ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2025Справа № 910/12285/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма"
про забезпечення позову
у справі № 910/12285/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма"
до Державного підприємства "Сетам"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та ОСОБА_1
про визнання електронного аукціону таким, що не відбувся та зобов'язання повернути гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіма" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати електронний аукціон від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811), проведений Державним підприємством "Сетам", таким, що не відбувся;
- зобов'язати Державне підприємство "Сетам" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма" сплачений гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
09.10.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 09.10.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12285/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та ОСОБА_1 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 19.11.2025.
10.11.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, яка 10.11.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма" про забезпечення позову було повернуто заявнику.
13.11.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, яка 13.11.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони ДП "Сетам", його структурним підрозділам, працівникам, операторам електронних майданчиків та іншим залученим особам вчиняти будь-які дії щодо повторного виставлення на продаж, реалізації, зміни статусу, коригування або видалення інформації про лот №583445 (аукціон № 578811) до набрання законної сили рішенням суду в справі №910/12285/25;
- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу вчиняти будь-які виконавчі дії, спрямовані на повторну передачу спірного майна для реалізації або участь у повторних торгах до завершення розгляду справи №910/12285/25;
- накладення арешту на грошові кошти ДП "Сетам", що перебувають на його банківських рахунках, у сумі 1 002 950,00 грн, у межах заявленої вимоги про повернення гарантійного внеску;
- зобов'язання ДП "Сетам" зберегти всі технічні дані електронної торгової системи, що стосуються аукціону за лотом № 583445 (аукціон № 578811), включаючи, але не обмежуючись: протоколами торгів; журналами (логами) змін статусів; технічними журналами подій; архівними копіями сторінок лоту; іншими даними системи, що підтверджують перебіг торгів.
13.11.2025 третьою особою-1 сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на заяву про забезпечення позову, які 13.11.2025 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Предметом заявленого позову є вимога позивача про визнання електронного аукціону таким, що не відбувся та зобов'язання повернути гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн.
Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
При цьому, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
З наведеного слідує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП "Сетам", його структурним підрозділам, працівникам, операторам електронних майданчиків та іншим залученим особам вчиняти будь-які дії щодо повторного виставлення на продаж, реалізації, зміни статусу, коригування або видалення інформації про лот №583445 (аукціон № 578811) та заборони приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу вчиняти будь-які виконавчі дії, спрямовані на повторну передачу спірного майна для реалізації або участь у повторних торгах, заявник вказує на те, що предметом спору у даній справі є аукціон, його юридичні наслідки та доля сплаченого гарантійного внеску, що безпосередньо пов'язано з відповідними діями відповідача в системі електронних торгів ДП "Сетам". На думку позивача, невжиття заходів забезпечення створює реальний та доведений ризик того, що відповідач або інші суб'єкти системи електронних торгів можуть: ініціювати повторний продаж спірного майна; змінити статус лота; сформувати нові протоколи щодо аукціону; видалити або модифікувати технічні дані, лог-записи, історію змін статусів лота; створити інший юридичний результат щодо спірного майна, відмінний від того, який є предметом позову. Відтак позивач наполягає, що такі дії фактично можуть змінити предмет спору, ускладнюють або унеможливлюють виконання майбутнього судового рішення, порушать принцип правової визначеності та зведуть нанівець мету судового захисту.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").
Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити заявнику реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
В контексті обставин спору, вжиття перших двох заходів забезпечення позову, про які просить заявник, жодним чином не вливає на подальше виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами взагалі відсутній спір щодо майна, яке було предметом продажу на електронному аукціоні № 578811 (лот № 583445) - нежитлове приміщення адміністративного будинку загальною площею 128,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, буд. 7. Позивач не просить визнати його власником вказаного майна, захистити його право власності або будь-які похідні права щодо нежитлових приміщень.
Суд зазначає, що невжиття вказаних заходів забезпечення жодним чином не вплине на виконання рішення у цій справі, оскільки проведення повторних торгів не обмежує право позивача на повернення гарантійного внеску в разі задоволення позову та визнання аукціону таким, що не відбувся.
У свою чергу, вимоги про забезпечення позову шляхом заборони ДП "Сетам", його структурним підрозділам, працівникам, операторам електронних майданчиків та іншим залученим особам вчиняти будь-які дії щодо зміни статусу, коригування або видалення інформації про лот № 583445 (аукціон № 578811) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/12285/25; зобов'язання ДП "Сетам" зберегти всі технічні дані електронної торгової системи, що стосуються аукціону за лотом № 583445 (аукціон № 578811), включаючи, але не обмежуючись: протоколами торгів; журналами (логами) змін статусів; технічними журналами подій; архівними копіями сторінок лоту; іншими даними системи, що підтверджують перебіг торгів, не підлягають задоволенню, оскільки такі заходи забезпечення позову за своєю правовою природою є заходами забезпечення доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відтак вжиття таких заходів можливе лише внаслідок забезпечення доказів судом за окремою заявою позивача.
Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП "Сетам" суд зазначає наступне.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що він звернувся до ДП "Сетам" із письмовою вимогою про повернення гарантійного внеску, однак відповіді не отримав. На думку заявника, це свідчить про ухилення від виконання обов'язків та відсутність добросовісної поведінки відповідача
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Підставою для забезпечення позову є не наявність чи відсутність коштів у відповідача, а наявність підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №910/4050/17).
У заяві про забезпечення позову позивач посилається лише на неповернення відповідачем гарантійного внеску в добровільному порядку. Водночас обов'язок відповідача повернути цей внесок не встановлений рішенням суду, а відтак не є безумовним.
За висновком суду, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Однак самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відтак позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма" про забезпечення позову в справі № 910/12285/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай