14 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1787/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Спичака О. М.
від 14.05.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В., Демидова А. М.
від 01.10.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 1 713 957,00 грн,
В лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 1 713 957,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за договором про закупівлю № 4600005953 від 07.04.2022 в частині повернення грошових коштів у сумі 1 713 957,00 грн сплаченої банківської гарантії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/1787/25 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем" 1 713 957,00 грн та судовий збір у розмірі 20 567,49 грн.
Постановою від 01.10.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/1787/25.
25 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить передати справу № 910/1787/25 на розгляд Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду для розгляду питання про відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23; рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/1787/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем" про стягнення 1 713 957,00 грн залишити без задоволення.
28 жовтня 2025 року на адресу Суду надійшла заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просить долучити до матеріалів касаційної скарги доказ сплати судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/1787/25 є наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 - 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Так, в обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зауважив, що суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 щодо застосування статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: "Відповідно до положень […] Договору, які узгоджуються з вимогами статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення виконання Договору повертається після виконання виконавцем всіх його умов упродовж п'яти банківських днів з дати повної оплати (остаточного розрахунку) за товар.". Водночас суд врахував зазначений висновок про стягнення банківської гарантії без урахування висновку Верховного Суду про те, що основною функцією банківської гарантії є забезпечувальна функція, яка полягає у тому, що вона (банківська гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром (постанови від 17.12.2024 у справі № 910/15308/23 та від 15.01.2025 у справі № 910/2024/24), а також без обґрунтування, яким чином обов'язок замовника щодо повернення забезпечення договору, яким є банківська гарантія (висновок щодо суті, призначення та функцій банківської гарантії викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20), призвів до рішення про стягнення коштів, які безпосередньо не виступали у якості забезпечення. За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" вважає, що існує нагальна необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, щодо застосування статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом його уточнення та викладає мотиви такої необхідності.
Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щодо наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для відкриття касаційного провадження.
Водночас, в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" відсутнє обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: скаржник не вказав норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, не навів постанову/постанови Верховного Суду (номер справи і дату її/їх ухвалення), в якій/яких викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Крім того, в обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" із посиланням на частину 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 526, 549, 611 Цивільного кодексу України та статті 173, 230 Господарського кодексу України зазначило, що відсутній висновок Верховного Суду щодо визначення поняття "повного розрахунку за договором", що "призводить до неправильного розуміння судами цього поняття та подекуди сприймається лише як виконання замовником обов'язку з оплати товару/робіт/ послуг, а не остаточне врегулювання грошових зобов'язань всіх сторін договору, які виникли у зв'язку із його виконанням, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій, пов'язаних із неналежним виконанням договірних зобов'язань.".
Поряд із зазначеним Суд звертає увагу скаржника, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.
Однак, пославшись у касаційній скарзі на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як одну з підстав касаційного оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не обґрунтувало цю підставу касаційного оскарження, оскільки не вказало конкретно яку саме норму права судами першої та апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого у тому числі оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/1787/25, а саме: вказати яку саме норму/норми (пункт, частину, статтю) права невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову/постанови Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій/яких викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
- уточнення обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого у тому числі оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/1787/25, а саме: чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/1787/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко