8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/847/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши заяву представника стягувача про зміну способу виконання судового рішення (вх.№24703 від 23.10.2025) у справі
за позовом Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс", м. Івано-Франківськ (адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул.Стрільців Січових, буд.18)
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
стягувача, боржника, ДВС - не з'явились.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 року позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" передати Спеціалізованому комунальному підприємству «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради бензин А-95 у кількості 7000 л, бензин А-92 у кількості 5540 л, дизельне пальне у кількості 6760 л відповідно до Договору про закупівлю товарів № Т01/31 від 31.01.2022, а також стягнуто 7390,94 грн судового збору.
09.07.2025 року Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення.
23.10.2025 року до суду надійшла заява стягувача про зміну способу виконання судового рішення (вх.№24703), в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі № 922/847/25 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗАРБЕСТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ: 44353937) на користь Спеціалізованого комунального підприємства «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152) вартості бензину А-95 у кількості 7 000 л, бензину А-92 у кількості 5 540 л, дизельного пального у кількості 6 760 л, у сумі 615 912,00 грн, відповідно до Договору про закупівлю товарів № Т01/31 від 31.01.2022.
Обгрунтовуючи подану заяву, стягувач зазначає, що 06.08.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78779537 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі №922/847/25 на підставі наказу, виданого судом 09.07.2025.
Стягувач зазначає, що протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржник не виконав рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна Стягувача (передати бензин А-95, бензин А-92 та дизельне пальне у відповідній кількості), що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення суду шляхом стягнення з Боржника суми вартості відповідного майна, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 року прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 11.11.2025 року о 12:45.
В призначене судове засідання представники сторін та державний виконавець не з'явились, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву стягувача про зміну способу виконання судового рішення (вх.№24703 від 23.10.2025), суд зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 року позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" передати Спеціалізованому комунальному підприємству «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради бензин А-95 у кількості 7000 л, бензин А-92 у кількості 5540 л, дизельне пальне у кількості 6760 л відповідно до Договору про закупівлю товарів № Т01/31 від 31.01.2022, а також стягнуто 7390,94грн судового збору.
09.07.2025 на примусове виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази, які надіслано стягувачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2025 за заявою Стягувача Івано-Франківським відділом державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78779537 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі № 922/847/25 на підставі наказу, виданого судом 09.07.2025.
Станом на час розгляду заяви рішення суду не виконано.
Пленум Вищого господарського суду України у п.7.1.3, п.7.2 постанови від 07.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснив, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Отже під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №904/1478/15, від 27 червня 2018 року у справі №713/1062/17.
Отже підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Таким чином, суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження. Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 2774/93, п.74).
У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Спосіб і порядок виконання рішення суду передбачають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації, у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком.
Отже зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відшкодування вартості майна, яке підлягає поверненню, дійсно може бути реалізовано через зміну способу та/або порядку виконання судового рішення у справі.
Встановленні вище обставини дають підстави дійти висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду по даній справі.
Згідно з ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Щодо оцінки майна, суд зазначає наступне.
Вартість бензину А-95 у кількості 7 000 л, бензину А-92 у кількості 5 540 л, дизельного пального у кількості 6 760 л визначено умовами Договору про закупівлю товарів № Т01/31 від 31.01.2022, специфікацією (додаток № 1 до договору) та видатковими накладними № Р000000038 від 31.01.2022 та №000000209 від 15.02.2022, які наявні у матеріалах справи, та становить:
- 189000,00 грн (без ПДВ) за бензин А-95 у кількості 7 000 л за ціною 27,00грн/л (без ПДВ);
- 146 810,00 грн (без ПДВ) за бензин А-92 у кількості 5 540 л за ціною 26,50грн/л (без ПДВ);
- 177 450 00,00 грн (без ПДВ) за дизельне пальне у кількості 6 760 л за ціною 26,25 грн/л (без ПДВ).
Таким чином, вартість майна, яке, за рішенням суду, підлягає передачі Боржником Стягувачу становить 615912,00 грн (в т.ч. ПДВ (20%) у сумі 102652,00грн).
Отже ціна майна за кожен літр бензину та дизельного пального вже встановлена рішенням суду відповідно до наявних у справі матеріалів, а отже, не підлягає повторному встановленню відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення ЄСПЛ Войтенко проти України від 29.06.2004).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищевикладене, те, що боржником у добровільному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі №922/847/25 не було виконано, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення.
За таких обставин, заява Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради про зміну способу виконання судового рішення (вх.№24703 від 23.10.2025) по даній справі є правомірною та підлягає задоволенню. При цьому, зміна способу та порядку виконання судового рішення не змінює останнє по суті.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради про зміну способу виконання судового рішення (вх.№24703 від 23.10.2025) - задовольнити.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі № 922/847/25: із
"Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" (адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Стрільців Січових, буд. 18; код ЄДРПОУ: 44353937) передати Спеціалізованому комунальному підприємству «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (адреса: 61145, м.Харків, вул.Клочківська, буд. 195-А; код ЄДРПОУ: 03362152) бензин А-95 у кількості 7000л, бензин А-92 у кількості 5540 л, дизельне пальне у кількості 6760 л відповідно до Договору про закупівлю товарів № Т01/31 від 31.01.2022" на:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" (адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Стрільців Січових, буд. 18; код ЄДРПОУ: 44353937) на користь Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (адреса: 61145, м.Харків, вул.Клочківська, буд. 195-А; код ЄДРПОУ: 03362152) вартість бензину А-95 у кількості 7 000 л, бензину А-92 у кількості 5 540 л, дизельного пального у кількості 6760 л, у сумі 615912,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 254 - 257 ГПК України.
Повна ухвала складена 14.11.2025
Суддя К.В. Аріт
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.