12 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/778/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали справи
за заявою боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участю представників учасників справи:
від кредитора: Сабура С.О. (поза межами приміщення суду)
У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
30.07.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.08.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.08.2025 об 11:00 год (в режимі відеоконференції).
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Мотальову-Кравець В.Ю.; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 09.10.2025 для подачі до Господарського суду Чернігівської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника у строк до 10.11.2025 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 17.11.2025 для підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, схваленого зборами комітету кредиторів та погодженого з боржником; призначено попереднє засідання суду на 21.10.2025 на 09:00 год. (в режимі відеоконференції).
09.09.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність №77068.
22.09.2025 до суду від ГУ ДПС у Чернігівській області надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
22.09.2025 до суду від АТ «ПУМБ» надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
29.09.2025 до суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
29.09.2025 до суду від АТ «Універсал Банк» надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
30.09.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Сенс Банк", в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 48 245,05грн - заборгованість за кредитом та 4 844,80,00грн витрат зі сплати судового збору та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
02.10.2025 до суду від АТ «ОТП Банк» надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
Ухвалою суду від 03.10.2025 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" прийнято до розгляду у попередньому засіданні 21.10.2025.
06.10.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", сформована в Електронному суді 03.10.2025, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 5 897,50грн - заборгованість за кредитом, 4 844,80грн витрат зі сплати судового збору, 3 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
06.10.2025 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025.
10.10.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін", що сформована в Електронному суді 09.10.2025, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 12 120,00грн - заборгованість за кредитом, 4 844,80грн витрат зі сплати судового збору, 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 13.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" прийнято до розгляду у попередньому засіданні 21.10.2025.
Ухвалою суду від 13.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" прийнято до розгляду у попередньому засіданні 21.10.2025.
14.10.2025 до суду від арбітражної керуючої Мотальової-Кравець В.Ю. надійшли: повідомлення про результати розгляду вимог ТОВ «Еко Фін», ТОВ «Ел.Ен.Груп», АТ «Сенс Банк» та заява про долучення до матеріалів справи документів.
15.10.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" про надання доказів, зокрема, звіту про результати перевірки декларацій боржника по справі, акти з інвентаризації.
20.10.2025 до суду від боржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виправлених декларацій та пояснень щодо заяв кредиторів.
Попереднє засідання 21.10.2025 не відбулося у зв'язку з позаплановим відключенням електропостачання в м. Чернігові та відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Чернігівської області. про що свідчить акт суду від 22.10.2025.
Ухвалою суду від 28.10.2025 повідомлено учасників справи про відкладення попереднього засідання на 12.11.2025 на 09:00.
28.10.2025 до суду від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надійшли заперечення на повідомлення арбітражного керуючого та заперечення боржника щодо грошових вимог.
Ухвалою суду від 29.10.2025 задоволено заяву від 27.10.2025 представника кредитора ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» Сабури С.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.11.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення на заперечення ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Попереднє засідання 12.11.2025 проведено в режимі відеоконференції, присутня представник ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Інші учасники справи не скористалися правом на участь у попередньому засіданні 12.11.2025, про дату, час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Присутність представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалась судом обов'язковою. Клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло.
Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Так, останній день подання заяв з вимогами до боржника 09.10.2025.
Судом встановлено, що до суду у строк, передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від: АТ «Сенс Банк», ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», ТОВ «Еко Фін».
Інших заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
За змістом заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк», останнє просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі: 48 245,05грн - заборгованість за кредитним договором та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування наявності заборгованості кредитор посилається на наступне.
Щодо зміни найменування кредитора.
12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на найменування: Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту. Проведена відповідна державна реєстрація.
Таким чином, АТ «Сенс Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань АТ «Альфа-Банк».
27.02.2019 між ОСОБА_1 (надалі-Позичальник) та ПАТ «Альфа-Банк» була укладена Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 63120244.
Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії:
· розмір кредитного ліміту не може перевищувати 200 000 гривень;
· відсоткова ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчинення торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 35,99 % річних;
· строк дії картки: 3 роки з моменту випуску з правом пролонгації, за умови дотримання Позичальником умов Договору;
· розмір обов'язкового мінімального платежу складає 5% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 гривень.
Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк» Позичальник зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
Як зазначає кредитор, в результаті порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань, в останнього перед АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 48 245,05 грн, з яких:
- 18 584,96 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 2 125,26 грн - заборгованість за відсотками за період з 27.07.2019 по 08.09.2025;
- 26 213,66грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 1 321,17грн - овердрафт.
Заборгованість боржником не сплачена.
Крім того, кредитором за подання заяви з грошовими вимогами сплачено судовий збір у сумі 4 844,80грн, що підтверджується меморіальним ордером від 22.09.2025 №921700.
Боржник визнав вимоги АТ «Сенс Банк» у повному обсязі.
Арбітражна керуюча Мотальова-Кравець В.Ю. визнала грошові вимоги АТ «Сенс Банк» повністю.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та оплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.
Судом встановлено, що кредитором доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості боржника за договором від 27.02.2019 № 631120244 у сумі 48 245,05 грн.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання АТ «Сенс Банк» кредитором боржника на суму 53 089,85грн, з якої 48 245,05грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
За змістом заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», останнє просить суд визнати грошові вимоги до боржника: 5 897,50грн - основний борг, з якого 2 500,00грн - за тілом кредиту, 3 397,50грн - за відсотками за період з січня по квітень 2025 року, 4 844,80грн - судові витрати зі сплати судового збору за заявою, 3 000,00грн - судові витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування наявності заборгованості кредитор посилається на наступне.
31.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КІФ» (далі - Товариство, Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт, Позичальник) було укладено договір про надання коштів у позику. В тому числі і на умовах фінансового кредиту № 6296667 (далі - Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами п.3.1. Кредитного договору за цим Договором Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.3.2., 3.3, 3.4, 3.6 Кредитного договору:
сума кредиту складає: 2 500,00 гривень,
строк пільгового кредитування - 30 днів,
періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів,
тип процентної ставки - фіксована.
За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка.
Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду.
Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (2205(загальні витрати) грн. / 2500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IBAN UA __, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.
Відповідно до п.4.2. Кредитного договору Клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 01.05.2025 (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.
Кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав Боржнику кредит у сумі 2500,00грн, про що свідчить підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.
Як зазначає кредитор, ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
02.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» та ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. Груп» було укладено Договір факторингу № 02072025 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» відступило своє право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. Груп».
Відповідно до п. 2.1.3. Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Згідно з п. 2.3. Договору факторингу Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання Прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 1 від 02.07.2025 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право грошової вимоги до Боржника в сумі 5 897,5000 грн., з якої: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 3 397,50грн. - сума заборгованості за відсотками.
Заборгованість боржником не сплачена.
Крім того, за подання даної заяви кредитором сплачено судовий збір у сумі 4 844,80грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 882 від 30.09.2025.
Також кредитором понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00грн. На підтвердження отримання ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» правової допомоги надано: копію свідоцтва адвоката №004377 від 22.02.2021, копію ордера №1583016 від 26.09.2025, копію договору про надання правової допомоги №18092025 від 18.09.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Сабура С.О. від 01.10.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025.
Арбітражна керуюча Мотальова-Кравець В.Ю. визнала вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» частково в сумі 4 705,00грн, з якої 2 500,00грн - тіло кредиту та 2 205,00грн - проценти за період з 31.01.2025 по 01.03.2025 та 4 844,80 грн - витрати зі сплати судового збору. Заперечує щодо вимог про нарахування відсотків за квітень 2025 року, оскільки нарахування відсотків виходить за межі строку кредитування; вважає умови договору щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі більше 1% нікчемними, оскільки суперечать ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»; заперечує щодо вимог у сумі 3 000,00грн - витрати на правничу допомогу.
Позиція Боржника щодо грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» аналогічна позиції арбітражного керуючого.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» у своїх поясненнях наполягає на тому, що проценти у сумі 1 192,50грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00грн заявлені правомірно.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що договір від 31.01.2025 № 6296667 підписаний сторонами, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.
Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Відповідно до ст. 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитор переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.
Судом встановлено, що кредитором доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості боржника за кредитним договором від 31.01.2025 № 6296667 на загальну суму 5 897,50грн, з якої 2 500,00грн - за тілом кредиту, 3 397,50грн - за відсотками за період з січня по квітень 2025 року.
Заперечення арбітражного керуючого та боржника не спростовують висновків суду, є помилковими, оскільки судом встановлено, що проценти за квітень 2025 року у сумі 1192,50грн нараховані у межах строку кредитування.
Також кредитором підтверджено суму витрат зі сплати судового збору у сумі 4 844,80грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00грн слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи (1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (3); дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (4).
Системний аналіз наведених норм частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату вирішення справи на репутацію сторін; публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Водночас, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Інтереси кредитора у даній справі представляв адвокат Сабура Світлана Олексіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004377 від 22.02.2021.
Дослідивши надані на підтвердження отримання ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» правової допомоги судом встановлено, що кредитору в межах судового розгляду заяви з грошовими вимогами надано професійну правничу допомогу вартістю 3 000,00грн.
Водночас слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» кредитором боржника на суму 13 742,30грн, з якої 5 897,00грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору і 3 000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
За змістом заяви ТОВ «ЕКО ФІН», останнє просить суд визнати грошові вимоги до боржника: 12 120,00грн - основний борг, з якого 4 000,00грн - за тілом кредиту, 8 120,00грн - за відсотками за період з 21.01.2025 по 17.09.2025, 4 844,80грн - судові витрати зі сплати судового збору за заявою, 5 000,00грн - судові витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування наявності заборгованості кредитор посилається на наступне.
21.01.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» (далі - Товариство, Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 52555651 (далі - Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно п.2.1. Договору, Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.
Відповідно п.2.2. Договору, Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 4000 (чотири тисячі гривень, 00 копійок).
Відповідно п.2.3. Договору, Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 21.01.2025 та закінчується 20.01.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Відповідно п.2.4. Договору, Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03.02.2025 (рекомендована дата платежу).
Відповідно п.2.5. Договору, Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 20.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно п.2.6. Договору, Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 182.5 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 0.5 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.
Відповідно п.2.7. Договору, Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.
Відповідно п.2.8. Договору, Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 03.02.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.01.2026 (останнього дня строку кредитування).
03.02.2025 між тими ж сторонами укладено додатковий договір про пролонгацію №1/52555651, відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 17.02.2025.
У зв'язку з вказаним даним договором викладено в новій редакції п. 2.4, 2.5, 2.8 Договору:
« 2.4. Дисконтний (Пільговий) період складає 28 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17.02.2025 (рекомендована дата платежу).»
« 2.5. Поточний період складає 337 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 20.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).»
« 2.8. Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 17.02.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.01.2026 (останнього дня строку кредитування).».
17.02.2025 між тими ж сторонами укладено додатковий договір про пролонгацію №2/52555651, відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 03.03.2025.
У зв'язку з вказаним даним договором викладено в новій редакції п. 2.4, 2.5, 2.8 Договору:
« 2.4. Дисконтний (Пільговий) період складає 42 дні, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17.02.2025 (рекомендована дата платежу).»
« 2.5. Поточний період складає 323 дні, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 20.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).»
« 2.8. Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 03.03.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.01.2026 (останнього дня строку кредитування).».
Кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав Боржнику кредит у сумі 4 000,00грн, про що свідчить квитанція №43747-33106-70493.
Як зазначає кредитор, ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
Заборгованість боржником не сплачена.
Крім того, за подання даної заяви кредитором сплачено судовий збір у сумі 4 844,80грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1337 від 25.09.2025.
Також кредитор просить визнати вимоги у сумі 5 000,00грн - понесені судові витрати на професійну правничу допомогу. На підтвердження отримання ТОВ «ЕКО ФІН» правової допомоги надано: копію договору про надання правової допомоги №20-03/2024 від 20.03.2025, копію прайс-листа.
Арбітражна керуюча Мотальова-Кравець В.Ю. визнала вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» частково в сумі 12 120,00грн - основний борг та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору. Заперечує щодо вимог у сумі 5 000,00грн - витрати на правничу допомогу.
Позиція Боржника щодо грошових вимог ТОВ «ЕКО ФІН» аналогічна позиції арбітражного керуючого.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що договір від 21.01.2025 № 52555651 підписаний сторонами, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.
Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Відповідно до ст. 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.
Судом встановлено, що кредитором доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості боржника за кредитним договором від 21.01.2025 № 52555651 на загальну суму 12 120,00грн, з якої 4 000,00грн - за тілом кредиту, 8 120,00грн - за відсотками за період з 21.01.2025 по 17.09.2025.
Також кредитором підтверджено суму витрат зі сплати судового збору у сумі 4 844,80грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00грн слід зазначити наступне.
Витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство і мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений ГПК України.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Кредитор у заяві зазначає, що попередня сума судових витрат, які поніс кредитор у зв'язку з пред'явленням даної заяви становить: 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору та 5 000,00грн - витрати на правничу допомогу.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.
За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи (1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (3); дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (4).
Системний аналіз наведених норм частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату вирішення справи на репутацію сторін; публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Кредитором разом із заявою на підтвердження розміру витрат на правову допомогу подано договір про надання правової допомоги №20-03/2024 від 20.03.2024 та Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».
Так, 20.03.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір про надання правової допомоги №20-03/2024 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п.4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Відповідно до п.4.2 Договору якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, Клієнт зобов'язується оплатити надані Адвокатським об'єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об'єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати.
Судом встановлено, що до матеріалів заяви кредитором не надано: ані заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору, ані акту про надання юридичної допомоги, ані рахунку для оплати, ані ордеру адвоката на представництво інтересів ТОВ «ЕКО ФІН» в суді по даній справі.
Тобто, кредитором не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості та доказів, на підтвердження пов'язаності цих витрат із розглядом даної справи.
За таких обставин, суд відхиляє вимоги кредитора на суму 5 000,00грн - витрати на правничу допомогу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ТОВ «ЕКО ФІН» кредитором боржника частково на суму 16 964,80грн, з якої 12 120,00грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів. В частині вимог ТОВ «Еко Фін» на суму 5 000,00грн - витрати на правничу допомогу - відхилити.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 1, 2, 9, 12, 13, 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати кредитором у справі № 927/778/25 по відношенню до фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- Акціонерне товариство "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) з грошовими вимоги на суму 53 089,85грн, з якої 48 245,05грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (код ЄДРПОУ 41240530, вул. Михайла Грушевського, буд. 10, м. Київ, 01001) з грошовими вимоги на суму 13 742,30грн, з якої 5 897,00грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору і 3 000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (код ЄДРПОУ 43564082, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 324, м. Київ, 01104) частково з грошовими вимогами на суму 16 964,80грн, з якої 12 120,00грн - заборгованість за кредитом (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
2. В частині вимог ТОВ «Еко Фін» на суму 5 000,00грн - витрати на правничу допомогу - відхилити.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 26.11.2025.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 23.12.2025 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №305.
5. Копію даної ухвали надіслати: боржнику, арбітражній керуючій Мотальовій-Кравець В.Ю., АТ «Сенс Банк», ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», ТОВ «Еко Фін».
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена лише в частині конкретних вимог кредиторів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2025.
Суддя В.В. Моцьор