справа № 462/5744/25
13 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги,
Представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Давид О.В. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, у якій просить стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період нарахувань з 01.01.2024 до 31.05.2025 у розмірі 9 251,55 грн, інфляційні втрати в розмірі 727,00 грн, 3% річних у розмірі - 160,25 грн, за надані послуги з постачання гарячої води за період нарахувань з 01.01.2024 до 31.05.2025 у розмірі 1 013,38 грн, інфляційні втрати в розмірі - 64,36 грн. 3% річних у розмірі - 13,63 грн, та судові витрати у розмірі 302,80 грн.
Частиною 2 ст. 163 ЦПК України визначено, що у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Окрім того, згідно ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Як встановлено судом під час перевірки інформації щодо зареєстрованого місця проживання боржників, а також відомостей щодо анкетних даних, РНОКПП, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про зареєстроване місце проживання останньої за вказаними параметрами особи не знайдено, в той же час згідно відповіді щодо реєстрації вказаної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіковано, однак на момент надходження запиту РНОКПП закрито та знято з обліку, у зв'язку із наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
При цьому, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання зареєстрованою у Львівській області не значиться.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, відповідно до положень ст. 25, 30 ЦК України, ст. 46-48ЦПК України, заява про видачу судового наказу може бути подана лише до особи (боржника), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. З моменту смерті фізичної особи цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припиняється. При цьому, якщо фізична особа боржник у справі помер до подання заяви про видачу судового наказу, а права і обов'язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, заявник повинен подати заяву про видачу судового наказу безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.
Таким чином, з урахуванням того, що надана суду інформація з Реєстрів, свідчить, що одна із боржників у даній справі померла, інша боржниця не зареєстрована за адресою, за якою виникла заборгованість перед ЛМКП «Львівтеплоенерго», при цьому наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, відтак у даному випадку судовий наказ за встановлених обставин у вказаній справі неможиво видати, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 165, 186, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/5744/25.
Суддя Б.М. Гедз