Справа № 505/4515/24
Провадження № 2/505/1738/2025
13 листопада 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участі секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,
Стислий виклад позицій учасників справи
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до Котовського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 30 258,60 грн, яка складається з регламентної виплати за шкоду пов'язану з пошкодженням транспортного засобу розмірі 28 908,60 грн., та витрат пов'язаних із послугами аварійного комісара в розмірі 1 350 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , 12.02.2023 о 15:04 на автодорозі М-30 (367 км) «Стрий-Знам'янка-Ізварине», керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями порушив ОСОБА_1 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобіль, «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_3 , отримав механічні ушкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування та потерпілий вчасно звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Позивач на користь потерпілої особи від ДТП сплатив страхове відшкодування в розмірі 28 908,60 грн, а також поніс витрати пов'язаних із послугами аварійного комісара в розмірі 1 350 грн.
Відповідачем заяви по суті справи до суду не подано
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
У підготовчому судовому засіданні відповідач зазначив, що визнає винуватість у ДТП, а також зазначив, що рішення у цій справі має бути прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи
11.11.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, яке призначено на 13.11.2025 у зв'язку із його зайнятістю на роботі, відповідно до змісту клопотання «у зв'язку із працезайнятістю».
У визначену дату та час судового засідання 13.11.2025 відповідач у справі відповідач ОСОБА_1 не з'явився.
Суд розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно ч. 2 вказаної статті, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач у своєму клопотанні не зазначив, у якому саме місці він працює, який характер має його робота, у який період часу та з яких причин його зайнятість унеможливлює прибуття до суду. Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості перевірити об'єктивність наведених обставин і оцінити їх як поважні причини неявки. Отже, саме по собі посилання на зайнятість без конкретизації та підтвердження належними доказами не може визнаватися поважною причиною неявки в судове засідання. Про дату, час та місце розгляду справи по суті відповідач заздалегідь був повідомлений 17.09.2025 під час підготовчого судового засідання, про що свідчить розписка відповідача, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, а також виконувати процесуальні обов'язки, зокрема сприяти своєчасному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
Відтак подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодних доказів, які б підтверджували поважність причин неявки, а тому підстав для відкладення розгляду справи немає.
При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2023 у справі № 137/175/23, провадження № 3/505/1196/2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку з його малозначністю, справу закрито. Постанова суду набрала законної сили після її перегляду Одеським апеляційним судом 12.07.2023.
Під час розгляду судом справи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності встановлено, що ОСОБА_1 12.02.2023 о 15:04 на автодорозі М-30 (367 км) «Стрий-Знам'янка-Ізварине», керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_4 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Власником автомобіля марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , що підтверджується полісом
№ ЕР-208322757 від 09.03.2022, який оформлено між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», відповіддю Національної поліції України із відомостями про ДТП із ідентифікатором 3023044249329136.
Власником автомобіля марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю Національної поліції України із відомостями про ДТП із ідентифікатором 3023044249329136.
ОСОБА_2 звернувся із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до Моторного (транспортного) страхового бюро України 15.02.2025. Також, 21.06.2023 потерпілий у ДТП ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про здійснення належного відшкодування.
Відповідно до даних перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на транспортний засіб із державним номерним знаком НОМЕР_4 , на вказаний автомобіль марки «Ford Fusion» належний відповідачу у цій справі поліс не оформлено.
Відповідно до довідки № 1 від 26.06.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у справі № 90523 від 15.02.2023 МТСБУ ОСОБА_2 , має право на відшкодування 28 908 грн.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного т/з № 23-99 від 27.02.2023, вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 31 080,79 грн без податку на додану вартість. До звіту також додано дефектну відомість огляду колісного транспортного засобу, акт огляду та ремонтну калькуляцію.
Кошти в сумі 28 908,60 грн відповідно до платіжної інструкції № 972654 від 28.06.2023, надавач послуг АТ «Укрексімбанк», перераховано позивачем на рахунок ОСОБА_2 , окрім того відповідно до платіжної інструкції № 823732 від 02.03.2023, надавач послуг АТ «Укрексімбанк», позивачем перераховано ФОП ОСОБА_3 1 350 грн як оплату послуг аварійного комісара (експерта) по справі № 905523, згідно рахунку № 23-99 від 27.02.2023.
Відповідно до рахунку № 23/99 від 27.02.2023 у вартість послуг аварійного комісара входив огляд автомобілів «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_3 , - 550 грн, «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_4 , - 800 грн, виїзд на місце ДТП - 9 грн.
Листом від 09.09.2024 позивач надіслав відповідачу претензію із пропозицією впродовж 10 днів компенсувати МТСБУ витрати в сумі 30 258,60 грн, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 10.09.2024, трек-номер відправлення № 0205502336038.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем МТСБУ та відповідачами ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виплатою страхового відшкодування (правовідносини у сфері страхування).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
У ст. 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України, встановлює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16 липня 2018 року у справі № 910/20412/16.
Крім того, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду України від 19 серпня 2014 р. у справі №3-51гс14).
З огляду на наведене, та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 40.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Тобто, у МТСБУ є всі наявні правові підстави для відшкодування понесених витрат з винуватця, які були пов'язані з розглядом страхового випадку, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, Постановою від 10.11.2021 року по справі № 368/1027/21.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та водієм не забезпеченого транспортного засобу щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12.02.2023 відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_1 . Між його неправомірними діями та шкодою, завданою потерпілому, є безпосередній причинний зв'язок. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця, відповідача у справі, не була застрахована, при цьому потерпілий, власник «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 мав діючий поліс добровільного страхування цивільно-правової відповідальності. Оскільки відповідач спричинив ДТП та завдав матеріальні збитки, тому зобов'язаний їх відшкодувати. Враховуючи, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у розмірі 28 908 грн, то відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати завдані збитки в порядку регресу. Крім того, з відповідача підлягають стягненню витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 1 350,00 грн.
5.3. В підсумку суд позовні вимоги задовольняє.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частини 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір
Судом повністю задоволено позовні вимоги позивача. З урахуванням того, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 19, 81, 128, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, 1166, 1187, 1191, 1193, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою у розмірі 30 258,60 грн, яка складається з регламентної виплати за шкоду пов'язану з пошкодженням транспортного засобу розмірі 28 908,60 грн., та витрат пов'язаних із послугами аварійного комісара в розмірі 1 350 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 13.11.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131, місцезнаходження: України, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, тел. +380442392030
Представник позивача: Циба Дмитрій Михайлович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_9
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ