14 листопада 2025 року Справа № 915/1541/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м.Миколаїв, 54020
електронна адреса: kanc_nach@ntec.mk.ua
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Китиця Людмили Сергіївни, АДРЕСА_1
про: стягнення 7 298,00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01-09/2381 від 22.10.2025 (вх.№14957/25 від 23.10.2025) до Фізичної особи - підприємця Китиці Людмили Сергіївни про стягнення основного боргу в сумі 6 125,89 грн., інфляційних втрат у розмірі 840,66 грн., 3% річних у розмірі 296,89 грн., пені у розмірі 34,56 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Індивідуальному договору про надання послуг з постачання теплової енергії №6146 від 01.11.2021, який є публічним договором приєднання, щодо сплати боргу за теплову енергію загальнобудинкових потреб (МЗК та допоміжних приміщень) та абонплати за період з листопада 2022 року по серпень 2025 рік.
Позивач у позовній заяві просить суд розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами.
Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву про відмову від позову (вх.№15702/25 від 07.11.2025) в якій зазначає, що 03.11.2025 відповідачем сплачено основний борг у розмірі 6 125,89 грн., а також просить суд: прийняти відмову від позову та повернути ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» 50% судового збору.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Дослідивши вищевказану заяву позивача (вх.№15702/25 від 07.11.2025) про відмову від позову, суд встановив, що заява відповідає приписам статті 191 ГПК України та підписана представником Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» - адвокатом Вірченко І.П., повноваження якої підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю № 01-09/26 від 01.01.2025, зі змісту якої вбачається наявність у адвоката права здійснювати від імені товариства, зокрема, такі дії як відмовитись від позову.
Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації його прав, тому суд приймає відмову позивача від позову.
Приписами частини 3 статті 191 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
Щодо питання про розподіл між сторонами судових витрат у вигляді судового збору.
Приписами ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до приписів ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн., на підтвердження чого суду надано платіжну інструкцію №599977121 від 26.09.2025.
Враховуючи наведені норми та обставини, у зв'язку з відмовою позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» щодо повернення 50% судового збору задовольнити та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514,00 грн, перерахований відповідно до платіжної інструкції №599977121 від 26.09.2025.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 14, 46, 130, 191, п.4 ч.1 ст.231, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмову від позову прийняти.
2. Закрити провадження у справі.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 18; ідентифікаційний код 30083966) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514,00 грн, перерахований відповідно до платіжної інструкції №599977121 від 26.09.2025.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Південно - західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.13 ч.1ст. 255 ГПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук