про повернення апеляційної скарги
14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4669/24 пров. № А/857/38592/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Затолочного В. С.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/4669/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРБА-ВВ" до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена скаржнику до його електронного кабінету 21 жовтня 2025 року о 13:50, про що долучено до матеріалів справи відповідну довідку, що автоматично формується в АСДС Восьмого апеляційного адміністративного суду за наслідками такого надсилання.
В межах наданого судом строку скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Однак, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Отже держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору за наведених умов суд може лише фізичну особу, а на суб'єктів владних повноважень норма цієї статті не розповсюджується.
Положення ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії осіб безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких скаржник не значиться.
З огляду на наведене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -
В задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/4669/24 відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 140/4669/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк