вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/886/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Подільський лісовий офіс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс"
про стягнення заборгованості в розмірі 25 398 ,12 грн
Представники сторін в судове засідання не з'явились
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Подільський лісовий офіс" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 25 398,12 грн.
Ухвалою суду від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.10.2025.
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено на 13.11.2025.
В судове засідання 13.11.2025 сторони не забезпечили явки уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановлений законом строк, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно довідок про доставку електронних листів ухвали суду від 26.09.2025 та 21.10.2025 з повідомленням про дату, час і місце судових засідань доставлені до електронного кабінету позивача та відповідача.
Довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Між Державним підприємством "Славутське лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України") (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" (надалі - Відповідач) було укладено Договір поставки Товару, а саме: лісоматеріалів круглих.
Державне підприємство "Славутське лісове господарство" станом на подання позовної заяви припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ - 44768034), що підтверджується Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 888 від 28 жовтня 2022 року та витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 вересня 2025 року.
Відповідно до передавального акта балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Державного підприємства "Славутське лісове господарство", яке координується Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 03 січня 2023 року, який затверджено Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 107 від 11 січня 2023 року усі активи та пасиви були передані від Державного підприємства "Славутське лісове господарство" на баланс філії "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Філію "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" припинено шляхом її закриття
відповідно до Наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" № 1897 від 18 жовтня 2024 року та підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 137775964221 від 31 березня 2025 року.
Філія "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" передала усі активи та пасиви на балансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", що підтверджується витягом з передавального акта активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше від 31 грудня 2024 року. Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" № 2325 від 31 грудня 2024 року було затверджено в тому числі передавальний акт філії "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
01 березня 2022 року Державне підприємство "Славутське лісове господарство" підписало з свого боку два примірники Договору та направило для підписання Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" Договір №5. Проте, Відповідачем не було повернуто примірник Договору із його підписами.
Позивач зазначає, що Державне підприємство "Славутське лісове господарство" не отримувало підписаний примірник договору від Відповідача, Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю усних домовленостей та усного договору, тобто договору у спрощеній формі за умовами якого Державне підприємство "Славутське лісове господарство" зобов'язане передати товар, а Відповідач прийняти його та оплатити.
В період з 02.03.2022 року по 03.03.2022 року Державне підприємство "Славутське лісове господарство" поставило товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс", що підтверджується:
1) Товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ЛІС) серії ХМА № 308640 від 02.03.2022;
2) Видатковою накладною № ТТН000000000001004 від 02.03.2022 року, яка містить підпис та печатку Відповідача;
3) Товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ЛІС) серії ХМБ № 990796 від 03.03.2022 року;
4) Видатковою накладною № ТТН000000000001009 від 03.03.2022 року, яка містить підпис та печатку Відповідача.
На підтвердження наявності заборгованості між Державним підприємством "Славутське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2022 року, який містить підписи та відбитки сторін.
Таким чином Позивачем поставлено товар на загальну суму 25 398, 12 грн.
14 квітня 2025 року філією "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" було надіслано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" претензію вих. № 3779/38-9-1-2025 від 09 квітня 2025 року, відповідно до якої філія "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" вимагала від Відповідача сплатити заборгованість в розмірі 25 398,12 грн протягом 7 (семи) днів з моменту отримання претензії.
Відповідно до інформації з вебсайту АТ "Укрпошта" за трек- номером: 3000000027821 Відповідач отримав претензію 24.04.2025 року. Проте, Відповідачем не було перераховано жодного платежу з метою погашення наявної заборгованості.
Відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 25 398,12 грн суду не надав.
Таким чином, дані обставини стали причиною для звернення позивачем до суду з даним позовом та є предметом даного спору.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, суб'єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори купівлі-продажу товару, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документа за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі видаткових накладних, які у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та Цивільного кодексу України, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов'язань, зокрема обов'язку щодо сплати коштів.
Враховуючи те, що позивач та відповідач підписали та скріпили своїми печатками видаткові накладні, у якій вказано про поставку товару, його кількість, ціну, суд приходить до висновку, що між сторонами укладений договір поставки товару в спрощений спосіб.
Відповідно до висновків, викладених в Постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 916/36/22 від 30 листопада 2022 року: "Отже, суб'єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори поставки, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі видаткових накладних, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та ЦК України, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов'язань, зокрема обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар".
Видаткові накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Видаткова накладна №ТТН000000000001004 від 02.03.2022 року не містить посади особи, яка підписувала її, однак суд вважає, що даний недолік не є істотним та не може свідчити про непоставку товару, адже містить підпис та відтиск печатки Відповідача.
У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Аналогічні висновки встановлені в постанові Верховного суду у справі № 927/1187/23 від 10 квітня 2025 року.
Також судом встановлено, що Державне підприємство "Славутське лісове господарство" не виставляло рахунок Відповідачу. Проте, даний факт не може бути перешкодою щодо виконання обов'язку Відповідачем щодо оплати товару з огляду на таке.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду у справі № 910/32579/15 від 28 березня 2018 року, у справі № 923/712/17 від 22 травня 2018 року, у справі № 925/2028/15 від 21 січня 2019 року, у справі № 918/537/18 від 02 липня 2019 року, у справі № 905/2245/17 від 29 серпня 2019 року, у справі № 915/400/18 від 26 лютого 2020 року, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
Фактично Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що невиставлення/ ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити такий Товар. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товари, роботи або послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.
Згідно видаткових накладних № ТТН000000000001004 від 02 березня 2022 року та № ТТН000000000001009 від 03 березня 2022 року містилися банківські реквізити Державного підприємства "Славутське лісове господарство", а тому Відповідач мав змогу перерахувати кошти за поставлений товар за даними реквізитами.
За правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 692 Цивільного кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар у встановлений строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Подільський лісовий офіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 25 398,12 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З урахуванням вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", за подання до суду вказаної позовної заяви Рівненською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 * 0,8).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" (35841, Рівненська область, Острозький район, с. Грем'яче, вул. Центральна, буд. 80, ЄДРПОУ 33707409) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Подільський лісовий офіс" (58009, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 203А, код ЄДРПОУ 45495765) заборгованість в розмірі 25 389 (двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн 12 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14 листопада 2025 року.
Суддя А.М. Горплюк