8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2348/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова
до 3 - я особа, яка не Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Лозова заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Сервіс контроль" Харківська область, Лозівський район, с.Лиманівка
про скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, -
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - Ткаченко В.О. (в режимі відеоконференції)
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (надалі - “Позивач», КП «ЖУК») звернулося до Господарського суду Харківської області 08 липня 2025 року з позовом до ОСОБА_1 про скасування Протокол № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (без дати) щодо: “1. Визначення управителем багатоквартирного будинку -ТОВ “Сервіс Контроль», код ЄДРПОУ 38076249 та затвердження умов договору в запропонованій редакції; 2.Обрання уповноваженою особою співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контрою за його виконанням, наданням повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету - співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 », а також стягнення судових витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 липня 2025 року позовну заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА “ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ залишено без руху.
16 липня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 16557). З означеної заяви вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, що були підставою постановлення ухвали суду від 14 липня 2025 року.
На виконання вимог ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України, враховуючи, що відповідачем у позові визначено фізичну особу, судом був направлений запит № 009691 від 17.07.2025 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
24 липня 2025 року до суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшла відповідь на зазначений запит суду, згідно з якими станом на 23.07.2025 за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_1 , на території Харківської області не зареєстроване.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07 серпня 2025 року о 12:00.
01 серпня 2025 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 17832), в яких останній зазначив підстави визначення в якості відповідача ОСОБА_1 (яке право позивача порушено з боку ОСОБА_1 ), а також правове обґрунтування порушеного права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду стосовно розгляду його вимог в межах господарського судочинства.
Ухвалою від 07.08.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "28" жовтня 2025 р. та відкладено підготовче засідання на 11.09.2025 об 11:15.
12 серпня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18526), в якому не погоджується з доводами позивача з підстав того, що позивач у позовній заяві не вказує яке саме його право порушено діями відповідача, а саме: обранням іншого управителя багатоповерхового будинку, а відтак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
12 серпня 2025 року відповідачем подано до суду клопотання (вх. № 18525) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ “Сервіс контроль» (код ЄДРПОУ 38076249), обґрунтовуючи тим, що ТОВ “Сервіс Контроль», повинно було змінити управителя багатоквартирного будинку за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, б. 70 - КП “ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області. Отже ТОВ “Сервіс Контроль» є безпосереднім учасником вищевказаних правовідносин і рішення суду може вплинути на його права та обов'язки.
15 серпня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 18866), в якому наводить заперчення на доводи відповідача, оскільки в позові та додаткових поясненнях позивачем зазначено, які саме права останнього були порушені, як управителя та зазначає, що всі доводи щодо порушених прав та інтересів позивача було зазначено у позовній заяві та додаткових поясненнях, підтверджено належними доказами. Зазначає, що наведені відповідачем у відзиві низки правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, зовсім не застосовані до даної справи. Також вважає, що у позивача є усі наявні підстави для звернення КП «ЖУК» до суду, є наявність порушених прав управителя, а також наявні усі обставини, які підтверджують порушення його прав та законних інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду. Не погоджується із ставленням відповідачем під сумнів, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення, оскільки вважає що саме КП «ЖУК» є суб'єктом прав і законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Також не погоджується із висновком відповідача про пред'явлення позову особою, якій не належить право вимоги, оскільки саме КП «ЖУК» є згідно Договору управителем зазначеного багатоквартирного будинку і незаконна та безпідставна зміна управителя призведе до порушення законних прав та інтересів співвласників будинку № 70, що може призвести в подальшому до соціального вибуху і подальших непорозумінь між більшістю співвласників та управителями. Вважає, що відзив на позовну заяву не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відповідач не обґрунтував свої заперечення по суті позовних вимог, не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не надав разом із відзивом будь-яких доказів, як того вимагав суд в ухвалі від 28.07.2025. Зазначає, що підставою позову залишається наданий уповноваженою особою Минко Л.О. Протокол № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , який складено з грубими порушеннями, через що такими діями багато співвласників були позбавлені права брати участь в обговоренні та вирішенні питань управління багатоквартирним будинком шляхом участі в обговоренні питань порядку денного на зборах, участі у голосуванні особисто або через уповноваженого представника інтересів Лозівської міської територіальної громади, як співвласника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі, не відповідають дійсним обставинам.
25 серпня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив, який суд розцінює як заперечення на відповідь на відзив (вх. № 19504), в яких не погоджується з доводами позивача, викладених у відповіді на відзив з підстав того, що позивачем зазначено, що КП «ЖУК» є управителем будинку на підставі договору № 42 від 03.05.2024 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, водночас звертає увагу суду, що договір № 42 - є нікчемним, тобто такий, що не підлягає виконанню. Оскільки в першому абзаці договору зазначено, що УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області, як сторона договору, діє на підставі рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 78 від 13.02.2017. Підставою для ствердження, що договір № 42 є нікчемним, є те, що він підписаний не належними особами і не в строк передбачений рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 78 від 13.02.2017. Підписантом такого договору міг бути начальник УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області - Залізінський О.М. (пункт № 3 рішення) та директор КП «ЖУК» - Фіндюкевич О.Г. (пункт № 5 рішення). Крім того, зазначені договори повинні були бути підписані протягом 5 календарних днів з дня прийняття цього рішення (пункт 4.1 рішення). Також звертає увагу суду, що в додатках до позовної заяви КП «ЖУК» надало тільки першу сторінку рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 78 від 13.02.2017, а другу не надало умисно. Вважає, що ненаданням другої сторінки рішення виконкому КП «ЖУК» намагалося ввести в оману Господарський суд Харківської області. Більш того, обслуговування КП «ЖУК» будинку № 70, що на м-н № 4, в м. Лозова, Харківської області, здійснюється з 2017 року без будь-яких договорів. На думку відповідача, в травні 2024 року був підписаний договір № 42 від 03.05.2024, оскільки КП «ЖУК» стало зрозуміло, що мешканці будинку № 70, що на м-н № 4, в м. Лозова, Харківської області хочуть найняти іншого управителя. Також зазначає, якщо припустити, що договір № 42 від 03.05.2024 є чинним, то згідно п. 40 останнього, з 01.08.2025 цей договір втратив чинність, так як рішення про створення ОСББ в будинку № 70, що на м-н № 4, в м. Лозова, Харківської області було прийнято до 01.06.2025. Отже вважає, що у КП «ЖУК» відсутні будь-які підстави для пред'явлення позову, так як воно не має ніякого відношення до будинку № 70 в силу нікчемності договору № 42 від 03.05.2025.
01 вересня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд розцінює як додаткові пояснення на заперечення на відповідь на відзив (вх. № 19867), в якому не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що твердження відповідача щодо підписання договору можливе тільки начальником УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області - Залізінський О.М. (пункт № 3 рішення) та директором КП «ЖУК» - Фіндюкевич О.Г. (пункт № 5 рішення) вважає хибним, оскільки відповідач не вірно трактує пункти Рішення та зазначає, що у пункті 5 Рішення викладено: «Доручити комунальному підприємству «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (Фіндюкевич О.Г.) довести до відома співвласників багатоквартирних будинків, які входять до об'єкту конкурсу, інформацію про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, шляхом розміщення на зворотньому боці платіжних документів, а також на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них відповідного оголошення, яке має мітити повне найменування управителя, його контактні телефони, номер та дату укладення договору,ціну послуги.». А пунктом 4.1. Рішення доручено управлінню житлово-комунального господарства та будівництва міської ради (Залізінський О.М.): Укласти з комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок, що входив до об'єкту конкурсу протягом 5 календарних днів з дня прийняття цього рішення. Але 14.02.2017 Наказом КП «ЖУК» № 23-к трудовий договір з директором Фіндюкевич О.Г. припинено. Та 15 лютого 2017 року розпорядженням Лозівської міської ради №44-к на посаду директора КП «ЖУК» призначено Ткаченка В.О., про що КП «ЖУК» 15.02.2017 видано відповідний Наказ № 22-к про прийняття на роботу. Отже з 15.02.2017 року по 25 березня 2019 року включно (наказ КП «ЖУК» № 45-к від 25.03.2019) керівником КП «ЖУК» був Ткаченко В.О., який на теперішній час є директором ТОВ «Сервіс Контроль». На виконаня Рішення Лозівської міської ради саме директор КП «ЖУК» Ткаченко В.О. повинен був укласти договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок між КП «ЖУК» і управлінням житлово-комунального господарства та будівництва міської ради. З невідомих позивачу причин договір укладено не було. На той час і по 02.05.2024 КП «ЖУК» фактично надавало послуги з управління багатоквартирним будинком співвласникам багатоквартирного будинку № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області. 03.05.2024 між Співвласниками багатоквартирного будинку № 70 за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м-н 4 в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області в особі начальника Управління Пономаря М.Г. (Замовник) та КП «ЖУК» в особі в.о. директора Гоняна А.Ж. (Управитель) було укладено Договір № 42 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до умов Договору управителем та надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області є КП «ЖУК» Лозівської міської ради. За весь час надання послуг з управління багатоквартирним будинком від мешканців вище зазначеного будинку скарг щодо неякісного надання послуг Управителем не надходило. Вважає, що наразі цей договір діючий, правові підстави для його розірвання відсутні. Щодо твердження відповідача про обслуговування КП «ЖУК» будинку № 70, що на м-н № 4, в м. Лозова, Харківської області, здійснюється з 2017 року без будь-яких договорів, позивач зазначає, що сторонами здійснювались дії, направлені на виконання своїх зобов'язань за договором, а саме: КП «ЖУК» надавав співвласникам будинку № 70 м-н 4, м.Лозова Харківської області послугу з управління багатоповерховим будинком, а співвласники її отримували та сплачували за неї відповідну суму грошей. Позивач вважає, що відповідачем не надано жодного та допустимого доказу, який спростовував би зазначені порушення, допущені при складанні Протоколу.
Ухвалою суду від 11.09.2025 було задоволено клопотання (вх. №18525 від 12.08.2025) та залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Сервіс контроль" (код ЄДРПОУ 38076249) та відкладено підготовче засідання на 02 жовтня 2025 року об 11:45.
16 вересня 2025 року третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Сервіс контроль" надала до суду письмові пояснення (вх. № 21301 та вх. № 21312), в яких зазначає, що КП «ЖУК» до позовної заяви не долучило жодного доказу на підтвердження інформації УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області від 06.05.2025, що у житлових приміщеннях вищевказаного багатоквартирного будинку значиться набагато більше співвласників квартир або інші власники та співвласники. Також відповідач вказує, що позивач зазначив про смерть семи мешканців багатоповерхового будинку, отже останні не могли підписати Протокол № 1 зборів співвласників зазначеного будинку. На думку ТОВ «Сервіс контроль» вищевказані міркування КП «ЖУК» є безпідставними та необґрунтованими, так як: по-перше: в Протоколі № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, б. 70, в абзаці третьому першого розділу зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники багатоквартирного будинку. Тобто ставити підписи в Протоколі № 1 мають право не тільки співвласники багатоквартирного будинку, а і їх представники. По-друге: в квартирах які належали померлим особам мешкають їх спадкоємці, які на даний час не оформили належним чином право власності, яке має наступні ознаки: право володіння, право користування та право розпорядження. Тобто на даний час у осіб/спадкоємців, які ставили підписи замість померлих є право володіти і користуватися квартирою. Відсутнє тільки право на розпорядження квартирою. З чого можливо зробити висновок, що ці особи, підписуючи Протокол № 1 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, так як вони скористувалися своїми правами, які вони мають після смерті спадкодавців. По-третє: твердження з описової частини позовної заяви, що у житлових приміщеннях вищевказаного багатоквартирного будинку значиться набагато більше співвласників квартир і щоб набрати більше половини підписів мешканців будинку, треба мати більше підписантів - є таким, що відповідає вимогам ст. 10 ЗУ «Про ОСББ», оскільки підписи в Протоколі № 1 мають право ставити представники власників квартир багатоквартирного будинку. По-четверте: КП «ЖУК» не надало жодного доказу, який би свідчив, що підписи в Протоколі № 1 поставили неналежні особи. Таким чином вважає, що встановлено наявність беззаперечного волевиявлення співвласників будинку щодо здійснення управління будинком іншою юридичною особою ніж КП «ЖУК» та, відповідно, дострокового розірвання Договору № № 42 від 03.05.2024, право на яке передбачено нормами чинного законодавства та положеннями договору. Відповідних обставин КП «ЖУК» у позовній заяві також не спростовано. ТОВ «Сервіс контроль» наголошує, що передбачене законодавчою нормою право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вказаного строку, в зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог КП «ЖУК» в повному обсязі.
22 вересня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь пояснення третьої особи (вх. № 21910), в якому зазначає, що у поясненнях третя особа не спростовує жодних обставин та фактів порушення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", прав і законних інтересів співвласників багатоквартирного будинку №70 за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 4 та його управителя КП «ЖУК», які зазначено у позовній заяві. Також третя особа у поясненнях не надала жодного доказу, який би свідчив, що підписи в Протоколі № 1 поставили належні особи, не надала відповідних документів, якими надано право іншим особам підписувати протокол замість співмешканців-власників і співвласників квартир у зазначеному будинку, не надала жодних пояснень щодо причини, з якої не був запрошений на збори уповноважений представник прав та інтересів Лозівської міської територіальної громади, як співвласник квартир та нежитлових приміщень у зазначеному багатоквартирному будинку, якому надано право розпоряджатися майном Лозівської МТГ Харківської області. Усі твердження, заперчення та міркування, надані третьою особою в поясненнях на позовну заяву вважає невірними та не обґрунтуваними, оскільки вони не містять вказівки на її незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надала разом із поясненнями будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача.
23 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свистун А.В. надав до суду відзив (вх. 21959), в якому повторно зазначив заперечення проти задоволення позову, які були наведенні у поданих відповідачем заявах по суті справи.
Ухвалою суду від 02.10.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23 жовтня 2025 року об 11:45.
Представник позивача у судове засідання 23.10.2025 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Було надано клопотання (вх. №24557 від 22.10.2025) про відкладення розгляду справи № 922/2348/25 у зв'язку з неможливістю представника позивача прийняти участь у судовому засіданні 23 жовтня 2025 року об 11 год. 45 хв через знаходження представника позивача на лікарняному. Також просить здійснювати подальший розгляд справи за участю представника КП “ЖУК».
Відповідач явку свого повноваженого представника в призначене судове засідання 23.10.2025 не забезпечив, будь-яких письмових заяв не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судовому засіданні 23.10.2025 проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні. Щодо клопотання Позивача про відкладення розгляду справи заперечував, вважає, що проведення засідання з розгляду справи по суті можливе за відсутністю представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні, з урахуванням того, що з боку представника Ппозивача не надано жодного доказу на підтвердження обставин не можливості представника прийняти участь у судовому засіданні, а саме: знаходження представника на лікарняному та неможливості задіяти іншого представника чи іншої обґрунтованої причини, яка б надала змогу суду задовольнити дане клопотання.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
В силу приписів ст. 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст.6, 120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання пояснень, доказів, заперечень на позов та участь у судовому засіданні.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, пояснення третьої особи, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 13 лютого 2017 року № 78 комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області призначено управителем багатоквартирних будинків, які перебували на його балансі. В тому числі багатоквартирний будинок № 70 що на м-ні 4 у м. Лозова Харківської області станом на 13 лютого 2017 року також перебував на балансі управителя.
Пунктом 5 Рішення зазначено: «Доручити комунальному підприємству «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (Фіндюкевич О.Г.) довести до відома співвласників багатоквартирних будинків, які входять до об'єкту конкурсу, інформацію про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, шляхом розміщення на зворотному боці платіжних документів, а також на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них відповідного оголошення, яке має мітити повне найменування управителя, його контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги.».
А пунктом 4.1. Рішення доручено управлінню житлово-комунального господарства та будівництва міської ради (Залізінський О.М.): Укласти з комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок, що входив до об'єкту конкурсу протягом 5 календарних днів з дня прийняття цього рішення.
14.02.2017 Наказом КП «ЖУК» № 23-к трудовий договір з директором ОСОБА_2 припинено. Та 15 лютого 2017 року розпорядженням Лозівської міської ради №44-к на посаду директора КП «ЖУК» призначено Ткаченка В.О., про що КП «ЖУК» 15.02.2017 видано відповідний Наказ № 22-к про прийняття на роботу. Отже з 15.02.2017 року по 25 березня 2019 року включно (наказ КП «ЖУК» № 45-к від 25.03.2019) керівником КП «ЖУК» був Ткаченко В.О., який на теперішній час є директором ТОВ «Сервіс Контроль» (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача).
На виконання Рішення Лозівської міської ради саме директор КП «ЖУК» ОСОБА_3 повинен був укласти договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок між КП «ЖУК» і управлінням житлово-комунального господарства та будівництва міської ради. Проте договір укладено не було.
На той час і по 02.05.2024 КП «ЖУК» фактично надавало послуги з управління багатоквартирним будинком співвласникам багатоквартирного будинку № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області.
03 травня 2024 року між Співвласниками багатоквартирного будинку № 70 за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м-н 4 в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області в особі начальника Управління Пономаря М.Г. (Замовник) та КП «ЖУК» в особі в.о. директора Гоняна А.Ж. (Управитель) було укладено Договір № 42 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до умов Договору управителем та надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області є КП «ЖУК» Лозівської міської ради.
26 травня 2025 року на адресу КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області надійшов лист від уповноваженої особи ОСОБА_1 , до якого додана копія Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська обл., м. Лозова, м-н 4, буд.70 (далі - Протокол).
У листі уповноважена особа повідомила, що 15 квітня 2025 року у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 відбулись збори співвласників та прийнято рішення щодо обрання управителем будинку Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Контроль»; договір на управління вищезазначеного будинку, укладений між КП «ЖУК» та УЖКГБ міської ради, просить вважати розірваним з 01.07.2025; крім того, просить передати будинок управителю ТОВ «Сервіс Контроль», у відповідності до діючого законодавства України; відповідь по результату звернення просить направити на адресу ТОВ «Сервіс Контроль», у строки визначені законодавством України.
Згідно Протоколу зборів загальна кількість співвласників відповідного багатоквартирного будинку - 192 особи.
Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку -10 487,90 м2.
У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 110 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6 405,98 м2.
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 110 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 405,98 м2.
На розгляд порядку денного зазначених зборів було винесено наступні питання:
1. Визначення управителя, затвердження умов договору з управителем.
2. Обрання уповноваженої особи співвласників під час укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, та подання заяви до КП «ЖУК» міської ради про дострокове розірвання договору на надання послуг з управління багатоквартирним будинком, надання повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету.
За результатами розгляду питань порядку денного прийняті рішення щодо:
1.Визначення управителем багатоквартирного будинку - ТОВ «Сервіс Контроль», код ЄДРПОУ 38076249 та затвердження умов договору в запропонованій редакції;
2.Обрання уповноваженою особою співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контрою за його виконанням, наданням повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету - співвласника ОСОБА_1 .
Згідно Протоколу особами, що його склали та готували відповідні відомості, необхідні для заповнення Протоколу є: ОСОБА_4 - власник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 - власник квартири АДРЕСА_4 та ОСОБА_5 - співвласник квартири АДРЕСА_5 у відповідному будинку.
КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області не погоджується з таким рішенням, оформленим Протоколом №1 (без дати) і вважає його незаконним та недійсним, складеним з грубим порушенням процедури проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку, передбаченої Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та таким, що порушує права та законні інтереси управителя і співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі №1 (без дати), не відповідають дійсним обставинам.
Також не погоджуючись з діями ініціативної групи, 05.06.2025 року, КП «ЖУК» в порядку ст.214 КПК звернулось до Лозівського районного відділу поліції ГУ національної поліції в Харківський області з заявою про вчинення злочину, передбаченого п.1 та п.4 ст.358 Кримінального кодексу України. СВ ГУНП в Харківській області Лозівського РВП від 06.06.2025 року розпочато досудове розслідування за фактом підробки підписів осіб під час проведення зборів співвласників багатоповерхового будинку АДРЕСА_6 та використання підроблених документів у власних цілях. Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120225221110000687 від 06.06.2025. Наразі кримінальну справу не закінчено і кінцеві результати розгляду відсутні.
КП «ЖУК» посилається на ті обставини, що звертався з позовною заявою до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, проте ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 на підставі ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження по справі № 629/4555/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про скасування Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 було відмовлено.
Зазначена ухвала ґрунтується на тому, що суб'єктний склад учасників спору, та сам предмет спору, де суд дійшов до висновку у вказаних правовідносинах між сторонами виникли у зв'язку з господарською діяльністю позивача та мають господарський характер, а позов, заявлений КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до відповідача стосується господарських відносин, як наслідок, даний спір підлягає вирішенню в господарському суді.
Враховуючи висновки зазначеної ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 у справі № 629/4555/25 КП «ЖУК» звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області.
Предметом даного позову, з яким звернувся до господарського суду, є скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
В обґрунтування визначення Позивачем вимог у позові (з урахуванням поданих пояснень) Відповідача - фізичну особу ОСОБА_1 , перший зазначає про те, що саме уповноважена особа, що обрана загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , надала заяву про розірвання договору з Управителем до КМ «ЖУК» разом з Протоколом № 1.
Крім того, Позивач посилається на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 по справі № 629/4555/25, в якій суд зазначив, що спір пов'язаний з діяльністю позивача по управлінню будинком, та припиненням управління будинком 70, у зв'язку з обранням на зборах співвласників управителя вказаного будинку ТОВ «Сервіс Контроль». Тобто, спір виник у зв'язку з господарською діяльністю Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, а отже правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер та посилається на практику Верховного Суду, де Велика Палата звертала увагу на те, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі №921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі №813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі №804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
За приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за пунктами 1, 3 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом частин 1-3 ст. 3 ГК України (чинний на момент спірних правовідносин), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 ЦК України).
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; та управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно ч. 1 ст. 9 цього Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника) (частина сьома статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Статтею 11 цього Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), згідно зі статтею 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору (частина перша статті 1, 9, пункт 1 частини другої статті 21 Закону № 2189-VIII).
За змістом частини першої статті 15 Закону № 2189-VIII договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Тобто надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов'язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.
Аналогічний висновок зазначений Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.01.2022 у справі № 756/9372/19.
Збори є способом вираження спільної волі власників квартир і нежитлових приміщень, що, згідно із законом, є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
На таких зборах приймаються рішення щодо управління будинком, що можуть стосуватися будь-яких аспектів його експлуатації та утримання.
За своєю правовою природою рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Протокол загальних зборів є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами та є формою волевиявлення співвласників, оскільки він фіксує спільне рішення щодо управління будинком, яке приймається шляхом голосування.
У постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 750/7747/22, в якій розглядався позов власника однієї з квартир до ТОВ «Стрілецька набережна» про визнання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком недійсними. Позивач зазначив, що співвласниками будинку не було створене ОСББ. Натомість, були укладені договори про надання послуг з управління будинком із ТОВ «Стрілецька набережна». До відносин між сторонами застосовувались положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19 спори повинні розглядатися господарськими судами - якщо спірні правовідносини у вказаних справах стосувались порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації об'єднань, організацій; спори повинні розглядатися судами загальної юрисдикції - якщо спір у справі стосується реалізації прав та виконання обов'язків позивача у межах здійснення ним як співвласником володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг; хоча у процитованих рішеннях Верховний Суд не формував позицію щодо підсудності таких справ, втім, Верховний Суд неодноразово розглядав справи про визнання незаконним та скасування рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку власне в порядку цивільного провадження.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20).
Необхідно розмежовувати спори за участю співвласників багатоквартирного будинку в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і спірні відносини стосуються порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та спори за участю співвласників багатоквартирного будинку, якщо рішення щодо майна багатоквартирного будинку прийнято зборами співвласників багатоквартирного будинку на підставі Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Подібний висновок виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 461/10178/21.
КП «ЖУК» є окремою юридичною особою та не є співвласником багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м- н 4, буд.70.
А співвласники багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м- н 4, буд.70 не є учасниками КП «ЖУК» та ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що учасниками зборів співвласників багатоквартирного будинку були лише фізичні особи та спірні відносини не стосуються порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), оскільки у Протоколі № 1 співвласники зафіксували лише факт прийняття спільного рішення загальними зборами та є формою волевиявлення співвласників щодо управління будинком. Відносини КП «ЖУК» зі співвласниками багатоквартирного будинку ґрунтуються на договорі, а не на корпоративних правах.
А тому віднесення спору в частині позовних вимог про скасування протоколу зборів співвласників (оскарження рішення зборів співвласників, які не створили ОСББ) до юрисдикції господарських судів необґрунтовані тому, що є спором між управителем і фізичними особами - співвласниками. За суб'єктним складом такий спір належить до цивільної юрисдикції, отже спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Адже однією зі сторін є уповноважена особа співвласників, які є фізичними особами, а спір виникає з правовідносин щодо управління спільним майном, що за своєю суттю є цивільним.
Враховуючи викладене та суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, судом встановлено, що звертаючись до господарського суду з зазначеним позовом Позивачем обрано Відповідача фізичну особу, яка є представником співвласників багатоквартирного будинку, які можуть управляти будинком самостійно, без створення юридичної особи, шляхом прийняття рішень на загальних зборах відповідно до закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», без створення постійно діючого органу, а отже даний Відповідач є неналежним у розумінні сукупності обставин, а у розумінні належності до господарської юрисдикції, як це встановлено статтею 20 ГПК України, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що Позивачем не надано жодного доказу, що він є одним з співвласників багатоквартирного будинку (здійснюючи реалізацію захисту своїх прав як співвласник багатоквартирного будинку на участь в управлінні будинком) та/або що даний протокол був прийнятий із порушенням у розумінні вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирного будинку", зокрема, порушено порядок скликання та проведення установчих зборів; рішення установчих зборів прийняті за відсутності необхідної кількості голосів (кворуму), а також із перевищенням повноважень, як установчих зборів, так і правлінням ОСББ.
Положеннями частини першої статті 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням уважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 42).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК).
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати з оплати судового збору залишаються за Позивачем у зв'язку з відмовою судом у позові.
З підстав викладеного та наявною загрозою, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні перебої зі світлом та у роботі програмного забезпечення щодо виходу в інтернет, сайтів Судової влади України, Єдиного державного реєстру судових рішень, навантаження та великий обсяг роботи покладений на суди, дослідження та обробки надвеликого обсягу інформації щодо застосування законодавства, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 238 ГПК України, а тому повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2025 року у справі № 922/2348/25 складено за межами ст. 238 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено "13" листопада 2025 р.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін