Ухвала від 30.10.2025 по справі 922/2972/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2972/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. №20027 від 02.09.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" про зловживання правами

та

заяву (вх. №23083 від 06.10.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" щодо застосування заходів процесуального реагування у вигляді штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024

по матеріалам справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків

до 3 - я особа, яка не1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків, 2. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідачів - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків

про розірвання договору

та за зустрічним позовом 3 -тя особа, яка неТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача - Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до 3 -тя особа, яка неТовариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідачів - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків

про та за позовом 3 - ої особи, яка 3 - ті особи, які не до 3 - я особа, яка не пророзірвання договору заявляє самостійні вимоги на предмет спору (за зустрічним позовом) - Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків; 2) Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків визнання припиненим правочину, усунення перешкод

за участю представників:

позивача (за первісним позовом) - Шафорост А.А. (в режимі відеоконференції);

Скрипки А.А. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/2972/23 за первісним позовом TOB “ТЕРІАС» до TOB “ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 , третя особа - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, про розірвання договору та усунення перешкод в користуванні майном. Де, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теріас" упросить суд про:

- розірвання договору спільного тимчасового безоплатного користування майном №395 від 08.08.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (надалі - 1й Відповідач), Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - 2й Відповідач) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (надалі - 3-я особа);

- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕСВЕ Девелопмент» (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 244, код ЄДРПОУ 41832410) в особі будь-якого представника та Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі будь-якого представника, усунути перешкоди в користуванні ТОВ “Теріас» належною йому часткою наступних нежитлових будівель (приміщень):

- нежитлова будівля Літ. “Н-1» загальною площею 182,1 кв.м., що розташована за: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлова будівля Літ. “О-1» загальною площею 44,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська. 1:

- нежитлова будівля Літ. “М-1» загальною площею 16,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлова будівля Літ. “Л-3» загальною площею 526,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлова будівля Літ. “К-1» загальною площею 477,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлові приміщення в Літ. “А-3» загальною площею 3617,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлова будівля Літ. “И-1» загальною площею 32,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1;

- нежитлова будівля Літ. "3-2» загальною площею 498,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1:

- нежитлова будівля Літ. “П-5» загальною площею 31 679,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

17 вересня 2024 року від TOB "ЕСВЕ Девелопмент" подано зустрічний позов у якому просить суд:

Визнати припиненим правочин, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю “Теріас» (код ЄДРПОУ 41040584) про передачу у користування нежитлових приміщень за адресою: 61052. м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

Усунути перешкоди з боку ТОВ “Теріас» (код ЄДРПОУ 41040584) у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) нерухомим майном, 14 частки спільного права власності на яке належить ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", шляхом припинення права спільної часткової власності та поділу в натурі нерухомого майна, виділивши ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) на належну йому частку наступні нежитлові будівлі (які будуть уточнені з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи):

- нежитлові приміщення підвалу № І, II; 1-го поверху № 1-10, За, 36, 3в, 3г, 3д, 10а, 106, Юв, 12, 17,17а, 18,19, 19а, 20, 20а, 206, 20в, 23, 23а, 236, 24-25, 27-34,1,1а, II, III; 2-го поверху № 1-8, 8а, 86, 8в, 9-12, 12а, 13-16,1, II; 3-го поверху 1-26,1, II в нежитловій будівлі літ. »А-3», загальною площею 3623,5 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »3-2», загальною площею 498,8 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »И-1», загальною площею 32,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »К-1», загальною площею 477,1 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »Л-3», загальною площею 526,2 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »М-1», загальною площею 16,8 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »Н-1», загальною площею 182,1 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »О-1», загальною площею 44,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1.

Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву (зустрічну) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 23392) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (враховуючи поштовий перебіг) шляхом подання до суду: - докази наявності електронного кабінету; - відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на раніше на момент звернення до суду з позовом щодо керівника (директора, підписанта) ТОВ "Теріас".

Ухвалою суду від 02.10.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" про визнання припиненим правочин, усунення перешкоди. Об'єднати зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження. Призначено до розгляду у підготовчому засіданні на "02" жовтня 2024 р. о 12:30.

Судом постановлено ухвалу від 14.11.2024 про прийняття заяви ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" від 30.10.2024 про зміну предмету позову до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи №922/2972/24 з урахуванням поданих змін, де було заявлено про наступне:

1) Визнати припиненим правочин, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю “Теріас» (код ЄДРПОУ 41040584) про передачу у користування нежитлових приміщень за адресою: 61052. м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

2) Усунути перешкоди з боку ТОВ “Теріас» (код ЄДРПОУ 41040584) у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) нерухомим майном, 14 частки спільного права власності на яке належить ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", шляхом припинення права спільної часткової власності та поділу в натурі нерухомого майна, виділивши ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) на належну йому частку наступні нежитлові будівлі (які будуть уточнені з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи):

- нежитлової будівлі літ. »О-1», загальною площею 44,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. “П-5», загальною площею 31679,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1.

3) Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" (код ЄДРПОУ 41040584) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) шляхом поділу в натурі нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вулиця Мала Панасівська, будинок 1 у м. Харків, виділивши ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (код ЄДРПОУ 41832410) на належну йому частку наступні нежитлові будівлі (які будуть уточнені з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи):

- у нежитловій будівлі літ. »А-3» - нежитлові приміщення підвалу № І, II; 1-го поверху № 1-10, За, 36, Зв, Зг, Зд, 10а, 106, Юв, 12, 17, 17а, 18, 19, 19а, 20, 20а, 206, 20в, 23, 23а, 236, 24-25, 27-34,1, la, II, III; 2-го поверху № 1-8, 8а, 86, 8в, 9-12, 12а, 13-16,1, II; 3-го поверху 1-26,1, II, загальною площею 3623,5 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлової будівлі літ. »З-2», загальною площею 498,8 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1;

- нежитлові будівлі літ. “П-5», загальною площею 31679,5 кв.м., що знаходиться за адресою : місто Харків, вулиця Мала Панасівська, 1.

Судом в своїй ухвалі, яку постановлено 11 вересня 2025 року було викладено наступне:

1. Долучив до матеріалів справи заяву заперечення (вх. №20806 від 11.09.2025) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСВЕ Девелопмент» про зловживання правами та заяву, доповнення (вх. №20809 від 11.09.2025) до заяви від 01.09.2025 щодо зловживання ТОВ "Теріас" правами про визнання зловживання процесуальними правами ТОВ "Теріас".

2. Зазначив, що заяву (вх. №20027 від 02.09.2025) ТОВ “ЕСВЕ Девелопмент» про зловживання правами буде вирішено на наступному судовому засіданні.

3. Задовольнив клопотання (вх. №20767 від 10.09.2025) ТОВ “ЕСВЕ Девелопмент» про долучення документів та долучити документи до матеріалів справи.

4. Продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "13" жовтня 2025 р.

5. Відклав підготовче засідання на 25.09.2025 о 13:00.

При цьому, суд звертає увагу, що 11 вересня 2025 року було постановлено іншу ухвалу про відмову у задоволенні клопотання (вх. № 14902 від 24.06.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" про визнання дій зловживанням процесуальними правами, залишення зустрічного позову без розгляду та поновлення провадження, позиція якої викладено на 23 аркушах.

22.09.2025 засобами підсистеми “Електронний суд» від представника ТОВ "Теріас" адвоката Скрипки А.А. надійшла заява (вх. №21885) про відвід судді Жигалкіна І.П. від розгляду справи № 922/2972/24 та передати зазначену справу для визначення іншого складу.

Зазначена заява обґрунтовується тим, що:

- з боку судді створюється умови, за яких одна сторона процесу (ТОВ “ЕСВЕ Девелопмент») безперешкодно зловживає своїми процесуальними правами, а інша (ТОВ “Теріас») позбавлена ефективного засобу юридичного захисту, що є порушенням статті 13 ЄКПЛ;

- системне та свідоме створення суддею Жигалкіним І.П. умов, що призводять до надмірного затягування розгляду справи. Де на думку заявника, з боку судді Жигалкіна І.П. своїми системними діями та тривалою бездіяльністю фактично узаконюється та легітимізується процесуальний саботаж з боку ТОВ “ЕСВЕ Девелопмент», що прямо суперечить завданням правосуддя. (ключова підставою для відводу);

- дії судді Жигалкіна І.П., що полягають у вибірковому реагуванні на клопотання, створенні штучних перешкод для однієї зі сторін та ухиленні від надання правової оцінки її доводам, у своїй сукупності свідчать про системне порушення принципів рівності та змагальності. Заявник зазначає, що суддя фактично зайняв позицію однієї зі сторін, зруйнувавши процесуальний баланс та позбавивши ТОВ “Теріас» можливості ефективно відстоювати свою позицію. Це є ще одним переконливим доказом існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

Ухвалою від 23.09.2025 Господарський суд Харківської області у складі судді Жигалкіна І.П. визнав заяву (вх. №21885 від 22.09.2025) представника ТОВ "Теріас" адвоката Скрипки А.А. про відвід судді Жигалкіна І.П. від розгляду справи №922/2972/24 - необґрунтованою та постановив передати матеріали справи №922/2972/24 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Суд своєю ухвалою від 29.09.2025 повідомив учасників справи, що судове засідання призначене на 25 вересня 2025 року не відбулось у зв'язку з поданою, за три робочі дні до судового засідання, заявою (вх. №21885 від 22.09.2025) представника ТОВ "Теріас" адвоката Скрипки А.А. про відвід судді Жигалкіна І.П., де таку заяву після розгляду було передано на розгляд суду в іншому складі в порядку частини першої статті 32 ГПК України.

Після розгляду заяви ТОВ "Теріас" від 22.09.2025 (вх. №21885 від 22.09.2025) про відвід судді Жигалкіна Ігоря Павловича по справі №922/2972/24, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 25.09.2025 (суддя Ольшанченко В.І.), суд призначив підготовче засідання на 07 жовтня 2025 року о(б) 12:00 год.

Ухвалою від 07.10.2025 судом прийнято позовну Фізичної особи ОСОБА_1 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 922/2972//24 до розгляду, об'єднано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Фізичної особи Світайла Павла Юрійовича в одне провадження з первісним та зустрічним позовом у справі №922/2972/24. Розгляд зазначеної справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на "30" жовтня 2025 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні, яке призначене на 30 жовтня 2025 року, представником ТОВ “Теріас» заперечується проти задоволення заяви (вх. №20027 від 02.09.2025) ТОВ «ЕСВЕ Девелопмент» про зловживання процесуальними правами та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також, заперечують проти задоволення заяви (вх. №23083 від 06.10.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" щодо застосування заходів процесуального реагування у вигляді штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 заперечує, оскільки не має жодних правовідносин з зазначеними особами відповідно до яких витребовувались документи. У засіданні надано пояснення, з урахуванням поданого заперечення на заяву про застосування заходів процесуального реагування що невиконання ухвали суду не може вважатись такою, яка не виконана, оскільки виконання зазначеної ухвали в частині витребування доказів виявилось об'єктивно неможливим з огляду на повну та безумовну відсутність у ТОВ «ТЕРІАС», а також у будь-яких інших можливих джерелах, витребуваних документів. ТОВ «ТЕРІАС» офіціійно заявляє, що жодних договорів, додаткових угод, актів приймання-передачі, рахунків-фактур чи будь-яких інших первинних документів, які б свідчили про існування правовідносин орендного чи іншого характеру із зазначеними суб'єктами господарювання стосовно спірного майна, ніколи не створювалось, не підписувалось та, відповідно, не виконувалось. ТОВ «ТЕРІАС» ніколи не перебувало у договірних чи інших юридично значущих відносинах з указаними юридичними особами.

Представник ТОВ «ЕСВЕ Девелопмент» у призначене на 30 жовтня 2025 року засідання не з'явився, було подано клопотання (вх. №25224) про відкладення.

Дослідивши заяву (вх. №20027 від 02.09.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" про зловживання правами та заяву (вх. №23083 від 06.10.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" щодо застосування заходів процесуального реагування у вигляді штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

1. ПОЗИЦІЯ ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЗАЯВНИК) ЩОДО ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ ВИКЛАДЕНОЇ У КЛОПОТАННІ ТОВ «ТЕРІАС»

1.1. Заява представника ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» ґрунтується на не згоді з клопотанням ТОВ «ТЕРІАС» щодо зловживання процесуальними правами та навіть наведення представником останнього адвокатом Скрипкою А.А. наводить надуманих та перекручених обставин, які не відповідають фактичним обставинам руху справи.

1.2 Зокрема, перекрученим є зазначення: - «Грудень 2024 - Березень 2025 (майже 4 місяці бездіяльності): Протягом цього тривалого періоду ТОВ «ЕСВЕ Девелопмент» не вчиняє жодних дій для організації експертизи. До суду не надходить інформації ані про оплату, ані про комунікацію з експертною установою. »

1.3. Проте дане твердження ТОВ «ТЕРІАС» не відповідає дійсності, посилаючись на наступне.

1.4. 28 листопада 2024 року Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №922/2972/24 призначено судово-будівельну експертизу у справі №922/2972/24 проведення якої доручено Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса». Зупинено провадження у справі, матеріали справи направлені для проведення експертизи.

1.5. 11 грудня 2024 року ТОВ «ТЕРІАС» було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №922/2972/24 та поновити провадження у справі.

1.6. 13 грудня 2024 року Східний апеляційний господарський суд своєю ухвалою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі № 922/2972/24, та витребував з Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2972/24. Справа була призначена до розгляду на "08" січня 2025р. о 17:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

1.7. Господарський суд Харківської області направив на адресу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» лист від 17.12.2024 №922/2972/24/001929/24 про повернення матеріалів справи для направлення їх на розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Зазначене вбачається з відповіді Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» від 30.12.2024 №6219/16/3404-16-24-8/24, яка надійшла до суду 03.01.2025 разом з матеріалами справи у кількості 2 томи.

1.8. У подальшому, як вбачається за наслідками розгляду апеляційної скарги, матеріали справи одразу були направлені до суду апеляційної інстанції.

1.9. 09 січня 2025 року Східний апеляційний господарський суд виніс постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №922/2972/24 залишити без змін.

1.10. У постанові вказано: - «Колегія суддів зазначає, що питання про поділ в натурі нерухомого майна є питанням вузької спеціалізації, потребує спеціальних знань та може бути вирішено лише експертним шляхом. До того ж, частки у спірних будівлях не виділені та не мають технічної документації. Тому відповіді експерта на поставлені перед ним питання мають надати інформацію про можливі варіанти реалізації способу захисту порушеного права ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ».»

1.11. Тобто, ТОВ «ТЕРІАС» достеменно усвідомлюючи наслідки розгляду його апеляційної скарги, не надаючи до матеріалів справи власні варіанти поділу та будь-яку технічну документацію з цього приводу, перекручує обставини руху справи, та фактично, замовчує у своєму клопотанні, що протягом грудня 2024 року - січня 2025 року матеріали справи спочатку були невідкладно направлені на проведення експертизи, а потім повертались до суду першої інстанції для направлення їх до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ТОВ «ТЕРІАС».

1.12. Повна постанова складена та підписана 15.01.2025, після чого матеріали справи повернулись до суду першої інстанції та мали б бути направлені для продовження експертизи до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса».

1.13. Однак, ТОВ «ТЕРІАС» подало касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, у якій просило її скасувати та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу ТОВ "Теріас" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №922/2972/24 задовольнити у повному обсязі. Повторне направлення матеріалів справи на експертизу до вирішення питання про їхнє витребування касаційним судом очевидно було передчасним. Оскільки подібна ситуація вже відбулася у період апеляційного оскарження (матеріали відправили і запитали повернути назад).

1.14. При цьому, як вбачається з матеріалів справи (ухвали та супровідні документи) ТОВ «ТЕРІАС» оскаржувало виключно постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024, яка залишена в силі оскаржуваною постановою, ТОВ «ТЕРІАС» не оскаржував, що само по собі є абсурдним. Оскільки, при оскарженні рішення апеляційного суду, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції, обидва рішення оскаржуються разом. У випадку скасування рішення суду апеляційної інстанції не може залишатися не скасованим рішення суду першої інстанції.

1.15. Таким чином, ТОВ «ТЕРІАС» чи то навмисно, чи то в силу недостатньої правової кваліфікації своїх представників, визначив вимоги касаційної скарги, що не відповідають повноваженням касаційного суду згідно ст.308 ГПК України.

1.16. 30 січня 2025 року Верховний Суд виніс ухвалу, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Теріас" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 у справі № 922/2972/24.

1.17. У мотивувальній частині ухвали касаційного суду зазначено: - «Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

1.18. Водночас ухвала господарського суду про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, переглянута в апеляційному порядку (пункти 11 та 12 частини першої статті 255 ГПК України), до наведеного переліку не входить, а відтак касаційному оскарженню не підлягає.»

1.19. Таким чином, окрім подання касаційної скарги, яка очевидно не відповідає вимогам ст.ст.304, 308 ГПК, ТОВ «ТЕРІАС» оскаржував рішення суду, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, що не могло бути невідомо його представникам-адвокатам.

1.20. Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.43 ГПК України, 1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

1.21. Таким чином, саме ТОВ «ТЕРІАС» завідомо розуміючи наслідки розгляду його скарг, подавало їх, в тому числі на ухвалу суду від 28.11.2024, яка не підлягає оскарженню, з метою затягування судового розгляду справи. Оскільки весь час, допоки відбувалось оскарження означених рішень судів, суд першої інстанції не міг направити матеріали справи на експертизу, а експерт не міг направити відповідні клопотання.

1.22. 07 лютого 2025 року з Верховного Суду надійшов лист №31-11/922/2972/24/14/2025, яким було направлено ухвалу касаційної інстанції до матеріалів цієї справи №922/2972/24.

1.23. Після повернення справи до суду першої інстанції, як вбачається з матеріалів, вона була направлена на продовження проведення судової експертизи.

1.24. Таким чином, саме ТОВ «ТЕРІАС» було подано апеляційну та касаційну скарги, провадження у яких затягувало рух справи та проведення експертного дослідження, зокрема передання справи до експертної установи.

1.25. 27.03.2025 надійшло клопотання експерта ННЦ "ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса" №13051 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання не містило інформації про вартість експертизи, тому ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» не могло здогадатися, яка саме вартість експертизи буде визначена експертом.

1.26. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/2972/24 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання експерта ННЦ "ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса" №13051 про надання додаткових матеріалів та запропоновано учасникам справи виконати вимоги клопотання експерта у строк до 10 квітня 2025 р. шляхом надання до суду документів.

1.27. 10.04.2025 (тобто у визначений судом строк) на виконання вказаної ухвали ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» надано документи, необхідні для проведення призначеної у справі експертизи.

1.28. 15 травня 2025 року до суду від судових експертів ННЦ "ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло клопотання експерта №13051 про забезпечення огляду необхідного для проведення судової будівельно-технічної експертизи, а саме: забезпечення безперешкодного доступу до об'єктів та належних умов для роботи експертів.

1.29. Крім того, у вказаному клопотанні зазначено про те, що обстеження буде проводитись 24.06.2025 після проведення оплати.

1.30. Разом з клопотанням був наданий рахунок на оплату експертного дослідження на суму 203 558,40 грн. без визначення вартості години роботи експерта та кількості годин такої роботи.

1.31. При цьому, у самому клопотанні зазначено, що вартість проведення експертизи та перелік додаткових матеріалів у процесі дослідження може бути доповнена. Вказано, що рахунок потрібно сплатити протягом 45 календарних днів. Отже, з моменту отримання рахунку судом (15.05.2025) останній день 45-денного строку для оплати рахунку збігав 29 червня 2025 року (неділя).

1.32. Таким чином, у своєму клопотанні №13051 від 15.05.2025 експерт не визначив остаточну вартість робіт проведення експертного дослідження ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» згідно ухвали суду від 28.11.2024.

1.33. Слід зазначити, що сума 203 558,40 грн., визначена експертом як вартість проведення експертизи, є значною для ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», але жодних обґрунтувань (розрахунку) цієї вартості експерт не вказав. Зважаючи на той факт, що загальна вартість придбання спірного нерухомого майна (9 об'єктів нерухомості) становить 823 210,22 грн., то зазначена експертом вартість експертизи становить фактично четверту частину вартості нерухомості, щодо якої призначена ця експертиза.

1.34. На ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» покладено обов'язок оплатити експертизу з метою її проведення та повідомлено про наслідки невиконання цього обов'язку. Такого наслідку, як визнання факту зловживання стороною процесуальним правом через невиконання цією стороною процесуального обов'язку з причин фінансової неможливості виконати такий обов'язок, - чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

1.35. Крім того, у період, коли ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» було зобов'язане оплатити експертизу, на рахунки Товариства був накладений арешт податковим органом. А тому сплатити таку велику суму ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» з банківського рахунку не мало технічної можливості, а готівкових коштів у такому розмірі у цей період (до 29.06.2025) Товариство не мало.

1.36. У свою чергу, ТОВ «ТЕРІАС» не запропонувало власного варіанту поділу нерухомого майна, не надало власне технічної документації, як власник майна, не запропоновувало самостійно оплатити експертизу з метою пришвидшення її проведення, не запропоновувало будь-якого сприяння у проведенні експертизи у справі з метою як найшвидшого вирішення позовів (первісного та зустрічного).

1.37. У зв'язку з тим, що вартість робіт з проведення експертного дослідження ще до її остаточного визначення була надмірна для ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ураховуючи, що строки проведення експертизи у справі №922/2972/24 вже були затягнуті апеляційним та касаційним провадженнями за скаргами ТОВ «ТЕРІАС» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №922/2972/24, ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» звернулося до сертифікованого спеціаліста з питань поділу майна за складанням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, а саме: групи будівель, розташованих за адресою Харківська обл., м.Харків, Холодногірський р-н, вул. Мала Панасівська, б.1, які належать ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ТЕРІАС» на праві спільної часткової власності по ? кожному.

1.38. Самостійне звернення ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за складанням висновку технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна обумовлено значно більш дешевою вартістю виготовлення висновку спеціаліста, порівняно з вартістю, яка була заявлена ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса». На тепер складання висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна завершено і він буде наданий до матеріалів справи до наступного судового засідання.

1.39. З огляду на наведене, посилання ТОВ «ТЕРІАС» на умисне та безпідставне затягування розгляду справи та наявність у діях ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» ознак зловживання процесуальними правами не знаходять свого підтвердження.

1.40. У листі ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №1210/16-6/25 від 07.05.2025, який був доданий до клопотання експертів про забезпечення огляду необхідного для проведення судової будівельно-технічної експертизи, вказано, що оплата повинна бути здійснена протягом 45 календарних днів.

1.41. Клопотання про забезпечення огляду необхідного для проведення судової будівельно-технічної експертизи надійшло до Електронного суду 15.05.2025 року. Тобто, останній день для оплати експертизи був 29.06.2025.

1.42. При цьому, заява ТОВ «ТЕРІАС» про визнання дій зловживанням процесуальними правами, залишення зустрічного позову без розгляду та поновлення провадження надійшла 24.06.2025. Тобто, до закінчення 45-денного строку на оплату експертизи.

1.43. З наведеного вбачається, що заява ТОВ «ТЕРІАС» про визнання дій зловживанням процесуальними правами, залишення зустрічного позову без розгляду та поновлення провадження була подана раніше, ніж закінчився встановлений ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» строк на оплату експертного дослідження.

1.44. Така процесуальна поведінка представника ТОВ «ТЕРІАС» направлена виключно на штучне створення упередженого ставлення суду до ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», як сторони спору, вважає останній.

1.45. Усі доводи, викладені адвокатом Скрипкою А.А., є надуманими та однобокими, та ґрунтуються на особистому емоційному ставленні представника і його незгодою з правовою позицією ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», що не є підставою для будь-якого судового реагування.

1.46. У свою чергу, процесуальна поведінка ТОВ «ТЕРІАС», описана у цій заяві, включаючи перекручений виклад обставин руху справи, є недобросовісною та такою, що призводить до хибного уявлення про дійсні правовідносини, які існують між сторонами.

1.47. Це також підтверджується тим фактом, що у поданому клопотанні від 24.06.2025 представник ТОВ «ТЕРІАС» просить залишити зустрічний позов ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

1.48. При цьому, саме ТОВ «ТЕРІАС» не виконав вимоги ухвали суду 31.03.2025 та не надало до суду жодних матеріалів, які просив судовий експерт у своєму клопотанні від 27.03.2025 №13051. Замість цього, 04.04.2025 представник ТОВ «ТЕРІАС» адвокат Скрипка А.А. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи 10.04.2025 та не проведення судового засідання без його участі. Хоча на 10.04.2025 розгляд справи призначений не був. Отже, саме представник ТОВ «ТЕРІАС» намагається затягнути та унеможливити розгляд зустрічного позову ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за будь-яких підстав, навіть, які штучно створені ініціюючою стороною.

1.49. На спростування доводів щодо неможливості отримання доказів у справі судом ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» повідомило, що самостійно надасть виготовлену технічну документацію з поділу об'єктів нерухомості та висновок з варіантом поділу нерухомого майна до матеріалів справи. Оскільки документація виготовлена в одному оригінальному примірнику і займає значний обсяг, ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» необхідний час для їхнього відцифрування і завантаження до Електронного суду.

1.50. Неможливість оплати суттєво високої ціни за проведення експертизи та знаходження іншого варіанту отримання необхідного доказу - є поважною причиною нездійснення оплати рахунку експерта, який не містить ні ціни, ні обсягу запланованих робіт.

1.51. Разом з цим, відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ГПК України, Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

1.52. Крім того, ТОВ «ТЕРІАС» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , Харківського квартирно-експлуатаційного управління, про визнання неправомірними дій та розірвання договору, з аналогічним предметом і аналогічними підставами, який розглядається у межах справи №922/4419/24 (суддя Ємельянова О.О.). При цьому у справі №922/4419/24 за клопотанням ТОВ «ТЕРІАС» у справі призначено судову почеркознавчу експертизу згідно ухвали 25.03.2025.

1.53. Як вбачається з ухвали суду у справі №922/4419/24 від 20.08.2025: - «Ухвалою суду від 05.08.2025 року поновлено провадження у справі. Продовжено строк розгляду підготовчого провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснити підготовче засідання в продовж розумно строку. Призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта № 9244/9245/10302 (вх. № 16979/25 від 25.07.2025 року) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи у справі № 922/4419/24 на 13 серпня 2025 року о 13:00 год. Зобов'язано сторони у строк по 13.08.2025 року до 12:45 год. через канцелярію суду надати документи визначені експертом у клопотанні № 9244/9245/10302 (вх. № 1102/25 від 25.07.2025 року) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи.»

1.54. 13.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 18624) у яких останній, зокрема просить суд, задовольнити клопотання експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вх. № 16979/25 від 22.07.2025 року) у повному обсязі. Зобов'язати відповідача-1 (ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент") та відповідача-2 (Військова частина НОМЕР_2 ) забезпечити надання експертам усіх без винятку матеріалів та зразків, перелічених у їхньому клопотанні. Встановити для відповідачів чіткий та мінімально необхідний строк для виконання вимог експертів, але не більше 45 календарних днів, як зазначено клопотанні експерта.

1.55. Тобто у ТОВ «ТЕРІАС» не виникало питань з приводу затягування справи № 922/4419/24 з урахуванням того, що експертиза у тій справі призначена ще 25.03.2025, а клопотання експерта надійшло лише 25.07.2025. При цьому відповідь ТОВ «ТЕРІАС» з приводу клопотання експерта надійшла аж 13.08.2025(!)

1.56. Лише 20.08.2025 задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів. Однак відомостей про те, що ТОВ «ТЕРІАС» оплатило ініційовану ним експертизу згідно ухвали суду від 20.08.2025 немає.

1.57. Таким чином, має місце непослідовна та суперечлива поведінка ТОВ «ТЕРІАС» у двох аналогічних справах щодо аналогічного предмету спору та підстав спору. Зазначене, на думку ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ», насправді є недобросовісною поведінкою сторони у справі, що підпадає під пункти 1 та 2 ч.2 ст.43 ГПК України.

1.58. У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 390/24/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, які діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

1.59. Наведене свідчить, що саме з боку ТОВ «ТЕРІАС» здійснюється зловживання та маніпулювання процесуальними правами всупереч меті господарського судочинства.

1.60. Посилаючись на ст.ст.42, 43 ГПК України, ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" просить суд попередити представника ТОВ «ТЕРІАС» про неприпустимість зловживання процесуальними правами та здійснення тиску на суду шляхом повідомлення суду неправдивих відомостей з метою спотворення фактичних обставин справи на свою користь.

1.2. ПОЗИЦІЯ ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЗАЯВНИК) ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ ЗА НЕВИКОННАНЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

1.2.1. 30.10.2024 ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» подано до суду клопотання про витребування доказів у: ТОВ “НПП ОСНОВА», ТОВ “НВФ “ТКС», ФО-П СТЕПАНЯН С.Ю., ТОВ “ЕЛЕКОН», ФОП “Клейтман» - ТОВ “Метал-стиль 3», ТОВ “Гидравлика», ТОВ “Фабрика Адванта», ФО-П КУЧМА К.В., ФО-П Голощапов А.В., ФО-П НАСТИЧ О.А., ФО- ОСОБА_2 , ФО-П Євлахова В.М., ФО-П Сендецька О.В., 13. ФО-П Руденко, ФО-П Приходько О.Ю., ФО-П ЮХНО В.О., ТОВ “ТРЕТОН», ФО-П Яіцький, ФО-П Кожевников, ТОВ “ПАКЕТБУМ+», ФО-П Мізяк М.В., ТОВ ІНЖЕНЕРНА ГРУПА “ВЕРТИКАЛЬ», ФО-П КОЖУШКО, ФОП Рудь, та інших, оскільки зазначені вище займають спірні приміщення без згоди ТОВ “ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

1.2.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2972/24 задоволено клопотання ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зобов'язано ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАЛАХІТ» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120; код ЄДРПОУ 34756572), ТОВ «ТЕРІАС» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Сонячна, б. 28; 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 41040584), ТОВ «ШАНТАЯ» (61177, м. Харків, вул. Чуваська, 6, код ЄДРПОУ 42967802), ТОВ «ДАВІАНІ» (61177, м. Харків, вул. Чуваська, 6, код ЄДРПОУ 42956895), ТОВ «ВІРАЙЯ» (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 44849207) у строк до 27.11.2024 включно надати до суду належним чином посвідчені копії витребуваних документів для долучення до матеріалів справи, а оригінали надати у судове засідання для огляду.

1.2.3.Крім того, зазначеною ухвалою було зобов'язано вказаних вище юридичних осіб повідомити суд про поважність причин у разі неможливості подати витребувані судом документи та повідомлено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу.

1.2.4. ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» звертаючись із заявою (вх. № 23083 від 06.10.2025) посилається на відсутність наданих до суду належним чином посвідчених копій витребуваних документів та повідомлень суду про поважність причин у разі неможливості подати витребувані судом документи з боку ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МАЛАХІТ» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120; код ЄДРПОУ 34756572), ТОВ «ТЕРІАС» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Сонячна, б. 28; 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 41040584), ТОВ «ШАНТАЯ» (61177, м.Харків, вул. Чуваська, 6, код ЄДРПОУ 42967802), ТОВ «ДАВІАНІ» (61177, м. Харків, вул. Чуваська, 6, код ЄДРПОУ 42956895), ТОВ «ВІРАЙЯ» (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 44849207).

1.2.5. Отже ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» вважає, що ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАЛАХІТ», ТОВ «ТЕРІАС», ТОВ «ШАНТАЯ», ТОВ «ДАВІАНІ», ТОВ «ВІРАЙЯ» ухиляються від виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2972/24 щодо надання до суду у строк до 27.11.2024 включно належним чином посвідчених копій витребуваних документів для долучення до матеріалів справи, а оригіналів - у судове засідання для огляду.

2. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ТОВ «ТЕРІАС» ЩОДО ЗАЯВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ

2.1. ТОВ «ТЕРІАС» заперечує проти заяви ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 06.10.2025 про застосування заходів процесуального реагування у вигляді штрафу до ТОВ «ТЕРІАС» у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 року в частині витребування доказів, обґрунтовуючи наступним.

2.2. Виконання зазначеної ухвали в частині витребування доказів виявилось об'єктивно неможливим з огляду на повну та безумовну відсутність у ТОВ «ТЕРІАС», а також у будь-яких інших можливих джерелах, витребуваних документів. ТОВ «ТЕРІАС» офіційно заявляє, що жодних договорів, додаткових угод, актів приймання-передачі, рахунків-фактур чи будь-яких інших первинних документів, які б свідчили про існування правовідносин орендного чи іншого характеру із зазначеними суб'єктами господарювання стосовно спірного майна, ніколи не створювалось, не підписувалось та, відповідно, не виконувалось. ТОВ «ТЕРІАС» ніколи не перебувало у договірних чи інших юридично значущих відносинах з указаними юридичними особами.

2.3. Таким чином, вимога суду про надання доказів, які фізично та юридично не існують у правовій дійсності, є вимогою, що не може бути виконана за жодних обставин, що ґрунтується на фундаментальному принципі права (закон не вимагає неможливого). Покладення на сторону процесуального обов'язку, який об'єктивно неможливо виконати, суперечить засадам справедливості та розумності.

2.4. Як у судовому засіданні так і у запереченні представник ТОВ «ТЕРІАС» зазначає, що ненадання останнім документів, витребуваних ухвалою суду, зумовлено не ухиленням від виконання процесуальних обов'язків, а об'єктивною неможливістю такого виконання, що випливає з фактичної відсутності будь-яких договірних відносин із зазначеними у запиті контрагентами та, як наслідок, фізичної неіснуючої відповідної первинної документації. Оскільки чинне процесуальне законодавство, зокрема положення ч. 9 ст. 81 ГПК України, допускає застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу виключно за умови відсутності поважних причин невиконання ухвали, а об'єктивна неможливість її виконання є безумовною поважною причиною, правові підстави для задоволення заяви ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та накладення на ТОВ «ТЕРІАС» штрафних санкцій повністю відсутні.

2.5. Щодо об'єктивної неможливості виконання ухвали та неправомірного перекладення обов'язку доказування, ТОВ «ТЕРІАС» вважає за необхідне звернути увагу суду на два ключові аспекти, які унеможливлюють застосування до нього будь-яких санкцій. По-перше, це невідповідність заяви ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» самій меті та принципам інституту процесуального примусу. По-друге, це послідовна та добросовісна поведінка ТОВ «ТЕРІАС» як співвласника, що повністю виключає можливість існування будь-яких одноосібних угод.

2.6. Представник ТОВ «ТЕРІАС» посилається на обставини, що підтверджують добросовісність поведінки ТОВ «ТЕРІАС» у відносинах спільної власності у розумінні статті 358 Цивільного кодексу України.

2.7. ТОВ «ТЕРІАС» завжди неухильно дотримувалось цього імперативного припису законодавства. Єдиною законною формою передачі спільного майна в оренду третім особам було укладення спільних договорів за підписами обох співвласників - ТОВ «ТЕРІАС» та ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Як доказ такої практики та встановленого порядку взаємовідносин, ТОВ «ТЕРІАС» надає до матеріалів справи копії раніше укладених спільних договорів, зокрема: Договір оренди нерухомого майна №15/19 від 19.03.2019 р. та Договір оренди нерухомого майна №01/2020 від 01.12.2019р.

2.8. Зазначені докази не лише підтверджують спільну волю співвласників у минулому, але й демонструють єдиний легітимний механізм розпорядження майном, якого дотримувалось ТОВ «ТЕРІАС». Існування будь-яких окремих, одноосібних угод, укладених всупереч встановленому законом та практикою порядку, є юридично та фактично неможливим і виключеним. Таким чином, ТОВ «ТЕРІАС» надає позитивні докази своєї добросовісності, які опосередковано підтверджують відсутність витребуваних документів.

2.9. Застосування штрафу до ТОВ «ТЕРІАС» є неприпустимим, оскільки воно прямо суперечить меті та принципам господарського судочинства. За відсутності вини та складу процесуального правопорушення, що підтверджується об'єктивною неможливістю виконати ухвалу суду, накладення штрафу втрачає свою стимулюючу функцію і перетворюється на безпідставну каральну санкцію. Такий підхід порушує фундаментальний принцип пропорційності та не відповідає завданням правосуддя.

2.10. Посилаючись на надані докази зазначає щодо добросовісної поведінки ТОВ «ТЕРІАС», яке завжди діяло у повній відповідності до вимог закону щодо розпорядження спільним майном, опосередковано, але переконливо підтверджують відсутність будь-яких одноосібних договорів. Це, у свою чергу, додатково доводить поважність причини ненадання витребуваних документів.

2.11. Отже, вимога ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про застосування заходів процесуального реагування є необґрунтованою як з формально юридичної точки зору, так і з позиції принципів справедливості та добросовісності.

2.12. Представник ТОВ «ТЕРІАС» вважає, що застосування до останнього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання об'єктивно неможливої вимоги є не лише непропорційним заходом, що суперечить національному процесуальному законодавству, але й становить пряме порушення фундаментальних прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства України.

2.13. На підставі викладеного, представник ТОВ «ТЕРІАС» просить визнати причину ненадання останнім документів, витребуваних ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2972/24, поважною та віідмовити у задоволенні заяви представника ТОВ «ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ» Камінської А.А. від 06.10.2025 про застосування до ТОВ «ТЕРІАС» заходів процесуального реагування у вигляді штрафу в повному обсязі.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН ЩОДО ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ТА ФАКТИЧНИХ ДІЙ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ ЗА НЕВИКОННАНЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

3.1 Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

3.2. З метою забезпечення принципу верховенства права забезпечуючи право на судовий захист, враховуючи надані та наявні докази в матеріалах справи щодо наданих сторонами заяв, суд зазначає наступне.

3.3. Пунктом 3 ч. 1 ст.і 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

3.4. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

3.5. Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

3.6. Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

3.7. Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

3.8. При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

3.9. Статтею 76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.10. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3.11. Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

3.12. За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

3.13. Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.

3.14. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

3.15. Стосовно надання учасниками справи до господарського суду доказів, які мають відповідати критеріям, визначеним у статтях 76-79 ГПК України, суд звертає увагу на на практику Верховного Суду: - належність (постанова КГС ВС від 15 листопада 2019 року у справі № 909/887/18); - допустимість (постанова КГС ВС від 5 грудня 2018 року у справі № 916/1813/16); - достовірність (постанова КГС ВС від 21 жовтня 2020 року у справі № 925/594/18).

3.16. Докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи), за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

3.17. Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

3.18. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

3.19. Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).

3.20. Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ейрі проти Ірландії» та «Станєв проти Болгарії». Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Претто та інші проти Італії»).

3.21. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

3.22. У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

3.23. Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

3.24. Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

3.25. Згідно зі ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

3.26. Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

3.27. В цій призмі змістовного наповнення процесуальної норми ст. 43 ГПК України є процесуальним запобіжником щодо недобросовісної сторони або іншого учасника справи стосовно застосування положень ст.ст. 35, 38 та 39 ГПК України, в частині неможливості їх застосування (виключення) в порушення процедури або на шкоду інтересів інших сторін, учасників справи або суду.

3.28. Неодмінним конституційним правом людини та громадянина є право на судовий захист, закріплене у ст. 55 Конституції України.

3.29. У ст. 17 Конвенції зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав та свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

3.30. У низці випадків ЄСПЛ зазначав у своїх рішеннях, що подання до суду клопотань про відкладення судових засідань на тривалий термін через хворобу сторони, неодноразова зміна заявлених вимог тощо не свідчать про зловживання правами.

3.31. Однак реалізація суб'єктивного права на судовий захист має інший негативний аспект. Зокрема, мова йде про несумлінне використання процесуальних прав, у тому числі права на судовий захист.

3.32. Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства, зокрема господарського.

3.33. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

3.34. Останнім часом в господарському судочинстві зловживання процесуальними правами стало занадто популярним та розповсюдженим з різною метою: затягування процесу, привернення до себе уваги, усунення певних ризиків до прийняття судом остаточного рішення тощо.

3.35. Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. Зловживання процесуальними правами сторонами через вплив на склад суду у справі до та після відкриття провадження шляхом направлення до суду численних необґрунтованих клопотань про відводи суддів або колегії суддів, що значно затягує процес розгляду справи в суді (Постанова КАС ВС від 13.03.2019 р. у справі № 814/218/14).

3.36. Водночас суд, ще раз, звертає увагу заявника, що частиною другою ст. 42 ГПК України на учасників справи покладено обов'язок сприяння своєчасному, всебічному, повному, об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

3.37. Принцип добросовісності - це загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

3.38. За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

3.39. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ГПК України.

3.40. ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

3.41. У справі «Сілін проти України» ЄСПЛ з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу «розумного строку», а отже, мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. Разом з тим ЄСПЛ наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.

3.42. Хоча державні органи влади не можуть бути відповідальними за поведінку відповідача, дії однієї із сторін, що спрямовані на відтермінування, не звільняють органи влади від їх обов'язку забезпечувати розгляд провадження упродовж розумного строку (рішення ЄСПЛ у справі «Мінчєва проти Болгарії»).

4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПОДАНИХ ЗАЯВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ПРО ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ УЧАСНИКАМИ СПРАВИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ ЗА НЕВИКОННАНЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

4.1. При розгляді клопотань сторін суд застосовує принцип jura novit curia, який зобов'язує останнього самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи, принципи змагальності та повну реалізацію сторонами права бути почутим.

4.2. Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи (Постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19 провадження № 61-14448св20).

4.3. Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria».

4.4. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб'єктивних цивільних прав, а не виконання обов'язків.

4.5. Обов'язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб'єктивного цивільного права (Постанова ВС від 12 жовтня 2021 року у справі № 311/2121/19 (провадження № 61-11958св20).

4.6. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (Постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).

4.7. Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Постанова від 05 квітня 2023 року у справі № 922/4278/21.

4.8. Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (Постанова від 20 квітня 2023 року у справі 917/527/18).

4.9. У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів (Постанова ВС від 05 квітня 2023 року у справі № 922/4278/21).

4.10. При розгляді відповідного клопотання та заперечень щодо нього, судом створено всі необхідні умови для реалізації сторонами права бути почутими (Right to be heard) крізь призму положень (ELI/UNIDROIT Model European Rules of Civil Procedure та п. 1 ст. 6 ЄКПЛ і практики ЄСПЛ, щодо позиці про зловживання процесуальними правами.

4.11. Судом також всебічно забезпечено реалізацію принципів змагальності, пропорційності, симетричності позицій та усунено застосування принципу надмірного формалізму, щодо позицій однієї сторони про зловживання правом та отримання відповідних процесуальних реакцій з боку іншої сторони.

4.12. Суд наголошує на тому, що оцінка та висновок зроблений судом здійснюється на підставі поданих учасниками справи пояснень, доводів, заперечень тощо.

4.13. Суд зобов'язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.

4.14. Щодо обґрунтованості висновку про належність та допустимість наданих доказів, дотримання принципу їх оцінки у відповідності до ст. 86 ГПК України, дії суду також спрямовуються на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи й заперечення сторін, як це зазначено у постанові КГС ВС від 28 січня 2020 року у справі № 910/6981/19.

5. ОКРЕМІ ОБСТАВИНИ НА ЯКІ СУД ЗВЕРТАЄ УВАГУ.

5.1. Окремо та особливо, суд звертає увагу та висловлює занепокоєння з приводу того, що при розгляді даної справи судом, безпосередньо у судовому засіданні, достеменно встановлено подання представником ТОВ «Теріас» Шафорост Л.І. скарги на суддю до Вищої ради правосуддя (надалі - ВРП), про це свідчать як і аудіозаписи протоколів судових засідань, так і Реєстр автоматизованого розподілу матеріалів ВРП (ЄУНС 336/0/13-25 від 08.08.2025 року, дисциплінарний інспектор - Любарець О.С., дата автоматизованого розподілу - 08.08.2025, 14 год. 11 хв.).

З приводу відповідної дії представника ТОВ «Теріас» - адвоката Шафорост Л.І., суд зобов'язаний зазначити наступні тези щодо кваліфікації дій відповідного представника сторони по справі.

5.2. За змістом ч. 6 ст. 31 Закону України «Про вищу раду правосуддя», відповідно до якої МАТЕРІАЛИ СУДОВОЇ СПРАВИ (ЇХ КОПІЇ), ПОЯСНЕННЯ ВІД СУДДІВ чи прокурорів щодо судових справ можуть бути надані на вимогу вищої ради правосуддя, її органу, члена вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора вищої ради правосуддя ТІЛЬКИ ЩОДО ТИХ СПРАВ, РОЗГЛЯД ЯКИХ ЗАКІНЧЕНО.

5.3. Про неможливість здійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарного контролю за діяльністю судді під час розгляду справи зазначила і Рада суддів України.

5.3.1. Так, Пунктом 2 рішення Ради від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», зміненому рішенням Радою суддів України від 01 березня 2019 року № 13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34» встановлюється, що подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснює як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконання суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.

5.4. Частиною 1 ст. 31 зазначеного Закону встановлюється, що ВРП, її органи, член Вищої ради правосуддя та дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи (у тому числі з обмеженим доступом) від: 1) суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя; 2) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб; 3) юридичних осіб.

5.5. Поряд із цим ч. 6 цієї ж статті Закону чітко встановлюється, що матеріали судової справи (їх копії), ПОЯСНЕННЯ ВІД СУДДІВ чи прокурорів щодо судових справ можуть бути надані на вимогу Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя ТІЛЬКИ ЩОДО ТИХ СПРАВ, РОЗГЛЯД ЯКИХ ЗАКІНЧЕНО. Член Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя не може витребувати матеріали судових справ, розгляд яких не закінчено, крім витребування копій матеріалів судової справи у випадку подання дисциплінарної скарги з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5.6. У такий спосіб законодавець забезпечив гармонізацію процесу розгляду скарги на суддю, реалізованого Вищою радою правосуддя, з процесуальною формою судочинства, забезпечивши, при цьому, базове дотримання принципів незалежності та безсторонності суду.

5.7. Фактично ч. 6 ст. 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлює ЄДИНИЙ ВИКЛЮЧНИЙ ВИПАДОК АКТИВНОГО ВТРУЧАННЯ СУБ'ЄКТА ДИСЦИПЛІНАРНОГО КОНТРОЛЮ У ДІЯЛЬНІСТЬ СУДДІ ПІД ЧАС ЙОГО ПЕРЕБУВАННЯ У СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ (у широкому розумінні), тобто до ухвалення остаточного рішення по справі. Підставою для такого втручання виступають безпідставно створені суддею обставини, які затягують ухвалення остаточного рішення у справі понад строк, встановлений законом, або безпідставне затягування процесу оформлення остаточного рішення у справі.

5.8. Такий підхід законодавця виправдовується юридичної доцільністю, однак при цьому слід акцентувати увагу, що йдеться про ВИКЛЮЧНИЙ ВИПАДОК ВТРУЧАННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ СУДДІ до моменту ухвалення ним остаточного рішення по справі.

5.9. В якості остаточного виступає рішення, яке припиняє судове провадження, яким, наприклад, в аспекті господарського судочинства виступають рішення про задоволення або про відмову у задоволенні позову; про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду; про відмову у видачі судового наказу; про затвердження мирової угоди.

5.10. Своєю чергою ухвали про зупинення провадження у справі, про призначення експертизи, окрема ухвала тощо, не є остаточними рішеннями, оскільки їх постановлення не завершує розгляд справи.

5.11. Крім того, наведені нормативно-правові положення НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЩИЙ РАДІ ПРАВОСУДДЯ ВИТРЕБУВАТИ МАТЕРІАЛИ СУДОВИХ СПРАВ ЗА СКАРГАМИ НА ПРОМІЖНІ РІШЕННЯ СУДДІ, якщо розгляд справи у цілому не завершено, тобто не прийнято зазначеного вище остаточного рішення по ній, а суддею при цьому дотримуються строки судового провадження.

5.12. Відповідні погляди отримали відображення і у деяких рішеннях самої Вищої ради правосуддя.

5.13. У рішенні Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 квітня 2021 року № 830/1дп/15-21, зокрема зазначається, що будь-які дії, спрямовані на перевірку наявності в діях судді ОСОБА_3 під час розгляду справи № 589/3045/19 ознак дисциплінарного проступку, окрім як безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо її розгляду протягом строку, встановленого законом, можуть бути розцінені як тиск на суддю та втручання в здійснення правосуддя. Більш того, це прямо заборонено статтею 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

За таких обставин, доводи скарги про допущення суддею під час розгляду справи № 589/3045/19 незаконних дій, які, на думку автора скарги, згідно частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слугують підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в даний час не можуть бути предметом перевірки.

5.14. Тотожні умовиводи викладені в ухвалі члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 від 06 травня 2021 року № 2436/0/18-21 «Про залишення дисциплінарної скарги ОСОБА_5 на дії судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої Ольги Петрівни» у якій, зокрема зазначається, що відповідно до даних офіційного вебсайту «Судова влада України», в розділі «Стан розгляду справ», станом на день звернення скаржниці до Вищої ради правосуддя (23 квітня 2021 року) справа № 522/2349/21 не розглянута, знаходиться у провадженні судді Шенцевої О.П. та призначена до розгляду на 7 липня 2021 року.

Оскільки відсутні відомості про те, що розгляд справи закінчено, а отже справа знаходиться в провадженні судді Шенцевої О.П., будь-яка перевірка наявності в її діях ознак дисциплінарного правопорушення, вчиненого під час розгляду цієї справи та висновки щодо наявності підстав притягнення судді до відповідальності, до ухвалення судового рішення у справі, є передчасною.

Будь-які дії спрямовані на перевірку наявності в діях судді Шенцевої О.П., під час розгляду справи № 522/2349/21 ознак дисциплінарного проступку, окрім як безпідставного затягування або невжиття суддями заходів щодо її розгляду протягом строку, встановленого законом можуть бути розцінені як тиск на суддю та втручання в здійснення правосуддя. Більш того, це прямо заборонено статтею 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

5.15. У інших випадках реалізації Вищою радою правосуддя контрольно-наглядових функцій відносно судді, зокрема шляхом отримання матеріалів судової справи і пояснень, не допускається.

5.16. Сам факт витребування від судді пояснень та копій справи спричиняє вплив на здійснення ним розсуду, оскільки скарга на його діяльність, як правило, подається однією зі сторін спору, що здатне схиляти суддю до упередженого ставлення до відповідного учасника процесу.

5.17. Зокрема, Великою хартією вольностей суддів (Magna Carta of Judges), ухваленою Консультативною радою європейських суддів 17 листопада 2010 року, встановлюється, що засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави. Суддя не може нести будь-яку особисту відповідальність, пов'язану з уповноваженим здійсненням правосуддя, навіть у формі відшкодування державі, окрім випадків умисної неналежної поведінки.

5.18. Також у пункті 25 Рекомендацій київської конференції з питань незалежності судової влади у країнах Східної Європи, південного Кавказу та Центральної Азії зазначається (Київ, 23-25 червня 2010 року), вказується що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

5.19. Пунктом 37 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради до уваги Комітету міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях європейських суддів від 16 жовтня 2015 року зазначається, що для того щоб захистити судову незалежність від неналежного тиску, велика увага повинна приділятися врегулюванню питань притягнення суддів до кримінальної, цивільної та дисциплінарної відповідальності. Завдання тлумачення закону, оцінки доказів і фактів, які робить суддя, щоб розглянути справу, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності судді, крім випадків злочинного, умисного порушення зобов'язань або, можливо, грубої недбалості.

5.20. Значною мірою це питання стало предметом уваги Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 11 березня 2020 року у справі № 1-304/2019(7155/19) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, зокрема зазначив, що врегульовані Законом № 1798 [«Про вищу раду правосуддя»] зі змінами питання дисциплінарного провадження та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності мають узгоджуватися з конституційним принципом незалежності суддів (абзац шостий пункту 7.1 мотивувальної частини). Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (а. 7 п. 7.1 мотивувальної частини).

5.21. У зв'язку з цим обґрунтованим є висновок про те, що підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не може бути застосування чи незастосування ним тієї чи іншої норми права, згода або незгода із судовим рішенням скаржником або інше розуміння останнім норм матеріального чи процесуального права ніж її розуміння судом, оскільки здійснюючи правосуддя, суддя є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України) і розглядає справи відповідно до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

5.22. Оцінка відповідній проблемі також надана Великою Палатою Верховного Суду, яка у своїй постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/243/19, зокрема зазначила, що Вища рада правосуддя не може використовувати скасування судового рішення як підставу для дисциплінарної відповідальності, пеналізації чи для ухвалення рішення з негативними наслідками для особи, оскільки відповідно до абзацу другого частини першої статті 49 Закону № 1402-VIII [«Про судоустрій і статус суддів»] суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Вища рада правосуддя не є органом державної влади, який може оцінювати законність судового рішення на підставі власного аналізу та розсуду, резюмувати і визнавати його незаконним, протиправним, фактично завідомо неправосудним поза процедурою кримінального чи дисциплінарного провадження.

Велика Палата Верховного Суду розуміє, що судді не повинні бути поза юридичною відповідальністю. Проте відповідальність повинна наставати виключно за умисне (у формі [прямого чи непрямого] умислу чи грубої необережності) винесення незаконних судових рішень. Судді не повинні відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми його колегами, якщо у його рішенні відкрито, в рамках відповідного судочинства, наведена аргументація на його користь, з якою згодом не погодився суд вищого рівня. Основним засобом правового захисту від помилок у судових рішеннях слугує оскарження цих рішень у порядку апеляційного провадження. Скасування не може слугувати єдиною підставою визнання судового рішення незаконним, оскільки скасування не обов'язково означає, що суддя діяв некомпетентно або непрофесійно (а.а. 1 - 3 п. 14).

6. Підсумовуючи викладене, суд вважає, що такі дії щодо подання скарги на дії судді до ВРП, представником ТОВ «Теріас» Шафорост Л.І. не мають на меті прагнення до реального захисту прав довірителя, а натомість порушують права інших учасників справи, а також створюють ситуацію коли суд зобов'язаний вирішувати питання щодо прийняття відповідних процесуальних дій, що може потягнути за собою затягування розгляду справи.

7. Суд категорично впевнений в тому, що Шафорост Л.І. як професійний адвокат не могла не знати та була не обізнана про зміст норм процесуального закону, зміст рішень ЄСПЛ які були викладені судом вище та практики ВРП з цього питання, а лише сконцентрувала свою увагу на використанні суфістичних інструментів тлумачення.

8. Вказані дії, на цей час, суд не розцінює я тиск на нього, проте подальші такі дії можуть стати підставою для створення перешкод щодо здійснення правосуддя з боку адвоката та подальшим засобом тиску на суддю, створенням перешкод у незалежності та неупередженості при здійсненні правосуддя з метою прийняття ним певного рішення на користь заявника скарги у справі що розглядається або зміни існуючого складу суду.

Про останнє свідчить подання необґрунтованого відводу судді (22.09.2025 через підсистему Електронний суд ТОВ «Теріас» надало заяву (вх. №21885 від 22.09.2025) про відвід судді Жигалкіна І.П., в якій просить суд відвести суддю Господарського суду Харківської області Жигалкіна Ігоря Павловича від розгляду справи №922/2972/24 та передати зазначену справу для визначення іншого складу).

25.09.2025 року у задоволенні цієї заяви суддею Ольшанченко В.І. було відмовлено.

8.1. Окремо суд зазначає, що залишає за собою право на подальше процесуальне реагування на аналогічні дії будь-якої зі сторін чи інших учасників процесу в порядку передбаченому ГПК України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», Кримінальним Кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

9. У відповідності зі статтею 107(1) LJSJ будь-яка особа має право подати скаргу на суддю, стверджуючи про дисциплінарний проступок. У попередніх висновках Венеціанська комісія і DGI висловлювали стурбованість з приводу загального права порушувати дисциплінарне провадження щодо суддів, нагадуючи, що тільки особа, яка постраждала від потенційного неправомірної поведінки судді, має всі можливості інформувати дисциплінарні органи про таку поведінку. У цьому зв'язку дисциплінарне розгляд може мати далекосяжні наслідки, навіть якщо цей розгляд не призводить до притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або накладення дисциплінарного стягнення, включаючи шкоди репутації. Судді, які перебувають у дисциплінарному провадженні, також змушені захищати себе, а це означає, що вони не можуть зосередитися виключно на своїй основній задачі винесення судового рішення. Крім того, велика кількість дисциплінарних скарг на суддів також знизить довіру громадськості до судової системи, навіть якщо значний відсоток цих скарг фактично не призводить до встановлення факту вчинення суддею дисциплінарного проступку (ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО РАДИ ЄВРОПИ (ВЕНЕЦІАНСЬКА КОМІСІЯ) СПІЛЬНА ДУМКА УКРАЇНИ, ВЕНЕЦІАНСЬКОЇ КОМІСІЇ ТА ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРАТУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА (DGI) РАДИ ЄВРОПИ, ПРОЕКТ ПОПРАВОК ПРО ДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОЦЕДУРИ ВІДНОСНО СУДДІВ, ДЕКЛАРАЦІЯХ ПРО НЕПІДКУПНІСТЬ І ІНШИХ ПРОЦЕДУРАХ Прийнятий Венеціанською комісією на її 144-му-му пленарному засіданні (Венеція, 9-10 жовтня 2025 р.) на основі коментарів Пан Мартін КУЙЕР (член, Нідерланди), Пан Томаш ЛАНГАШЕК (заступник члена, Чехія), пані Анжеліка Нусбергер (член, Німеччина) Пан Джуро СЕССА (експерт, DGI).

10. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд не вбачає за доцільне задовольнити заяви Заявника, як такі що станом на момент їх подання є не належно обґрунтованими.

11. З підстав викладеного та наявною загрозою, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, постійні загрози життю та здоров'ю, повітряні тревоги, перебої з електропостачанням, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, великий обсяг роботи покладений на суди, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 233 ГПК України, а тому повний текст даної ухвали складено за її межами.

Керуючись ст. 2, 13, 43, 131, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. №20027 від 02.09.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" про зловживання правами - відмовити.

2. У задоволенні заяви (вх. №23083 від 06.10.2025) ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" щодо застосування заходів процесуального реагування у вигляді штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 13.11.2025

Суддя І.П. Жигалкін

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.

Попередній документ

131807054

Наступний документ

131807056

Інформація про рішення:

№ рішення:	131807055
№ справи:	922/2972/24
Дата рішення:	30.10.2025
Дата публікації:	17.11.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (13.11.2025)
Дата надходження:	22.08.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

19.09.2024 12:30	Господарський суд Харківської області
02.10.2024 12:30	Господарський суд Харківської області
17.10.2024 11:45	Господарський суд Харківської області
31.10.2024 12:15	Господарський суд Харківської області
14.11.2024 12:15	Господарський суд Харківської області
08.01.2025 17:00	Східний апеляційний господарський суд
09.01.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
10.04.2025 11:45	Господарський суд Харківської області
24.06.2025 12:30	Господарський суд Харківської області
11.09.2025 12:30	Господарський суд Харківської області
07.10.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
20.11.2025 12:00	Господарський суд Харківської області