07 серпня 2025 року Справа № 915/281/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Єленич О.В.,
представника відповідача: Іноземцева Є.С.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вознесенський хлібзавод»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України»
в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тепла енергетична компанія»,
про: визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення та акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (для споживача, що не є побутовим),-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вознесенський хлібзавод» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Тепла енергетична компанія», в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення від 09.01.2025 про задоволення акту про порушення №01330 від 10.12.2024 та акт-розрахунок №12-01/2025 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (для споживача, що не є побутовим).
Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.03.2025. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепла енергетична компанія».
14.03.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.
18.03.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
24.03.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 24.03.2025 судом оголошено перерву до 28.04.2025.
Ухвалою суду від 28.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2025.
У судовому засіданні 26.05.2025 судом оголошено перерву до 14.07.2025.
14.07.2025 судом відкладено розгляд справи на 07.08.2025.
В ході розгляду справи та в судовому засіданні 07.08.2025 сторони підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
Третя особа явку повноважного представника у судові засідання не забезпечила, письмових пояснень щодо позову до суду не подала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 07.08.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 07.08.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.
01.10.2023 ТОВ “Вознесенський хлібзавод» підписало заяву-приєднання №МФ/100-094200AGJWCP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до якої приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, з наступними персоніфікованими даними: персональний ЕІС-код суб'єкта ринку природного газу 56ХР00000AGJW00N (а.с.13 зв.бік).
13.10.2022 між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та ТОВ “Тепла енергетична компанія» укладено договір №ДН13/10/22-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (а.с.14-17).
10.12.2024 працівниками МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було здійснено перевірку комерційного вузла обліку газу споживача - ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та складено акт технічної перевірки вузла обліку б/н від 10.12.2024, яким встановлено, що при перевірці виявлено порушення строку періодичної повірки лічильника (а.с.18).
Того ж дня, працівниками МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було складено акт №01330 від 10.12.2024 про порушення строку періодичної повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим (а.с.19).
У вказаному акті зазначено, що комісія ГРМ з розгляду акта буде проводити засідання 09.01.2025 о 14:00 за адресою м.Миколаїв, вул.Погранична, 159.
25.12.2024 МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» складено Протокол №588-1224 про направлення ЗВТ на позачергову повірку, в результаті чого було демонтовано лічильник газу Delta G-65, заводський номер 3404555662, строк повірки якого було прострочено, а на його місце встановлено лічильник газу Delta G-65, заводський номер 3403937104 (а.с.20).
25.12.2024 МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було складено Акт про усунення порушення встановленого актом про порушення №01330 від 10.12.2024 шляхом встановлення лічильника газу Delta G-65 заводський №3403937104 повіреного 20.12.2024 (а.с.21).
За результатами перевірки лічильника газу Delta G-65 заводський номер 3404555662 Миколаївською філією ДП «Одесастандартметрологія» було складено Протокол повірки лічильника газу №17П від 30.12.2024, в якому викладено висновок, що лічильник газу Delta G-65 заводський номер 3404555662 відповідає технічним вимогам та є придатним (а.с.21 зв.бік).
Також, Миколаївською філією ДП «Одесастандартметрологія» видано Свідоцтво №9/116 від 30.12.2024 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (лічильник газу роторний Delta S-Flow G65 заводський номер 3404555662). Таке свідоцтво чинне до 30.12.2026 (а.с.22).
Відповідно до паспорту ГРИС.408843ю005ПС коректору об'єму газу ВЕГА-1.01-ВБ-0,5-60-0,5-НЧ, заводський №07681, такий коректор повірений 04.01.2024. Повірка є дійсною до 04.01.2026 (міжповірочний інтервал - 2 роки) (а.с.23, 24).
Позивач стверджує, а відповідач не спростовує, що вказаний коректор об'єму газу функціонував сумісно з лічильником газу Delta G-65, заводський номер 3404555662, коректно й достовірно фіксував та передавав показання обсягу спожитого газу, в тому числі й після дати спливу строку повірки лічильника газу Delta G-65, заводський номер 3404555662.
30.11.2024 між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було складено та підписано акт №16436 приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року на загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу - 3159,11 куб.м (а.с.25).
30.11.2024 між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та ТОВ “Тепла енергетична компанія» складено та підписано акт №ТЕК00004648 приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року на загальну суму 61142,27 грн, з яких: 61014,71 грн - вартість 3159,11 куб.м природного газу, 127,56 грн - компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) (а.с.25 зв.бік).
19.12.2024 ТОВ “Вознесенський хлібзавод» за платіжною інструкцією №340 сплатив 61142,27 грн за актом №ТЕК00004648 від 30.11.2024 на користь ТОВ “Тепла енергетична компанія» (а.с.26 зв.бік).
31.12.2024 між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» складено та підписано акт №17150 приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року на загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу - 3765,54 куб.м (а.с.27).
31.12.2024 між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та ТОВ “Тепла енергетична компанія» складено та підписано акт №ТЕК00005537 приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року на загальну суму 76626,17 грн, з яких 74798,32 грн - вартість 3765,54 куб.м природного газу, 1583,36 грн - плата за добовий небаланс газу, 244,49 грн - компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) (а.с.27 зв.бік).
23.01.2025 ТОВ “Вознесенський хлібзавод» за платіжною інструкцією №10 сплатив 76626,17 грн за актом №ТЕК00005537 від 31.12.2024 на користь ТОВ “Тепла енергетична компанія» (а.с.28).
09.01.2025 відбулося засідання комісії з розгляду акту №01330 від 10.12.2024 про порушення.
ТОВ “Вознесенський хлібзавод» у письмових поясненнях вх.№МФ/100/1-ВХ-386-25 від 09.01.2025, звертало увагу МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» про достатність інформації про обсяг спожитого природного газу за листопад 2024 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №16436 від 30.11.2024, та за грудень 2024 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №17150 від 31.12.2024, а тому виходячи з приписів абз.2 п.8 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС підстави для здійснення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу для ТОВ “Вознесенський хлібзавод» за листопад - грудень 2024 року відсутні.
Також, у вказаних письмових поясненнях споживачем було висловлено прохання врахувати такі пояснення під час розгляду акту про порушення №01330 від 10.12.2024, та не здійснювати перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу за листопад - грудень 2024 року, не застосовувати до ТОВ “Вознесенський хлібзавод» інших фінансових санкцій та донарахувань, а також вважати визначений остаточним обсяг спожитого газу за листопад - грудень 2024 року, що встановлений згідно актів приймання-передачі природного газу №16436 від 30.11.2024 та актом приймання-передачі природного газу №17150 від 31.12.2024 (а.с.29).
За результатами засідання постійно діючої робочої комісії МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» по розгляду актів про порушення юридичними особами - споживачами природного газу вирішено задовільнити акт про порушення №01330 від 10.12.2024 та провести ТОВ “Вознесенський хлібзавод» нарахування з дати початку прострочення періодичної повірки до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (витяг з протоколу №2 від 09.01.2025) (а.с.97).
За супровідним листом №МФ/104/3-ВИХ-1190-25 від 31.01.2025 МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» направила ТОВ “Вознесенський хлібзавод» акт-розрахунок №12-01/2025 не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, за яким донараховано 194069,741 куб.м. природного газу на суму 3897143,94 грн, акт надання послуг №2024 та рахунком на оплату №2206 на вказану суму (а.с.30-32).
В супровідному листі №МФ/104/3-ВИХ-1190-25 від 31.01.2025 Миколаївська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» вимагала сплатити кошти в розмірі 3897143,94 грн протягом 7 (семи) днів з моменту отримання такого листа.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне:
- з акту-розрахунку вбачається, що МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» відповідно до вимог п.4 глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС був виконаний розрахунок обсягів споживання природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати початку прострочення періодичної повірки до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ;
- під час виконання розрахунку за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» не було взято до уваги приписи абз.2 п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, хоча позивачем було акцентовано на ці норми й підтверджено відповідними документами;
- в абз.2 п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС зазначено, що при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується;
- позивач стверджує, що спірний випадок підпадає під дію абз.2 п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, коли процедура визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу, що не є побутовим, передбачена главою 4 розділу XI Кодексу ГРС до ТОВ “Вознесенський хлібзавод» не застосовується, оскільки наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, і беззаперечними доказами цього є наступні документи: акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 №16436 та №№ТЕК00004648 за листопад 2024 року, від 31.12.2024 №17150 та №ТЕК00005537 за грудень 2024 року, якими зафіксовано загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу та розрахована вартість до сплати;
- за результатами перевірки лічильника газу Delta G-65 (заводський номер 3404555662) Миколаївською філією ДП «Одесастандартметрологія» у протоколі №17П дійшла висновку про те що такий лічильник газу відповідає всім технічним вимогам та є повністю придатним, в т.ч зроблено висновки, що: перевірка зовнішнього вигляду - відповідає; перевірка маркування та пломбування - відповідає; перевірка герметичності - відповідає; перевірка роботоздатності - відповідає; щодо результатів визначення основної відносної похибки також жодних відхилень не виявлено.
Посилаючись на такі обставини позивач вважає, що рішення комісії від 09.01.2025 та акт-розрахунок не відповідають вимогам законодавства, фактичним обставинами справи та є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:
- відповідач вказує, що норми п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлюють, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: 1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ;
- відповідач вважає, що на підставі п.п.1, 2 глави 7 розділу Х, пп.4 п.2 глави 2 розділу ХІ, п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС ним правомірно здійснено донарахування ТОВ “Вознесенський хлібзавод» необлікованих об'ємів (обсягів) спожитого природного газу визначеного за номінальною потужністю газового обладнання споживача за період з 11.10.2024 (перший день пропуску повірки лічильника) по 25.12.2024 (день встановлення на об'єкті газоспоживання позивача іншого лічильника);
- відповідач стверджує, що посилання позивача на можливість застосування у спірному випадку п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС є помилковим, оскільки 10.12.2024 працівниками МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» під час здійснення перевірки об'єкта газоспоживання позивача встановлено факт пропущення строку періодичної повірки ЗВТ. Факт пошкодження ЗВТ чи пломб на ЗВТ перевіркою не встановлено, тому застосування п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у спірному випадку є неможливим.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу». При цьому в преамбулі цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Пункт 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG), що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників, орієнтованість на потреби замовників, достатність потужності для потреб ринку природного газу та енергоефективність, а також можливості для виходу на ринок природного газу виробників газу з альтернативних джерел незалежно від обсягів виробництва.
Пунктом 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 (надалі - Кодекс ГРС).
Кодекс ГРС визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС).
Судом встановлено, що позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ «Миколаївгаз» як Оператором ГРМ, на підставі заяви приєднання №МФ/100-094200АG/WCP016 від 01.10.2023 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.13), а також з 13.10.2022 є споживачем природного газу за Договором №ДН13/10/22-20 від 13.10.2022 про постачання природного газу, укладеним з ТОВ «Тепла енергетична компанія» як постачальником (а.с.14-17).
Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 розділу Х Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Положеннями глави 7 розділу Х Кодексу передбачено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен, зокрема, завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2024 працівниками МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» було здійснено перевірку комерційного вузла обліку газу споживача - ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та складено акт технічної перевірки вузла обліку б/н від 10.12.2024 (а.с.18), в якому встановлено, що при перевірці виявлено порушення строку періодичної повірки лічильника, у зв'язку з чим працівниками АТ «Миколаївгаз» у присутності представника позивача складено акт №01330 від 10.12.2024 про порушення строку періодичної повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим (а.с.19).
В подальшому, на підставі пунктів 1, 2 глави 7 розділу Х, підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ, пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, відповідачем здійснено донарахування ТОВ “Вознесенський хлібзавод» необлікованих об'ємів (обсягів) спожитого природного газу визначеного за номінальною потужністю газового обладнання споживача за період з 11.10.2024 (перший день пропуску повірки лічильника) по 25.12.2024 (день встановлення на об'єкті газоспоживання позивача іншого лічильника).
При цьому, відповідач зазначає, що застосування вказаних норм Кодексу ГРС є правомірним, оскільки до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу належать, зокрема, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (п.п.1, 2 глави 7 розділу Х); власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки (пп.4 п.2 глави 2 розділу ХІ); відповідно, при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача, донарахування ТОВ «Вознесенський хлібзавод» необлікованих об'ємів (обсягів) спожитого природного газу має визначатись за номінальною потужністю газового обладнання споживача за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (п.4 глави 4 розділу ХІ).
На думку ж позивача, спірний випадок підпадає під дію абз.2 п.8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, оскільки справний та повірений коректор об'єму газу, який функціонував сумісно з лічильником газу Delta G-65, коректно й достовірно фіксував та передавав показання обсягу спожитого газу, в тому числі й після дати спливу строку повірки лічильника газу. Крім того, за результатами перевірки лічильника газу Delta G-65 заводський номер 3404555662 Миколаївською філією ДП «Одесастандартметрологія» було складено Протокол повірки лічильника газу №17П від 30.12.2024, в якому викладено висновок, що лічильник газу Delta G-65 заводський номер 3404555662 відповідає технічним вимогам та є придатним (а.с.21,22). Данні про об'єм спожитого у жовтні-грудні 2024 року природного газу, передані коректором були достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача; на їх підставі ТОВ «Тепла енергетична компанія» та ТОВ «Вознесенський хлібзавод» були складені акти приймання-передачі природного газу, якими зафіксовано загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу та розрахована вартість, яка сплачена споживачем в повному обсязі.
При прийнятті рішення судом взято до уваги, що за приписами абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку) (абз.1).
Абзац 2 пункту 8 передбачає, що при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.
Позивач стверджує, а відповідач не спростовує, що встановлений на підприємстві позивача коректор об'єму газу ВЕГА-1,01-ВБ-05-60-05-НЧ (заводський №07681) був своєчасно повірений; функціонував сумісно з лічильником газу Delta G-65 (заводський №3404555662); коректно й достовірно фіксував та передавав показання обсягу спожитого газу, в тому числі й після дати спливу строку повірки лічильника газу Delta G-65.
За результатами перевірки лічильника газу Delta G-65 (заводський №3404555662) Миколаївською філією ДП «Одесастандартметрологія» було складено Протокол повірки лічильника газу №17П від 30.12.2024, в якому зроблено висновок, що лічильник газу Delta G-65 (заводський №3404555662) відповідає технічним вимогам та є придатним, а також видане Свідоцтво про повірку №9/116 від 30.12.2024, яке підтверджує відповідність вказаного ЗВТ вимогам ДСТУ 9034:2020 (а.с.21, 22).
Верховним Судом у постанові від 02.12.2020 у справі №906/962/18 було зроблено висновок, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ (п.8.24.).
В подальшому, у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №914/993/21, Верховним Судом було зазначено про наявність підстав для уточнення висновку, викладеного у постанові від 02.12.2020 у справі №906/962/18, з огляду на таке:
«Відповідно до ч.4 ст.1 Кодексу ГРМ:
- коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;
- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.
З вказаних визначень слідує, що показання коректора об'єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу.
Таким чином, за наявності витоків газу на манометрі до лічильника та на фланцевому з'єднанні засувки до лічильника, лічильник не має об'єктивної можливості передавати правильні вихідні сигнали коректору, з огляду на що останній не може працювати коректно.
Отже, виходячи з технічного функціоналу коректора об'єму газу, наданого в Кодексі ГРМ (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об'єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об'єм газу.
Саме тому Об'єднана палата вважала помилковими та відхилила доводи скаржника про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об'єму газу та уточне нила висновок, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18 щодо застосування положень абз.9 п.6 гл.6 розд.X, п.4 та абз.2 п.8 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ шляхом наступного доповнення:
«За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ» (п.110 - 117).
Тобто, виходячи з висновків Верховного Суду, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об'єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об'єм газу.
Відповідно, у ситуації, коли за результатами повірки встановлена вірна робота лічильника, данні коректора можуть братись до уваги та вважатись достовірними для визначення об'єму газу за спірний період, оскільки «показання коректора об'єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу».
У п.121-123 постанови від 18.11.2022 Верховного Суду також зроблено наступні висновки:
« 121. Тобто ключовою вимогою для застосування абз.1 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРМ є наявність письмового повідомлення оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ / лічильника газу або пломби, зробленого до виявлення порушення оператором ГРМ (висновок щодо можливості застосування цієї норми при виявленні позаштатного режиму роботи викладений у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №911/2791/20, від 11.02.2021 у справі №927/770/18, 16.08.2022 у справі №910/1873/20).
122. Тоді як згідно з абз.2 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРМ процедура, передбачена цією главою, не застосовується при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та / або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі / коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача.
123. Отже, у абзацах 1 та 2 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРМ передбачені дві різні та самостійні підстави незастосування процедури, передбаченої цією главою».
Такий підхід, на думку суду, узгоджується з принципами пропорційності та розумності, оскільки за умови справності лічильника (за наслідками повірки) та наявності даних (коректора) достатніх для визначення обсягу спожитого позивачем природного газу, донарахування за номінальною потужністю є надмірним та невиправданим тягарем для споживача. Таким, що не відповідає вчиненому ним порушенню приписів Кодексу ГРМ.
Посилання відповідача на те, що застереження у абз.2: «а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується» має відношення лише для випадків порушень, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, суд вважає помилковим, оскільки конструкція вказаної норми свідчить про те, що вона має розповсюдження на всю главу 4 розд.XI Кодексу ГРМ, тобто і на п.4 цієї глави, який визначає дії Оператором ГРМ у разі виявлення ним пропущення строку періодичної повіки з вини споживача.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді та грудні 2024 року, між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» були складені та підписані акт №16436 приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року на загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу - 3159,11 куб.м (а.с.25) та акт №17150 приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року на загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу - 3765,54 куб.м (а.с.27).
На підставі вказаних обсягів газу, між між ТОВ “Вознесенський хлібзавод» та ТОВ “Тепла енергетична компанія» складено та підписано акт №ТЕК00004648 від 30.11.2024 приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року на загальну суму 61142,27 грн, з яких: 61014,71 грн - вартість 3159,11 куб.м природного газу, 127,56 грн - компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) (а.с.25 зв.бік) та акт №ТЕК00005537 від 31.12.2024 приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року на загальну суму 76626,17 грн, з яких 74798,32 грн - вартість 3765,54 куб.м природного газу, 1583,36 грн - плата за добовий небаланс газу, 244,49 грн - компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) (а.с.27 зв.бік).
Зазначені обсяги газу були у повному обсязі сплачені відповідачем за платіжною інструкцією №340 від 19.12.2024 (а.с.26 зв.бік) та платіжною інструкцією №10 від 23.01.2025 (а.с.28).
Таким чином, процедура визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу, що не є побутовим, передбачена главою 4 розділу XI Кодексу ГРС не мала застосовуватись до ТОВ “Вознесенський хлібзавод», оскільки наявні у розпорядженні Оператора ГРМ дані обчислювача/коректора об'єму газу ВЕГА-1,01-ВБ-05-60-05-НЧ (заводський №07681), за умови підтвердження повіркою справної роботи лічильника газу Delta G-65 (заводський №3404555662), були достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача за спірний період.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У відповідності до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що докази, надані позивачем на підтвердження достатності даних для визначення об'єму спожитого природного газу по об'єкту споживача у період пропущення строку періодичної повірки лічильника газу та, відповідно, наявність підстав, визначених абз.2 п.8 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ, не застосовувати щодо цього порушення приписи пп.1) п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ, є більш вірогідними, ніж доводи відповідача наведені в обґрунтування донарахування ТОВ «Вознесенський хлібзавод» необлікованих об'ємів (обсягів) спожитого природного газу за номінальною потужністю газового обладнання споживача за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (п.4 глави 4 розділу ХІ).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано до суду через систему «Електронний суд», то відповідно до приписів ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд вимоги немайнового характеру в спірному випадку становить 2422,40 грн (3028,0 грн х 0,8), який слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
При цьому, судом встановлено, що позивачем за платіжною інструкцією №37 від 10.02.2025 по даній справі сплачено 58457,16 грн судового збору (а.с.12, 13).
Таким чином, судовий збір в сумі 56034,76 грн може бути повернуто судом з державного бюджету за клопотанням позивача, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення від 09.01.2025 про задоволення акту про порушення №01330 від 10.12.2024 та акт-розрахунок №12-01/2025 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (для споживача, що не є побутовим).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (54000, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.159; ідент.код 45192910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вознесенський хлібзавод» (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ(з), вул.Хлібозаводська, буд.10; ідент.код 00376716) 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 14.11.2025.
Суддя М.В.Мавродієва