Постанова від 05.11.2025 по справі 911/20/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2025 р. Справа№ 911/20/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивачів: 1) Тимощук О.В., Мачульний О.І.;

2) Зуєв В.М.;

від відповідача: Жорова Н.В.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське»

на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 року (повний текст рішення складено 12.08.2025)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 (повний текст рішення складено 13.08.2025)

у справі № 911/20/22 (суддя - Саванчук С.О.)

за позовом 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське»

про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення за 2018 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків у 2018 році відповідачем допущено ряд порушень прав та інтересів позивачів, а рішення з питань порядку денного загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників. Позивачі також вказують, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» користується майном без здійснення державної реєстрації речових прав на таке майно, отже нарахування заборгованості на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинковою територією, що не належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на праві власності та/або іншого речового права, є неправомірним. З огляду на те, що загальні збори співвласників ОСББ «Брест-Литовське» проведені з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та з порушенням прав позивачів як співвласників багатоквартирного будинку, то наявні підстави для визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (пункти 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9., 10.1.), оформлених протоколом від 16.12.2018.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2022 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 у справі №911/20/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 у справі №911/20/22 залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.04.2023 рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, а справу №911/20/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2023 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік - задовольнити частково.

Визнано недійсним і скасовано пункт 10.1 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», що оформлене протоколом №б/н від 16.12.2018. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» в дохід Державного бюджету України 505,00 грн. судового збору за подання позову. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 2 017,50 грн. судового збору за подання позову. Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України 2 017,50 грн. судового збору за подання позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» 3 026,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» 3 026,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» 1 192,85 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» 1 192,85 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2024 заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/20/22 задоволено частково. Стягнуто з Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на користь ОСОБА_1 3 611,12 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. Стягнуто з Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на користь ОСОБА_2 3 611,12 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. У задоволенні клопотання Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про проведення зустрічного зарахування судових витрат, що міститься у запереченнях - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним і скасування пункту 10.1 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», що оформлене протоколом №б/н від 16.12.2018 та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в позові.

Крім того, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» в дохід Державного бюджету України 505,00 грн. судового збору за подання позову. Покласти судові витрати в цій частині на позивачів.

Також просить суд, скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі №911/20/22 та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що формулювання п. 10.1, яке суд оцінив як «несподіване» для співвласників, не може вважатися таким, що порушує право співвласників на участь в управлінні, оскільки зміст рішення є логічно пов'язаним із раніше обговореними на цих же зборах питаннями, зокрема із затвердженням Правил добросусідства, що містять норму про статус ОСББ як колективного споживача; співвласники були обізнані із статусом ОСББ як колективного споживача; затвердження Правил добросусідства, в яких вказано, що ОСББ виступає колективним споживачем комунальних послуг, було окремим самостійним пунктом порядку денного (п. 8), за який проголосували співвласники; правовий статус ОСББ як колективного споживача фактично не змінювався, а лише був підтверджений рішенням зборів: індивідуальні договори між співвласниками та виконавцями комунальних послуг відсутні й ніколи не укладались.

Крім того, скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду по справі № 916/2929/22 підтверджується можливість винесення на голосування додаткових питань, якщо така можливість була передбачена у повідомленні про проведення зборів ОСББ.

Згідно протоколу передачі судової справи між від 02.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» та призначено до розгляду на 05.11.2025.

Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати частково рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсними і скасування пунктів: 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9., 10.1. рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», що оформлене протоколом від 16.12.2018.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття незаконного оскаржуваного рішення.

Так, апелянт посилається на неналежне скликання зборів і повідомлення співвласників, стверджуючи, що збори скликані без зазначення конкретних дати, часу і місця, чим унеможливило участь співвласників, у тому числі апелянта.

Крім того, на думку апелянта, протокол не підписаний усіма співвласниками, як вимагають ч. 16 ст. 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та п. 3.7.2 Статуту.

Також скаржник вказує, що письмове опитування проводили не лише серед тих, хто не голосував на зборах, а серед усіх співвласників, що суперечить ч. 8 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та п. 3.8 Статуту.

Посилається на неналежність частини листків опитування, оскільки на них відсутні підписи співвласників (4 голоси), відсутній документ про право власності (1 голос), а також відсутні відомості про такий документ (97 голосів). Крім того, апелянт стверджує про представництво без довіреностей.

До того ж скаржник стверджує, що будинок АДРЕСА_1 не входить до ОСББ, тому голоси за об'єкти цього будинку не слід враховувати.

Враховуючи зазначене, апелянт посилається на відсутність належного кворуму/кваліфікаційної більшості, оскільки, на думку апелянта, рішення з окремих питань не набрали 2/3 голосів усіх співвласників .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/20/22 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 11.09.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн. Отже, скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги у встановлений процесуальний строк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 05.11.2025.

25.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», відповідно до якого позивач 1 просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а судове рішення залишити без змін, в частині оскарження.

Позивач 1 зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приховування змісту рішення з питання, яке було включено до проекту порядку денного у повідомленні та порядку денного протоколу зборів від 01.12.20218, як «Різне», порушено права позивачів, як співвласників будинку, на прийняття участі в управлінні об'єднання при вирішенні питань, віднесених статутом ОСББ «Брест-Литовське» до виключної компетенції Загальних зборів, що також є безумовною підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів проведених 01.12.2018 про те, що до прийняття іншого рішення Загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбаченні чинним законодавством.

29.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача 1.

Відповідач зазначив, що повноваження представників, які брали участь голосуванні, підтверджені довіреностями, наявними в матеріалах справи. Жоден із співвласників не оскаржував дії своїх представників. Крім того, позивачі не мають процесуального права представляти інших співвласників або заперечувати їхнє волевиявлення.

Втручання у правовідносини, засновані на рішенні, прийнятому більшістю, за відсутності доведеного порушення прав позивачів, порушує принцип справедливості і створює непропорційне навантаження на інших учасників спільної власності.

10.10.2025 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої останній зазначив, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би спростував доведені порушення кворуму, недійсність голосів представників без довіреностей та порушення порядку проведення письмового опитування.

Представник позивача 1 у судовому засіданні 05.11.2025 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.

Позивач 2 у судовому засіданні 05.11.2025 підтримав доводи апеляційної скарги позивача 1 та просив суд її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2025 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги позивача 1 - відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.10.2013 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (код 38943230), номер запису 13391020000009140.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ОСББ «Брест-Литовське» в редакції, затвердженій протоколом від 01.10.2017 загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

01.12.2018 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» з наступним порядком денним:

1. Організаційні питання (обрання голови та секретаря загальних зборів, надання повноважень на підписання протоколу);

2. Про затвердження звіту правління Об'єднання за 2017 та 2018 роки;

3. Про обрання нового складу правління Об'єднання;

4. Про обрання нового складу ревізійної комісії Об'єднання;

5. Про затвердження кошторису Об'єднання на 2019 рік;

6. Про визначення та затвердження розмірів внесків співвласників;

7. Про порядок сплати внесків співвласників;

8. Про затвердження правил добросусідства в Об'єднанні;

9. Про розгляд пропозицій, які надійшли від співвласників;

10. Різне.

Колегією суддів встановлено, що по шостому питанню порядку денного загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» висунуто наступні пропозиції:

- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для житлових приміщень у розмірі 6,7879 грн/кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості (пп. 6.1 протоколу);

- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для нежитлових приміщень (крім паркомісць у підземному паркінгу) у розмірі 4,9770 грн/кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості та 5,9724 грн/кв.м загальної площі при наявності несанкціонованої заборгованості, (пп. 6.3 протоколу);

- затвердити щомісячні обов'язкові внески на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) з 01.01.2019 у розмірі 0,47 грн/кв.м загальної площі, які розраховані за формулою: 110,40 грн/куб.м (тариф компанії, що здійснює вивезення сміття) х 190 куб.м (середній обсяг сміття на місяць) / 44590,2 кв.м (загальна площа квартир та нежитлових приміщень). В разі зміни тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття, доручити правлінню Об'єднання самостійно коригувати розміри внесків на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) згідно з наведеною формулою (пп. 6.4 протоколу);

- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку - полив на внутрішньому дворі житлового комплексу) з розрахунку 0,099 грн/ кв.м загальної площі (пп. 6.5 протоколу);

- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку - ремонт системи водопостачання та пожежогасіння в комплексі) з розрахунку 0,099 грн/кв.м загальної площі (пп. 6.6 протоколу);

- затвердити, що розмір внесків на водопостачання з 01.01.2019 залишаються нарівні 10,564 грн /куб.м (пп. 6.7 протоколу);

- затвердити внески на водовідведення з 01.01.2019 у розмірі тарифу на водовідведення, встановленого ПАТ «АК «Київводоканал»; даний тариф станом на 01.12.2018 складає 9,504 грн/куб.м У разі зміни тарифу на водовідведення для ПАТ «АК «Київводоканал», Правління Об'єднання має з дати зміни цього тарифу привести у відповідність розмір внесків на водовідведення для співвласників Об'єднання; такий перегляд розмірів внесків не потребує його затвердження загальними зборами (пп. 6.8 протоколу);

- затвердити з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), що міститься у даному підпункті (пп. 6.9 протоколу).

По підпункту 10.1 питання 10 порядку денного загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» висунуто, зокрема, наступну пропозицію: до прийняття іншого рішення загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством.

За підсумками голосування (голоси подані на зборах співвласників) за зазначені вище пропозиції щодо 6 питання порядку денного співвласники на загальних зборах голосували наступним чином:

- щодо підпункту 6.1 по питанню 6 порядку денного загальних зборів: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.3 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 25 співвласників (3,68% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 3 співвласників (0,44% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 1 співвласник (0,15% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.4 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.5 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 28 співвласників (4,12% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 1 співвласник (0,15% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.6 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.7 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.8 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.9 по питанню 6 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: «за» - 29 співвласників (4,26% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 10.1 по питанню 10 порядку денного загальних зборів співвласників проголосували: 28 співвласників (4,12% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 1 співвласник (0,15% від загальної кількості голосів співвласників).

Стосовно пропозицій пп. 6.1, пп. 6.3, пп. 6.4, пп. 6.5, пп. 6.6, пп. 6.7, пп. 6.8, пп. 6.9 по питанню 6 порядку денного та пропозиції пп. 10.1 по питанню 10 порядку денного загальних зборів було прийнято рішення про проведення письмового опитування.

За підсумками голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах співвласників та голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування) по питаннях порядку денного було прийнято, зокрема, наступні рішення:

- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для нежитлових приміщень (крім паркомісць у підземному паркінгу) у розмірі 4,9770 грн/кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості та 5,9724 грн/кв.м загальної площі при наявності несанкціонованої заборгованості, (пп. 6.3);

- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку - ремонт системи водопостачання та пожежогасіння в комплексі) з розрахунку 0,099 грн/кв.м загальної площі (пп. 6.6);

- затвердити, що розмір внесків на водопостачання з 01.01.2019 залишаються нарівні 10,564 грн/куб.м (пп. 6.7);

- затвердити внески на водовідведення з 01.01.2019 у розмірі тарифу на водовідведення, встановленого ПАТ «АК «Київводоканал»; даний тариф станом на 01.12.2018 складає 9,504 грн/куб.м. У разі зміни тарифу на водовідведення для ПАТ «АК «Київводоканал», Правління Об'єднання має з дати зміни цього тарифу привести у відповідність розмір внесків на водовідведення для співвласників Об'єднання; такий перегляд розмірів внесків не потребує його затвердження загальними зборами (пп. 6.8);

- затвердити з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), що міститься у даному підпункті (пп. 6.9).

- до прийняття іншого рішення загальними зборами, ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством (пп. 10.1).

Як вбачається з протоколу від 16.12.2018 загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», проведених 01.12.2018, за прийняті рішення співвласники проголосували наступним чином:

- щодо підпункту 6.1 питання 6 порядку денного: «за» - 367 співвласників (52,17% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 43 співвласників (6,18% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.3 питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,63% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 52 співвласників (7,57% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.4 питання 6 порядку денного: «за» - 364 співвласників (51,80% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 46 співвласників (6,54% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.5 питання 6 порядку денного: «за» - 359 співвласників (51,07% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 49 співвласників (6,99% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.6 питання 6 порядку денного: «за» - 371 співвласників (52,68% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 38 співвласників (5,51% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.7 питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,64% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 31 співвласників (4,41% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.8 питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,57% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 30 співвласників (4,34% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 10 співвласників (1,47% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.9 питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,77% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 25 співвласників (3,6% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 35 співвласників (5,00% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 10.1 питання 10 порядку денного: «за» - 387 співвласників (55,18% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 14 співвласників (1,84% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 16 співвласників (2,35% від загальної кількості голосів співвласників).

У протоколі загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», проведених 01.12.2018, вказано, що загальна кількість співвласників згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна становить 708 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 680.

З протоколу загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», проведених 01.12.2018, вбачається, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 29 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 29, що дорівнює 4,26% від загальної кількості голосів співвласників, та у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 388 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 374,75, що дорівнює 55,11% від загальної кількості голосів співвласників.

Всього у загальних зборах, з урахуванням письмового опитування, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 417 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 403,75, що дорівнює 59,37% від загальної кількості голосів співвласників.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , позивач-2) звернулись до Господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними і скасування пунктів: 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 10.1 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», оформленого протоколом від 16.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори проведені з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та з порушенням прав позивачів, як співвласників багатоквартирного будинку.

Позивачі вказують на те, що:

- співвласників, у т.ч. позивачів, не повідомлено належним чином про дату та час проведення загальних зборів;

- протокол загальних зборів від 16.12.2018 не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203;

- відповідачем не надано повідомлення про рішення, прийняті загальними зборами співвласників ОСББ «Брест-Литовське», в письмовій формі кожному співвласнику (у т.ч. позивачам) під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом;

- відповідачем порушено порядок голосування на зборах та прийняття рішень, оскільки письмове опитування співвласників квартир та нежитлових приміщень, які не були присутні на загальних зборах, проведено після дати загальних зборів;

- для прийняття рішень на загальних зборах не було кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників.

Крім того, позивачі зазначають, що ОСББ «Брест-Литовське» користується майном без здійснення державної реєстрації речових прав на таке майно, отже нарахування заборгованості на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинковою територією, що не належить ОСББ «Брест-Литовське» на праві власності та/або іншого речового права, є неправомірним.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно від 23.11.2010. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в реєстрі 29.11.2010.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_2 про право власності на нерухоме майно від 04.10.2011. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в реєстрі 12.10.2011.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції від 10.06.2018, що діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (в редакції від 10.06.2018, що діяла на момент спірних правовідносин) співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до частини першої, другої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до частини шістнадцять статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

З огляду на створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» та проведення спірних загальних зборів саме вказаним Об'єднанням співвласників, проведення спірних загальних зборів співвласників та прийняття відповідних рішень мало бути здійснено згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.

Відповідно до частин першої-третьої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Нормою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» встановлений саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).

На вказане звернуто увагу у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у письмовому опитуванні щодо спірних рішень, що підтверджується листком письмового опитування співвласника. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не голосував за пропозиції пунктів 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9. питання № 6 порядку денного та пункту 10.1. питання № 10 порядку денного.

ОСОБА_2 участі у загальних зборах від 01.12.2018, у т.ч. шляхом письмового опитування, не брав.

Приписами частини четвертої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не встановлений обов'язок ОСББ переконатись в отриманні або забезпечення отримання співвласниками направлених ним рекомендованих листів з повідомленням про скликання загальних зборів ОСББ.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обов'язково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачів повідомлено про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське, що підтверджується списками №272 та №274 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, що подані у відділення поштового зв'язку 15.11.2018.

Відтак, позивачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення загальних зборів та порядок денний цих загальних зборів.

Стосовно тверджень позивачів про невідповідність прийнятих спірних рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 №203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку», колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528) відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.

З огляду на системний аналіз мети Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015 та норм статті Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» колегія суддів дійшла висновку, що вказана форма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наказ встановлює певні вимоги щодо форми протоколу співвласників тих багатоквартирних будинків, в яких не створені об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, а прийняття відповідних рішень ОСББ здійснюється згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Таким чином, посилання позивачів на те, що протокол загальних зборів від 16.12.2018 не відповідає формі, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203, не беруться судом до уваги як підстава для визнання спірних рішень недійсними.

У частині посилання позивачів на те, що участь у письмовому опитуванні через представників взяли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , і їх голоси не повинні зараховуватися при підрахунку, оскільки відсутні довіреності на право представляти інтереси вищевказаних співвласників, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Даною нормою визначено, що письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Отже, законом не встановлено вимог про долучення до протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування.

Колегією суддів встановлено, що листки письмового опитування, про які зазначають позивачі як про спірні з огляду на зазначення у них як особи, що брала участь у голосуванні повіреного, а не співвласника, долучені до протоколу, складені відповідно до вимог закону, а до матеріалів справи надані копії відповідних довіреностей співвласників на право участі у голосуванні осіб, які зазначені у тих листках опитування, за якими голосував не співвласник особисто.

Судом враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо форми довіреності на участь у загальних зборах ОСББ, що викладені, зокрема, у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, про необов'язковість нотаріального посвідчення довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах.

Щодо тверджень апелянта - позивача про відсутність на листах письмового опитування відомостей про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, то колегія суддів зазначає, що відсутність запису про реквізити документу про право власності у листках опитування ніяким чином не впливає на результати волевиявлення власника/співвласника.

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається відомості про права власності на квартири та нежитлові приміщення в будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 .

Також, апелянт - позивач зазначив, що довіреності видані на ім'я ОСОБА_28 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 не уповноважують вказаних осіб на право участі та голосування на загальних зборах.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не містить вимоги про обов'язкове спеціальне формулювання повноважень у довіреності для участі у загальних зборах. Крім того, жоден із власників не оскаржував дії своїх представників.

До того ж, колегія суддів зазначає, що позивачі не мають процесуального права звертатися за захистом прав та інтересів інших власників квартир.

Щодо доводів апелянта - позивача, що не можна враховувати у результати голосування голоси співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки згідно рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2014 у справі № 911/96/14 встановлено, що ОСББ «Брест-Литовське» не є балансоутримувачем вказаного будинку, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із установчими документами, ОСББ «Брест-Литовське» було створене співвласниками трьох будинків за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 . Вказані будинки утворюють єдиний житловий комплекс з єдиною інженерною інфраструктурою, управління якими здійснюється через один орган управління ОСББ «Брест-Литовське».

Посилання апелянта на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2014 у справі № 911/96/14 є безпідставним, оскільки у зазначеній справі розглядалося питання балансоутримання, а не членства в ОСББ.

Відсутність закріплення будинку на баланс не впливає на правовий статус співвласників у складі ОСББ, оскільки управління спільним майном здійснюється не на підставі балансу, а на підставі права спільної сумісної власності та добровільного об'єднання.

Таким чином, голоси співвласників будинку АДРЕСА_1 , у тому числі нежитлового приміщення № 74, враховані правомірно оскільки цей будинок входить до складу ОСББ з моменту його створення, його власники є повноправними членами об'єднання.

Колегією суддів встановлено, що в протоколі загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», вказано, що загальна кількість співвласників за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна становить 708 осіб, з яких загальна кількість голосів становить 680.

Всього у загальних зборах взяли участь 417 осіб (у яких загальна кількість голосів становить 403,75, що дорівнює 59,37% від загальної кількості голосів співвласників), серед яких:

- особисто та/або через представників співвласники в кількості в кількості 29 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 29, що дорівнює 4,26% від загальної кількості голосів співвласників;

- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 388 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 374,75, що дорівнює 55,11% від загальної кількості голосів співвласників.

Як зазначалося вище, згідно з протоколом загальних зборів, зокрема за оспорюваними позивачами пунктами, за прийняті рішення співвласники проголосували таким чином:

- щодо підпункту 6.1. питання 6 порядку денного: «за» - 367 співвласників (52,17% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 43 співвласників (6,18% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.3. питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,63% від загальної кількості голосів співвласників), «проти»- 52 співвласників (7,57% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.4. питання 6 порядку денного: «за» - 364 співвласників (51,80% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 46 співвласників (6,54% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.5. питання 6 порядку денного: «за» - 359 співвласників (51,07% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 49 співвласників (6,99% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.6. питання 6 порядку денного: «за» - 371 співвласників (52,68% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 38 співвласників (5,51% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.7. питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,64% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 31 співвласників (4,41% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.8. питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,57% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 30 співвласників (4,34% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 10 співвласників (1,47% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 6.9. питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,77% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 25 співвласників (3,6% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 35 співвласників (5,00% від загальної кількості голосів співвласників);

- щодо підпункту 10.1. питання 10 порядку денного: «за» - 387 співвласників (55,18% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 14 співвласників (1,84% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 16 співвласників (2,35% від загальної кількості голосів співвласників).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що під час проведення письмового опитування співвласників об'єднання відповідачем дотримані строки такого опитування, які визначені у пункті 3.8. Статуту та закріплені в частині п'ятнадцятій статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки спірні рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» оформлені протоколом від 16.12.2018, з огляду на проведення загальних зборів 01.12.2018 і дати листків письмового опитування у різні числа грудня 2018 року, що не перевищують 15-денного строку з дня проведення загальних зборів.

Згідно з пунктом 3.9. Статуту під час підрахунку голосів враховуються не тільки голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, але і голоси, подані під час письмового опитування.

Як зазначалось вище, пунктом 3.6. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» встановлений порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах, а саме: кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності у всіх будинках. У разі, якщо квартира або нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, всі вони (їх представники) разом мають один голос.

Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Таким чином, положеннями статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» встановлений інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах ніж це передбачено статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Апелянт - позивач наполягає на тому, що рішення загальних зборів з окремих питань, зокрема щодо розміру внесків, кошторису, не набрали 2/3 голосів від загальної кількості співвласників, як того вимагає ч. 14 ст. 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у даній справі за приписами ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників).

Статут ОСББ «Брест-Литовське» не містить кількість голосів співвласників, яка необхідна для прийняття рішення щодо визначення розміру внесків співвласників, як і не містить положень, які б передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань, передбачених ч.14 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Таким чином, для того, щоб рішення щодо внесків та платежів та щодо управління та користування спільним майном, вважались такими, що є прийнятими, вони повинні бути прийняті більшістю голосів.

З огляду на диспозитивне врегулювання законодавцем (ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»), із наданням співвласникам повноважень по-іншому визначити кількість голосів співвласників у статуті ОСББ з питань визначення розміру внесків співвласниками, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визначення кількості голосів при прийнятті рішень загальними зборами щодо внесків та платежів та щодо управління та користування спільним майном із розрахунку не менше дві третини загальної кількості усіх співвласників, а не з розрахунку - більшістю голосів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги ту обставину, що Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» не передбачені спеціальні вимоги щодо кількості голосів, які необхідні для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, при прийнятті спірних рішень з питання № 6 протоколу відповідачем обґрунтовано застосовані положення Статуту, які регламентують порядок прийняття рішень загальними зборами.

Стосовно тверджень позивача, про те, що в порушення вимог закону у протоколі не зазначена кількість голосів співвласників в процентному співвідношенні до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, то як вже було зазначено, у цій справі значення має не процентне співвідношення голосів присутніх співвласників до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, а кількість голосів присутніх відносно загальної кількості голосів, відповідно до порядку голосування, визначеного статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» і зазначення таких відомостей у протоколі не є обов'язковим відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та не є підставою для визнання спірних рішень недійсними.

Також не є підставами для визнання спірних рішень недійсними доводи апелянта - позивача, що між ОСББ «Брест-Литовське» та ПрАТ «Київводоканал» відсутні договірні відносини щодо надання послуг із водопостачання та централізованого водовідведення

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачі не обґрунтували співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсними спірні рішення загальних зборів за 2018 рік, у тому числі тих співвласників, за яких участь у голосуванні брали інші особи.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8311/20.

Суд зазначає на необхідності дотримання балансу інтересів, вважає обраний позивачами спосіб захисту їх порушених прав непропорційним, оскільки інші співвласники не оспорюють рішення загальних зборів, а позивачі використовують право "на зло" та не обґрунтовують, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення їх прав (постанови Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 914/2547/21, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16, від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21).

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Суд зазначає, що порушенням слід визнати такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що при ухваленні рішення суд утримується від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішення загальних зборів, оскільки воно поза жодним сумнівом підтримане більшістю співвласників і за своїм змістом не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретних співвласників, які оскаржують таке рішення в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що права позивачів (співвласників ОСББ) не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, відтак, доводи та ґрунтування позивачів, викладені у поданому позові, не знайшли своє підтвердження, отже, відсутні підстави для визнання судом недійсними рішень за питанням № 6 протоколу «Про визначення та затвердження розмірів внесків співвласників».

Відносно позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлене протоколом за пунктом 10.1. питання № 10 «Різне», а саме: до прийняття іншого рішення Загальними зборами, ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.

У статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» наведено виключний перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів об'єднання. У зазначеній статті не передбачена можливість віднесення до компетенції загальних зборів інших питань. У зв'язку з цим внесення до порядку денного загальних зборів питань, що не входять до переліку, наведеного в статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», можливо тільки за умов, які передбачені нормами чинного законодавства України або статутом ОСББ «Брест-Литовське».

Частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Таким чином, формулювання питань, включених до порядку денного загальних зборів об'єднання, мають давати співвласникам змогу передбачити можливі рішення зборів з кожного питання. Включення до порядку денного зборів питань «Різне», «Організаційні питання» та їх еквівалентів неможливо у зв'язку з тим, що такі дії порушують права співвласників на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів об'єднання, передбачене частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Одночасно колегією суддів встановлено, що як у проєкті порядку денного, який зазначений у повідомленні, так і в протоколі загальних зборів, питання №10 зазначене як «Різне» (пункт 10 порядку денного).

У частині оспорюваного пункту 10.1. питання №10 спірного протоколу вказано: до прийняття іншого рішення Загальними зборами, ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством.

За результатом оцінки змісту цього пункту суд першої інстанції дійшов висновку про приховування змісту рішення в питанні №10, яке було включено до проєкту порядку денного у повідомленні та у порядку денному протоколу зборів від 01.12.2018 як «Різне», відповідачем порушені права позивачів як співвласників будинку на прийняття участі в управлінні об'єднанням при вирішенні питань, віднесених статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до виключної компетенції загальних зборів.

Апелянт - відповідач зазначив, що затвердження за ОСББ статусу колективного споживача не лише не було прихованим, а було прямо задекларовано в іншому пункті протоколу та нормативно закріплено у затверджених на тих же зборах Правилах добросусідства.

Разом з цим, відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Натомість, за результатом голосування (у т.ч. з урахуванням письмового опитування) по винесеним на голосування пропозиціям по пункту 10 порядку денного було прийнято рішення про те, що до прийняття іншого рішення Загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством (пп. 10.1 п. 10).

Отже, проект порядку денного, зазначений в повідомленні про скликання Загальних зборів, та порядок денний, зазначений в протоколі Загальних зборів, не містять інформації про винесення на розгляд такого питання як «До прийняття іншого рішення Загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством».

Рішення, прийняте за наслідками розгляду питання, викладеного у порядку денному так, що це унеможливлювало усвідомлення співвласників будинку суті питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах об'єднання, порушує права позивачів, як співвласників будинку, на попереднє ознайомлення з питаннями, що виносяться на голосування.

Щодо правил добросусідства на які посилається відповідач у скарзі, то такі правила не можуть самі по собі підмінювати поняття «Чітке і зрозуміле формулювання» по питанню порядку денного, за яке співвласники готові проголосувати.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що таке порушення є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом від 16.12.2018, в частині пункту 10.1. протоколу, оскільки прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, колегія суддів вказує таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спірні рішення загальних зборів оформлені протоколом від 15.12.2018, позивачі звернулись з позовом до суду 29.12.2021.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв в Україні з 12.03.2020 по 30.06.2023, відтак, строк позовної давності у три роки з моменту прийняття спірних рішень мав сплинути 01.07.2023, отже, строк, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України у 3 роки позивачами не пропущено.

Одночасно, з огляду на відповідні доводи відповідача, судом враховані висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.06.2022 у справі № 908/1206/20, у подібних правовідносинах, про те, що спеціальна позовна давність в один рік до спірних правовідносин не застосовується.

Розглянувши додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі ««Еast/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В обґрунтування заяви про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивачів зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/20/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів за 2018 рік.

За заявою представників позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/20/22 заявлено про покладання на відповідача по 65 000, 00 грн судових витрат на одного клієнта, загальний розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 130 000, 00 грн.

Відповідач у запереченні на клопотання (заяву) (вх.№738/2024 від 23.01.2024) вказує про свою незгоду з вимогою представника позивача про покладання на відповідача по 65000,00 грн судових витрат на кожного із позивачів, що в загальному розмірі становить 130000,0 грн витрат на правничу допомогу адвоката, з огляду на необгрунтованість визначення цієї суми та її надмірність та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, заявляє суду про зменшення цих судових витрат до 4000,00 грн та проведення зустрічного зарахування судових витрат.

Судом враховано, що в тексті позовної заяви (вх. №4122 від 29.12.2021) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення за 2018 рік зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивачів на професійну правничу допомогу складає 25 000, 00 грн.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачі надали до суду копію договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, укладеного між адвокатом Мачульним О.І. та Тимощуком О.В., копію договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, укладеного між адвокатом Мачульним О.І. та ОСОБА_2 , копію додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, підписаного адвокатом Мачульним О.І. та Тимощуком О.В., копію додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, підписаного адвокатом Мачульним О.І. та Зуєвим В.М., копію додаткової угоди №1 від 19.07.2022 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021 року, укладеної між адвокатом Мачульним О.І. та Тимощуком О.В., копію додаткової угоди №1 від 19.07.2022 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, укладеної між адвокатом Мачульним О.І. та Зуєвим В.М., копію додаткової угоди №2 від 01.05.2023 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, укладеної між адвокатом Мачульним О.І. та Тимощуком О.В.; копію додаткової угоди №2 від 01.05.2023 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2021, укладеної між адвокатом Мачульним О.І. та ОСОБА_2 , копію акту прийому передачі послуг від 15.12.2023 на загальну суму 65000,00 грн, підписаного між адвокатом Мачульним О.І. та Тимощуком О.В., копію акту прийому передачі послуг від 15.12.2023 на загальну суму 65000,00 грн, підписаного між адвокатом Мачульним О.І. ОСОБА_2 .

20.07.2021 року між адвокатом Мачульним Олександром Івановичем (далі по тексту - адвокат), з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1 (далі по тексту - клієнт), з другої сторони, укладено договір про надання правової допомоги.

20.07.2021 року між адвокатом Мачульним Олександром Івановичем (далі по тексту - адвокат), з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_2 (далі по тексту - клієнт), з другої сторони, укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до пунктів 1.1. вказаних договорів адвокат зобов'язується здійснити захист та/або представництво та/або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що викладені нижче, щодо будь-яких правових питань за завданням клієнта (далі по тексту - справа), а клієнт зобов'язується оплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, в обсязі та на умовах, визначених договором. Під «позитивним результатом у справі» сторони розуміють виконання адвокатом умов цього договору протягом строку його дії.

Розмір гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, визначається сторонами окремим додатком, який є невід'ємною частиною цього договору (додатку №1 до договору) (пункти 3.1. договорів).

Відповідно до додатку №1 вбачається, що розмір адвокатського гонорару (винагороди) за надання правової допомоги визначається фіксованою вартістю кожної послуги, що надається адвокатом, із зазначенням в акті переліку робіт та послуг, які виконуються адвокатом.

Відповідно до пунктів 3.2. договорів про надання правової допомоги сплата гонорару (винагорода) за надання правової допомоги, здійснюється клієнтом протягом 5 днів з моменту отримання акту прийому-передачі послуг, а сплата авансу здійснюється клієнтом протягом 3 днів з моменту підписання договору та/або окремо виставленого адвокатом рахунку.

Відповідно до акту №б/н від 15.12.2023 прийому передачі послуг до договору №б/н від 20.07.2021, складеного в інтересах позивача Тимощука О.В. адвокат надав послуги відповідно до договору, а клієнт прийняв надану правову допомогу в Господарському суді Київської області по справі №911/20/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік.

Відповідно до вказаного акту переліком виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) по справі №911/20/22 є складання позовної заяви - 5000,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Київської області на підставі заяви від 23.05.2023 - 2000,00 грн, підготовка та подання додаткових письмових пояснень від 12.06.2023 на 10 стор. - 10000,00 грн, підготовка та подання відповіді на відзив від 26.06.2023 на 14 стор. - 14000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 20.06.2023 - 3500,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 11.07.2023 - 3500,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Київської області на підставі заяви від 07.08.2023 - 2000,00 грн, підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат від 08.08.2023 на 2 стор. - 2000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 08.08.2023 - 3500,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Київської області на підставі заяви від 10.08.2023 - 2000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 05.09.2023 - 3500,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 28.09.2023 - 3500,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 26.10.2023 - 3500,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді 23.11.2023 - 3500 грн, представництво інтересів клієнта в суді 14.12.2023 - 3500,00 грн.

В інтересах позивача ОСОБА_2 представником позивача, адвокатом Мачульним Олександром Івановичем надано акт №б/н від 15.12.2023 прийому передачі послуг до договору №б/н від 20.07.2021, який містить ідентичну інформацію з актом, поданим в інтересах позивача ОСОБА_1 .

Колегією суддів встановлено, що в наведених вище актах вказано про підтвердження позивачами отримання послуг та про відсутність зауважень та скарг стосовно виконаних робіт - наданих послуг.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначається таке: "Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.".

Відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на предмет розгляду справи та її обставини, беручи до уваги характер та обсяг виконаних адвокатом робіт, які виконувались в інтересах обох позивачів, обгрунтованість заперечень відповідача, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи часткове задоволення позову, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 611, 12 грн. на користь кожного із позивачів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржників, викладені ними у апеляційних скаргах є такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 прийняті відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на рішення Господарського Київської області від 14.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/20/22 задоволенню не підлягають. Рішення Господарського Київської області від 14.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/20/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржників в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/20/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі №911/20/22 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи № 911/20/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Дата підписання 13.11.2025

Попередній документ

131805149

Наступний документ

131805151

Інформація про рішення:

№ рішення:	131805150
№ справи:	911/20/22
Дата рішення:	05.11.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (16.09.2025)
Дата надходження:	04.05.2023
Предмет позову:	Визнати недійсним і скасувати рішення загальних зборів за 2018 рік

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

28.11.2025 20:31	Господарський суд Київської області
28.11.2025 20:31	Господарський суд Київської області
28.11.2025 20:31	Господарський суд Київської області
01.03.2022 11:40	Господарський суд Київської області
18.08.2022 11:30	Господарський суд Київської області
30.08.2022 11:50	Господарський суд Київської області
05.12.2022 10:00	Північний апеляційний господарський суд
22.02.2023 10:50	Касаційний господарський суд
30.03.2023 11:30	Касаційний господарський суд
20.04.2023 11:45	Касаційний господарський суд
20.06.2023 15:20	Господарський суд Київської області
08.08.2023 16:40	Господарський суд Київської області
23.01.2024 15:40	Господарський суд Київської області
08.02.2024 12:00	Господарський суд Київської області
05.11.2025 11:20	Північний апеляційний господарський суд