Справа № 345/6513/23
Провадження № 22-ц/4808/1100/25
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Максюта
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та стягнення комунальних платежів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Онушканичем В. В. 15 травня 2025 року в м. Калуш Івано-Франківської області, повний текст якого складено 23 травня 2025 року,
У провадженні Івано-Франківського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та стягнення комунальних платежів.
18 вересня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника апелянтки ОСОБА_2 - адвоката Сендецького В.Р. про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області розглядається справа № 345/4914/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав його фіктивності.
Вважає, що під час розгляду цієї справи можуть бути вирішені питання, що стосуються заявлених позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та стягнення комунальних платежів. Тому розгляд справи № 344/4914/25 має суттєве значення для прийняття рішення в даній справі, а у разі не зупинення провадження у даній справі буде порушено конституційні права сторін на належний, повний та всебічний розгляд даної справи.
Просить зупинити провадження у справі № 345/6513/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та стягнення комунальних платежів, до набрання законної сили судовим рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі № 345/4914/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав його фіктивності.
Вислухавши думку позивачки, перевіривши доводи заявника та дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Положеннями статей 251, 252 ЦПК України встановлено обов'язок та право суду зупинити провадження у справі.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених статтею 252 ЦПК України, має право як на зупинення, так і на відмову в зупиненні провадження у справі.
До того ж, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, а відтак, і права учасників процесу. Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.).
Представник апелянта ОСОБА_2 адвокат Сендецький В.Р. у клопотанні зазначає, що розгляд справи та прийняте рішення у справі №345/4914/25 вплине на розгляд даної справи та матиме преюдиційне значення для вирішення даного спору.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Однак рішення у справі №345/4914/25, яке на думку заявника буде мати значення для забезпечення повноти та всебічності розгляду справи №345/6513/23, не є підставою для зупинення провадження по цій справі. Судами розглядалася справа №345/1513/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили у цій справі відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Предмет спору у даній справі (виселення із житлового приміщення) не пов'язаний із предметом спору у справі 345/4914/25 (визнання договору недійсним), оскільки ці предмети не є об'єктом одних і тих самих правовідносин, які виникли між сторонами цього спору через різну матеріально-правову суть спорів та різні обставини, що підлягають доказуванню у спорах, які базуються на вимогах позивачів, а також предмети спорів випливають з різних юридичних фактів і правовідносин з різними учасниками. Тому суд не може розглядати їх у межах однієї справи через відмінність сторін у спорі.
Виходячи з предметів спорів та складу учасників судового розгляду, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справи до вирішення справи № 345/4914/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та стягнення комунальних платежів.
Таким чином, клопотання представника апелянтки ОСОБА_2 адвоката Сендецького В.Р. не дає підстав для висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі, а тому колегія суддів вважає, що в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 222, 251, 381 ЦПК України, суд
Відмовити представнику відповідачки ОСОБА_2 адвокату Сендецькому В. Р. у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 345/4914/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав його фіктивності.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і окремо від рішення суду у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач: І.О. Максюта
Судді: Л.В. Василишин
В.М. Барков
Повний текст ухвали складено 14 листопада 2025 року.