12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3453/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.)
від 13.08.2025
у справі № 904/3453/24
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі"
про визнання недійсними пунктів 5, 6 та 13 рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 18.08.2021,
за участю представників учасників справи:
позивача - Алєксєєв О.Є.
відповідача - Діденко Р.А.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними пунктів 5, 6 та 13 рішення загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", оформлених протоколом від 18.08.2021 загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", проведених в період з 03.08.2021 по 17.08.2021 за місцезнаходженням: вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, м. Дніпро.
1.2. Позивач, який є власником квартири в будинку за адресою АДРЕСА_1 стверджує, що під час проведення зборів були порушені вимоги Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту об'єднання, зокрема збори скликав неуповноважений суб'єкт, не було надіслано повідомлення позивачеві, а питання про затвердження статуту та обрання правління розглядалися з порушенням статуту. Позивач вважає, що його позбавлено права брати участь в управлінні ОСББ і обиратися до його органів.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі №904/3453/24 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними пункти: 5 (про визначення чисельного складу правління ОСББ "Дніпровські Вежі" та обрання його членів), 6 (про обрання голови правління ОСББ "Дніпровські Вежі") та 13 (внесення змін до статуту ОСББ "Дніпровські Вежі" шляхом викладення його в новій редакції) рішення загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", оформлених протоколом від 18.08.2021 загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", проведених в період з 03.08.2021 по 17.08.2021 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що рішення загальних зборів ОСББ, якими: обрано органи управління ОСББ (пункт 5 рішення), обрано голову правління (пункт 6 рішення), затверджено статут у новій редакції (пункт 13 рішення) - безпосередньо стосуються прав позивача як співвласника будинку, гарантованих статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме його права брати участь у формуванні органів управління та бути обраним до їх складу.
Суд першої інстанції встановив, що рішення загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі" від 09.04.2019 було визнано недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 та постановою Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, а тому воно не створило правових наслідків з моменту його прийняття. Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що особи, які були "обрані" до складу правління на цих недійсних зборах, включаючи ОСОБА_2 , не мали повноважень для скликання загальних зборів 18.08.2021.
Суд першої інстанції також дійшов висновку, що відповідач (ОСББ) не надав належних і безспірних доказів того, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом, тобто особисто під розписку або рекомендованим листом. Суд відхилив доводи відповідача про розміщення оголошень, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 10.05.2018 у справі № 906/592/17, де зазначено, що спосіб повідомлення має забезпечувати реальне, а не лише формальне, донесення інформації до кожного учасника.
Таким чином, суд визнав, що порушення як процедури скликання зборів неуповноваженим органом, так і процедури повідомлення позивача є підставами для визнання рішень цих зборів недійсними, оскільки вони порушили законні права позивача.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі №904/3453/24 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
2.6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 та постанова Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21 були ухвалені після проведення загальних зборів ОСББ, що оскаржуються, та складання протоколу від 18.08.2021. Суд помилково застосував висновки Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21 щодо правової природи рішень загальних зборів та наслідків їх недійсності. Хоча визнання акта недійсним справді означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення, суд не врахував принцип дії судового рішення в часі, адже на момент проведення оскаржуваних зборів у даній справі (18.08.2021), судових рішень, якими було визнано недійсними збори від 09.04.2019, ще не існувало. Ці рішення були ухвалені значно пізніше - у 2022 та 2023 роках.
Також суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість застосування до спірних правовідносин статуту ОСББ в редакції 2018 року, адже на момент проведення загальних зборів діяла редакцій статуту 2019 року, яка не містила обмежень щодо тривалості письмового опитування.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції щодо неналежного повідомлення позивача про проведення загальних зборів ОСББ 18.08.2021, посилаючись при цьому на відповідь АТ "Укрпошта", фотографії поштових конвертів та письмові заяви співвласників, які зверталися для ознайомлення документів, обговорення в чаті ОСББ, адміністратором якого є сам позивач.
Також апеляційний суд зазначив, що позивач не надав доказів того, що якби він був присутній на зборах, це б кардинально змінило результат голосування. ОСББ, на відміну від цього, стверджує, що більшість співвласників підтримала рішення.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/3453/24, ОСОБА_1 звернувся до з касаційною скаргою, якою просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 19.12.2019 у справі №916/1041/17 (щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України); від 14.09.2022 у справі №909/298/21, від 07.07.2023 у справі №911/3342/21 (щодо застосування частини п'ятнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.6. Крім того підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 241, частини першої статті 317 Господарського процесуального кодексу України.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Дніпровські Вежі" проти її вимог та доводів заперечує, вважає їх помилковими та такими, що не містять підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції. Відзив мотивовано тим, що касаційна скарга позивача взагалі не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції ні щодо легітимності складу правління ОСББ на момент ініціювання проведення загальних зборів, ні встановленого судом факту належного повідомлення про проведення зборів, ні щодо не доведення позивачем факту порушення його прав або інтересів як співвласника.
3.8. Від позивача надійшли пояснення до касаційної скарги, які за своїм змістом є доповненням касаційної скарги, отже не можуть бути прийняті судом, оскільки вони подані поза межами строку, встановленого частиною першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України, а тому згідно з частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишаються без розгляду.
3.9. Від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких останній просить ці пояснення залишити без розгляду, мотивуючи їх тим, що позивачем пропущено строк надання пояснень.
3.10. Позивач подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи його наявністю виключної правової проблеми щодо тлумачення положень частини першої статті 241 Господарського процесуального кодексу України стосовно дії судового рішення в часі, а також того чи має судове рішення про визнання недійсним індивідуального акта ненормативного характеру, яким є рішення загальних зборів ОСББ зворотню силу.
3.11. Відповідач, в свою чергу, подав заперечення на клопотання позивача про передачу справи розгляд Великої Палати Верховного Суду.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
23.06.2016 ОСББ "Дніпровські Вежі" було зареєстроване як юридична особа за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_2 у цьому житловому будинку (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від № 25171251 від 28.10.2010).
Згідно зі cтатутом ОСББ "Дніпровські Вежі" в редакції від 28.11.2018:
- загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів; у повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (пункт 5 розд. ІІІ);
- рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування; рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників; рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується головою зборів на підставі підрахунку ним результатів голосування співвласників, що проголосували; в цьому випадку особисті підписи співвласників, які проголосували, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") вносяться у бюлетень голосування, що складається в день голосування або в листок письмового опитування; зазначені бюлетені та / або листки письмового опитування є невід'ємною частиною рішення загальних зборів, яке складається у формі протоколу, та зберігаються головою зборів окремо (пункт 8 розд. ІІІ).
14.07.2021 головою правління ОСББ "Дніпровські Вежі" ОСОБА_2 підписано повідомлення про проведення загальних зборів об'єднання.
За змістом даного повідомлення співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" поінформовано, що за ініціативою правління ОСББ в період з 03.08.2021 по 17.08.2021 будуть проводитися загальні збори співвласників в порядку їх опитування, викладено питання порядку денного.
У період з 03.08.2021 по 17.08.2021 проведені загальні збори ОСББ "Дніпровські Вежі", за результатами яких складено протокол загальних зборів від 18.08.2021.
До порядку денного загальних зборів були включені наступні питання:
1. Погодження порядку проведення загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі" шляхом проведення письмового опитування.
2. Обрання (уповноваження) осіб (голови та секретаря загальних зборів), які мають право внести результати голосування (письмового опитування) до протоколу загальних зборів та підводять загальні підсумки голосування проведеного в період з 03.08.2021 по 17.08.2021 щодо всіх питань порядку денного.
3. Про затвердження звіту правління ОСББ "Дніпровські Вежі" за 2019-2020 роки.
4. Про затвердження звіту ревізора ОСББ "Дніпровські Вежі" за 2019-2020 роки.
5. Про визначення чисельного складу правління ОСББ "Дніпровські Вежі" та обрання його членів.
6. Про обрання голови правління ОСББ "Дніпровські Вежі".
7. Про обрання ревізора ОСББ "Дніпровські Вежі".
8. Про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" на утримання будинку за період з 01.10.2016 по 31.03.2017.
9. Про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" на утримання будинку за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.
10. Про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" на утримання будинку за період з 01.01.2018 по 17.08.2021.
11. Про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" на утримання будинку за період з 18.08.2021 до дати їх наступної зміни (затвердження) у встановленому законом порядку.
12. Про зміну тривалості позовної давності встановленої законом для стягнення заборгованості з оплати внесків і платежів співвласниками перед ОСББ "Дніпровські Вежі".
13. Внесення змін до статуту ОСББ "Дніпровські Вежі" шляхом викладення його в новій редакції.
14. Призначення повноваженої особи для підписання нової редакції Статуту ОСББ "Дніпровські Вежі" та реєстрації відповідних змін.
Відповідно до протоколу від 18.08.2021:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 254 особи;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 38 220,80 кв.м;
- в загальних зборах шляхом письмового опитування взяли участь особисто та/або через представників співвласників 115 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 22 205,90 кв.м;
- листки письмового опитування, до відповідних загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", що відбулися у період з 03.08.2021 до 17.08.2021 в порядку письмового опитування в кількості 123 листків опитування є невід'ємною частиною даного протоколу, є складовими та невід'ємними частинами даного рішення та підтверджують факт засвідчення особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").
Протокол підписаний головою загальних зборів ОСОБА_2 .
Листи письмового опитування, які є невід'ємною частиною до протоколу загальних зборів, містяться в матеріалах справи.
Бюлетені голосування, які, відповідно до положень статуту ОСББ та змісту протоколу загальних зборів від 09.04.2019, є його невід'ємною частиною, до протоколу зборів приєднані не були і для проведення реєстраційних дій реєстратору не надавалися.
На зборах 18.08.2021 прийняті зокрема, рішення:
- визначити склад правління ОСББ "Дніпровські Вежі" в кількості 5 (п'ять) осіб та обрати строком на три роки до його складу: ОСОБА_2 (кв. АДРЕСА_3 ); ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_4 ); ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_5 ); ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_7 ) - п'яте питання порядку денного.
За прийняття рішення голосували "за" - 108 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 21 178,30 кв.м, "проти" - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 027,60 кв.м, "утрималось" - 0.
Рішення з цього питання прийнято, оскільки "за" проголосувало - 55,4% голосів від загальної кількості голосів співвласників:
- обрати зі складу членів правління голову правління ОСББ "Дніпровські Вежі" ОСОБА_2 (кв. АДРЕСА_3 ) - шосте питання порядку денного.
За прийняття рішення голосували "за" - 109 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 21 265,40 кв.м, "проти" - 6 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 940,50 кв.м, "утрималось" - 0.
Рішення з цього питання прийнято, оскільки "за" проголосувало - 55,6% голосів від загальної кількості голосів співвласників:
- затвердити Статут ОСББ "Дніпровські Вежі" у новій редакції, яка запропонована правлінням "Дніпровські Вежі" - тринадцяте питання порядку денного.
За прийняття рішення голосували "за" - 104 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 20 491,8 кв.м, "проти" - 11 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 714,10 кв.м, "утрималось" - 0.
Рішення з цього питання прийнято, оскільки "за" проголосувало - 53,6% голосів від загальної кількості голосів співвласників.
Зі змісту рішення загальних зборів від 18.08.2021 убачається, що до нового складу членів правління об'єднання позивача обрано не було.
Позивач просить визнати недійсними прийняті 18.08.2021 на зборах рішення щодо визначення складу правління ОСББ, обрання зі складу членів правління голову правління та затвердження статуту у новій редакції (рішення з п'ятого, шостого та тринадцятого питань порядку денного), оскільки, на його думку, загальні збори скликала неуповноважена особа, він не отримав повідомлення про їх проведення, а питання про затвердження статуту та обрання правління розглядалося з порушенням статуту.
Відповідач, ОСББ "Дніпровські Вежі", заперечує позов ОСОБА_1 , стверджуючи, що це повторний позов, що свідчить про зловживання процесуальними правами. ОСББ наполягає, що збори від 18.08.2021 були скликані повноважним правлінням, оскільки рішення суду, яке б скасувало їх повноваження, було ухвалено значно пізніше і не може мати зворотної (ретроспективної) дії у часі.
Відповідач також надає докази належного інформування співвласників, зокрема, через пошту, оголошення та листування в месенджері, і посилається на практику Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, яка не визнає сам факт неповідомлення безумовною підставою для скасування зборів.
Крім того, ОСББ вказує, що позивач помилково посилається на неактуальну редакцію статуту та не обґрунтував, які саме його права були порушено.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Щодо порушення права позивача
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
5.4. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону).
Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
5.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі №473/2005/19 зазначила, що вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору.
5.6 Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 (надалі - квартира АДРЕСА_2 ) (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від №25171251 від 28.10.2010).
5.7. У зв'язку з цим рішення загальних зборів ОСББ, якими обрано органи управління ОСББ (пункт 5 рішення), обрано голову правління (пункт 6 рішення) та затверджено статут в новій редакції (пункт 13 рішення) (які позивач просить визнати недійсними), є такими, що стосуються прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку на управління ОСББ (зокрема, брати участь в обранні органів управління ОСББ, бути обраним до складу статутних органів ОСББ тощо).
Суд першої інстанції надав оцінку обставинам наявності порушеного права позивача та зазначив, що неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку порушує права позивача, встановлені законом та статутом ОСББ, позивач був позбавлений права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного, позбавлений права на участь у голосуванні на зборах; вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
При цьому колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо недоведеності позивачем порушення свого права на участь у зборах, зокрема того, що рішення загальних зборів порушує його конкретні права або законні інтереси як співвласника.
5.8. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі № 904/3783/21, з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2023 у цій же справі було:
1) визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі" від 09.04.2019 (окрім питання № 9);
2) визнано недійсним статут ОСББ, затверджений у новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ від 09.04.2019;
3) скасовано реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.04.2019 № 122410070005077373 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, вчинену державним реєстратором КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем;
4) скасовано реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.04.2019 № 12241050004077373 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", вчинену державним реєстратором КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_7 .
Отже, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі № 904/3783/21 визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі", оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Дніпровські Вежі" від 09.04.2019, яким членів правління у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (голова правління), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було змінено на інших осіб, а саме: - ОСОБА_2 ; - ОСОБА_12 ; - ОСОБА_3 .
5.9. Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Зазначений підхід щодо правової природи рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є усталеним в судовій практиці та знайшов своє відображення у численних висновках Верховного Суду, викладених зокрема у постановах від 28.11.2018 у справі № 910/23631/17, від 16.10.2019 у справі № 909/556/18, від 01.09.2022 у справі № 922/2402/21, від 19.04.2023 у справі № 916/4097/21 та інших.
Рішення загальних зборів товариства (наглядової ради товариства та правління товариства) може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.
У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21 про скасування рішення загальних (виборних) зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, яке оформлене протоколом виборних зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 №29, викладено висновок, який в подальшому підтриманий у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21, про незастосування позиції якого судом апеляційної інстанції зазначає скаржник, що у разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.
Верховний Суд зазначає про те, що цей підхід щодо правових наслідків визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є загальним стосовно рішень органів управління юридичної особи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Дніпровські Вежі" від 09.04.2019 недійсним означає, що воно не породжує правових наслідків з дня його прийняття.
Отже посилання суду апеляційної інстанції на положення статей 241 та 317 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано порядок набрання судовими рішеннями законної сили до спірних правовідносин не застосовується, оскільки визнання рішення загальних зборів недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його вчинення, а не з моменту набрання чинності судовим рішенням. А відтак висновки суду апеляційної інстанції, що судові рішення, ухвалені у справі № 904/3783/21 не могли бути враховані, оскільки ухвалені після проведення загальних зборів є необґрунтованими.
З огляду на висновки суду касаційної інстанції про неправомірність застосування судом апеляційної інстанції положень статей 241 та 317 Господарського процесуального кодексу України, у Суду відсутні підстави для формування висновку з цього питання.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що слід розрізняти два способи захисту прав учасників юридичної особи: визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування такого рішення. Ці способи мають різну правову природу та неоднакові юридичні наслідки, а тому є альтернативними й не можуть ототожнюватися. Саме скасування рішення тягне припинення його дії на майбутнє - з дати ухвалення рішення про скасування. Ця позиція неодноразово підтримана Верховний Судом, зокрема, у справах №909/298/21, № 911/3342/21, №910/13036/17, №910/22627/17, №903/908/17, та як свідчить зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, помилково ним застосована.
Також помилковими є висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості застосування позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.09.2022 у справі №909/298/21 та від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21 щодо правових наслідків визнання недійсними рішення загальних зборів з огляду на принцип дії судового рішення у часі, оскільки зазначена позиція була викладена судом касаційної інстанції і у постановах від 20.06.2018 у справі №910/13036/17, від 11.12.2018 у справі №910/22627/17, від 12.06.2019 у справі №903/908/17, а також в постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 6-147цс17, що свідчить, що зазначений висновок є сталим та послідовним.
Отже доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду стосовно правових наслідків визнання недійсним рішення загальних зборів знайшло своє підтвердження.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги посилання позивача на обставини, встановлені у судових рішеннях у справі №904/3783/21, помилково зазначивши, що ці обставини не стосуються суті розглядуваного питання.
5.9. Звертаючись із позовною заявою, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що позивач належним чином не повідомлений про проведення загальних зборів; загальні збори об'єднання скликані неуповноважним суб'єктом; з порушенням умов статуту; з порушенням строку проведення опитування, встановленого статутом; з порушенням порядку проведення загальних зборів; за відсутності необхідної кількості голосів для того, щоб вважати рішення таким, що прийнято.
5.10. Щодо дотримання порядку повідомлення про скликання загальних зборів
Відповідно до частин першої та третьої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання регулюється, зокрема, статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина четверта статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку (частина четверта статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку").
Нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20).
У пункті 5 розд. ІІІ статуту ОСББ (в редакції, що була чинною на час скликання оскаржуваних зборів) вказано, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів; у повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.
Оскільки ОСББ стверджує, що співвласники були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів ОСББ, однак докази повідомлення співвласників багатоквартирного будинку не збереглися, то відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повинен був довести цю обставину будь-якими іншими доказами, визначеними статтею 73 Господарського процесуального кодексу України. При цьому такими доказами можуть бути не лише повідомлення про вручення чи реєстр поштових відправлень співвласникам, однак і будь-які інші відомості, на підставі яких можна встановити факт повідомлення, подані або самим ОСББ або, у разі необхідності, витребувані за його клопотанням судом згідно зі статтею 81 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та положень статуту об'єднання, відповідач взагалі не направляв повідомлення позивачу про проведення у період з 03.08.2021 по 17.08.2021 загальних зборів об'єднання.
При цьому, судом першої інстанції відхилено доводи відповідача, що 16.07.2021 засобами поштового зв'язку Укрпошта здійснено відправку повідомлень співвласникам ОСББ про проведення зборів, та відповідні оголошення було розміщено на території ОСББ, як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Також суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на звернення до деяких співвласників ОСББ з питанням, чи не залишилось в них поштові конверти, у яких їм було надіслано ще 16.07.2021 відповідні повідомлення про проведення загальних зборів у 2021 році, оскільки навіть за наявності таких повідомлень, зазначене не підтверджує виконання об'єднанням свого обов'язку щодо належного виконання вимог законодавства та статуту щодо повідомлення позивача. Крім того визнав таким, що не підтверджує належність повідомлення позивача про скликання і проведення загальних зборів і роздруківку з чату ОСББ, адміністратором якого, як вказує відповідач, є ОСОБА_1 , оскільки звернення 30.07.2021 до співвласників правління ОСББ містить повідомлення про проведення зборів шляхом проведення письмового опитування по затвердженню тарифу на утримання будинку і прибудинкової території у період з 2016 року, обрання нових членів правління тощо. Повідомлення про скликання і проведення загальних зборів від 14.07.2021 з повним текстом та порядком денним в чаті ОСББ не розміщено.
Ці висновки місцевого господарського суду належним чином не спростовано судом апеляційної інстанції.
Таким чином, відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про скликання зборів як у спосіб, передбачений законом і статутом, так і будь-який інший спосіб. До того ж, судом першої інстанції було встановлено відсутність позивача на загальних зборах.
Також колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що присутність позивача не могла би вплинути на результати голосування по прийнятих рішеннях, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Право співвласника брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, (що охоплює собою, зокрема і право співвласника бути обізнаним про скликання загальних зборів, право брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного), а також право обирати статутні органи об'єднання та бути обраним до них гарантоване законом.
5.11. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Разом з тим у справі, яка переглядається, позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори об'єднання скликані неуповноважним суб'єктом; з порушенням умов статуту; з порушенням строку проведення опитування, встановленого статутом; з порушенням порядку проведення загальних зборів; за відсутності необхідної кількості голосів для того, щоб вважати рішення таким, що прийнято.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту повідомлення про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі", що було підписане 14.07.2021 ОСОБА_2 , вбачається, що загальні збори проводяться за ініціативою правління об'єднання.
Враховуючи, що рішення загальних зборів ОСББ від 09.04.2019 є незаконним в частині відкликання складу правління до якого входив і позивач (повноваження членів правління не припиняються автоматично у зв'язку із закінченням терміну його обрання), обрання нового складу членів правління та затвердження протоколом загальних зборів ОСББ від 09.04.2019 у новій редакції статуту ОСББ, рішення зборів співвласників від 18.08.2021 не можуть вважатися правомірними.
З огляду на зазначене, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції, що судові рішення у справі №904/3783/21 не можуть впливати на легітимність правління ОСББ. Також помилковим є застосування до спірних правовідносин положень статуту, затверджених рішенням загальних зборів від 09.04.2019.
5.12. Щодо прийняття загальними зборами спірних рішень шляхом опитування та кількості голосів співвласників
Позивач вважає, що під час прийняття рішення шляхом опитування відповідачем порушено вимоги пункту 3 розділу IV статуту об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Пунктом 3 розділу IV статуту об'єднання (в редакції від 28.11.2018) визначено порядок прийняття рішень з питань, що належать до компетенції загальних зборів (окрім затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього та обрання членів правління об'єднання) відповідно до вимог законодавства, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, шляхом опитування у випадках, передбачених статутом.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що саме в статуті об'єднання визначається порядок скликання та проведення загальних зборів, порядок внесення змін до статуту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення статуту (пункт 3 розділу ІV) не передбачають застосування процедури опитування під час прийняття рішення про затвердження статуту, внесення змін до нього та обрання членів правління.
Пунктом 4.1 статуту об'єднання (в редакції від 28.11.2018) встановлено, що прийняття рішень шляхом опитування, що належить до компетенції загальних зборів, здійснюється в такому порядку: 4.1.1. Рішення про проведення загальних зборів шляхом опитування приймає правління і воно оформлюється протоколом. Прийняття рішення правління про проведення загальних зборів шляхом опитування є датою початку опитування. Опитування проводиться протягом 30 календарних днів з дати його початку шляхом надсилання всім співвласникам письмових запитів. Правління надсилає (вручає) запити за встановленою формою кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку.
Частиною двадцятою статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення віднесено до компетенції правління об'єднання.
Судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" було підписане ОСОБА_2 14.07.2021, проте, рішення правління про проведення загальних зборів шляхом опитування співвласникам надано не було. Відповідної комісії для його проведення також не було створено.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що оскільки рішення правління об'єднання про проведення загальних зборів шляхом опитування співвласникам не приймалось (протилежне не доведено відповідачем), дата підписання головою правління ОСОБА_2 14.07.2021 є датою початку опитування відповідно до положень статуту об'єднання, а датою закінчення опитування у такому випадку є 13.08.2021.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина чотирнадцята статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Аналогічні положення закріплені у пункті 8 розділу ІІІ статуту ОСББ.
Згідно з пунктом 4.1.1 статуту опитування проводиться протягом 30 календарних днів з дати його початку шляхом надсилання всім співвласникам письмових запитів.
Як зазначалося судом першої інстанції, оскільки рішення про проведення письмового опитування не було прийнято, то 14.07.2021 (дата підписання повідомлення про скликання та проведення загальних зборів шляхом письмового опитування) слід вважати датою початку письмового опитування, а датою закінчення опитування відповідно, є 13.08.2024.
З огляду на викладене, судом першої інстанції встановлено, що з наданих позивачем листків опитування співвласників вбачається, що листи письмового опитування квартир АДРЕСА_30, АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_31 та приміщення АДРЕСА_32 (загальною площею 3932,90 кв.м) підписані співвласниками з порушенням встановленого статутом об'єднання строку, а тому не можуть бути враховані при підрахунку голосів.
Отже, проведення письмового опитування після завершення вказаного строку суперечить положенням статуту об'єднання, а голоси співвласників подані після 13.08.2021 не можуть бути враховані при підрахунку голосів.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішення з питань порядку денного №№ 5, 6, 13 вважається не прийнятим, оскільки за них проголосувало менше половини загальної кількості співвласників.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо не доведення позивачем порушення його права, а також того, що рішення загальних зборів з питань порядку денного №№ 5, 6, 13 прийняте у відповідності до вимог статуту (в редакції 2019 року) та вимог чинного законодавства.
Зважаючи на встановлені за результатами перегляду оскаржуваного у цій справі рішення допущені судом апеляційної інстанції порушення як щодо з'ясування обставин справи, так і застосування відповідних норм права та не врахування висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає помилковим скасування апеляційним судом законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду про задоволення позову.
У зв'язку з наведеним касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі.
5.13. Позивач заявляє клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що ця справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
У клопотанні позивач зазначає, що виключна правова проблема у цій справі полягає у наданні тлумаченню положенням частини першої статті 241 Господарського процесуального кодексу України стосовно дії судового рішення в часі, а також того чи має судове рішення про визнання недійсним індивідуального акта ненормативного характеру, яким є рішення загальних зборів ОСББ зворотню силу.
Розглянувши клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути, з урахуванням: правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявних обставин, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; того, як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини не свідчать про існування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах. Позиція скаржника не містить викладення правової проблеми, яка має місце саме у правозастосуванні, зокрема, обґрунтування, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.
За таких обставин Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
6.2. У статті 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
6.3. Зважаючи на викладене у цій постанові, встановлені судом першої інстанції обставини справи, що стали підставою для задоволення позову і які, у свою чергу, не спростував суд апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає скасуванню. Відповідно рішення місцевого господарського суду у цій справі підлягає залишенню в силі, а касаційна скарга має бути задоволена.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з ОСББ "Дніпровські Вежі" підлягають стягненню витрати за подання касаційної скарги в розмірі 4 844,80 грн.
Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №904/3453/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/3453/24 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 залишити в силі.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" (ідентифікаційний код 40592143; вул. Володимира Вернадського, 35, м. Дніпро, 49008) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_29 ) витрати за подання касаційної скарги в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
4. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді Н. Губенко
О. Кібенко
(з окремою думкою)