в Херсонській області проводиться досудове розслідування № 22025230000000292 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, 21.08.2025 під час проведення обшуку автомобіля Volkswagen Transporter з номерним знаком НОМЕР_4 (№ куз. НОМЕР_5 ), яким користується ОСОБА_6 , виявлено та вилучено наступні речі і предмети, які мають відношення до матеріалів кримінального провадження та які можуть бути використанні для підтвердження обставин злочинів, що розслідуються у даному кримінальному провадженні, а саме: Sim-картка «Мобайл волна» 8970160000 0029780880; грошові кошти: у гривнях номіналом 1000 грн. у кількості 10 загальною сумою 10000 грн., у доларах номіналом 100 - 1 шт., 20 - 2 шт., 10 - 1 шт., 5 - 2 шт., 1 - 1 шт. загальною сумою 161 долар, у євро номіналом 10 - 2 шт., 5 - 2 шт., загальною сумою 30 євро, у злотих номіналом 100 - 2 шт., 50 - 3 шт., 10 - 1 шт. загальною сумою 360 злотих, у білоруських рублях номіналом 10 - 2 шт., 5 - 2 шт. загальною сумою 30 білоруських рублів; мобільний телефон Motorola G85 IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 ; транспортний засіб Volkswagen Transporter з державним номерним знаком НОМЕР_4 (№ куз. НОМЕР_5 ).
Постановою слідчого від 21.08.2025 р. вказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні № 22025230000000292 від 11.06.2025р. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи, що вилучене під час проведення обшуку майно, а саме зазначені Sim-картка, мобільний телефон, транспортний засіб використовувались ОСОБА_6 у протиправній діяльності, а отже є речовими доказами у кримінальному провадженні, а вилучені грошові кошти є особистими коштами ОСОБА_6 і існує необхідність у накладенні на них арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, прокурор клопотав про накладення на це майно арешту.
Розглядаючи в порядку ст. ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен в тому числі враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Ці вимоги закону спрямовані на те, щоб арешт майна не привів до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею були дотримані вимоги ст.ст. 170-173 КПК України та доцільно до обставин, задоволено клопотання прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У цьому кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що вилучене майно, а саме: Sim-картка, мобільний телефон, транспортний засіб, має суттєве значення для кримінального провадження № 22025230000000292 від 11.06.2025 р., оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А вилучені у підозрюваного ОСОБА_6 грошові кошти, які є особистими коштами підозрюваного підлягають арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що оскільки в судовому засіданні була встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №22025230000000292 від 11.06.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні, то з метою забезпечення збереження цього майна необхідно накласти на нього арешт.
При цьому слід зауважити, що до завдань суду на цьому етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому не є слушними доводи апелянта про те, що слідчий суддя безпідставно арештував зазначене в клопотанні прокурора майно.
Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно.
З урахуванням викладеного вище, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, про що просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.10.2025 року, якою клопотання прокурора про арешт майна задоволено, накладено арешт на майно вилучене 21.08.2025 під час проведення обшуку у межах кримінального провадження № 22025230000000292 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: