іменем України
13 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/1059/25
Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1601/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
Відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Майборода С.М.), ухвалене у м.Чернігів,
У січні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 37 590 грн за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що 21 серпня 2023 року шляхом заповнення ОСОБА_1 на веб-сайті https://creditcasa.com.ua усіх граф відповідної форми, сторони по справі уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1259-2073, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена. Однак ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів, а тому станом на 17.12.2024 року з урахуванням часткового списання заборгованості за нарахованими процентами утворилась заборгованість у розмірі 37590 грн, що складається з: 8400 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 29 190 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, яку просить позивач стягнути на свою користь.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1259-2073 від 21 серпня 2023 року в розмірі 37590 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 8400 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 29190 гривень, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що укладений між позивачем та відповідачкою електронний договір №1259-2073 від 21 серпня 2023 року відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», зобов'язання за яким ОСОБА_1 не виконуються. Відповідачка як дружина військовослужбовця згідно з ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати відсотків з 18 травня 2024 року, тобто з моменту введення в дію зазначеної норми. Відсотки за користування кредитом за період з 10.09.2023 року по 18.05.2024 складають 63504 грн. Позивач застосував програму лояльності, зменшивши їх розмір, який просить стягнути з відповідачки на свою користь до 29190 грн, сума яких є меншою, а ніж сума нарахованих відсотків до 18.05.2024 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 24990 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. За позицією відповідача, позивач у позові нарахував надмірну та несправедливу суму відсотків до стягнення, яка не є справедливою та у багато разів перевищує суму самого боргу, таким чином намагаючись збагатитись за рахунок відповідача. ОСОБА_1 також звертає увагу апеляційного суду на не можливість нарахування відсотків у розмірі 3% в день , як це передбачено умовами договору про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року після прийняття та набрання чинності Законом України « Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який обмежує максимальний розмір денної відсоткової ставки до 1%.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач вказує, що шляхом підписання одноразовим ідентифікатором А2646 Правил надання споживчих кредитів, Паспорта споживчого кредиту, Інформацією, які надаються споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №1259-2073 від 21 серпня 2023 року, відповідачка прийняла усвідомлене рішення про укладання такого договору на визначених у ньому умовах. Відповідачка не оспорює факт укладення договору та отримання кредитних коштів, що свідчить про погодження його умов . Строк дії кредиту є рівним строку кредитування. Позивачем проведено нарахування відсотків в межах дії кредитного договору та в розмірі що ним передбачений. При цьому позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону частково не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
По справі встановлено,що 21.08.2023 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) на веб-сайті https://creditcasa.com.ua договір про відкриття кредитної лінії №1259-2073, за умовами якого позичальниця отримала кредит у розмірі 8400 грн строком кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику з кінцевою датою повернення кредиту - 15.06.2024 року та сплатою процентів за зниженою ставкою у розмірі 2.50% протягом базового періоду що становить 21 день та стандартною ставкою у розмірі 3.00 % на протязі решти періоду кредитування. (а.с.10-16)
В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.4.12.).
Згідно з пунктом 11.1. кредитного договору цей договір та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditcasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) на веб-сайті https://creditcasa.com.ua підтвердила також ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів продукту «СreditКasa», паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором ( графіком платежів) (а.с.17-27).
У п.12 Договору про відкриття кредитної лінії №1259-2073 зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки: НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видача коштів за кредитним договором №1259-2073 від 21.08.2023 року ОСОБА_1 здійснювалося за допомогою системи LiqPay (а.с.35 зворот).
Вказана довідка містить номер платіжної карти, на яку здійснювалося зарахування кредитних коштів НОМЕР_1 .
Згідно листа АТ КБ « Приват Банк», банк підтвердив перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на картковий рахунок НОМЕР_1 21.08.2023 року. ( а.с.28-35)
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого загальна заборгованість становить 77826 грн, з яких 8400 грн - заборгованість за основним боргом, 69426 грн - відсотки (а.с.36-39). Зменшення розміру відсотків позивачем та визначення розміру позовних вимог є його правом, а тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору їх не повернула, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором.
Суд апеляційної інстанції не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо нарахування відсотків позивачем, що значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, враховуючи наступне.
Посилання ОСОБА_1 на правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19) є необгрунтованими, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 р. у справі N 903/602/24 прийшла до висновку про необхідність конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником.
Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом.
Разом з тим, дійшовши правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості нарахування кредитором відсотків у розмірі 3% в день після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього Закону застосовуються до договору про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року, на підставі якого з відповідачки стягується заборгованість.
Аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року свідчить про те, що проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, визначеною його умовами, що свідчить про правомірність їх нарахування.
Однак, враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року 1.5 %.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося з 21.08.2023 по 01.10.2023 за зниженою процентною ставкою 2,50%, з 02.10.2023 по 15.06.2024 за стандартною процентною ставкою 3,00 %, та в межах трьохсотденного строку, що відповідає пунктам 4.10, 10.1, 4.8 кредитного договору № 1259-2073 від 21.08.2023 року .
З огляду на вимоги положень частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відсотки за процентною ставкою 3.0 % підлягали нарахуванню лише до 23 грудня 2023 року.
Оскільки за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2.5 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 25200 грн. (210 грн. х 2,5 % х 120 днів = 25200 грн.)
Починаючи з 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.5 %, тому кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 22 квітня 2024 року до 15 червня 2024 року в розмірі 6930 грн. (126 грн. х 1,5 % х 55 днів = 6930 грн.).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 57708 грн. ( 4410 грн. за період з 11 вересня 2023 року по 01 жовтня 2023 року + 21168 грн за період з 02 жовтня 2023 року до 23 грудня 2023 року + 25200 грн. за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року + 6930 грн. за період з 22 квітня 2024 року до 15 червня 2024 року = 57708 грн.).
Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року становить 66108 грн., за яким 8400 грн. заборгованість за кредитом, а 57708 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, звертаючись з позовними вимогами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр КредитФінанс» просило стягнути з відповідачки не весь розмір нарахованої ним заборгованості, а лише заборгованість в розмірі 37590 грн., з яких 8400 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 29190 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, заборгованість за відсотками за укладеним між сторонами договором з урахуванням меж заявлених вимог підлягає до стягнення в сумі 29190 грн.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов у цілому вірного висновку про задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1259-2073 від 21.08.2023 року в сумі 37590 грн, проте колегія суддів вважає за необхідне змінити мотиви такої відмови з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: