04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 927/1104/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 (суддя Демидова М. О.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 (головуючий суддя Гончаров С. А., судді Тищенко О. В., Сибіга О. М.)
у справі № 927/1104/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент»
до фізичної особи-підприємця Городного Юрія Миколайовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркорд»,
про розірвання договору та стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представник позивача - Бодюк В. А. та представник третьої особи - Шамко О. Б.)
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» (далі - ТОВ «Монофіламент») звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи - підприємця Городного Юрія Миколайовича (далі - ФОП Городний Ю. М.), у якому просило розірвати укладений ними договір про надання послуг від 17.07.2017 № 17/07 та стягнути з відповідача сплачені йому за цим договором кошти у розмірі 401 944, 50 грн.
2. Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасного надання послуг, не передав замовникові результати виконання робіт за всіма етапами, а також не надав йому акти приймання-передачі за кожним з них, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання і повернення позивачу сплачених коштів.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 у справі № 927/1104/24 у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 залишено без змін.
5. Місцевий та апеляційний господарські суди, посилаючись на принцип змагальності господарського судочинства, дослідили наявні в матеріалах справи докази на підставі чого дійшли висновку, що за договором від 17.07.2017 № 17/07 сторонами було виконано свої зобов'язання ще у 2017 року, а відтак дію цього договору припинено його виконанням, проведеним належним чином. Натомість з позовною заявою про його розірвання позивач звернувся у 2024 року, тобто після припинення цього договору. Ураховуючи, що розірвано у судовому порядку може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, суди попередніх інстанцій виснували, що вимога позивача про розірвання договору від 17.07.2017 № 17/07 не підлягає задоволенню.
6. Також суди зазначили, що позовна вимоги про стягнення з ФОП Городного Ю. М. 401 944, 50 грн не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи, оскільки ним не було порушено умов договору від 17.07.2017 № 17/07, а тому підстави для повернення сплачених йому за цим договором коштів відсутні.
Касаційні скарги
7. ТОВ «Монофіламент» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025, рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Також із касаційною скаргою з аналогічними вимогами до Верховного Суду звернулася третя особа у справі ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркорд» (далі - ТОВ «Укркорд»).
Узагальнені доводи касаційних скарг
9. Позивач у поданій ним касаційній скарзі підставами касаційного оскарження визначає підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з вказівкою на пункт 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу, зазначаючи при цьому про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, висновкам Верховного Суду, сформульованим у постановах від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 28.01.2020 у справі № 910/3802/19, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, від 10.02.2021 у справі № 908/288/20, від 14.02.2024 у справі № 911/94/23, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18 та від 11.03.2021 у справі № 923/188/20 щодо доказового значення акта приймання-передачі робіт, співвідношення закінчення строку договору та припинення зобов'язання, оцінки висновка експерта отриманого у рамках кримінального провадження, як доказу у судовій справі.
10. Із посиланням на ці ж постанови Верховного Суду позивач стверджує, що місцевим та апеляційним господарськими судами допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, яке полягало у недослідженні судами зібраних у справі доказів у їх сукупності.
11. ТОВ «Укркорд» у поданій касаційній скарзі підставами касаційного оскарження визначає підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 1 частини третьої статті 310 названого Кодексу).
12. Згідно з наведеними третьою особою доводами суди попередніх інстанцій не урахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 756/11081/20, від 15.04.2021 у справі № 759/15556/18, від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц, від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17, від 08.09.2022 у справі № 125/1501/20-ц та від 23.11.2022 у справі № 761/4564/19, суть яких зводиться до допустимості висновку експерта, складеного в межах кримінального провадження, як письмового доказу у цивільній справі.
13. Крім того, зі змісту касаційної скарги ТОВ «Укркорд» вбачається, що скаржник не погоджується із прийняттям до розгляду судом першої інстанції неналежно оформленого відзиву відповідача і поверненням задля цього до стадії підготовчого провадження, а також стверджує, що суди не дослідили усі наявні у справі докази та не оцінили обставини, що мають значення для вирішення спору. Разом з цим третя особа наводить висновки Верховного Суду щодо сформованості земельної ділянки та про момент, з якого вона може бути об'єктом цивільних прав (постанови від 20.03.2024 у справі № 731/264/23, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19).
Позиція інших учасників справи
14. У межах встановленого Верховним Судом строку ФОП Городний Ю. М. подав відзив на касаційні скарги позивача та третьої особи, у якому заперечив проти їх задоволення, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а розгляд касаційних скарг просив здійснити без участі відповідача та його представника.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
15. 17 липня 2017 року ТОВ «Монофіламент» (замовник) та ФОП Городний Ю. М. (виконавець) уклали договір № 17/07 про надання послуг, за яким виконавець зобов'язується згідно умов договору виконати обстеження земельної ділянки з розробкою та передачею замовнику створених на підставі обстеження проектно-вишукувальних робіт за темою «Розробка проєкту організації території за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90,0000 га» (проєктно-вишукувальна документація) у порядку і на умовах договору та у визначений договором строк, надати замовнику послуги належної кількості та якості, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.
16. У пункті 1.3 договору викладено, що кінцевим результатом надання послуг є переданий замовнику у паперовому та електронному вигляді, оформлений у встановленому законом порядку:
- розроблений проєкт організації території земельної ділянки за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90,0000 га (надалі - земельна ділянка);
- створена просторова координаційна прив'язка території у відповідності з даними Державного земельного кадастру;
- висновок про фактичну площу землекористування з урахуванням розміщеній на ній нерухомості, що перебуває у власності замовника;
? висновок щодо технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів поділу земельної ділянки (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки);
- варіанти поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів.
17. Документація, що передається за договором, має бути розроблена відповідно до норм, правил, стандартів і законодавчих актів, чинних на території України, що застосовуються до таких видів робіт (пункт 2.2 відповідного договору).
18. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору від 17.07.2017 № 17/07 загальна вартість послуг за договором становить 401 944, 50 грн. Загальна вартість послуг визначається згідно із протоколом погодження ціни договору (Додаток № 1), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису (Додаток № 2). Оплата робіт проводиться поетапно:
3.2.1. Після підписання договору замовник зобов'язується протягом 7 банківських днів перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50 % ціни договору, зазначеної у п. 2.1 договору, що складає 200 972,25 грн.
3.2.2. Остаточний розрахунок за договором замовника з виконавцем проводиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
19. Відповідно до пункту 4.1 договору після завершення проектно-вишукувальних робіт виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг у 2-х примірниках та продукцію в 4-х примірниках ? Висновок «Розробка проєкту організації території за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90, 0000 га», що передбачений умовами договору.
20. Також сторони домовилися, що результат виконаних послуг за договором (проєктно-вишукувальна документація) виконується виконавцем у друкованому вигляді в кількості чотирьох комплектів (примірників) та в електронному вигляді (на цифровому носії). Додаткові примірники проєктної документації, які видаються на прохання замовника, оплачуються додатково.
21. Протягом 5 банківських днів від дня прийняття послуг до розгляду та погодження направляє виконавцю або підписаний замовником акт приймання-передачі наданих послуг, або мотивовану відмову від прийому послуг із переліком зауважень. У випадку ненадання замовником у зазначений строк підписаного акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови замовника від приймання робіт роботи вважаються виконаними у повному обсязі та прийнятими. У випадку одержання виконавцем мотивованої відмови замовника від приймання послуг він протягом 15 робочих днів з моменту одержання такої відмови повинен внести відповідні зміни у проєктно-вишукувальну документацію з урахуванням зауважень замовника і надати замовникові проєктно-вишукувальну документацію і підписаний виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг.
22. У разі немотивованої відмови замовника від підписання акту приймання-передачі наданих послуг протягом більше 5 робочих днів від дати його отримання послуги вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.
23. Роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.
24. Наведені умови викладено у пунктах 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 договору від 17.07.2017 № 17/07.
25. За змістом пункту 5.3 договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг протягом 30 днів з дня підписання договору. Надання послуг засвідчується підписанням акту приймання-передачі наданих послуг (підпункт 5.3.1). Виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг належної якості (підпункт 5.3.2). Виконавець зобов'язаний своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у проєктно-вишукувальній документації (підпункт 5.3.3).
26. У випадку невиконання договору винна сторона має відшкодувати іншій стороні завдані збитки у повному обсязі. При наданні послуг з порушенням умов договору, вимог чинного законодавства у сфері земельних відносин, відомчих і нормативних актів, інших норм і правил, що пред'являються до таких видів послуг, виконавець зобов'язується власними силами і за свій рахунок без збільшення вартості послуг і у найкоротші терміни, узгоджені з замовником, усунути виявлені недоліки, а в разі виконання цього обов'язку відшкодувати замовнику та / або третім особам завдані збитки у повному обсязі.
27. Про це зазначено у пункті 6.2 договору від 17.07.2017 № 17/07.
28. Відповідно до пунктів 9.1, 9.7 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. договір може бути достроково розірваний: за спільною згодою сторін за допомогою укладення між сторонами угоди про дострокове розірвання договору; в односторонньому порядку замовником з умовою письмового повідомлення іншої сторони за 10 днів до передбачуваної дати розірвання; в односторонньому порядку замовником з умовою письмового повідомлення іншої сторони за 10 днів до передбачуваної дати розірвання, а в разі грубого порушення виконавцем зобов'язань, передбачених цим договором з умовою письмового повідомлення іншої сторони за 5 днів до передбачуваної дати розірвання; в інших випадках і в порядку, прямо передбачених договором або законодавством.
29. Як з'ясували суди попередніх інстанцій, сторонами було підписано додаток № 1 до договору «Протокол погодження договірної ціни проектно-вишукувальних робіт за темою: «Розробка проєкту організації території за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90,0000 га», яким засвідчено, що вони досягли угоди про розмір договірної ціни на розробку проєктно-вишукувальних робіт у сумі 401 944, 50 грн.
30. 21 листопада 2017 року сторони підписали акт здачі-прийняття виконаних послуг, у якому зазначено, що виконавцем якісно та в належному обсязі надані послуги «Розробка проєкту організації території за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90,0000 га» згідно договору від 17.07.2017 № 17/07, а саме: « 1. Розробка проєкту організації території за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78 орієнтовною площею 90,0000 га на суму 401 944,50 грн» і сторони претензій за цим договором одна до одної не мають.
31. ТОВ «Монофіламент» сплатило за договором загалом 401 944,50 грн (200 972, 25 грн за платіжною інструкцією від 18.07.2017 № 450 з призначенням платежу - оплата 50 % за розробку проєкту згідно договору від 17.07.2017 № 17/07 та 200 972, 25 грн за платіжною інструкцією від 21.11.2017 № 733 з призначенням платежу - доплата за розробку проєкту згідно договору від 17.07.2017 № 17/07).
32. Проте надалі, а саме 05.04.2024, замовник направив виконавцю претензію № 47 щодо невиконання та неналежного виконання зобов'язань за договором про надання послуг, у якій повідомив, що ФОП Городним Ю. М. було складено акт здачі-прийняття виконаних послуг тільки за першим етапом робіт з розробки проєкту організації територій. Акти приймання-передачі наданих послуг з інших етапів робіт ним складено не було і, відповідно, такі акти замовником не підписувались, а роботи не приймались. Тож, оскільки в порушення умов договору виконавець не забезпечив належне надання послуг у строк 30 днів з дня підписання договору, замовник просив усунути недоліки невиконання або неналежного виконання зобов'язань та надіслати акти приймання-передачі наданих послуг щодо окремих етапів, визначених у пункті 1.3 договору. У разі відсутності дій, спрямованих на складання актів приймання-передачі наданих послуг щодо етапів виконання робіт/надання послуг, замовник вимагав повернення сплачених ним коштів у розмірі 401 944, 50 грн.
33. Позаяк ФОП Городний М.Ю. відповіді на зазначену претензію не надав, викладених у ній вимог не виконав, ТОВ «Монофіламент» звернулося до суду з позовом, що розглядався у цій справі.
34. Під час судового розгляду суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що до позовної заяви позивачем було додано Проєкт організації території, Висновок про фактичну площу землекористування з урахуванням розміщеної на ній нерухомості, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент», Висновок щодо технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів, поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників, Варіанти поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів, Просторову координаційну прив'язку території у відповідності з даними Державного земельного кадастру з відомостями вирахування. Хоча як позивач, так і третя особа, посилалися на відсутність у вказаних документах дати їх складення.
35. Водночас до пояснень ТОВ «Укрркорд» по суті спору було додано Висновок експерта від 20.05.2021 № 104/105/21-24 з проведеної в кримінальному провадженні № 32020270000000004 судової земельно-технічної експертизи, згідно з яким за результатами проведених 22.03.2021 та 26.01.2021 експертом топографо-геодезичних робіт досліджено координати фактичних меж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78, на якій розміщені належні ТОВ «Монофіламент» будівлі та споруди, та зауважено, що фактична площа та конфігурація земельної ділянки не відповідає Проєкту організації території за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 78, площею 82,6050 га.
36. Щодо цього висновку місцевий та апеляційний господарські суди зазначили, що його надано не позивачем, а третьою особою, яка пояснень про його походження та легальність оприлюднення, як і про походження відповідного кримінального провадження, не надала. Натомість ТОВ «Монофіламент» у позові та під час судового розгляду на висновок від 20.05.2021 № 104/105/21-24 для підтвердження підстав позову, не посилалося. Лише третя особа перманентно посилалася на вказаний висновок, не заявляючи при цьому самостійних вимог щодо предмету спору і не маючи права на визначення предмету та підстав позову.
37. Тож за встановлених фактичних обставин суди попередніх інстанцій виснували, що договір, про розірвання якого просить позивач, припинився внаслідок його належного виконання за 7 років до звернення з позовом у цій справі, у зв'язку з чим заявлені ТОВ «Монофіламент» вимоги задоволенню не підлягають.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
38. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Дослідивши в межах вимог поданих у цій справі касаційних скарг наведені в них доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи правильність застосування ними при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ «Монофіламент» та ТОВ «Укркорд» не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
40. Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
41. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
42. На предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
43. Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
44. Отже, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
45. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
46. ТОВ «Монофіламент», обґрунтовуючи передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження, посилається на те, що згідно з викладеними у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16 висновками «закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов'язального правовідношення. Отже, наявність підписаного Замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи» (аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/3802/19 та від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).
47. Позивач також зазначає, що у постанові Велика Палата Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 сформульовано висновок про те, що «закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним». Така правова позиція неодноразово повторювалась у постановах Верховного Суду (зокрема, у постановах від 10.02.2021 у справі № 908/288/20 та від 14.02.2024 у справі № 911/94/23).
48. Разом з цим позивач зауважує, що у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18 та від 11.03.2021 у справі № 923/188/20 встановлено, що висновок експертизи, проведеної в межах іншого провадження (в тому числі кримінального), є письмовим доказом, який підлягає оцінці господарським судом на загальних підставах у сукупності з іншими доказами.
49. Згідно з твердженнями скаржника викладені у оскаржуваних судових рішеннях висновки судів попередніх інстанцій, зроблені ними без урахування цих висновків Верховного Суду та усупереч ним.
50. Верховний Суд у контексті наведеного зазначає, що у справі № 916/446/16 судами вирішувався спір про стягнення заборгованості за договором підряду та нарахованих на неї пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а заявлений у ній позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт. Аналогічні позовні вимоги було заявлено у справах № 910/3802/19 та № 910/18384/20.
51. У справі 910/9072/17 спірні правовідносини виникли через неповернення відповідачем невикористаної частини отриманого ним за договором підряду авансу, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення безпідставно утриманих коштів, процентів за користування ними, пені та штрафу.
52. У справі ж № 908/288/20 судами вирішувався спір про внесення змін до договору про приєднання до електричних мереж, тоді як у справі № 911/94/23 ними розглядався позов про визнання недійсним одностороннього правочину ? заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
53. Проаналізувавши зміст ухвалених у зазначених справах постанов суду касаційної інстанції та викладених у них висновків, Верховний Суд, з урахуванням предмету, підстав позову, характеру спірних правовідносин, які склалися у цих справах та у справі № 927/1104/24, вбачає, що такі висновки є нерелевантними до справи, що переглядається, оскільки їх зроблено за встановлених саме у цих справах обставин та у неподібних спірних правовідносинах, які регулюються іншими правовими нормами.
54. Так, безвідносно до викладеного вище у справі, що переглядається, керуючись принципом змагальності господарського судочинства, суди попередніх інстанцій на підставі наявних у її матеріалах доказів, досліджених у їх сукупності, дійшли висновку, що дію укладеного сторонами договору припинено його виконанням, а відтак цей договір не може бути розірвано у судовому порядку.
55. Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, суди при цьому виходили не лише із факту підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних послуг, а й з огляду на інші докази. Так, вони звернули увагу на те, що до позовної заяви позивачем було додано Проєкт організації території, Висновок про фактичну площу землекористування з урахуванням розміщеної на ній нерухомості, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент», Висновок щодо технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів, поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників, Варіанти поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів, Просторову координаційну прив'язку території у відповідності з даними Державного земельного кадастру з відомостями вирахування.
56. Водночас зміст касаційної скарги ТОВ «Монофіламент» у цій частині переконливо свідчить про те, що його доводи фактично зводяться до необхідності переоцінки наявних у справі доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, ніж встановлені судами попередніх інстанцій.
57. Проте встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.
58. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги. Про це зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16.
59. Ураховуючи наведене, доводи позивача спрямовані на переоцінку акту здачі-прийняття виконаних послуг, а саме його значення як доказу у цій справі, та встановлення інших фактичних обставин щодо припинення укладеного сторонами договору його виконанням, що вже було встановлено судами попередніх інстанцій, не можуть бути прийняті Верховним Судом.
60. Щодо викладених у касаційній скарзі позивача тверджень про допустимість висновку експерта, складеного в межах кримінального провадження, як письмового доказу, з посиланням на постанови Верховного Суду доводів від 19.11.2019 у справі № 918/204/18 та від 11.03.2021 у справі № 923/188/20, а також стосовно наведених у касаційній скарзі ТОВ «Укркорд» фактично аналогічних посилань з вказівкою на постанови Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 756/11081/20, від 15.04.2021 у справі № 759/15556/18, від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц, від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17, від 08.09.2022 у справі № 125/1501/20-ц та від 23.11.2022 у справі № 761/4564/19, Верховний Суд зазначає, що висновки зроблені судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається, жодним чином не суперечать відповідним висновкам суду касаційної інстанції, оскільки місцевий та апеляційний господарські суди не визнавали такий доказ недопустимим, а лише виходили з того, що ним не підтверджуються визначені позивачем підстави заявленого у справі № 927/1104/24 позову, тобто фактично з того, що підстав для його дослідження та оцінки у межах саме цього судового провадження немає.
61. До того ж вказані доводи позивача та третьої особи по своїй суті також спрямовані на переоцінку доказів у справі, що як вже зазначалось є недопустимим при здійсненні касаційного провадження та суперечить імперативній нормі частини другої статті 300 ГПК України.
62. Водночас посилання ТОВ «Укркорд» у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду щодо сформованості земельної ділянки та моменту, з якого вона стає об'єктом цивільних прав (постанови від 20.03.2024 у справі № 731/264/23, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19), не можуть бути враховані, позаяк на відміну від зазначених справ спір у справі, що переглядається, не пов'язаний із набуттям прав на певну земельну ділянку чи користуванням нею.
63. Доводи ж третьої особи про безпідставне прийняття судом першої інстанції відзиву відповідача та неправомірне повернення задля цього до стадії підготовчого провадження відхиляються Верховним Судом, оскільки відповідно до судової практики суду касаційної інстанції, на яку і посилається скаржник, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
64. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у судовому засіданні 04.02.2025 судом першої інстанції постановлено протокольну ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження та, зокрема, прийнято до розгляду відзив на позовну заяву як такий, що належним чином оформлений та поданий своєчасно.
65. Тож, ураховуючи, що суд першої інстанції може повернутися до стадії підготовчого провадження (тобто, має таке право) та з огляду на наведене щодо цього в оскаржуваних судових рішеннях, Верховний Суд не вбачає у діях місцевого господарського суду з повернення до стадії підготовчого провадження порушень вимог процесуального законодавства.
66. Схожі за змістом висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 910/6145/23.
67. Натомість у цій частині доводи ТОВ «Укркорд» фактично зводяться до самостійної оцінки процесуальних дій суду першої інстанції та власного тлумачення висновків Верховного Суду про можливість повернення до стадії підготовчого провадження, яким викладене щодо цього у оскаржуваних судових рішеннях не суперечить.
68. Верховний Суд також вбачає, що, посилаючись на низку судових рішень суду касаційної інстанції, як позивач, так і третя особа, у своїх касаційних скаргах не вказали (1) конкретну норму матеріального та/або процесуального права, яка, на їх думку, була неправильно застосована чи порушена судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень, (2) висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях, а також (3) обґрунтування, в чому полягає таке порушення або неправильне застосування. Натомість Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційні скарги міркуваннями, які скаржники не навели у їх текстах, інакше це свідчитиме про порушення принципів змагальності та диспозитивності господарського судочинства.
69. Відтак, зважаючи на предмет, підстави позову та встановлені фактичні обставини цієї справи, скаржники не довели наявності передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, оскільки численні висновки Верховного Суду, на які вони посилаються у касаційних скаргах, або є нерелевантними до справи № 927/1104/24, або наведені судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях висновки не суперечить їм.
70. Крім того, за змістом викладених у касаційних скарга ТОВ «Монофіламент» та ТОВ «Укркорд» доводів суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі № 927/1104/24 докази та не надали їм належної правової оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин цієї справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
71. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
72. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
73. З наведеного слідує, що достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не належного дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з підтвердженим обґрунтуванням скаржника заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
74. У зв'язку з цим, недостатніми є доводи позивача та третьої особи про неналежне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, з урахуванням не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
75. Тож передбачена пунктом 4 частини другої названої статті підстава касаційного оскарження у цьому разі належно не обґрунтована скаржниками.
76. Всі інші доводи позивача та третьої особи, викладені у їх касаційних скаргах, не охоплюються визначеними ними підставами касаційного оскарження, а відтак не можуть бути прийняті Верховним Судом до уваги.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
77. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
78. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
79. Отже, з огляду на те, що зазначені позивачем та третьою особою у касаційних скаргах підстави касаційного оскарження, не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційні скарги ТОВ «Монофіламент» та ТОВ «Укркорд» не підлягають задоволенню, а оскаржувані судові рішення мають бути залишені без змін.
Розподіл судових витрат
80. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 у справі № 927/1104/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
І. С. Міщенко