04.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/300/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська Бізнес Група"
до відповідача Комунального підприємства "Коломия Екоагроліс"
про стягнення 100 935 грн 21 коп. 3% річних та 432 910 грн 19 коп. інфляційних втрат за несвоєчасність проведення розрахунків за Договором про надання послуг №1 від 12.03.2020,
за участю:
представника позивача Бакуна А. Ю.,
ухвалив таке рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 04.11.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська Бізнес Група" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Коломия Екоагроліс" про стягнення 87 174 грн 74 коп. 3% річних та 366 075 грн 25 коп. інфляційних втрат за несвоєчасність проведення розрахунків за Договором про надання послуг №1 від 12.03.2020.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 19.03.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 15.04.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
27.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника заявника надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №5063/25 від 27.03.2025).
02.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №5434/25 від 02.04.2025).
04.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх. №5601/25 від 04.04.2025).
09.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №5961/25 від 04.04.2025).
10.04.2025 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника відповідача (вх. №6220/25 від 10.04.2025).
19.05.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. №4311/25 від 19.05.2025), суд прийняв дану заяву та розглядає справу з врахуванням збільшених позовних вимог.
Ухвалою від 17.06.2025 суд призначив розгляд справи по суті на 17.07.2025.
17.07.2025 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника відповідача (вх. №11837/25 від 17.07.2025).
27.08.2025 суд заслухав позиції сторін та оголосив перерву у судовому засіданні до 29.09.2025.
29.09.2025 судове засідання не відбулося через технічні проблеми в роботі системи відеоконференцзв'язку, що підтверджується актом про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку № 22 від 29.09.2025, наступне судове засідання призначено на 15.10.2025.
15.10.2025 до суду надійшли клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від представників відповідача (вх. №16872/25 від 15.10.2025, вх. №16870/25 від 15.10.2025).
Ухвалою від 15.10.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04.11.2025.
04.11.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява (вих. №04/11/25) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №18032/25 від 04.11.2025).
Сторін належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи.
В судове засідання 04.11.2025 з'явився тільки представник позивача, представники відповідача подали клопотання про відкладення розгляду справи (№17981/25 від 03.11.2025 та №18038/25 від 04.11.2025).
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на, те що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором надання послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 2 657 446 грн 01 к. За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховано 432 910 грн 19 к. - інфляційних втрат, 100 935 грн 21 к. - 3% річних (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає:
- позовна заява про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є безпідставною, адже позивачем не враховано, що вирішення питання про стягнення 3% річних та інфляційних втрат напряму залежить від встановлення факту наявності заборгованості за Договором та по суті є додатковою вимогою;
- поведінка позивача є недобросовісною, оскільки позивач, знаючи, що він в усному порядку відмовлявся від виконання певних робіт, передбачених Договором, більше ніж через 4,5 роки після закінчення строку дії Договору, намагається стягнути кошти за акцесорним зобов'язанням, не виносячи на розгляд суду питання обґрунтованості суми боргу за основним зобов'язанням;
- просить звернути увагу, що останній акт передачі-приймання послуг (№50) складено 30.10.2020, а твердження позивача щодо надання відповідних послуг у листопаді 2021 нічим не підтверджуються;
- надано попередню суму витрат на професійну правничу допомогу.
У відповіді на відзив зазначено:
- відповідач визнав, що позивач направляв йому вимогу оплати заборгованості, проте жодним чином не відреагував на неї: не надав відповіді; не заперечив суму заборгованості; не сплатив суму боргу, що не є спірною;
- відповідач безпідставно і необґрунтовано зазначає понесені ним витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою;
- наголошує на тому, що звернення до суду із вимогою про стягнення основного боргу є правом позивача, а не обов'язком.
Письмова позиція позивача щодо даного спору викладена у запереченні від 09.04.2025 (вх. № 5961/24 від 09.04.2025).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
12.03.2020 між ТОВ «Станіславська Бізнес Група» (надалі - Позивач, «СБГ») та КП "Коломия Екоагроліс" (раніше - «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування») укладено Договір надання послуг №1.
Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник відповідно до умов цього Договору, зобов'язується надати комплекс послуг та робіт, а замовник прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг.
Відповідно до п. 1.2 Договору, виконання робіт здійснюється на сумарній площі земельних ділянок розміром не менше 707, 84 га, що знаходяться на території Коломийської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідно до п. 5.2.3 Договору, розрахунки можуть проводитися не в грошовому вигляді шляхом відвантаження Підряднику сільськогосподарської продукції.
Послідовність здавання послуг Підрядником та прийняття їх результатів Замовником передбачена п. 6.1.
Позивач на виконання умов договору виконав роботи на користь відповідача на загальну суму 2 657 446 грн 01 к., що підтверджується замовленнями на виконання робіт (надання послуг) та актами приймання-передачі таких послуг:
1. за Актом №1 від 14.04.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 1 059 717 грн 28 коп.;
2. за Актом №2 від 14.05.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 160 648 грн 80 коп.;
3. за Актом №18 від 26.06.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 142 500 грн 00 коп.;
4. за Актом №16 від 30.06.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 160 740 грн 00 коп.;
5. за Актом №26 від 15.07.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 231 898 грн 80 коп.;
6. за Актом №27 від 24.07.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 100 320 грн 00 коп.;
7. за Актом №29 від 12.08.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 246 398 грн 59 коп.;
8. за Актом №48 від 20.10.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 160 648 грн 80 коп.;
9. за Актом №50 від 30.10.2020 виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 394 573 грн 74 коп., які підписані сторонами та скріплені печатками.
Відповідно до поданих документів сума заборговасті відповідача перед позивачем за Договором надання послуг №1 від 12.03.2020 складає 2 657 446 грн 01 коп.
01.02.2024 ТОВ «Станіславська Бізнес Група» направило «Коломия Екоагроліс» (раніше - «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування») вимогу оплати заборгованості за вих №01/02/24, на загальну суму 3 787 043 грн 19 к., яка залишена відповідачем без належного реагування.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Так, станом на день звернення до суду позивачем на суму заборгованості 2 657 446 грн 01 коп. нараховано інфляційні втрати в сумі 366 075 грн 25 коп. та 3 % річних в сумі 87 174 грн 74 коп., загальна сума яких становила 453 249 грн 99 к.
В заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 432 910 грн 19 к. інфляційних втрат та 100 935 грн 21 к. 3% річних.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено та не заперечується позивачем та відповідачем, що між сторонами був укладений Договір надання послуг №1 від 12.03.2020, відповідно до якого підрядник (ТзОВ "Станіславська Бізнес Група") зобов'язується надати комплекс послуг та робіт, а замовник КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» (тепер КП "Коломия Екоагроліс") прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг.
На виконання зазначеного договору ТзОВ "Станіславська Бізнес Група" виконала та передала КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» (тепер КП "Коломия Екоагроліс") послуг на загальну суму 2 657 446 грн 01 коп. Дана заборгованість підтверджена доданими до справи первинними документами (договір надання послуг №1 від 12.03.2020, додаток №1 до Договору надання послуг №1 від 12.03.2020, додаткова угода №1 до Договору надання послуг №1 від 18.03.2020, замовлення на виконання робіт (надання послуг), додаткова угода №2 до Договору надання послуг №1 від 14.05.2020 та актами передачі-приймання наданих послуг, які підписані повноважними представниками позивача та відповідача, завірені печатками підприємств.
Розділом 5 визначено наступні умови оплати.
Відповідно до п.5.1. оплата за послуги, надані підрядником, проводиться замовником шляхом безготівкових розрахунків на підставі первинних розрахункових документів та/або на підставі виставлених рахунків та актів наданих послуг.
5.2. Сторони встановили такий порядок розрахунків:
5.2.1. Вимога оплати послуг грошовими коштами не може бути раніш, ніж фактичне виконання замовником збору врожаю на першому гектарі сільськогосподарської площі, на якій підрядник надавав послуги;
5.2.2. В ході надання послуг за ініціативою підрядника сторони зобов'язані проводити заліки зустрічних однорідних вимог або зарахування наданих послуг в якості оплати по інших зобов'язаннях підрядника перед замовником, якщо такі будуть мати місце;
5.2.3. Розрахунки за даним договором можуть проводитись не в грошовому вигляді шляхом відвантаження підряднику сільськогосподарської продукції;
5.3. У випадку не обгрунтованого не підписання замовником наданого акта наданих послуг підрядник має право вимагати оплати по такому акту в терміни, передбачені п.5.2.1. цього Договору.
Відповідно до п. 8.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до п. 8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 30.11.2020, а в частині невиконаних грошових зобов'язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання.
Відповідно до п. 8.3 закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Таким чином, договором надання послуг №1 від 12.03.2020 не передбачено чітких термінів оплати виконаних робіт. З огляду на зазначене, підлягають застосуванню вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З огляду на зазначене, заява відповідача, що із завершенням дії договору розпочався термін позовної давності до уваги судом не береться.
Матеріали справи містять вимогу ТзОВ "Станіславська Бізнес Група" від 01.02.2024 (вих №01/02/24) оплати заборгованості КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» (тепер КП "Коломия Екоагроліс") відповідно до Договору надання послуг №1 від 12.03.2020 у розмірі 3 787 043 грн 19 коп., яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення. Отримання цієї вимоги не заперечується відповідачем, однак залишена останнім без належного реагування.
Відповідачем наявність договірних відносин з позивачем не заперечується, однак останній вважає, що вирішення питання про стягнення 3% річних та інфляційних втрат напряму залежить від встановлення факту наявності заборгованості за договором та по своїй суті є додатковою вимогою. Наголошує на тому, що позивач не просить суд стягнути на його користь заборгованість за Договором, тобто на розгляд суду не винесено питання повного дослідження обставин в аспекті обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки вирішення питання правомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат напряму залежить від встановлення факту заборгованості за Договором та стягнення такої заборгованості. З огляду на зазначене, на думку відповідача, позовна заява про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є безпідставною.
В той же час, на переконання суду, матеріалами справи підтверджено основну заборгованість відповідача перед позивачем за Договором надання послуг №1 від 12.03.2020 на суму 2 657 446 грн 01 коп. Протилежного суду не доведено.
Щодо твердження відповідача щодо необхідності звернення до суду із позовом про стягнення основної заборгованості, а вже потім 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, звернення до суду із вимогою про стягнення основного боргу є правом позивача, а не обов'язком. Більше того, звернувшись з таким позовом до суду та надавши первинні документи, позивач вказав на наявність безспірної заборгованості за договором надання послуг №1 від 12.03.2020 на суму 2 657 446 грн 01 коп., що дозволило йому здійснити розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів, поданих відповідачем, на спростування зазначених обставин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором надання послуг №1 від 12.03.2020 на суму 2 657 446 грн 01 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як зазначалось вище, у зобов'язанні не було встановлено строк його виконання, тому у даному випадку дані строки слід обчислювати з моменту пред'явлення вимоги. Вимога направлена 01.02.2024 із з врахування строків на поштовий перебіг, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати з 12.02.2024 по 19.05.2025.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Позивач визначив суму інфляційних втрат в розмірі 432 910 грн 19 к., 100 935 грн 21 к. - 3% річних. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не надав.
Суд перевірив правильність розрахунків позивача за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент" і визнає такі нарахування методологічно та арифметично правильними.
Висновок суду.
У контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення 432 910 грн 19 к. інфляційних втрат, 100 935 грн 21 к. - 3% річних.
Судові витрати.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок недотримання умов договору відповідачем, судовий збір в розмірі 6 406 грн 20 к. належить покласти на нього.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивач надав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу який становить 100 000 грн.
У заяві від 04.11.2025 позивач зазначив розрахунок витрат на правову допомогу, який складає 55 000 грн.
На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу представник позивача подав договір про надання правової (правничої) допомоги №С/25-02 від 18.02.2025, укладений між адвокатом Бакун Андрієм Юрійовичем (далі - адвокат) та ТОВ "Станіславська Бізнес Група" (далі - клієнт), додаток до договору №1 та акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 29.10.2025.
Згідно Акту здачі-приймання наданих послуг № 1 від 29.10.2025, підписаним між адвокатом та клієнтом деталізовано правову допомогу. Так, зокрема, адвокатом надано клієнту такі послуги: правовий аналіз договору (2,5 год) - 5 000 грн; аналіз ситуації для пропозиції контрагенту позитивного вирішення (2 год) - 3 000 грн; складання позовної заяви - 15 000 грн; формування письмових доказів та додатків (1 год) - 1 000 грн; аналіз відзиву та підготовка відповіді на відзив (2 год) - 10 000 грн; участь у судових засіданнях Господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2025, 19.05.2025, 17.06.2025, 17.07.2025, 27.08.2025, 29.09.2025, 15.10.2025 - 21 000 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить - 55 000 грн.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Дослідивши надані докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених представником позивача до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, суд зазначає, що вартість послуг наданих адвокатом не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми.
Судом вивчено та проаналізовано послуги, надані адвокатами у цій справі. На переконання суду не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та є недоцільним розділення послуги правового аналізу Договору, ситуації, формування і підготовка письмових доказів з додатками та складання позовної заяви. Так, зокрема, складання позовної заяви уже включає такий аналіз, а також збирання доказів та додатків, тому ці витрати не можуть бути стягнуті окремо, оскільки ці послуги були надані ще до судового процесу і є складовою підготовки позову. Крім того, відповідно до протоколів судових засідань адвокат був відсутній в судових засіданнях, призначених на 17.07.2025 та 15.10.2025, а тому не підлягають відшкодуванню.
Отже, враховуючи обставини справи, характер спору та обізнаність адвоката щодо господарських відносин між позивачем та відповідачем у інших судових справах (справа №909/66/24), суд вважає, що заявлена до стягнення сума у розмірі 55 000 грн є явно завищеною та необґрунтованою. Зважаючи на принцип співмірності витрат із реальними обставинами справи та з урахуванням практики розгляду аналогічних справ, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правову допомогу до обґрунтованого розміру - 31 000 грн. В іншій частині заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 24 000 грн 00 к. слід відмовити.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська Бізнес Група" до Комунального підприємства "Коломия Екоагроліс" про стягнення стягнення 100 935 грн 21 коп. 3% річних та 432 910 грн 19 коп. інфляційних втрат за несвоєчасність проведення розрахунків за Договором про надання послуг №1 від 12.03.2020 задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Коломия Екоагроліс» (пл. Відродження, 14/2, м. Коломия, Івано-Франківська обл. 78203 код ЄДРПОУ: 13654269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська Бізнес Група» (вул. Тролейбусна, 18 кв. 9, м. Івано-Франківськ Івано-Франківська обл. 76018, код ЄДРПОУ: 42027351) 100 935 (сто тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн 21 коп. три проценти (3%) річних від суми заборгованості, 432 910 (чотириста тридцять дві тисячі дев'ятсот десять) грн 19 коп. інфляційних втрат, 6 406 (шість тисяч чотириста шість) грн 20 коп. судового збору, 31 000 (тридцять одна тисяча) грн. витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 14.11.2025.
Суддя Т. В. Стефанів