14.11.25
22-ц/812/1985/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 478/1137/25
Номер провадження: 22-ц/812/1985/25 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.
14 листопада 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів - Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , подану в її інтересах
адвокатом Задерецьким Віталієм Анатолійовичем
на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді - Іщенко Х.В., в приміщенні того ж суду по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новобузький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Новобузькій відділ ДРАЦС), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про оголошення особи померлою,
29 вересня 2025 року адвокат Задерецький В.А. звернулася до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просив оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, призваного на військову службу до ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходив службу на посаді вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 загиблим 28 лютого 2024 року під час виконання військового обов'язку по захисту держави України.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новобузький відділ ДРАЦС, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про оголошення особи померлою - повернуто заявнику на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України у зв'язку із тим, що представником заявника адвокатом Задерецьким В.А. не надано належних документів на підтвердження повноважень адвоката на подання даної заяви, підписання та представлення інтересів під час її розгляду.
Роз'яснено заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу суду мотивовано тим, що представник заявника - адвокат Задерецький В.А. звернувся до суду із заявою та представляє інтереси заявника за ордером Серії ВЕ № 1152295 від 15 квітня 2025 року, в якому не зазначено прізвище ім'я та по батькові особи, якій надається правова допомога, а саме заявника по справі та не надано до заяви договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №1 від 04 лютого 2025 року заявнику .
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, адвокат Задерецький В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на її незаконність, просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що до суду було подано ордер Серії ВЕ № 1152295 від 15 квітня 2025 року, в якому зазначено прізвище ім'я та по батькові особи, якій надається правова допомога, а саме заявника по справі та місце її надання з посилання на договір про надання правової допомоги, укладений із заявником.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що адвокатом Задерецьким В.А. до заяви надано ордер від 15 квітня 2025 року, який не відповідає затвердженій рішенням Ради адвокатів України типовій формі, а саме не містить прізвище ім'я та по батькові особи, якій надається правова допомога та яку представляє адвокат. Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Задерецького В.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Казанківському районному суді Миколаївської області, в тому числі відповідного договору про надання правничої допомоги від 04 лютого 2025 року № 1 матеріали заяви не містять. Викладене свідчить, що до заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення заявниці на надання повноважень адвокату Задерецькому В.А. щодо її представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Таким чином, заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для повернення заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з нижченаведених підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статі 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів, встановлено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 3-5 Положення в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з пунктом 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
У цій справі адвокат Задерецький В.А. на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції ордер серії ВЕ №1152295 від 15 квітня 2025 року.
У вказаному ордері не вказано прізвище ім'я та по батькові особи, якій надається правова допомога та яку представляє адвокат.
Отже, наведене свідчить про те, що ордер не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
До того, ж договору про надання правничої допомоги, доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №1 від 04 лютого 2025 року матеріали заяви не містять.
Встановивши, що доданий до заяви ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта - ОСОБА_1 , зокрема на звернення до Казанківського районного суду Миколаївської області із заявою про оголошення особи померлою.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що до було подано ордер Серії ВЕ № 1152295 від 15 квітня 2025 року, в якому зазначено прізвище ім'я та по батькові особи, якій надається правова допомога, а саме заявника по справі та місце її надання з посиланням на договір про надання правової допомоги, укладений із заявником не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи ордером.
Доводи апеляційної скарги про обмеження права заявника на доступ до суду не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Крім того, судом першої інстанції роз'яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із даної заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого ним судового рішення не впливають.
За таких обставин, апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду, яка постановлена з додержанням норм процесуального права - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Задерецьким Віталієм Анатолійовичем - залишити без задоволення.
Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: О.В. Локтіонова
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.