Єдиний унікальний номер №445/693/24
Провадження № 1-кп/943/56/2025
12 листопада 2025 року
м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Буську кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України,-
В судовому засіданні, захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про визнання недопустимим протоколом огляду місця події від 05 липня 2022 року з усіма документами, а саме складських приміщень № 6/44 та № 8/11, які розташовані по АДРЕСА_1 , військової частини НОМЕР_1 , оскільки такий проводився слідчим ОСОБА_8 без попереднього звернення до слідчого судді.
Слідча дія, на думку захисника, проведена без дотриманням вимог ст. 233-237 КПК України, а вилучені речі та предмети під час огляду є недопустимим доказом, а від так і висновок судово будівельної-технічної експертизи за № СЕ-19/114-22/18079-ЕК від 25.11.2022 року не може бути об'єктивним.
Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого у відмові в задоволенні клопотання з підстав викладених у своїх письмових запереченнях, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особм, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказав недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала (ст. 350 КПК України).
За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, докумєнти, висновки експертів.
У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Веркавною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під, час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного в ньому доказу.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
На час розгляду даного клопотання, судовий розгляд кримінального провадження триває, конкретних ознак очевидної недопустимості доказів судом на даній стадії не встановлено, а тому суд вважає передчасним вирішевати питання про їх недопустимість.
Керуючись ст.ст. 87, 89 ч. 2 ст. 349 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про визнання недопустимим доказу, протоколу огляду місця події від 05 липня 2022 року з усіма додатками, висновку судово-будівельної-технічної експертизи № СЕ-19/114-22/18079-ЕК від 25.11.2022 року - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженю не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатом розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1