вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
06.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4733/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
до Комунального підприємства "Фармація" Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Демченко А.Г.;
від відповідача: не з'явився.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Фармація" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 1266480,54грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №11065 від 01.02.2019 в частині оплати за послуги постачання теплової енергії за період з 18.10.2023 по 01.04.2025.
Разом із позовною заявою представник позивача звернувся до суду із заявою про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.09.2025. Задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 відкладено підготовче засідання на 21.10.2025.
У судове засідання 21.10.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.11.2025.
У судове засідання 06.11.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялася ухвали суду від 01.09.2025, 30.09.2025, 21.10.2025 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, буд. 35.
Доказом вручення ухвали суду від 01.09.2025 є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0691026775348, відповідно до якого відповідач отримав зазначену ухвалу суду - 16.09.2025 (а.с. 67 том 1).
Враховуючи дату отримання ухвали суду про відкриття провадження - 16.09.2025, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 01.10.2025 включно.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило і поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 06.11.2025 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Разом з цим, доказом належного повідомлення відповідача про розгляд справи є наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та поштові повернення.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третья статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 06.11.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
01.02.2019 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - теплопостачальна організація-продавець, позивач) та Комунальним підприємством "Фармація" Криворізької міської ради (далі - споживач-покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №11065 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач-покупець сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.
Згідно з пунктом 1.3 договору теплопостачальна організація-продавець та споживач-покупець теплової енергії при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема: Законом України "Про житлово-комунальні послуги"; Законом України "Про теплопостачання"; "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж", затвердженими Наказом Міністерством палива та енергетики України від 14.02.2007 №71; "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.
Теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.02.2019 по 01.02.2020 (таблиця №1, №2, є невід'ємними частинами договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору (пункт 1.4 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом. У разі пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку нарахування здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації-продавця, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. В разі періодичної повірки приладу обліку нарахування протягом першого місяця проводиться по середнім показникам приладу обліку, потім відповідно до визначених у договорі навантажень.
За змістом пункту 3.1 договору споживач-покупець щомісяця до 15 числа самостійно отримує в теплопостачальної організації-продавця за адресою вул. Пушкіна, буд. 36, каб. 29: рахунок-фактуру; акти звіряння розрахунків на початок та закінчення опалювального періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач-покупець протягом 5-ти днів повертає теплопостачальній організації-продавцю); акти виконаних робіт; податкову накладну (платникам ПДВ) через програмне забезпечення "M.E.Doc1S".
Оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем-покупцем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок теплопостачальної організації-продавця із спеціальним режимом використання, що передбачено ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання". Споживач-покупець має право роботи передоплату (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.5 договору за наявності заборгованості у споживача-покупця за цим договором теплопостачальна організація-продавець зараховує кошти, що надійшли від споживача-покупця, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену в минулі періоди, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Пунктом 3.7 договору встановлено, що у разі відсутності приладу обліку теплової енергії, щомісячна сума сплати за договором коригується з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості діб і годин надання теплової енергії.
Цей договір діє з 01.02.2019 по 01.02.2020 і вважається щорічно продовженим. Договір може бути розірваний у разі: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін; наявності затвердженого акту про відключення об'єкту теплоспоживання у відповідності з Порядком відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4. При наявності заборгованості за споживачем-покупцем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (пункт 9.1 договору).
Пунктом 10.1 договору встановлено, що відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились про збільшення строку позовної давності до п'яти років.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір був чинним протягом відповідного періоду.
Відповідно до таблиці 2, яка є невід'ємною частиною договору №11065 об'єктами теплоспоживання є нежитлові приміщення, що знаходяться у м. Кривий Ріг.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, за період дії договору, деякі об'єкти з таблиці №2 (дислокації) вибували, а деякі об'єкти додавалися сторонами відповідно до додаткових угод від 10.10.2022, 20.10.2021 та листу про виключення об'єктів з договору (а.с. 12-14 том 1).
На час розгляду справи об'єктами по яким, як зазначає позивач, виникла заборгованість є наступні приміщення, що знаходяться у м. Кривому Розі за адресами:
- Миколи Міхновського, 2 (апт.№14);
- Миколи Міхновського, 2 (апт.пункт поліклініки);
- Миколи Міхновського,2 (апт.пункт хірург.);
- Святогеоргіївська,8е (апт.пункт амбул.);
- Степана Тільги, 71Б (апт.пункт амбулаторія);
- С.Колачевського, 55 (апт.пункт дит.корпус);
- С.Колачевського, 55/73 (прим.апт.пунк. голов.корп.);
- С.Колачевського, 55/74 (прим.апт.пунк. голов.корп.);
- Ботанічна,1а (апт.пункт дит.поліклініка);
- Ботанічна,1а (апт. пункт поліклініка);
- Ботанічна,1а (апт.пункт терап.корп.);
- Святогеоргіївська, 8А (апт.пункт гол.корпус);
- Святогеоргіївська, 8А (апт пункт лор відд.);
- Олександра Химиченка, 2 (апт.пункт гол.корп.);
- Олександра Химиченка, 2 (апт.пункт гол.корп.);
- Олександра Химиченка, 2 (апт.пункт гол.корп.);
- Олександра Химиченка, 2а (аптека №11);
- Гірничих інженерів, 13К (апт.пункт поліклініка);
- Гірничих інженерів, 13К (апт.пункт прийм.від.);
- Панаса Феденка, 1 (апт.пункт поліклініка);
- Старовокзальна, 37а (апт.№7).
Зазначені приміщення знаходяться в будинках (спорудах) до яких подання теплоносія здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів будинку.
На виконання своєї статутної мети КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у зазначений період постачання теплової енергії відповідачу, який отримував теплову енергію за наведеними адресами.
На виконання умов зазначених договорів Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії відповідачу на протязі всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на об'єкти та актами припинення подання теплоносія, актами прийому-передачі теплової енергії, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.
Тарифи передбачено за період з 18.10.2023 по 25.09.2024 тариф за 1Гкал 3481,81грн (з ПДВ) (згідно рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №1272 від 18.10.2023 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів):
за період з 26.09.2024 по 26.02.2025 тариф за 1Гкал 4664,18грн (з ПДВ) (згідно рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №1194 від 26.09.2024 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів);
за період з 27.02.2025 по теперішній час тариф за 1Гкал 4759,94грн (з ПДВ) (згідно рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №241 від 24.02.2025 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за теплову енергію за період з 18.10.2023 по 01.04.2025 склала 1266480,54грн за всіма об'єктами, визначеними сторонами в таблиці №2 до договору, по кожному об'єкту у свій відповідний період (а.с. 36-43 том 2).
Відповідно до підпунктів 36, 37 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №11065/15461 від 04.06.2025 про сплату заборгованості (а.с. 44-46 том 2), яка останнім була залишена без відповіді та задоволення, що і стало причиною виникнення пору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з поставкою позивачем теплової енергії за договором та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної його оплати.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Критерії розмежування споживачів на певні категорії визначені листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2450/15/61-15 від 18.03.2015 (далі - лист).
Так, зі змісту зазначеного листа вбачається, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для бюджетних установ" здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу "бюджетна установа" може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
Таким чином, відповідач, який використовує нежитлові приміщення та є юридичною особою, відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього до першої та другої категорії споживачів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати заявленої до стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 18.10.2023 по 01.04.2025 склала 1266480,54грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Таким чином, враховуючи викладене, а також визначений сторонами у договорі порядок розрахунків, приймаючи до уваги відсутність зауважень відповідача щодо обсягу спожитої теплової енергії за спірний період, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 1266480,54грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 16360,88грн згідно з платіжною інструкцією №11093 від 24.06.2025, замість 15197,77грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1163,11грн (а.с. 5 том 1).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У позовній заяві позивач просив повернути надлишкову сплачену суму судового збору.
Враховуючи викладене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1163,11грн підлягає поверненню із Державного бюджету України.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 15197,77грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Комунального підприємства "Фармація" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 1266480,54грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Фармація" Криворізької міської ради (50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, буд. 35, ідентифікаційний код 01976387) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) 1266480,54грн - основного боргу та 15197,77грн - витрат по сплаті судового збору.
Повернути Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1163,11грн, сплачений у складі судового збору в розмірі 16360,88грн згідно з платіжною інструкцією №11093 від 24.06.2025.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 14.11.2025.
Суддя В.О. Татарчук