Справа № 598/568/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/328/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.286 КК України
13 листопада 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за №12022211010000413 від 25 вересня 2022 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2025 року, -
Встановила:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн (шістдесят вісім тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_9 заподіяну моральну шкоду в розмірі 240 000 грн (двісті сорок тисяч гривень).
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в розмірі 3600 грн (три тисячі шістсот гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вироком суду також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду, 25 вересня 2022 року приблизно 05 години 30 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Volkswagen Tоuran» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пасажирів, рухався автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» в напрямку від м.Тернополя із швидкістю біля 100 км/год. Під час наближення до нерегульованого перехрестя позначеного дорожнім знаком 1.23.4 Правил дорожнього руху, на 272 км.+ 900 м., автодороги М-19, водій ОСОБА_7 , з метою обгону транспортного засобу марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який, рухаючись попереду в попутному напрямку, почав зменшувати швидкість та, ввімкнувши лівий покажчик повороту, розпочав здійснювати поворот ліворуч на вулицю Перемоги в с.Великий Кунинець Кременецького району Тернопільської області. У порушення вимог пунктів: 10.1, 14.2 (б), 14.6 (а) Правил дорожнього руху, а саме, що обгін заборонено на перехресті, водій ОСОБА_7 , не переконався перед початком обгону, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, подав сигнал про намір повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Як наслідок водій ОСОБА_7 , не забезпечив безпеку дорожнього руху проїхавши зустрічну смугу руху, та допустив зіткнення переднього правого кута керованого ним автомобіля «Volkswagen Tоuran» з лівою боковою частиною автомобіля «Ford Transit Connect». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Ford Transit Connect» ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у виді переломів 1-2-го лівих ребер, яка супроводжувалась розвитком «великого» лівобічного гемотораксу (накопичення крові в грудній порожнині), підшкірної гематоми в ділянці грудини, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які у своєму клінічному перебігу супроводжувалися тривалим (більш як 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 10.1, 14.2 (б), 14.6 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати, а також дослідити наявні у матеріалах справи докази, а саме: допитати слідчого у даному кримінальному провадженні, який здійснював досудове розслідування, а також адвоката Кожевнікову, яка здійснювала раніше його захист.
Вказані вимоги мотивує тим, що вину обвинуваченого не доведено належними та допустимим доказами, а судове слідство проведене із порушеннями.
Зазначає, що ДТП було спричинено із вини потерпілого, що не подавав покажчиків повороту, керував несправним автомобілем, був непристебнутим ременем безпеки, а також перебував у стані алкогольного сп'яніння, але у нього не відібрали зразків крові для проведення експертизи.
Крім того наявні у матеріалах справи висновки експертиз та протоколи слідчих експериментів є недопустимими доказами.
Вважає, що заявлений цивільний позов є необґрунтованим.
Зазначає, що при призначенні покарання не враховано, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не скоював порушень ПДР України, а також у нього на утриманні перебуває одна малолітня дитина.
У запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого представник потерпілого просить відмовити у її задоволенні, а вирок суду залишити без змін.
Вказані вимоги мотивує тим, що обвинувачений у суді першої інстанції визнавав свою вину і його винуватість підтверджена належними та допустимими доказами.
Крім того на досудовому розслідуванні він брав участь у всіх слідчих діях, тому доводи його апеляційної скарги є безпідставними.
Також вважає, що судом правильно вирішено цивільний позов і визначений розмір на відшкодування моральної шкоди відповідає перенесеним стражданням потерпілого.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, прокурора, потерпілого та його представника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
06 листопада 2025 року, під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження надійшло письмове клопотання від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності через сплив строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав заявлене захисником клопотання, зазначивши про те, що відсутні обставини, встановлені ст.49 КПК України, які були б перешкодою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строку притягнення його до кримінальної відповідальності; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи сторони захисту, наведені у відповідному клопотанні, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 під час судового розгляду в суді першої інстанції частково визнавав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому злочині, колегія суддів, з огляду на наявність клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , яке обвинуваченим повністю підтримано про звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, не вбачає достатніх правових підстав для продовження апеляційного розгляду, оскільки закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності є обов'язком, а не правом суду.
Подане клопотання захисником про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, обвинувачений ОСОБА_7 повністю підтримав та надав свою згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави, розуміючи про те, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою та й усвідомлюючи наслідки такого закриття, наполягав на його невідкладному розгляді.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як прямо передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 49 КК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років (ч. 2 ст. 49 КК).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, було вчинено ОСОБА_7 25 вересня 2022 року. На момент надходження даного кримінального провадження до суду апеляційної інстанції строки давності, передбачені ст. 49 КК України, закінчилися.
Водночас, колегією суддів не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що перебіг давності строків притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності зупинявся чи переривався, так як даних про те, що ОСОБА_7 переховувався від досудового розслідування чи суду або вчинив за цей період нові злочини, у матеріалах провадження немає; інкримінований ОСОБА_7 злочин, за який його засуджено не відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, з дня вчинення зазначеного кримінального правопорушення і до часу розгляду справи судом апеляційної інстанції, враховуючи, що вирок Збаразького районного суду Тернопільської області щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.286 КК України від 08 серпня 2025 року не набрав законної сили, минули строки притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачені п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, при цьому беручи до уваги те, що обвинувачений надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, про що його захисник подав відповідне клопотання, яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, має бути розглянуто невідкладно.
Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_8 , яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття з цих підстав кримінального провадження підлягає задоволенню, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону та не суперечить даним, які наявні у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з цим, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 належить залишити без задоволення, оскільки в даному випадку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості приймати будь-які рішення за наслідками її розгляду через наявність клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, яке повинно бути розглянуто невідкладно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття у зв'язку з цим кримінального провадження - задовольнити.
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2025 року - скасувати, а кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності через сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Накладений згідно ухвал слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2024 року, Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2024 року, арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuran», реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу № НОМЕР_3 - скасувати.
Накладений згідно ухвал слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2024 року, 25 січня 2023 року арешт на транспортний засіб марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу № НОМЕР_4 - скасувати.
Понесені у даному кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 19516,21 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень двадцять одна копійка) - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 , який зберігається у слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_10 , - повернути за належністю ОСОБА_7 ;
- свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке належить та зберігається у ОСОБА_7 - повернути за належністю ОСОБА_7 ;
- транспортний засіб марки «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу № НОМЕР_4 , які належать та зберігаються у ОСОБА_9 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий
Судді