вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
13.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4856/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 14 069 грн 94 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальний заклад спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованість за договором про закупівлю товарів №СК12/183 від 09.10.2023 у сумі 14 069 грн 94 коп., з яких: 8 223 грн 60 коп. - основний борг, 3 877 грн 82 коп. - пеня, 407 грн 58 коп. - 3% річних, 1 560 грн 94 коп.- інфляційні втрати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної поставки оплаченого товару.
Ухвалою господарського суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.09.2025 позивачем до суду через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/4856/25, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 02.09.2025 до електронного кабінету позивача та відповідача 03.09.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
09.10.2023 між Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки №СК12/183.
Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару: паливо для роботи генератора (Бензин -А-95) для облаштування пункту обігріву (Пункту незламності) (ДК 021:2015 09130000 9 Нафта і дистиляти) (п. 1.2 договору).
Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3 договору).
Кількість: згідно специфікації додаток № 1 до договору (п. 1.4 договору).
Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.5 договору).
Сума Договору складає: 11000,00 грн. в т.ч. ПДВ: одна тисяча вісімсот тридцять три гривні 33 копійки (п. 3.1 договору).
Ціна 1 літра Товару визначена в специфікації додаток № 1 до договору (п. 3.2 договору).
Умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України із безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника згідно накладної та рахунку-фактури на Товар. Ціна одного літру товару вказується у накладній та рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки (п. 4.1 договору).
Перерахування грошових коштів Покупцем повинно бути здійснено протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Покупцем накладної та рахунку фактури (п. 4.2 договору).
Оплата за товар проводиться з урахуванням вимог Постанови КМУ від 09.06.2021 року №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного-стану» (п. 4.3 договору).
Постачальник зобов'язаний після підписання накладної Сторонами передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (скетч-картки) на визначену в накладних кількість ПММ (п.п. 4.1 п. 4.8 договору).
Відповідно до п. 5.1. договору Строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документу (скетч-картки).
Згідно з п. 5.2. договору місце поставки (передачі) товарів:
- передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скетч-картки.
- скетч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-картці.
- умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 6.3 договору).
Пунктом 7.2. договору сторони визначили Види порушень та санкції за них, установлені Договором: за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони) та діє до 31.12.2023 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами (п. 10.1 договору).
На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0012/0001285 від 18.10.2023 на суму 11 000 грн 00 коп. на поставку 200 літрів палива бензину А-95.
Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 11 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №371 від 18.10.2023.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказував на те, що через відсутність палива на АЗС Авіас останній не використав скетч-картки на 149,58 літрів на суму 8 223,60 грн, які залишаються у розпорядженні Позивача.
Позивачем було складено Акт про не відпуск бензину на АЗС № 2 від 04.06.2025, яким підтверджується факт неможливості придбання пального за талонами (скетч-картами) на АЗС «Авіас» за різними адресами у м. Кривому Розі у кількості 110 л.
13.06.2025р. позивачем була направлена відповідачу лист-претензію вих. № 61 від 05.06.2025 з вимогою роз'яснити щодо можливості отримати пальне в мережі АЗС «Авіас» та проханням повідомити, чи планується відновлення роботи АЗС «Авіас» у м. Кривому Розі за наведеними у листі адресами, яким чином заклад зможе придбати бензин А95 за допомогою скетч-карток від «Авіас», чи можливо придбати бензин А95 за допомогою скетч-карток від «Авіас» на інших АЗС. Вказана претензія вручена уповноваженій особі представника відповідача 19.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Лист залишений відповідачем без відповіді, оплачений позивачем товар йому не передано, грошові кошти не повернуті.
Загальна вартість непереданого відповідачем товару відповідно до договору про закупівлю № СК12/183 від 09.10.20263 становить 8 223грн 60 коп.
В свою чергу, 05.09.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: скетч-карток у кількості 2 шт., номіналом 10 літрів на відпуск бензину А95.
У вказаному клопотанні позивач зазначає про те, що Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3" проведено додаткову інвентаризацію залишків пального та скетч-карток, за наслідками якої встановлено, що реальний залишок скетч-карток, за якими не отримано пальне, становить 20 л, інша частина пального у кількості 129,58 літрів вже отримана та зберігається у позивача у каністрах або в дизельних генераторах.
Таким чином, заборгованість відповідача за непоставлений товар позивачу складає 1 100 грн 00 коп. (20 літрів * 55 грн 00 коп.).
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до положень вказаної вище Інструкції 28.12.2022 відповідачем були передані позивачу талони відповідних номіналів, що підтверджують право на отримання товару.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено, що позивач, сплативши попередню плату за товар, набув право на отримання товару, втім внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, не отримав у фактичне володіння бензин по скретч-карткам на загальну суму 1 100 грн 00 коп.
В свою чергу, відповідач не спростував доводи позивача щодо непоставки товару за договором на залишкову суму 1 100 грн 00 коп.
Також відповідач не надав доказів поставки товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати в загальному розмірі 1 100 грн 00 коп.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно із частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У даному випадку позивач посилається на те, що товар на суму здійсненої попередньої оплати в розмірі 1 100 грн 00 коп. відповідачем поставлений не був, при цьому відповідач вказані обставини під час розгляду справи не оспорив та не спростував.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Крім того, суд зазначає, що вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002, положення частини 2 статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина 5 статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності з положеннями частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачу товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата, на суму 1 100 грн 00 коп. відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати позивачу.
Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають в цій частині задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи те, що позивач здійснив попередню оплату товару, зокрема, на суму 1 100 грн 00 коп., а відповідач не поставив позивачу оплачений товар, повернення попередньої оплати не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути позивачу 1 100 грн 00 коп. попередньої оплати.
Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 1 100 грн 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, господарський суд зазначає наступне.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем було заявлено суму основного боргу в розмірі 8 223 грн 60 коп., в подальшому позивачем подано до суду клопотання, в якому останній зазначає таке.
Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3" проведено додаткову інвентаризацію залишків пального та скетч-карток, за наслідками якої встановлено, що реальний залишок скетч-карток, за якими не отримано пальне, становить 20 літрів, інша частина пального у кількості 129,58 літрів вже отримана та зберігається у позивача у каністрах або в дизельних генераторах.
На підтвердження вказаного позивачем долучено до матеріалів справи скетч-картки у кількості 2 шт., номіналом 10 літрів на відпуск бензину А95 та акт від 04.09.2025.
З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, вказана обставина, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 7 123 грн 60 коп.
При цьому з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нарахувано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 407 грн 58 коп. за загальний період з 01.01.2024 по 27.08.2025 та інфляційні втрати за загальний період з січня 2024 року по червень 2025 року у сумі 9 784 грн 54 коп.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. договору сторони визначили Види порушень та санкції за них, установлені Договором: за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
За прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.01.2024 по 27.08.2025 у сумі 3 877 грн 82 коп.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3 877 грн 82 коп., 3% річних в сумі 407 грн 58 коп. та інфляційних втрат в сумі 9 784 грн 54 коп. не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Так, згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Відповідно до п. 5.2.договору місце поставки (передачі) товарів:
Передача покупцю товару за цим договором здійснюється з АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договору).
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договору).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Як було встановлено судом вище, у договорі сторонами не були визначені умови щодо строку поставки товару (кінцевий термін дії скретч-картки); доказів узгодження сторонами строків поставки товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 8 223 грн 60 коп. (відповідно до якої позивачем здійснювалися нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат) матеріали справи також не містять.
Так, з долученого до матеріалів справи листа № 61 від 05.06.2025 не вбачається, що позивачем пред'являлася відповідачу вимога про поставку товару у запропонований строк або про повернення грошових коштів перерахованих за товар, який не може бути поставлений.
Крім того, з долучених до матеріалів справи актів від 04.06.2025 №№ 1 не вбачається можливості встановити за яким саме договором та видатковою накладною була відсутня можливість відпуску бензину марки А-95 за скретч-картками в обсязі 110 літрів та 160 літрів, отже факт прострочення поставки товару на суму 8 223 грн 60 коп. в період з 01.01.2024 по 27.08.2025 позивачем належними доказами не доведений.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 194 грн 48 коп., 3% річних в сумі 407 грн 58 коп. та інфляційних втрат в сумі 9 784 грн 54 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 189 грн 39 коп.
Господарський суд зазначає про те, що в частині закриття провадження у справі суд не вирішує питання стосовно повернення судового збору з бюджету, оскільки при зверненні з даним позовом позивачем було сплачено мінімальний судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 123 грн 60 коп.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 3" (50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Іллі Гайдука, 11, код ЄДРПОУ 02216477) 1 100 грн 00 коп. - основного боргу, 189 грн 39 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 13.11.2025.
Суддя І.А. Рудь